Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2026 р. Справа №520/962/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції(вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 876 від 11 грудня 2025 року «Про застосування до працівника УПП вХарківській області ДПП дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2284 «По особовому складу» від 25 грудня 2025 року;
- поновити ОСОБА_1 на на посаду поліцейського взводу №1 роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника відповідача, 25.02.2026 надійшло клопотання про залишенння позову без розгляду у зв'язку із порушення позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Представник позивача 27.02.2026 надав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, їх проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховним Судом у постанові по справі № 520/4539/24 від 10 жовтня 2024 року зазначено те, що оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
При цьому за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті спірних правовідносин застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31.05.2023, у справі № 160/9356/22, від 31.10.2023 у справі № 340/4394/22, від 30.11.2023 у справі № 500/1224/23, від 28.03.2024 у справі № 420/22052/23.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3). Надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану, зокрема частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
16 січня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій зокрема викладені позовні вимоги щодо оскарження наказу ДПП від 11.12.2025 № 876 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» та наказу ДПП від 25.12.2025 № 2284 о/с «Про особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції.
З наказом ДПП від 25.12.2025 № 2284 о/с «Про особовому складу» позивач ознайомлений 25.12.2025, що підтверджується відміткою в наказі та особистим підписом позивача про факт ознайомлення, отже останнім днем для звернення до суду з позовом щодо його оскарження є 08.01.2026.
Разом із тим останній звернувся до суду 16.01.2026, тобто з пропуском 15-денного строку встановленого Дисциплінарним статутом.
Таким чином, позивач ознайомившись з наказом ДПП від 25.12.2025 № 2284 о/с «Про особовому складу» 25.12.2025 звернувся до суду 16.01.2026, тобто з пропуском 15-денного строку встановленого Дисциплінарним статутом.
Разом із тим, суд звертає увагу, що дана позовна заява була подано повторно, оскільки попередню позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції з аналогічними позовними вимогами та предметом позову - повернуто позивачу згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/356/26 від 09.01.2026.
Тобто, з моменту отримання ухвали про повернення позовної заяви 09.01.2026, позивач повторно звернувся до суду лише через 7 днів - 16.01.2026.
Проте, заяви чи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду позивач не заявляв.
Частиною 8 статті 169 КАС України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.10.2025 по справі№ 990/376/24 погоджується з тим, що особа має право на звернення до суду, проте такі дії можливі лише в межах строку на звернення до суду з позовом, а в разі його пропуску суд повинен вирішити питання про його поновлення за загальним правилом.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, що унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Зазначений висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/240/24 та інших.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами ч.ч.14-15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу п'ятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - залишити без руху.
Надати позивачу строк - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Тітов