Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 лютого 2026 р. № 520/20251/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Надьон Я.В.,
представника позивача - Ващенко Т.Д.,
представників відповідача - Єрмолова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у формі порушення норм чинного законодавства про заборону встановлювати економічно необґрунтовані тарифи без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів під час встановлення для КП «Харківводоканал» тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення на 2024 та 2025 роки;
- стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь КП «Харківводоканал» збитки від провадження господарської діяльності за період серпень-грудень 2024, 1 квартал 2025 на підставі економічно необґрунтованих тарифів для категорії споживачів населення, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, для КП «Харківводоканал» на 2024, 2025 роки у сумі 780 457 082 грн.
11 серпня 2025 року позов було прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 04.09.2025 року судом було прийнято уточнений позов та постановлено продовжити розгляд справи з урахуванням уточнень, відповідно до яких позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у формі порушення норм чинного законодавства про заборону встановлювати економічно необґрунтовані тарифи без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів під час встановлення для КП «Харківводоканал» тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення на 2024 та 2025 роки.
- стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь КП «Харківводоканал» збитки від провадження господарської діяльності за період з серпня 2024 року по червень 2025 року на підставі економічно необґрунтованих тарифів для категорії споживачів населення, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, для КП «Харківводоканал» на 2024, 2025 роки у сумі 1 070 004 659 (один мільярд сімдесят мільйонів чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн.
02.10.2025 року відповідачем було подано відзив, відповідно до якого просить у задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх відповідними доказами, судом було встановлено наступне.
Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал», Підприємство, Позивач) є єдиним підприємством, яке надає послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення споживачам м. Харкова та 52 населених пунктів Харківської області. Позивач є суб'єктом природних монополій з надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території Харківської області, має ліцензію на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (додається), видану безстроково Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор, Комісія, Відповідач). Відповідно до Статуту (витяг додається), згідно з нормами чинного законодавства, головним джерелом фінансування господарської діяльності Підприємства є тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які регулюються Державою та встановлюються НКРЕКП.
Правовідносини між Позивачем та Відповідачем регулюються Законами України «Про природні монополії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про водовідведення та очищення стічних вод», «Про ціни і ціноутворення».
НКРЕКП здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, щодо діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Дія Закону України «Про ціни і ціноутворення» поширюється, зокрема, на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України (ст. 2). Позивач належить до суб'єктів природних монополій, отже, дія цього Закону поширюється і на спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 8 цього Закону державна цінова політика у сфері діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках реалізується відповідно до законодавства про природні монополії та інших законів України.
У Законі України «Про природні монополії» визначено принципи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, серед яких є принцип самоокупності суб'єктів природних монополій. Водночас, цим Законом не врегульовані відносини щодо встановлення державних регульованих цін.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 12 Закону «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Необхідно зауважити, що Закони України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (ст. 10), «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (ч. 4 статті 17), «Про питну воду та питне водопостачання» (стаття 32), «Про водовідведення та очищення стічних вод» (ст.6 ), Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302 (далі - Порядок № 302), Процедура встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджена постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №364 (далі - Процедура № 364) також покладають на Регулятора обов'язок встановлювати для ліцензіатів, у тому числі для Позивача, економічно обґрунтовані тарифи.
Крім зазначеного, Законом України «Про ціни та ціноутворення» також визначено гарантії, які надаються суб'єктам господарювання під час державного регулювання цін (ч. 2 і 3 ст. 15):
- Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів;
- установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
Як вбачається, в зазначеній нормі, яка діє у первинній редакції Закону від 21.06.2012, йдеться про три групи суб'єктів, які встановлюють державні регульовані ціни: Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Визначений у статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» статус Комісії не свідчить, що вона є органом виконавчої влади.
Водночас, відповідно до ст. 4 Закону України «Про природні монополії», державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону (зокрема і централізованого водопостачання та централізованого водовідведення), здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону з особливостями, встановленими законом. У статті 8 цього Закону зазначено, що предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Отже, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, зокрема встановлення державних регульованих цін (тарифів) здійснюється національними комісіями.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.17 Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого продовжується.
Пунктом 4 цього Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно:
1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;
2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Положеннями статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Так, 29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану» (далі - Постанова №502).
Відповідно до пунктів 1 та 2 вказаної постанови, Уряд України вирішив, що протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендувати органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, рекомендувати суб'єктам господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:
- призупинити виконання погоджених в установленому порядку інвестиційних програм, а кошти, передбачені для зарахування на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, спрямовувати на оплату енергоносіїв та погашення інших зобов'язань для забезпечення стабільної діяльності таких суб'єктів господарювання;
- відтермінувати розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм. Відповідно до пункту 3, Постанова № 502, набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року, крім пункту 1, який застосовується з 1 червня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до ст. 1 Закону, НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до статті 2 Закону, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики; 2) у сфері комунальних послуг та 3) діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про енергетичну ефективність», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Відповідно до статті 3 Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Також, основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.
Відповідно положень до частини 2 статті 5 Закону, під час виконання своїх функцій та повноважень Регулятор діє самостійно у межах, визначених законом. Письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, які обмежують повноваження членів Регулятора та посадових осіб Регулятора, є незаконним впливом.
Положеннями статті 14 Закону передбачений порядок проведення засідань Регулятора та регулюється положеннями Регламенту. Регулятор на своїх засіданнях крім іншого, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні та оформлюється постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до статті 17 Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор кім іншого, приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; здійснює визначення умов доступу до товарів (послуг), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг; забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.
Отже, НКРЕКП є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, шляхом забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому необхідно зазначити, що пунктом 3.5 розділу ІІІ Процедури № 364 передбачено, що НКРЕКП може звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів.
Пунктом 12.1 Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133, передбачено, що проекти рішень НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення «зеленого» тарифу, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них, підлягають відкритому обговоренню відповідно до Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866.
Так, 25.07.2024 на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено Порядок денний засідання НКРЕКП, запланованого до проведення 31.07.2024. Серед інших питань, що розглядались у цей день Регулятором було також включено питання (в порядку денному під номером 20) «Про прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» (крім населення), копія Порядку денного додається та знаходиться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКРЕКП за наступним посиланням: https://www.nerc.gov.ua/agendas/31-lipnya-2024-roku-vidbudetsya-zasidannya-nkrekp.
Також, на веб-сайті НКРЕКП розміщені матеріали до засідання на 31.07.2024, де серед іншого, було також розміщено і обґрунтування та проект постанови №1399 (містяться у відкритому доступі за посиланням https://www.nerc.gov.ua/materials/materiali-do-zasidannya-31072024.
Судом встановлено, що зауважень та пропозицій щодо проєкту постанови від КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» та заінтересованих осіб до НКРЕКП не надходило.
31.07.2024 відповідачем прийнято постанову №1399 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Харківводоканал».
Пунктом 1 Постанови №1399, яка набрала чинності з 01.08.2024, Підприємству встановлені тарифи зі структурою, наведеною в додатку до цієї постанови:
- на централізоване водопостачання:
· споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 9,88 грн за 1 куб. м (без ПДВ);
· споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 22,87 грн за 1 куб. м (без ПДВ);
- на централізоване водовідведення:
· споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 5,09 грн за 1 куб. м (без ПДВ);
· споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 14,53 грн за 1 куб. м (без ПДВ).
Водночас, при встановленні тарифів Позивачу було ураховано Постанову № 502 (міститься у відкритому доступі у мережі інтернет) та установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022, а саме:
· на централізоване водопостачання - 13,36 грн за 1 куб. м (без ПДВ);
· на централізоване водовідведення - 7,07 грн за 1 куб. м (без ПДВ).
Надалі, постанова №1399 втратила чинність на підставі прийняття Регулятором постанови №2335 від 24.12.2024 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», яка набрала чинності з 01.01.2025.
18.12.2024 на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено Порядок денний засідання НКРЕКП, запланованого до проведення 24.12.2024. Серед інших питань, що розглядались у цей день Регулятором було також включено питання (в порядку денному під номером 30) «Про прийняття постанов НКРЕКП щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», Позивач був зазначений серед списку ліцензіатів (підпункт 37 пункту 30, копія Порядку денного додається та знаходиться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКРЕКП за наступним посиланням: https://www.nerc.gov.ua/agendas/24-grudnya-2024-roku-vidbudetsya-zasidannya-nkrekp).
Також, на веб-сайті НКРЕКП розміщені матеріали до засідання на 24.12.2024, де серед іншого, було також розміщено і обґрунтування та проект постанови №2335 (містяться у відкритому доступі за посиланням https://www.nerc.gov.ua/materials/materiali-do-zasidannya-24122024).
Щодо твердження Позивача про подання зауважень та пропозицій до проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» на 2025 рік (лист від 13.12.2024 вих. № 01- 01023/5075-24), судом встановлено, що вказані зауваження були належним чином розглянуті Відповідачем, що підтверджується таблицею узгодження позицій до проектів постанов НКРЕКП. Зокрема, у пункті 21 таблиці чітко зафіксовано зауваження Позивача, а також відповідну реакцію та висновки НКРЕКП щодо його врахування чи обґрунтованого відхилення. Таким чином, Відповідачем будо дотримано вимоги Порядку № 302.
Також, 24.12.2024 Відповідачем було прийнято постанову № 2335 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», пунктом 1 якої Підприємству встановлені тарифи зі структурою, наведеною в додатку до цієї постанови:
1) споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення:
на централізоване водопостачання - 14,72 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 6,12 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
2) споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого
водопостачання та водовідведення:
на централізоване водопостачання - 32,50 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 15,66 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Відповідно до Постанови № 502 було установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме:
на централізоване водопостачання - 13,36 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 7,07 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Відтак, підпункт 2 пункту 1 постанов №1399 та №2335 не передбачає поділу споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення (далі - ЦВВ), на групи чи категорії, оскільки встановлені ним тарифи сформовані за єдиним механізмом, визначеним Порядком № 302 та Процедурою № 364, з урахуванням вимог частини третьої статті 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та абзацу третього частини першої статті 6 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» щодо їх економічної обґрунтованості.
Таким чином, твердження Позивача про те, що постановами обмежено дію економічно обґрунтованих тарифів для населення, не підтверджується встановленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене суд не вбачає протипривної бездіяльності Відповідача у формі порушення норм чинного законодавства про заборону встановлювати економічно необґрунтовані тарифи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовної заяви.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, ЄДРПОУ 03361715) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, буд. 19, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 39369133) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03.03.26.
Суддя О.М. Тітов