Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
04 березня 2026 р. Справа № 520/2968/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-А" (вул. Барабашова, буд.6, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ22632077) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металіст-А", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.01.2020 № 720 (вих. №3305/10/20-40-04-01-11 від 30.01.2020) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-А» за індивідуальним податковим номером 226320720397;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-А» платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 226320720397 з моменту її анулювання.
Ухвалою від 17.02.2026 року адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено та документу про сплату судового збору на суму 2662,40грн. за вимоги немайнового характеру.
Представником позивача надано заяву про усунення недоліків та долучено документ про сплату судового збору на суму 2662,40грн. за вимоги немайнового характеру.
Щодо причини пропуску строку звернення до суду представником позивача зазначено ті ж самі причини, які вказані раніше, отже позивачем не наведено інших поважних підстави для поновлення пропущеного строку звернення з позовом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд враховує, судову практику, яка існувала станом на час виникнення спірних відносин.
Так, згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20) здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17) та дійшов висновку, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказані висновки також відповідають викладеним в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року справа № 520/3902/2020.
Окрім того, суд враховує, судову практику, яка існує станом на час звернення позивача з даним позовом до суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (пункт 17) дійшла висновку, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2025 по справі № 320/27124/23, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Позивач, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.01.2020 № 720 (вих. №3305/10/20-40-04-01-11 від 30.01.2020) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-А» за індивідуальним податковим номером 226320720397, про існування спірного рішення позивач дізнався 12.02.2020, про що вказано в позовній заяві, тобто строк звернення до суд з даним позовом минув ще 12.08.2020, а звернувся позивач до суду з зазначеним позовом лише 13.02.2026 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України, та пропущений строк звернення з позовом, в даному випадку є значним та складає майже 6 років.
При цьому, суд зазначає, що посилання позивача на норми ПК України та судову практику не є поважними причинами пропуску строку звернення.
Посилання представника позивача на знищення документів в зв'язку з військовою агресією суд не приймає до уваги, оскільки строк звернення до суду з цім позовом минув до вказаних подій.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Представником позивача, фактично взагалі не вказані поважні причини пропуску строку звернення, які давали б підстави для його поновлення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними, отже заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, суд приходить до висновку, що відсутні поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, в зв'язку з чим позовну заяву належить повернути.
На підставі викладеного та керуючись ст. 123, 169, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -
Заяву про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Рубан В.В.