Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 березня 2026 року справа № 520/10447/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою державного реєстратора Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державного підприємства "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Державний реєстратор Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі по тексту - третя особа), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 " від 15.11.2024 №3303/5;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити доступ державному реєстраторові Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2024 №3303/5 "Про результат проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Леська Олександра Васильовича" є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідачі повідомлені належним чином про відкриття провадження у справі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк.
Через систему "Електронний суд" ЄСІТС 11.07.2025 до суду надійшов відзив від відповідача Міністерства юстиції України, в якому зазначив, що при прийнятті оскаржуваного наказу №3303/5 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що робить позовні вимоги необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", надало до суду пояснення, за якими просить вирішити спір на розсуд суду та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у підсистемі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
На виконання наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2024 №2616/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 " відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб-підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 (зі змінами), за результатом розгляду скарги Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 11.10.2024 №1844 (вх.№СК-5023-24 від 11.10.2024), прийнято рішення про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Леська Олександра Васильовича щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №63184081, для чого було утворено відповідну комісію у визначеному складі.
За результатами проведеної камеральної перевірки Комісією складено Акт №5773/19.1.1/24 від 15.11.2024, в якому встановлено за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 27.09.2024 №63184081 (далі - Заява), поданої Дарієм Олександром Валерійовичем в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОСТ АЧ-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ЕНЕРГ ОПОСТАЧ-СЕРВІС", Заявник), державним реєстратором Леськом О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2024 №75356157 (далі - Рішення), на підставі якого у розділі Державного реєстру прав №1797321632224, відкритому на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5847 (далі - Земельна ділянка), внесено запис про перехід права власності від державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ДМИТРІВКА" ІНСТИТУТУ САДІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (запис про право власності 30914639) до ТОВ "ЕНЕРГОПОСТАЧ-СЕРВІС" (запис про право власності 56938772).
Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано:
акт прийому-передачі земельної ділянки від 13.04.2023, укладений між Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області та ТОВ "ЕНЕРГОПОСТАЧ-СЕРВІС";
розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (договору оренди) площею 170,44 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) товариству з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія Ісполін" в с.Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земель Інституту садівництва УААН для ведення підсобного сільського господарства" від 18.07.2012 № 1305;
розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (договору оренди) площею 400,1 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Торгівельно-енергетичній корпорації "АКОРД" в с.Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земель Інституту садівництва УААН для ведення підсобного сільського господарства" від 18.07.2012 № 1306;
лист Головного управління ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у Київській області від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18;
постанову Президії Національної академії аграрних наук України від 26.08.2011 (протокол № 14) «Про згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН";
рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10.05.2019 (далі - Рішення суду) (електронна копія відсутня).
Державним реєстратором Леськом О.В. отримано відомості з Державного земельного кадастру від 27.09.2024 № 77061059 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5847 (далі - Відомості з ДЗК).
При проведенні перевірки на предмет дотримання вимог законодавства в сфері державної реєстрації, що діяло на момент вчинення реєстраційних дій державним реєстратором Леськом О.В., Комісія виходила з того, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.
Однією із засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (пункт 4 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок № 1127), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком.
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону, пунктом 12 Порядку №1127 визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Відповідно до частини другої статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частинами першою та п'ятою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Підпунктом а) частини першої пункту 24 Розділу Х Перехідних положень ЗК України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
З відомостей Державного реєстру прав та Відомостей з ДЗК встановлено, що Земельна ділянка перебуває в державній власності та належить державному підприємству "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ДМИТРІВКА" ІНСТИТУТУ САДІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (запис про право власності 30914639).
Водночас для реєстрації права власності на земельну ділянку державному реєстратору Леську О.В. подано Акт прийому-передачі земельної ділянки, укладений між Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області та ТОВ "ЕНЕРГОПОСТА Ч-СЕРВІС".
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Згідно із частиною другою статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Частиною п'ятою статті 3 Закону зазначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав вбачається, що реєстрація права власності на Земельну ділянку, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, Дмитрівської сільської ради, проведено державним реєстратором Леськом О.В., який працює у Лозуватській сільській раді Дніпропетровської області.
Отже, державним реєстратором Леськом О.В. проведено реєстраційні дії з порушенням принципу територіальності.
Пунктом 9 частини першої статті 24 Закону визначено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав, є зокрема, якщо документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 16 Закону при прийнятті заяв у паперовій формі обов'язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав.
Крім того, відповідно до частини першої пункту 10 Порядку № 1127 під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, та долучає їх до відповідної заяви.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону передбачено, що реєстраційна справа це сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.
Також відповідно до частини другої статті 17 Закону реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
При цьому частиною четвертою статті 311 Закону передбачено, що інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень (далі - Реєстр судових рішень) здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
Також відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.10.2016 №1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" (далі - Прикінцеві та перехідні положення Закону №1666-VIII) до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.
У разі відсутності рішення суду в Реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором Леськом О.В. не виготовлено електронну копію Рішення суду, на підставі якого проведено реєстраційні дії, та не використані відомості Реєстру судових рішень.
Таким чином, державним реєстратором Леськом О.В. порушено вимоги статей 2, 3, 10, 16, 17, 18, 24, 27, 311 Закону, пунктів 10, 12, 40 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:
за наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
з порушенням принципу територіальності;
за відсутності електронних копій документів;
без використання відомостей Реєстру судових рішень. Комісія зазначає, що на лист Мін'юсту від 28.10.2024 №148888/СК-5023- 24/19.1.1 та відповідно до пункту 13 Порядку №990 пояснень від державного реєстратора ОСОБА_1 , додаткової інформації, що стосується предмета перевірки, впродовж проведення камеральної перевірки не надійшло.
При визначенні заходу відповідальності за встановлені порушення у сфері державної реєстрації Комісія виходить із того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності і повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому їх порушення, які полягають у недотриманні встановленого порядку та процедур, створює загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку.
При цьому Комісія зауважує, що державним реєстратором Леськом О.В. вже допускались істотні порушення у сфері державної реєстрації прав, у зв'язку з чим протягом останніх дванадцяти місяців він притягувався до передбаченої законодавством відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці (наказ Мін'юсту від 09.10.2024 № 2904/5), строком на 2 (два) місяці (наказ Мін'юсту від 14.10.2024 № 2952/5).
Зважаючи на встановлені факти грубих порушень допущених під час проведення реєстраційних дій, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав є єдиним можливим заходом відповідальності для запобігання зловживань у сфері державної реєстрації.
Як наслідок, Наказом Міністерства юстиції України №3303/5 від 15.11.2024 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 " анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та виконання цього наказу покладено на державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Позивач, не погоджуючись із спірним рішенням №3303/5 від 15.11.2024 про анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно, звернувся до суду за захистом порушених прав на здійснення діяльності у сфері Державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно.
Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст.1 Закону №1952-IV).
Згідно зі ст.6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Статтею 7 Закону №1952-IV передбачено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких також належить, серед визначеного, забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організація роботи, пов'язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечення доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст.37-1 Закону №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Частиною 2 статті 37-1 Закону №1952-IV визначено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків.
За приписами ч.3 статті 37-1 Закону №1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.37-1 Закону №1952-IV).
Абзацом 2 ч.1 ст.37 Закону №1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до п. 3 Порядку №990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз'яснень.
Пунктом 4 Порядку №990 визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: 1) розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян"; 2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України"; 4) перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; 5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; 7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та претендують на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у суб'єкта державної реєстрації, крім Мін'юсту чи його територіального органу. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації не проводиться щодо осіб, які раніше виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах із суб'єктом державної реєстрації, крім Мін'юсту чи його територіального органу. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, не проводиться щодо осіб, які виконували функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перебуваючи у трудових відносинах із Мін'юстом чи його територіальним органом у період після 1 травня 2016 р. не менше ніж три місяці.
Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін'юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (п. 5 Порядку №990).
Відповідно до п.9 Порядку №990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін'юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За приписами п.10 Порядку №990 у рішенні Мін'юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін'юсту (далі - комісія).
Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п'ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін'юстом рішення про проведення такої перевірки (п.11 Порядку №990).
Мін'юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб'єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін'юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному вебсайті суб'єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному вебсайті інформації про електронну адресу суб'єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін'юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб'єкта, нотаріуса. Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін'юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному вебсайті Мін'юсту (п. 12 Порядку №990).
Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації мають право подавати Мін'юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки (п. 13 Порядку №990).
Пунктом 13-1 Порядку №990 визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта). В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін'юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів (п. 14 Порядку №990).
Абзацом 1 п. 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Згідно з п.20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін'юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін'юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки. Рішення Мін'юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності та акт про проведення камеральної перевірки, на підставі якого Мін'юстом прийнято відповідне рішення, або довідка про проведення камеральної перевірки розміщуються на офіційному вебсайті Мін'юсту протягом двох робочих днів з дня підписання рішення або довідки. Мін'юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб'єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін'юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному вебсайті суб'єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному вебсайті суб'єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін'юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб'єкта, нотаріуса.
У разі прийняття Мін'юстом рішення, передбаченого пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", один примірник відповідного рішення Мін'юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття надсилається технічному адміністратору реєстрів. Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п.34 Порядку №990).
Отже, законодавством чітко визначені алгоритм дій Міністерства юстиції України під час здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, дотримання якого є обов'язковою передумовою умовою для застосування Міністерством юстиції України санкцій, визначених статтею 37-1 Закону №1952-IV.
Водночас з положень Закону №1952-IV вбачається, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, також зобов'язав Мін'юст мотивувати рішення, прийняте за наслідками такого контролю.
Судом встановлено, що анулювання Державному реєстратору Леську О.В. доступу до Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного наказу відбулося внаслідок здійснення Міністерством юстиції України моніторингу законності вчинення ним реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №63184081, у зв'язку з виявленням контролюючим органом порушень Закону №1952-IV та Порядку №990.
На виконання пунктів 12, 13 Порядку №990, 29.10.2025 листом Мін'юсту від 28.10.2024 №148887/СК-5023-24/19.1.1 на електронну адресу (розміщену на офіційному вебсайті - info@lozuvatka.dp.gov.ua) Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області надіслано копію Наказу № 2616/7 та повідомлено про право подавати Мін'юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, що підтверджується електронним листом від 29.10.2024.
Додатково, копію Наказу № 2616/7 було направлено на поштову адресу Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 31.10.2024 № 1, а тому спростовує твердження позивача про ненадсилання рішення про проведення камеральної перевірки.
Разом з тим, Наказ №2616/7 було розміщено на офіційному вебсайті Мін'юсту.
Однак позивач не скористався своїм правом та не надав впродовж проведення камеральної перевірки своїх пояснень та додаткової інформації, що стосується предмета перевірки, про що було зазначено Комісією в Акті від 15.11.2024.
Між іншим, електронна адреса info@lozuvatka.dp.gov.ua як засіб офіційного зв'язку з державним реєстратором, є діючою, офіційною електронною адресою суб'єкта державної реєстрації, в трудових відносинах з яким перебуває позивач, що підтверджує сам позивач у позовній заяві.
Відтак, твердження позивача про неповідомлення про проведення камеральної перевірки у спосіб, передбачений Порядком №990, не відповідає дійсним обставинам справи.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що оскільки позивач отримав наказ про результати проведення камеральної перевірки, то і наказ про проведення камеральної перевірки позивач також мав отримати, оскільки електронна та поштова адреса суб'єкта державної реєстрації не змінилась.
Дослідивши наявний в матеріалах справи Наказ від 15.11.2024 за №3303/5 "Про результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 ", суд встановив, що на виконання Наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2024 за №2616/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 " та відповідно до статті 37-1 Закону №1952-IV, Порядку №990 вирішено анулювати державному реєстратору Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Виконання цього наказу покладено на державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Підставою вказано: акт від 15.11.2024 за №5773/19.1.1/24 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Леська Олександра Васильовича.
Дослідивши наявний у матеріалах справи Акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Леська Олександра Васильовича від 15.11.2024 за №5773/19.1.1/24 суд встановив, що останній містить відомості про порушення позивачем вимог статей 2, 3, 10, 16, 17, 18, 24, 27, 31-1 Закону №1952-IV та пунктів 10, 12, 40 Порядку №1127 за результатами перевірки реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими державним реєстратором в базі даних заяв Державного реєстру прав за №63184081.
Так, згідно з актом від 15.11.2024 за №5773/19.1.1/24 Комісією при проведенні камеральної перевірки встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 27.09.2024 № 63184081, поданої Дарієм Олександром Валерійовичем в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПОСТ АЧ-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ЕНЕРГ ОПОСТАЧ-СЕРВІС", Заявник), державним реєстратором Леськом О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2024 №75356157 (далі - Рішення), на підставі якого у розділі Державного реєстру прав №1797321632224, відкритому на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5847 (далі - Земельна ділянка), внесено запис про перехід права власності від державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ДМИТРІВКА" ІНСТИТУТУ САДІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (запис про право власності 30914639) до ТОВ "ЕНЕРГОПОСТАЧ-СЕРВІС" (запис про право власності 56938772).
З відомостей Державного реєстру прав та Відомостей з ДЗК Комісією встановлено, що Земельна ділянка перебуває в державній власності та належить державному підприємству "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ДМИТРІВКА" ІНСТИТУТУ САДІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ» (запис про право власності 30914639).
Водночас для реєстрації права власності на Земельну ділянку державному реєстратору Леську О.В. подано Акт прийому-передачі земельної ділянки, укладений між Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області та ТОВ "ЕНЕРГОПОСТАЧ-СЕРВІС".
Суд наголошує, що оскільки Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області не була власником та не могла розпоряджатися вказаною Земельною ділянкою, то відповідно, і не могла передавати ТОВ "ЕНЕРГОПОСТАЧ-СЕРВІС" земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5847.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Отже, державний реєстратор Лесько О.В. у відповідності до вимог статті 24 Закону повинен був відмовити у державній реєстрації прав на Земельну ділянку через наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Крім того, частиною п'ятої статті 3 Закону зазначено, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим-третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав вбачається, що реєстрація права власності на Земельну ділянку, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинському районі, Дмитрівської сільської ради, проведено державним реєстратором Леськом О.В., який працює у Лозуватській сільській раді Дніпропетровської області.
Оскільки позивач є неналежним суб'єктом державної реєстрації прав щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що його робоче місце розташоване у Дніпропетровській області, а місцезнаходження земельної ділянки - Київська область, то такі реєстраційні дії проведені з порушенням принципу територіальності.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2025 у справі № 320/14459/24.
Пунктом 9 частини першої статті 24 Закону визначено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав, є зокрема, якщо документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса.
Беручи до уваги вказане, суд зазначає що державний реєстратор Лесько О.В. у відповідності до вимог статті 24 Закону повинен був відмовити у державній реєстрації прав на Земельну ділянку, оскільки документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав.
Крім того, Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.
У разі відсутності рішення суду в Реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.02.2025 у справі № 520/671/23: «За змістом наведеної норми, у разі вчинення реєстраційних дій на підставі наданого заявником судового рішення державний реєстратор використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, за допомогою якого встановлює три обов'язкові факти: - наявність такого рішення в реєстрі в електронній формі; - відповідність рішення в електронній формі за документарною інформацією; - відповідність рішення в електронній формі за реквізитами.
Таким чином, державний реєстратор не може обмежитись самою лише перевіркою наявності наданого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень в електронній формі, а зобов'язаний також встановити його відповідність за документарною формою та за реквізитами. За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності у державного реєстратора обов'язку перевірити лише наявність Єдиному державному реєстрі судових рішень наданого судового рішення в електронній формі не можна визнати обґрунтованими".
Згідно з відомостями Державного реєстру прав державним реєстратором Леськом О.В. не виготовлено електронну копію Рішення суду, на підставі якого проведено реєстраційні дії, та не використані відомості Реєстру судових рішень.
Крім того суд звертає увагу, що при визначенні заходу відповідальності за встановлені порушення у сфері державної реєстрації Комісія виходила із того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності і повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому їх порушення, які полягають у недотриманні встановленого порядку та процедур, створює загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку.
Пунктом 2 частини другої статті 371 Закону передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 16 Порядку №990, у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 371 Закону.
Тобто, наведеною нормою чітко передбачено, що анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав застосовується у разі: одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
Суд зауважує, що державним реєстратором Леськом О.В. вже допускались порушення у сфері державної реєстрації прав, у зв'язку з чим протягом останніх дванадцяти місяців він притягувався до передбаченої законодавством відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці (наказ Мін'юсту від 09.10.2024 №2904/5), строком на 2 (два) місяці (наказ Мін'юсту від 14.10.2024 № 2952/5).
Дані накази є чинними та не скасовані в судовому порядку.
Зважаючи на встановлені факти грубих порушень допущених під час проведення реєстраційних дій, враховуючи, що до державного реєстратора Леська О.В. протягом останніх дванадцяти місяців неодноразово застосовувалися заходи відповідальності у вигляді блокування доступу до Державного реєстру прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, суд вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав є єдиним можливим заходом відповідальності для запобігання зловживань у сфері державної реєстрації.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України прийняло спірний наказ з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому такий наказ суд вважає обґрунтованим.
При цьому, судом враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви державного реєстратора Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Леська Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 00015622), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд.4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА