про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2026 року Справа № 480/1375/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації в частині призов) та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період" ОСОБА_1 .
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов'язків за посадою.
- зобов'язати уповноважену службову/посадову особу військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з дня набрання рішення суду законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно зі п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Із адміністративного позову вбачається, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації в частині призов) та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період" ОСОБА_1 , наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 та приступлення його до виконання службових обов'язків за посадою та зобов'язати уповноважену службову/посадову особу військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві зазначено відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак зі змісту позовних вимог убачається, що позивачем не заявлено жодних вимог до зазначеного відповідача.
Також суд звертає увагу, згідно п. п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частинами 1,7 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Водночас у позовних вимогах позивач не зазначає, які саме накази просить скасувати, зокрема відсутні дата та номер таких наказів. Крім того, позивачем не надано до суду копій оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.
У разі неможливості подання зазначених документів позивач має право подати клопотання про витребування відповідних доказів у відповідачів, однак такого клопотання до суду не подано.
Відтак, позовні вимоги сформульовані нечітко та не конкретизовано, позивачем не зазначено належним чином суб'єктний склад відповідачів, не наведено обставин та доказів на їх підтвердження, а також не конкретизовано рішення, які оскаржуються. Зазначені недоліки унеможливлюють визначення предмета спору, меж судового розгляду та належного предмета доказування у справі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- конкретизованих позовних вимог щодо оскаржуваних наказів, зокрема із зазначенням їх дати та номерів;
- уточнення суб'єктного складу відповідачів або викладення змісту позовних вимог щодо кожного відповідача, зазначеного у позовній заяві;
- копій оскаржуваних наказів.
Стосовно клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).
Разом з тим, позивач надав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Суд зауважує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Водночас позивачем не надано до суду жодного доказу на підтірдження тяжкого матеріального становища.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).
Відтак, позивачу необхідно подати суду докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до чинного законодавства, або докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами:
Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
- Рахунок - UA878999980313151206084018540
- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404
- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета