про повернення позовної заяви
02 березня 2026 року Справа № 480/657/26
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 квітня 2025 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю її чоловіка - старшого солдата ОСОБА_2 військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою від 09 лютого 2026 року вказану позовну заяву суд залишив без руху, оскільки позивач не додала до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви та повідомлено про необхідність подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску - протягом десяти днів з дня вручення їй копії ухвали.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 19.02.2026 представник позивача надав суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду, в якому, однак, не зазначив підстави пропуску строку звернення до суду та не надав докази поважності причин його пропуску.
Вивчивши зміст поданого клопотання, зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї документи, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу як таку, недоліки якої не усунено, з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю її чоловіка - старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Отже, у цій категорії справ застосовується строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
З огляду на зміст позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 квітня 2025 року. Тобто про порушення свої прав та інтересів позивач дізналася з цього рішення від 04.04.2025.
У поданій заяві про усунення недоліків представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 копію оскаржуваного рішення отримала 06.05.2025 після особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 за відповіддю. Отже, строк звернення до суду з вимогою скасувати спірне рішення закінчився 06.11.2026. Як на поважну причину пропуску строку звернення до суду представник позивача вказує, що на той час Сумський окружний адміністративний суд розглядав справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у наданні посвідчення члена сім'ї з причини виявлення у крові її померлого чоловіка рівня алкоголю. Рішення у справі позивач отримала тільки 10 вересня 2025 року, яким суд задовольнив позовні вимоги та надав висновки, що свідчили про право ОСОБА_1 на отримання посвідчення члена сім'ї загиблого військового, а отже й отримання виплат від держави, що стало підставою для спроби досудового врегулювання спору. Вказує, що ОСОБА_1 скористалася досудовим порядком вирішення спору й, зібравши повторно пакет документів, з новою заявою звернулася до Міністерства оборони України. Відповідач відмовив у досудовому врегулюванні спору, що стало підставою для подальшого звернення до суду з позовною заявою. Відповідь на заяву отримала 24.12.2025, а тому позивач дотрималася тримісячного строку, визначеного частиною четвертою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду після отримання відмови у досудовому врегулюванні спору. Однак, доводи, викладені в заяві про усунення недоліків, суд не вважає обґрунтованими, оскільки представник позивача не зазначив фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивач не надав.
Так, позивач пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом з датою, коли вона отримала відповідь на заяву про перегляд висновку комісії про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги від 04.04.2025, - 24 грудня 2025 року. Однак суд звертає увагу, що в цій категорії справ не передбачений досудовий порядок вирішення спору. Зокрема, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що сторони повинні в обов'язковому порядку здійснити досудове врегулювання спору у випадках, прямо передбачених законом.
Суд зазначає, що досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою якого юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків. Отже, суд вправі очікувати від позивача попереднього проведення заходів досудового врегулювання спору лише у разі встановлення законом обов'язковості таких заходів.
У свою чергу, суд зауважує, що ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані інші нормативно-правові акти з приводу соціального захисту не містять норм щодо обов'язковості досудового врегулювання спорів, які виникають у справах про грошову допомогу та компенсаційні суми, або про обов'язковість досудового врегулювання спорів між суб'єктами владних повноважень та фізичними особами з питань соціального захисту.
Суд вказує, що в даному випадку немає законодавчо закріпленої обов'язковості досудового врегулювання спору між сторонами.
Отже, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що строк звернення до суду з цією позовною заявою обраховується з часу отримання результатів досудового врегулювання спору, оскільки, як зазначено вище, у спірних правовідносинах немає законодавчо закріпленої обов'язковості досудового врегулювання спору між сторонами. У поданій заяві представник позивача не вказує, який нормативно-правовий акт передбачає обов'язковість досудового врегулювання цього спору та відповідно до якого позивач вжила заходи досудового вирішення спору.
Також суд не враховує посилання представника позивача на розгляд судом справи щодо відмови в наданні позивачці посвідчення члена сім'ї з причини виявлення в крові її померлого чоловіка рівня алкоголю та пов'язаність цієї справи з рішенням про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки позивач звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 вже після прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні їй одноразової грошової допомоги, крім того, Міністерство оборони України як відповідач у цій справі не було учасником справи про надання позивачці статусу члена сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
Доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили перешкоди та заважали позивачці вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, представник позивача не надав.
Отже, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду. Причин пропуску строку позивачем не наведено.
У свою чергу, приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку суд враховує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
На підставі частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Таким чином, всупереч вимогам частини другої статті 122 КАС України представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, сформувавши її в системі "Електронний суд", 05.02.2026, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. У свою чергу, обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необгрунтовними. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач не зазначив.
За змістом частини другої статті 123 КАС України якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки суд не встановив підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 293, 295 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Опімах