про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/1900/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат у виконавчого провадження у виконавчому провадженні 79248457, відкритого 02.10.2025.
Підставою для звернення до суду позивач визначила порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин у зв'язку з винесенням відповідачем постанови про розмір мінімальних витрат у виконавчого провадження від 02.10.2025 ВП №79248457.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що оскільки боржником постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 79248457 та № 79248521 згідно трекінгу була отримана 12.10.2025 року, то останній термін оскарження постанови про розмір мінімальних витрат 22.10.2025 року. Оскаржувана постанова винесена 02.10.2025 та направлена 03.10.2025 року, а вручена позивачу 12.10.2025 року (всі підтверджуючі документи даного факту надані в запереченні приватного виконавця від 26.02.2026 року ) Проте скаржником позов подано до суду лише 20.02.2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на оскарження постанови про витрати виконавчого провадження за ВП№ 79248457. Позивачем не наведено та не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду .
У відповідності до частини тринадцятої ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
З огляду на предмет спору, дана справа відноситься до категорії справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, щодо якої встановлено спеціальні строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У цій справі предметом спору є оскарження постанови приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.10.2025 у ВП №79248521 .
Як слідує з матеріалів справи, постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження у виконавчому провадженні 79248521 від 02.10.2025 були надіслані позивачу 03.10.2025 рекомендованим повідомленням №R067011294194, №R067011292566 та отримані позивачем 12.10.2025, що підтверджується трекінгами поштового відправлення "Укрпошти"
Отже, позивач був обізнаний про існування спірної постанови ще 12.10.2025.
Позовну заяву подано до суду 20.02.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд" 20.02.2026), тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
При цьому представник позивача в позовній заяві вказує, що позивач зверталася до відповідача, приватного виконавця, зі заявою про скасування постанови про витрати виконавчого провадження. Отримала відмову листом приватного виконавця. Представник позивача відраховує 10-денний термін звернення до суду від дати отримання відповіді приватного виконавця на заяву про скасування постанови самим приватним виконавцем. Вказує, що з дотриманням цього строку звернулася до суду зі скаргою, однак за помилковою підсудністю. Ухвалою Подільського районного суду м.Полтави від 13.02.2026 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 було закрито у зв'язку з порушенням правил підсудності.
Представник позивача відраховувала 10-денний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом від дати отримання згаданої ухвали суду про закриття провадження та стверджувала, що його не пропущено.
Суд зазначає, що за нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України не існує досудового (адміністративного) порядку оскарження постанов приватного виконавця про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження. Більш того, приватний виконавець, як і державний, не наділений правом самостійного скасування власних постанов.
Відтак звернення до приватного виконавця зі заявами чи запитами не зупиняє та не перериває перебігу процесуального строку звернення до адміністративного суду. Це звернення не має жодного правового значення для обрахунку строку звернення до суду.
Предметом оскарження у даній справі є саме постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.10.2025 року, яка отримана позивачем у жовтні 2025 року, а не відповідь приватного виконавця від 19.01.2026 року.
Тобто юридичним фактом, з яким закон пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, є отримання позивачем оскаржуваної постанови, оскільки саме з цього моменту особа дізналася про порушення своїх прав.
Таким чином, перебіг десятиденного строку звернення до адміністративного суду розпочався з наступного дня після отримання постанови 12.10.2025 року та не пов'язується з подальшим листуванням сторін.
На думку суду, викладений в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 24.02.2026 висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом є передчасним.
З матеріалів справи встановлено, що 28.01.2026, тобто поза межах встановленого законом строку, позивач звернувся до суду, в порядку цивільного судочинства, зі скаргою на постанову приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.10.2025.
Ухвалою Подільського районного суду м.Полтави від 13.02.2026 провадження у справі щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця закрито, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку ЦПК України та мають бути розглянуті адміністративним судом за правилами КАС України.
Суд наголошує на тому, що помилкове оскарження постанови приватного виконавця від 02.10.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в порядку цивільного судочинства є поважною причиною та належною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Однак у випадку, якщо вперше позивач звернувся до суду з позовом з дотриманням строку звернення встановленого законом, то в діях позивача відсутня триваюча пасивна поведінка, яка призвела до пропущення строку. В той же час обставинами справи не підтверджено факту вчинення невідкладних дій після отримання необхідної інформації (оскаржуваної постанови).
Водночас, десятиденний строк звернення до адміністративного суду, що розпочався 13.10.2025 року сплив як на день звернення ОСОБА_1 до Подільського районного суду м.Полтави у січні 2026 року, так і станом на дату подання адміністративного позову 20.02.2026 року.
Частиною третьою та четвертою ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до частини шостої ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У такій заяві необхідно обґрунтувати причини пропуску такого строку із наданням відповідних доказів.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху після відкриття провадження у справі.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Відповідно до частини 11 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва