04 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17391/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України), третя особа - Військова частина НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просить:
- визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022 з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022з урахуванням фактично сплачених сум.
Позивач пояснив, що у спірному періоді особовим складом ВЧ НОМЕР_1 , у тому числі і самим позивачем, здійснювались заходи із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Україні ( в області, яка входить до району ведення воєнний (бойових) дій, що, в свою чергу, має наслідком наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі 100 000,00 грн.
Позивач направив до відповідача запити щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. У відповіді відповідач зазначив, що враховуючи те, що ОСОБА_1 в період вересень-листопад 2022 року виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення та за умови
вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником не здійснювалось, відповідно відсутня інформація в журналі бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", отже підстави до виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відсутні.
Відмова відповідача у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди в означеному розмірі слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
20 січня 2026 через "Електронний суд" відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечую проти позову. Відповідач пояснив, що позивач протягом спірного періоду безпосередньої участі у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, не приймав, тому виплата додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень не може бути здійснена. В даному випадку, безспірним є отримання протягом дії воєнного стану виключно додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, тобто за фактичний час виконання обов'язків військової служби. Несення військової служби під час дії режиму воєнного стану військовослужбовцем є заходами, пов'язаними із забезпеченням боєготовності військової частини. Таким чином, Позивач у спірний період виконував обов'язки служби. Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України, які датовані 24.02.2022, окремі підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону (в тому числі і відділ прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") передані в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, з 24.02.2022 та до середини 2023 року ОСОБА_1 , у складі відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 . До НОМЕР_2 прикордонного загону від НОМЕР_5 прикордонного загону не надходило документального підтвердження про те, що ОСОБА_2 брав участь у бойових діях, зокрема виконання бойових (спеціальних) завдань, у складі у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України, у вересні та листопаді 2022 року. У НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відсутнє будь-яке документальне підтвердження про те, що Позивач брав участь у бойових діях, зокрема виконання бойових (спеціальних) завдань у вересні та листопаді 2022 року, на лінії бойового зіткнення, під з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. У зв'язку з наведеним, тому інформація стосовно Позивача відсутня в документах, визначених наказами №№ 392-АГ та 628-АГ, а відповідно і в наказах начальника НОМЕР_2 прикордонного загону про здійснення виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, що підтверджується поміткою у військовому квитку.
Під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 вибував в оперативне підпорядкування командира Військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України.
Безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022 , що підтверджується Витягами з рапортів начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 25.11.2022 №9/661-22 ( від 28.11.2022 №P- 12536-22), від 04.12.2022 №9/671-22 (від 06.12.2022 №P-13129-22)
Відтак, у зв'язку з безпосередньою участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за вказаний період.
Позивач направив до відповідача запити щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
У відповіді відповідач зазначив, що враховуючи те, що ОСОБА_1 в період вересень-листопад 2022 року виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення та за умови
вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником не здійснювалось, відповідно відсутня інформація в журналі бойових дій відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", отже підстави до виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відсутні
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту також - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 2Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту також - Постанова №168, у редакції від 02.02.2024) пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі по тексту також - Порядок №260).
Відповідно до пункту другого розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 № "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:
- 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з положеннями пунктів 3, 4 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 8 розділу XXXIV Порядку № 260).
Враховуючи зазначені норми законодавства, у суду наявні підстави вважати, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойових донесень або постових відомостей, а також рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.
При цьому, виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій не є визначальною (вичерпною) умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, оскільки відповідно до абзацу 2, 3 пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено також такі умови як: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
Згідно з роз'ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, які надані в листах №423/1932 від 11.04.2023, №423/1280 від 13.03.2023, під час дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022, що підтверджується Витягами з рапортів начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 25.11.2022 №9/661-22 ( від 28.11.2022 №P- 12536-22), від 04.12.2022 №9/671-22 (від 06.12.2022 №P-13129-22)
На переконання суду, означені рапорти свідчать про наявність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за спірний період.
Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за взяття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно з яким ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення "ефективного правосуддя" та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18.10.2018 у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23.11.2018 у справі №826/8844/16 та від 20.12.2018 у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Відповідно, захист порушених прав позивача також потребує зобов'язання відповідача 2 вчинити дії, направлені на поновлення прав позивача, а саме: нарахувати та виплатити Кучеру позивачу додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 Постанови №168 за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум, що не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у його дискреційні повноваження.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа - Військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 прикордонний загін АДРЕСА_2 ) (код НОМЕР_7 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022 з урахуванням фактично сплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2022 по 02.09.2022, з 05.09.2022 по 11.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 03.11.2022, з 05.11.2022 по 07.11.2022, з 09.11.2022 по 11.11.2022, з 13.11.2022 по 15.11.2022, з 17.11.2022 по 19.11.2022, з 21.11.2022 по 23.11.2022, з 25.11.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 30.11.2022з урахуванням фактично сплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко