25 лютого 2026 року м. Київ справа №320/35307/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 викладену у листі від 19.07.2023 р. № 1000-0202-8/109234;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у подвійному розмірі у відповідності з довідкою Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за понаднормовий стаж 22 роки у відповідності з частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- нарахувати та виплатити заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум з часу призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, оскільки позивачка є особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС. Також, до страхового стажу в подвійному розмірі відповідачем не враховано періоди роботи у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у подвійному розмірі у відповідності з довідкою Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 , з посади судді, дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями головуючим суддею визначено суддю Лиска I.Г., та справу передано на розгляд останньому.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 31 змінами (далі - Закон № 1058-IV ) зі зниженням пенсійного віку передбаченого ст. 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зі змінами). Пенсія призначена з 10.06.2023.
З трудової книжки серії НОМЕР_2 та довідки Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34 вбачається, що позивачка дійсно працювала в Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 Філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» на посаді:
- ??з 02.02.2004 року зарахована на посаду лаборанта з вищою освітою відділення анестезіології та інтенсивної терапії (наказ № 40-к від 28.01.2004 року.)
- ??з 18.03.2010 року переведена на посаду біохіміка відділення анестезіології та інтенсивної терапії ( наказ № 03-06/92a-ОС від 19.03.2010 року).
- ??з 01.06.2021 року переведена на посаду біохіміка клініко-діагностичної лабораторії (наказ № 03-06/306-ОС від 02.06.2021 р.)
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зі зверненням від 06.07.2023, у якому просила перерахувати пенсію зі збільшенням розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та подвоїти її стаж відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи ОСОБА_1 у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській листом від 19.07.2023 №1000-0202-8/109234 повідомило про недоцільність здійснення перерахунку пенсії.
Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положеннями частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
У зв'язку із набранням чинності 11.10.2017 Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" виключено частину 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції: "Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".
Тобто, починаючи з 11.10.2017 підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17 та від 05.09.2018 у справі №565/1062/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років є протиправними.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Як встановлено частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
За перерахунком пенсії позивачка звернулась 06.07.2023. Отже, перерахунок пенсії слід проводити з 01.07.2023.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком Позивачці на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 01.07.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовних вимог, які стосуються зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у подвійному розмірі у відповідності з довідкою Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набранням чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з п.3 ст. 40 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З огляду на системний аналіз зазначених норм, суд дійшов висновку, що Закон України №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, які, у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для врахуванням.
Таким чином, робота у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця», дає право на зарахування стажу роботи у цьому закладі у подвійному розмірі.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує, а матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач у період з 02.02.2004 по теперішній час працює у Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується записами трудової книжки та відповідною довідкою №03-14/34, копії яких наявні у матеріалах справи.
Отже, беручи до уваги положення статті 60 Закону №1788-XII, стаж роботи ОСОБА_1 у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у подвійному розмірі у відповідності з довідкою Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34 необхідно рахувати у подвійному розмірі. Водночас, відповідач, не врахувавши позивачу при призначенні пенсії до її стажу в подвійному розмірі вказані періоди роботи, діяв протиправно.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкт а владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у подвійному розмірі у відповідності з довідкою Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», отже питання розподілу судових витрат не розглядається.
Керуючись статтями 9, 14, 77-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 викладену у листі від 19.07.2023 р. № 1000-0202-8/109234.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у подвійному розмірі у відповідності з довідкою Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.05.2023 р. № 03-14/34.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за понаднормовий стаж 22 роки у відповідності з частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.07.2023 року.
Нарахувати та виплатити заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум з часу призначення пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.