Справа №2а-822-1/10
29 листопада 2010 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Морозов М.О., вивчивши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії діятм війни,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні нарахування та виплатити їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) у вигляді підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 р.; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України «По соціальний захист дітей війни», починаючи з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 р. у сумі 4857, 66 грн.; зобов'язання призначити та виплачувати в подальшому 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у повному обсязі у розмірі не меншому за встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При цьому, посилається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і є дитиною війни відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни», згідно з ст.6 якого їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але у 2006-2007 р. р. їй така допомога не виплачувалась, у 2008-2009 р. р. виплачувалась частково. 15.10.2010 р. вона звернулася до відповідача по справі з проханням здійснити нарахування доплати до пенсії в розмірі, визначеному законодавством України, та здійснити перерахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період, починаючи з 1.01.2006 р. На її звернення вона отримала листа від 15.10.2010 р. з відмовою з посиланням на постанову КМ України від 28.05.2008 р. №530. Таку відмову та дії відповідача по справі вважає незаконними. Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9.07.2007 р. №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 по справі №1-28/2008, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними: положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни»; положення пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинено дію статей 5, 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України в цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня 350 гривень, з 1 квітня 359 гривень, з 1 жовтня 366 гривень. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня 481 грн., з 1 квітня 580 грн., з 1 жовтня 2008 р. 640 грн. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня і до кінця року 498 грн.
Суддя, вивчивши адміністративний позов, матеріали справи, заперечення на позов відповідача по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про Києва про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні нарахування та виплатити їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) у вигляді підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 р.; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України «По соціальний захист дітей війни», починаючи з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 р. у сумі 4857, 66 грн. підлягають залишенню без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки адміністративний позов у цій частині вимог поданий після закінчення строків, установлених законом по даній категорії справ.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ст. 102 КАС України попущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом,-продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Святошинського райсуду м. Києва 29.10.2010 р., не просить поновити процесуальний строк звернення з позовом до суду і законних підстав для поновлення строку звернення з позовом до суду не вбачається, ніщо не заважало позивачу по справі звернутися з позовом до суду, починаючи з 2006 р., коли був введений в дію Закон України «Про соціальний захист дітей війни», отже поважних причин пропуску процесуальних строків звернення з позовом до суду не вбачається і незнання чи неознайомлення позивачем по справі з діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків звернення з позовом до суду.
Суддя враховує також позицію відповідача по справі, який в запереченнях на позов від 23.11.2010 р. посилається на застосування до спірних правовідносин ст.ст. 99, 100 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, суддя
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва про Києва про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні нарахування та виплатити їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) у вигляді підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 р.; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України «По соціальний захист дітей війни», починаючи з 1.01.2006 р. по 31.12.2009 р. у сумі 4857, 66 грн. залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя