Справа № 308/17296/23
Закарпатський апеляційний суд
23.02.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/28/26, за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 08 січня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 08 січня 2026 року, частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072030000129 від 28.07.2023 та накладено арешт із забороною права відчуження та розпорядження на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), а саме на:
-транспортний засіб марки «HYUNDAI», моделі «ACCENT», VIN « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_2 ;
-транспортний засіб марки «CITROEN», моделі «BX19GTI», VIN « НОМЕР_3 », попередній знак НОМЕР_4 .
У задоволенні решти клопотання відмовлено повністю.
З матеріалів судового провадження слідує, що на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду надійшло прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072030000129 від 28.07.2023.
Внесене клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 липня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023072030000129.
16.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України, а саме - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану.
Як стверджується у клопотанні, своїми умисними діями Сюртівський сільський голова ОСОБА_6 , спільно з директором ТОВ «Магістральплюс» ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, усвідомлюючи протиправність свого злочинного діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив заволодіння коштами місцевого бюджету Сюртівської територіальної громади на загальну суму 607 757 грн (шістсот сім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень), що у чотириста п'ятдесят два рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 185 КК України є великим розміром.
05.01.2026 прокурором Ужгородської окружної прокуратури заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення на Сюртівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04350211) матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 607 757 грн.
З огляду на викладене та враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державним інтересам, з метою відшкодування збитків, які можуть бути відшкодовані за позовом прокурора Ужгородської окружної прокуратури, слід накласти арешт із забороною розпоряджатись належним підозрюваному майном.
Ухвалою слідчого судді констатовано про обґрунтованість підозри, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. При цьому зазначено, що обґрунтованість підозри у цьому кримінальному провадженні вже була предметом перевірки під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Приймаючи рішення про накладення арешту на майно слідчий суддя зауважив, що подання у кримінальному провадженні цивільного позову створює передумови для застування заходу кримінального провадження у вигляді арешту майна. Накладення арешту є необхідним для забезпечення цивільного позову, відтак задоволення клопотання призведе до досягнення мети арешту. Крім того, при задоволенні цього клопотання може бути досягнуте завдання арешту майна. Не застосування відповідного заходу забезпечення уможливить відчуження відповідного майна. Разом з цим, слідчий суддя звернув увагу, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження вартості майна, про арешт якого просить прокурор. Клопотання не містить відомостей про вартість транспортних засобів, земельних ділянок та іншого нерухомого майна, у зв'язку з цим, накладення арешту на все майно, зазначене у клопотанні, є надмірним. За наведених обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що в даному випадку слід обмежитися накладенням арешту на рухоме майно, власником якого є підозрюваний.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність рішення, яке підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів прокурор вказує на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України, а саме - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану. При цьому досудовим розслідуванням встановлено, що у його власності перебуває рухоме та нерухоме майно, зокрема: земельна ділянка з кадастровим номером 2124886400:11:014:0057, площею 0.2687 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1200734921248, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця ІІ. Петефі, земельна ділянка 82; земельна ділянка з кадастровим номером 2124886400:10:011:0037, площею 0.4 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1017074421248, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Сюртянська; земельна ділянка з кадастровим номером 2124886400:10:012:0008, площею 2.8225 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1017029021248, що знаходиться за адресою: Закарпатска область, Ужгородський район, с/рада Сюртянська; земельна ділянка з кадастровим номером 2124886400:11:014:0043, площею 0.558 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 819622921248, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ш. Петефі, земельна ділянка, б/н; земельна ділянка з кадастровим номером 2124886400:11:014:0045, площею 0.3089 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 811510121248, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ш. Петефі, земельна ділянка, 82; земельна ділянка з кадастровим номером 2124886400:11:014:0044, площею 0.25 га, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 811498121248, що находиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вулиця Ш. Петефі, земельна ділянка, 82; житловий будинок, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 811485921248, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в частці .; житловий будинок, з належними до нього господарськими спорудами, реєстраційний номер майна 8856383, загальною площею 27.5 кв.м, житловою площею 27.5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки «HYUNDAI», моделі «ACCENT», VIN « НОМЕР_1 », д.н.з. НОМЕР_5 ; транспортний засіб марки «CITROEN», моделі «BX19GTI», VIN « НОМЕР_3 », попередній знак К3840ІК. На думку прокурора, наявність збитків, спричинених кримінальним правопорушенням та те, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст.170 КПК України, тобто майна, на яке може бути накладено арешт, та яким виконаються потреби досудового розслідування щодо забезпечення кримінального провадження, зокрема відшкодування збитків (завданої кримінальним правопорушення шкоди), можливого цивільного позову, виправдовують такий ступінь втручання (обмеження) у права та свободи, як накладення арешту на майно, який є необхідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. За цих обставин, слідчий суддя всупереч вимогам кримінального процесуального закону та суттєвим підставам наведеним прокурором у клопотанні, про те, що арешт вказаного у клопотанні майна має суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, та забезпечення відшкодування завданих збитків, ухвалив необґрунтоване і незаконне рішення про часткове задоволення клопотання прокурора, вибірково наклав арешт на два об?єкти рухомого майна, які мають найнижчу матеріальну цінність, та відмовив у накладенні арешту на об?єкти нерухомості. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою накласти арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 із забороною відчуження та розпорядження такого майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Судове провадження розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності сторін судового провадження береться до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду або бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги сторони не подавали.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.
Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до змісту ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна дотримався вказаних вимог закону.
Матеріалами судового провадження встановлено, що Ужгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023072030000129 від 28.07.2023.
16.12.2025 гр. ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України.
Зі змісту підозри слідує, що ОСОБА_6 інкриміновано заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме - до 14.02.2026.
Цією ж ухвалою підозрюваному визначено розмір застави, а саме - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 грн. (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
19.12.2025 підозрюваний був звільнений з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9) під заставу в розмірі 605 600 грн., що підтверджується інформацією, наявною в АСДС КП «Д-3» Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а саме - листом №12/6/5415 від 22.12.2025, долучений у межах заведеної обліково-статистичної картки за номером справи №308/17296/23, провадження №1-кс/308/7069/25.
Також матеріалами клопотання підтверджується, що власником майна, про арешт якого просить прокурор, є підозрюваний.
Беручи до уваги ці обставини, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що накладення арешту є необхідним для забезпечення цивільного позову, відтак задоволення клопотання призведе до досягнення мети арешту. Крім того, при задоволенні цього клопотання може бути досягнуте завдання арешту майна.
Разом з цим з матеріалів клопотання слідує, що вони не містять жодних доказів на підтвердження вартості майна. Не наведені такі дані і в апеляційні скарзі прокурора.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що за відсутності доказів на підтвердження вартості майна, не можливо встановити розмір завданої шкоди, а відтак і оцінити співрозмірність та розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження, як цього вимагає п. 5 ч. 2 ст.173 КПК України
За цих обставин, висновок слідчого судді про те, що накладення арешту на все зазначене майно у клопотанні, є надмірним, - обґрунтований, та такий, що ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та фактичних обставинах, на підставі яких прокурор вніс клопотання.
Наведені в апеляційній скарзі прокурора твердження були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і накладення арешту на майно в частині якого відмовлено.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована, залишається без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного чи їхніх захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що стороною обвинувачення до апеляційної скарги не приєднані будь-які докази (документи), які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі прокурор не посилався під час розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 08 січня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: