Р І Ш Е Н Н Я Справа №№ 2-5528-2010 року
25 серпня 2010 року Київський районний суд міста Донецька у складі головуючого судді Рассуждай Я.М. при секретарі: Гуляєвої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька справу за позовом:
ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про стягнення щомісячної допалати до пенсії як дитині війни, суд-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про стягнення щомісячної доплати до пенсії яки дитині війни.
Мотивує свої позовні вимоги тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Є пенсіонеркою за віком і знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському арені міста Донецька.
Вона підпадає під дію ст.. ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто має право на щомісячну доплату до пенсії розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.. ст.. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно з Положення «Про районне Управління пенсійного фонду» відповідач зобов*язаний нараховувати та сплачувати їй вказану щомісячну доплату, але відповідач не виконуючи Закон України «Про соціальний захист дітей війни» на нараховував та н сплачував їй допомогу в належному розмірі. За таких обставини дії посадових осіб відповідача, щодо не нарахування та не виплати їй щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно із Законом України « По соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року є неправомірними, тому позивачка просить суд зобов*язати відповідача нарахувати та сплатити їй вказану допомогу за 2007-2009 роки та за січень-квітень 2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» для визначення мінімального розміру пенсії за віком був затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2007 року - 380 гривень, з 1 квітня 2007 року - 410 гривень, з 1 жовтня 2007 року - 415.11 гривень. Законами про «Державний бюджет України на 2008, 2009, 2010 роки був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2008 року - 470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 гривня. З 1 липня 2008 року-482 гривні, з 1 жовтня 2008 року - 498 гривень, з 1 січня по 31 грудня 2009 року - 498 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня 2010 року - 706 гривень.
Таким чином сума соціальної допомоги без урахування фактично виплачених сум підвищення складає суму у розмірі 6470.70 гривень.
Крім того ОСОБА_1 просить суд зобов*язати відповідача здійснити нарахування та виплату вказаної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно за 2009 рік, січень-квітень 2010 року не зважаючи на те, що ст.. ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України №№ 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у встановленому законом порядку у 2009-2010 роках неконституційними визнані не були. Їй виплачується вказана соціальна виплата в межах витрат Державного бюджету України на 2009-2010 роки у розмірах передбачених вказаною постановою, а тому дії відповідача щодо неповного нарахування та виплати їй допомоги за вказаний період часу є неправомірними.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала і просила суд задовольнити їх.
Представник відповідача по цій справі Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з*явився. Про день та час розгляду даної справи судом був повідомлений належним чином. Подав суду заяву в якій він просить суд дану справу розглянути у відсутність представника відповідача. Позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_1 не визнає і надав суду заперечення роти позову.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутність представника позивача по цій справі на підставі наявних в цій справі документів та доказів.
Суд дослідивши обставини по цій справі надані суду документи та докази, заслухавши пояснення позивачки приходить до переконання про те, що між сторонами по цій справі виникли і існують правовідносини які передбачені і регулюються вимогами т. ст.. ст.. т. 3, 8 Конституції України, ст.. ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №№ 6-рп / 2007 року, від 22 травня 2008 року №№ 10-рп / 2008 року, Законами України «Про державний бюджет України на 209-2010 роки» Постановою Кабінету Міністрів України №№ 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян.
Суд вважає на те, що позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні було становлень те, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою за віком, перебуває на обліку у відповідача. Вона підпадає під дію ст.. ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто має право на щомісячну допомогу до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.. ст.. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із положення «Про районне Управління пенсійного фонду» пенсійний фон зобов*язами й нараховувати та виплачувати їй вказану щомісячну доплату, але відповідач, не виконуючи вимоги Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не нарахував та не виплачує належну їй допомогу у належному розмірі. За таких обставин дії посадових осіб Управління пенсійного фонду щодо не нарахування та не виплати позивачі щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно із вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 11 листопада 2004 року є неправомірними.
Відповідно до вимог ст.. ст.. 19 Конституції України встановлено те, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до якого ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та Законами України.
Правовий захист дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до вимог ст.. ст.. 6 вказаного Закону України … дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет України на 2008, 2009, 2010 роки» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2008 року - 470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 гривня, з 1 липня 2008 року - 482 гривні, з 1 жовтня 2008 року - 498 гривень, з 1 січня по 31 грудня 2009 року - 498 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня 2010 року - 706 гривень. Таким чином розмір належної ОСОБА_1 соціальної допомоги становить 6470.70 гривень без урахування виплачених їй сум.
Відповідно до п.п. 12 ст. т. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом була зупинена на 2007 рік дія ст.. ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, Рішенням Конституційного Суду України №№ 6-рп / 2007року від 9 липня 2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними / у тому числі п.п. 12 ст. ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 152 Конституції України передбачено те, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, що до предмету та змісту Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були визнані такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними / положення п.п. 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному Рішенні Конституційного Суду України було зазначено те, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Таким чином з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_1 і в тій частині її позовних вимог, що стосується нарахування та виплату вказаної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії з віком щомісячно за 2009 рік, січень-квітень 2010 року не зважаючи на те, що ст.. ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України №№ 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у встановленому законом поряду у 2009-2010 роках неконституційними визнані не були. Позивачці ОСОБА_1 виплачується вказана соціальна допомога в межах витрат Державного бюджету України на 2009-2010 роки та у розмірах, передбачених вказаною постановою, а тому дії відповідача по цій справі, щодо неповного нарахування та виплати їй допомоги за вказаний період часу є неправомірними.
Доводи позивачки ОСОБА_1 крім того підтверджуються матеріалами справи, а саме:
Пенсійним посвідченням, ксерокопією загальногромадянського паспорту.
Суд критично дослідивши обставини по цій справі приходить до переконання про те. Що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню оскільки вони ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і в судовому засіданні знайшли своє законне і об*активне підтвердження.
При наявності вказаних обставини суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.. ст.. , 8 Конституції України, ст.. ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суу України №№ 6-рп / 2007 року від 9 липня 2007 року, 33 10-рп / 2008 року від 22 травня 2008 року, Законами України «Про державний бюджет України на 2009-2010 роки», Постановою Кабінету Міністрів України №№ 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст.. ст.. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-
Зобов*язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2007-2009 роки та за січень-квітень 2010 року у загальній сумі 6258.90 гривень відповідно до вимог ст.. ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично виплачених їй сум підвищення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд міста Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: