Справа № 686/36615/25
Провадження № 1-кс/686/360/26
29 січня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Хмельницькому клопотання слідчого слідчого відділу Хмельницького районного управляння поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новосілка, Вознесенського району, Миколаївської області, українець, громадянин України, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не маючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
у кримінальному провадженні №12025243000002090,
встановив:
16.12.2025 року слідчий слідчого відділу Хмельницького районного управляння поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженого з прокурором ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336, ч. 2 ст. 350 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення, просили більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, прихожу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12 травня 2015 року та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, востаннє Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №4024-ІХ від 29 жовтня 2024 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб до 07 лютого 2025 року.
Встановлено, що ОСОБА_5 , 05 січня 2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, будучи військовозобов'язаним, з метою постановки на військовий облік прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, 26.03.2024 ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої, відповідно до довідки №199 від 26.03.2024 визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби.
Встановивши, відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року, які надавали б ОСОБА_5 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 05 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , на ім'я останнього було складено повістку на відправку до військової частини НОМЕР_1 та роз'яснено її зміст, а саме необхідність прибуття 06 січня 2025 року о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого відправлення для проходження військової служби під час мобілізації, а також повідомлено про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року.
Разом з тим, ОСОБА_5 , будучи військовозобов'язаним, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , 05 січня 2025 року близько 09:30 год власноручно засвідчив своїм підписом про отримання повістки про його виклик на 09 год. 00 хв. 06 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину.
У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, не бажаючи виконувати свій конституційний обов'язок, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №7113 від 03 березня 2022 року, не прибув 06 січня 2025 року о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Своїми умисним діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, у подальшому, продовжувався Указами Президента України, та станом на 29.06.2025, Указом від 15 квітня 2025 року №235/2025, який затверджено Законом України від 16 квітня 2025 року №4356-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року на 90 діб.
24 лютого 2022 року Указами Президента України від №№ 64/2022 та 69/2022 оголошено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, НГУ, СБУ, ДПСУ та інших військових формувань.
Відповідно до частини 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Виконуючи свої службові обов'язки, пов'язані із оповіщенням військовозобов'язаних, 29 червня 2025 року близько 13 год. 00 хв. стрілець-помічник гранатометника третього відділення другого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , який призначений на посаду відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4 від 04.01.2024, якому присвоєно військове звання солдат, спільно з командиром третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , який призначений на посаду відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 161 від 30.05.2024, якому присвоєно військове звання сержант, являючись службовими особами - представниками влади, наділеним владними повноваженнями від імені держави чи її органів висувати вимоги і приймати рішення обов'язкові до виконання зовнішніми респондентами (фізичними особами), у т.ч. пов'язаними із виконанням мобілізаційних завдань, призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, будучи одягненими у військову форму із знаками розрізнення Міністерства Оборони України, здійснили виїзд для проведення оповіщення та вручення повісток на території Ярмолинецької територіальної громади, Хмельницького району, Хмельницької області, відповідно до Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №521 від 28.06.2025 Про здійснення заходів з розшуку та оповіщення військовозобов'язаних громадян особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_5 на території Хмельницького району.
Тоді ж, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи представниками влади, яким згідно пункту 9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, надано право від імені держави Україна здійснювали заходи щодо оповіщення військовозобов'язаних осіб та резервістів, доставляння до ТЦК та СП призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, а також встановлення осіб, які самовільно залишили військові частини та місця несення служби, осіб, які можуть бути причетними до співпраці з окупаційними військами, колабораційної, диверсійної та іншої діяльності, спрямованої проти України, рухаючись на службовому транспортному засобі марки «ChevroletNiva» із н.з. НОМЕР_2 під час слідування групи оповіщення в розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , помітили двох невідомих осіб чоловічої статі, призивного віку.
Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 представились, пред'явили свої службові посвідчення та запропонували пред'явити військово-облікову документи у вищевказаних осіб. Один з чоловіків пред'явив паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_12 .. В цей час ОСОБА_5 , ігноруючи вимоги військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 пред'явити військово-обліковий документ, швидко почав тікати в сторону будинку АДРЕСА_4 , з метою уникнення перевірки його документів та перешкоджання у виконанні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своїх службових обов'язків, пов'язаних із оповіщенням військовозобов'язаних, намагався перелізти через паркан неподалік вищевказаного будинку та був помічений військовослужбовцями ТЦК.
У подальшому, близько 13 години 15 хвилин ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень службовій особі у зв'язку із її службовою діяльністю, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є військовослужбовцями ТЦК та СП, та виконують службові обов'язки пов'язані із оповіщенням військовозобов'язаних, дістав з кишені своїх штанів газовий балончик та розпилив його вміст в обличчя потерпілого ОСОБА_10 , внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку невідомою речовиною кон?юнктиви обох очей І ст., шкіри обличчя Іст., яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень (що мають незначні скороминущі наслідки) - згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».
Одразу після цього, ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень службовій особі у зв'язку із її службовою діяльністю, розпилив вміст газового балончика в обличчя потерпілого ОСОБА_11 внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку невідомою речовиною кон?юнктиви обох очей І ст., яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень (що мають незначні скороминущі наслідки) - згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».
Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень службовій особі у зв'язку із її службовою діяльністю, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
29.11.2025 року в ході розслідування кримінального провадження відповідно до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 2 ст. 350 КК України.
12.12.2025 року постановою слідчого ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 громадянин ОСОБА_5 , оголошено в розшук, у зв'язку із ухиленням та переховуванням від органів досудового розслідування.
16.12.2025 року надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 з метою його участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
28.01.2026 року ОСОБА_5 затримано.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:- повідомленням про кримінальне правопорушення, яке надійшло із ІНФОРМАЦІЯ_6 ;- матеріалами особової справи ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 (зокрема довідкою ВЛК, розпискою про отримання повістки, аркушем доведення вимог законодавства);- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 який повідомив відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 який повідомив відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 який повідомив відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення;- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;- протоколом огляду місця події від 29.06.2025 за адресою с-ще Ярмолинці, вул. Панфілова 6;- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення;- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , який повідомив обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення;- протоколами впізнання особи за фотознімками;- повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 2 ст. 350;- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження (докази), дають підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 2 ст. 350 КК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слід взяти до уваги ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування, та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже останній вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від до 5 років, а у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а також у справі «Летельє проти Франції» зазначено, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у випадку визнання судом останнього винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, спів ставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді застосування покарання у вигляді позбавлення волі, вважаю, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо високим. Оскільки ОСОБА_5 вчинено умисний злочин направлений проти службових осіб у зв'язку з їхньою службовою діяльністю.
Встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування вказаного кримінального провадження наразі потребує проведення слідчих (розшукових) дій спрямованих на отримання (збирання) доказів та перевірку вже отриманих доказів, а також на встановлення усіх свідків та очевидців у вказаному кримінальному провадженні, інших осіб, можливо причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення з метою забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, тому існує наявність ризику, що перебуваючи під іншим запобіжним заходом ОСОБА_5 може незаконно впливати на покази потерпілих та свідків з метою зміни їх свідчень.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КК України, на даний час наявні достатні докази вчинення вказаних кримінальних правопорушень саме ОСОБА_5 , а не іншою особою.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою підозрюваного, враховуючи всі обставини вчиненого злочину, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 і виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Розслідування у даному кримінальному провадженні знаходиться на початковій стадії, усі свідки невстановлені та не допитані, речові докази не дослідженні, а можливо ще й і не відшукані.
За таких обставин, зважаючи на те, що санкція статей кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає призначення покарання тільки у виді обмеження волі або позбавлення волі, початковий етап розслідування даного кримінального провадження, особу підозрюваного, прихожу до переконання, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, вік та стан його здоров'я, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень, прихожу до висновку, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення нетяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя вважає за необхідне не визначити заставу у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, ч. 2 ст. 350 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 27 березня 2026 року включно.
Ухвала діє по 27 березня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1