Справа № 175/253/26
Провадження № 3/175/102/26
Іменем України
"09" лютого 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військове звання - старший солдат, місце служби і посада - старший стрілець 1 відділення 1 взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомий,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення НГУ № 434123, 02.11.2025 року, старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та виконуючи обов'язки військової служби в умовах особливого періоду, знаходився на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази приходить до такого висновку.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом медичного огляду № 10.
Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Суд під час накладання адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті також, повинен переконатися у тому, чи не закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності. Строки притягнення до адміністративної відповідальності закріплено в ст. 38 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як вбачається з справи про адміністративне правопорушення, вказане в протоколі про адміністративне правопорушення діяння було вчинено 02.11.2025 року, на час його виявлення воно не було триваючим. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 був складений 02.11.2025 року. Ця справа про адміністративне правопорушення розподілена судді 06.01.2026 року і в подальшому була призначена до судового розгляду на 07.01.2026 року, з метою належного повідомлення особи, перенесена на 29.01.2026 року, 09.02.2026 року.
Отже, суд проаналізувавши справу про адміністративні правопорушення, доходить висновку про те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закінчилися. Тому суд доходить висновку, що особу не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності та її слід звільнити від відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Щодо встановлення вини під час закриття справи по строкам суд зазначає наступне, а саме: Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення». Отже, суд доходить висновку про те, що у випадку закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника вина встановлюється, тому що закінчення строку не є реабілітуючою обставиною.
Керуючись ст.ст. 38, ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. С. Краснокутська