Справа №2-885/10
22 листопада 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Локтіонової О.В.,
при секретарі - Федоровській Л.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування усиновлення,
10 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення про усиновлення відповідачкою малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та в книзі реєстрації народжень міського відділу реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції від 24 вересня 2004 року за №2639 поновити запис про народження ОСОБА_4, вказавши в графі «Мати» попередній запис ОСОБА_5, виключивши запис ОСОБА_3.
У судовому засіданні позивач позов підтримав і в його обґрунтування пояснив, що з 25 серпня 2007 року він знаходився в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який 03 березня 2010 року за рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області було розірвано. Від даного шлюбу дітей вони не мають, але на його утриманні знаходиться його рідна донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мати якої за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2008 року була позбавлена батьківських прав. 12 березня 2009 року за заявою відповідачки при наявності його згоди Жовтневий районний суд Миколаївської області виніс рішення про удочеріння його малолітньої доньки відповідачкою ОСОБА_3, на підставі чого 06 квітня 2009 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції було видане свідоцтво про усиновлення. На підставі вказаного свідоцтва в свідоцтві про народження ОСОБА_4 матір'ю дитини була вказана ОСОБА_3 Так як, з листопада 2009 року сімейні відносини з відповідачкою були припинені, то він разом з донькою став проживати окремо та донька знаходиться на його утриманні, а відповідачка будь-якої участі у вихованні дитини не приймає. 13 липня 2010 року Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції йому було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. За весь час проживання окремо ОСОБА_3 долею дівчинки не цікавилася. Вона єдиний раз прийшла до ОСОБА_4 в дитячий садок, однак дитина відмовилася з нею спілкуватися. Вона уникає розмов про матір та вважає лише його своєю сім'єю. Під час проживання його з відповідачкою, вона так і не налагодила стосунки з його дочкою, жодної уваги їй не приділяла, неодноразово він чув з її вуст нецензурні слова у присутності дівчинки. Вихованням та утриманням дочки він займався і займається на теперішній час особисто.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, не повідомивши причину неявки, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа - служба у справах дітей виконкому Миколаївської міської ради свого представника у судове засідання не направила, але письмово просила суд слухати справу у відсутності її представника та позов задовольнити у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона з позивачем підтримує дружні стосунки, так як знає його 10 років, а відповідачку знає з моменту одруження останніх. Їй відомо, що відповідачка по справі удочерила рідну доньку ОСОБА_1 Крім того їй відомо, що на даний час ОСОБА_1 розірвав шлюб з відповідачкою та разом з донькою переїхав проживати в м. Миколаїв. Відповідачка долею доньки не цікавиться. Сама ж дівчинка уникає розмов про матір та вважає своєю сім'єю тільки батька.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали суду аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_9 крім вищезазначеного пояснив, що відповідачка по справі належно вихованням ОСОБА_4 не займалася. Позивач або його брат відводили і забирали дівчинку з дитячого садка. У відсутність позивача дівчинкою займався його брат - ОСОБА_10, а не відповідачка. Коли після розлучення відповідачка намагалася зустрітися з ОСОБА_4 у дитячому садку, то дівчинка не схотіла її бачити. Загальна поведінки відповідачки не свідчила про те, що вона удочерила ОСОБА_4 для того, щоб стати їй матір'ю. Все свідчило про те, що вона це зробила тільки з меркантильних мотивів, щоб мати вплив на позивача і використовувати це у своїх цілях.
Свідок ОСОБА_10 дав аналогічні пояснення, додавши, що неодноразово чув, як відповідачка на підвищених тонах розмовляла з ОСОБА_4 та висловлювалася в її присутності нецензурними словами.
Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого 06 липня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в Книзі реєстрації народжень 24 вересня 2004 року зроблено актовий запис за №2639. Її батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.12).
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 березня 2009 року відповідачка ОСОБА_3 удочерила малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), на підставі чого міський відділ реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 06.04.2009 року видав ОСОБА_3 свідоцтво про усиновлення (а.с.7) та в свідоцтві про народження в графі «Мати» було зроблено запис про те, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
З рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 березня 2010 року, ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 25.05.2010 року та свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с.9-11).
З матеріалів справи також випливає, що служба у справах дітей адміністрації Корабельного району та служба у справах дітей виконкому Миколаївської міської ради обстежували місце проживання родини ОСОБА_4 При перевірці 27.07.2010 р. та 10.11.2010 р. було виявлено, що умови проживання ОСОБА_4 задовільні. Вони відповідають вимогам, які пред'являються для проживання, всебічного розвитку та виховання дітей її віку. До складу сім'ї ОСОБА_4 входить тільки її батько - ОСОБА_1 (а.с.13,30).
З рекомендаційного листа Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_4 навчається у вказаній школі в 1-Б класі та її вихованням займається лише її батько ОСОБА_1 (а.с.32).
Виконавчий комітет Миколаївської міської ради надав суду письмовий висновок про доцільність скасування усиновлення ОСОБА_3 у відношенні малолітньої ОСОБА_4, тому що дівчинка проживає з батьком, який створив їй належні умови для проживання та розвитку. Дівчинка уникає розмов про матір, вважає своєю сім'єю тільки батька. При бесіді з ОСОБА_3 вони встановили, що вона востаннє бачила ОСОБА_4 у дитячому садку навесні минулого року. Дівчинка відмовилася з нею спілкуватися. ОСОБА_12 підтвердила, що між нею та дівчинкою склалися стосунки, які унеможливлюють їх спільне проживання і виконання нею своїх батьківських обов'язків. Вона не заперечувала проти скасування усиновлення нею ОСОБА_4, оскільки не має можливості забезпечити дитині сімейного виховання (а.с.28-29).
Заслухавши пояснення позивача, його представника, свідків, дослідивши письмові докази, суд визнає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно з ч.ч.3,4 ст.232 СК України з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.
Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач не перебуває на даний час в шлюбі з відповідачкою, так як шлюб між ними розірваний, крім того спільно не проживає з нею, відповідачка з дитиною не спілкується, і сама дитина не бажає спілкуватися з нею, вся поведінка відповідачки свідчить про її небажання виховувати ОСОБА_4 та належно виконувати батьківські обов'язки.
За наведених обставин суд вважає, що усиновлення ОСОБА_3 ОСОБА_4 суперечить інтересам дитини та не забезпечує їй сімейного виховання.
Керуючись ст.ст.209, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати усиновлення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, здійснене рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області №2-о-13/09 від 12.03.2009 року.
Виключити з актового запису №2639 від 24 вересня 2004 року, зробленого в Книзі реєстрації народжень міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, запис про те, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Поновити у актовому запису №2639 від 24 вересня 2004 року, зробленого в Книзі реєстрації народжень міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, запис про те, що ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя О.В.Локтіонова