Справа № 308/3194/26
04 березня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: військовий квиток, раніше не притягався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП,-
16.02.2026 року о 09год 25хв виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 у В/Ч1363, який був відсутній на службі без поважних причин. 16.02.2026 року о 20год 00хв солдат ОСОБА_1 був повернутий до В/Ч НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Повідомлявся судом належним чином, в тому числі шляхом надіслання СМС-повістки на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки не повідомив. Разом з тим, у матеріалах адміністративної справи міститься заяво, в якій ОСОБА_1 свою вину визнає та просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Диспозиція ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Згідно п.п.1, 2, 3 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви ,встановлені розпорядком чи позо військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира( начальника),на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Відповідно до вимог ст.12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується ним службових обов'язків військовослужбовець повинен доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Вина ОСОБА_1 , крім її визнання останнім, у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується також: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВУ №48 від 17.02.2026 року, доповіддю про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем призваним за мобілізацією солдатом ОСОБА_1 , доповіддю про повернення військовослужбовця у військову частину, службовою та медичною характеристикою, копією витягу з наказу №26 від 25.01.2026 року та іншими матеріалами справи.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи і не заперечується ним самим.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення враховується суспільна небезпечність вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, а також особистість останнього, яка є повнолітньою, дієздатною особою, працює, військовослужбовець, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
За вищевказаних обставин, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП України, у виді штрафу у розмірі п'ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним та справедливим у даному випадку, а також запобігатиме вчиненню правопорушником нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Керуючись ст.ст.172-11, 279-280, 283-285, 289 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник