Провадження №1-кп/303/170/26
Справа №303/1708/26
Іменем України
04 березня 2026 року місто Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №12024071040001569 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм на ТОВ «АТП -Закарпаття» раніше не судимого, громадянина України, -
- обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 286 КК України,-
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
30 грудня 2024 року, близько 06 години 40 хвилин ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «ПАЗ» моделі «4224» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темну пору доби, без опадів, ігноруючи ожеледицю, рухаючись вулицею Духновича з села Макарьово в напрямку села Залужжя, Мукачівського району, де не доїжджаючи 800 метрів до дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» (с.Залужжя), діючи з кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи об'єктивну можливість завчасно спостерігати за обстановкою в керованому ним автомобілі, будучи зобов'язаним відповідно до технічних вимог пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та згідно з пунктом 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, допустив виїзд керованого автобусу за межі проїзної частини дороги та з'їхав у кювет з правої сторони по ходу свого руху, в наслідок чого, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, пасажир автобусу «ПАЗ» моделі «4224» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому анатомічної шийки та великого горбика правої плечової кістки зі зміщенням, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день, згідно пункту 2.2.2.правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень.
Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфікує за частиною 1 статті 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав. Пояснив, що 30 грудня 2024 року, керував транспортним засобом марки «ПАЗ» по вулиці Духновича з села Макарьово до села Залужжя, Мукачівського району, де не доїжджаючи 800 метрів до дорожнього знаку допустив виїзд за межі проїзної частини дороги та з'їхав у кювет внаслідок чого, ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження.
Потерпіла у судове засідання не прибула, звернулася з заявою про проведення розгляду справи за її відсутності. Зазначила, що завдану шкоду їй відшкодовано, моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. В судовому засіданні обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, при яких порушив правила безпеки дорожнього руху, що що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При цьому суд враховує що пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху визначено що водій має бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.
Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, що останній раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює водієм «ТОВ АТП-Закарпаття».
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною1 статті 286 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Обвинувачений, визнаючи вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, не заперечуючи проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суд його суворо не карати.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується статтями 65-67 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання згідно статті 66 КК України, судом встановлено, щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 КК України, яке в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_3 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, працює водієм на ТОВ «АТП -ЗАКАРПАТТЯ», раніше не судимий.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому мінімального покарання в межах санкції статті.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 і статті 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Пунктом 20 зазначеної постанови визначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При викладеному, з урахування всіх обставин справи, мотиву вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових правопорушень буде призначення покарання у виді штрафу та додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку статті 124 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.
ОСОБА_3 призначити за частиною 1 статті 286 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , процесуальні витрати на залучення експерта на користь держави в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні) гривні 20 копійок на розрахунковий рахунок UA658999980313070115000007493, Код ЄДРПОУ 37975895, одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська ТГ/24060300, призначення платежу «за проведення інженерно - транспортної експертизи)».
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , процесуальні витрати на залучення експерта на користь держави в розмірі 2968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 50 копійок на розрахунковий рахунок UA903077700000026003011207893, Код ЄДРПОУ 3489015386, одержувач: АТ «А-Банк», МФО 307770, призначення платежу «за проведення інженерно - транспортної експертизи №5/26)».
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуюча ОСОБА_6