Справа № 303/563/26
3/303/185/26
Іменем України
04 березня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Морозова Н. Л.,
за участю: захисника правопорушника - адвоката Гнідець О. М.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно не працюючого,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Водій ОСОБА_1 18.01.2026 року о 12:07 годині, на 775 км + 500 м траси М-06 «Київ-Чоп», керував транспортним засобом марки «AUDI» д/н знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився у Мукачівській ЦРЛ, при безперервній відео фіксації, час відмови 13:30 год.. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, але не повідомив суд про причини неявки. У судових засіданнях 10.02.2026 р, та 23.02.2026 року водій ОСОБА_1 пояснив, що дійсно18.01.2026 року о 12:07 годині, на трасі «Київ-Чоп», керував транспортним засобом марки «AUDI» д/н знак НОМЕР_1 та був зупинений інспекторами патрульної поліції, оскільки на його автомобілі був червоний номерний знак. Під час зупинки, інспектор патрульної поліції запитав його чи вживав він наркотичні засоби та перевірив чи реагують його зіниці очей на світло, після чого запропонував проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Він погодився і вони поїхали до лікарні, однак у лікарні він не зміг здати сечу на аналіз, питав у поліцейського чи можна здати кров, але останній відповів, що ні, після чого склав протокол про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Захисник правопорушника - адвокат Гнідець О. М. в судовому засіданні, подала письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з мотивів зазначених у клопотанні. Зокрема що порушена процедура огляду. Крім того захисник заявила клопотання та просила допитати в якості свідків інспекторів патрульної поліції, щодо складання протоколу та проходження огляду у медзакладі. У задоволенні якого було відмовлено, оскільки інспектор, який склав протокол, - є зацікавленою особою, а обставини складання протоколу та проходження медогляду підтверджуються та відображені на відеозаписі, переглянутому у судовому засіданні.
Заслухавши позицію захисника, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №565430 від 18.01.2026 року відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та додані до нього матеріали, переглянувши відеозапис з бодікамери, суддя приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.245,280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).
Так, відповідно до положень ч. 1ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, мовними доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовують при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення промов і документів, а також іншими документами.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частина перша статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за:
- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само,
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (п.2.9а ПДР України) так і відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (п. 2.5 ПДР України), які передбачені різними пунктами ПДР України.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії серії НОМЕР_2 . (а.с.1).
Поліцейським на підтвердження підстав зупинки т/з, до протоколу додано копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії ЕНА №6529072 від 18.01.2026 р., складеної об 12:15 год. на трасі -06 775 км, Закарпатська область, Мукачівський район, , інспектором взводу 1 роти 4 УПП батальйону УПП в Закарпатській області, капітаном поліції, Черничко С. В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме: 18.01.2026 року о 12:07 годині, на 775 км + 500 м траси М-06 «Київ-Чоп», керував транспортним засобом марки «AUDI» д/н знак НОМЕР_1 , який є нечитабельним і не належить даному транспортному засобу, чим порушив п.2.9«в» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 1190,00 гривень (а.с.2).
За визначеннямп.1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом та має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасове дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо у транспортному засобі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може нанести серйозний шкоду. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зіст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, підлягають від річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводитися поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У пунктах 2 і 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я. 1452/735 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність одного чи кількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість чи навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя чи неприродна блідість.
Відповідно до п. 2 Порядку спрямування водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103зі змінами та доповнення 20.01.2023 № 57(далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловивши незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.
Суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №565430 від 18.01.2026;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках.
Зі змісту оглянутого відеозапису з бодікамери поліцейського, що здійснена під час вище вказаних подій, а саме: 18.01.2026 року, з дотриманням вимог ч.2 ст.266 КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, слідує, що 18.01.2026 року працівниками поліції був зупинений транспортний засіб марки «AUDI» д/н знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху України. Після зупинки транспортного засобу, інспектором патрульної служби було перевірено водія на наявність ознак наркотичного сп'яніння, а саме реакцію зінець очей на світло ручки). Після чого, у зв'язку з виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, про що повідомлено водію, працівниками поліції запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, на що водій ОСОБА_1 погодився та проїхав до Мукачівської ЦРЛ, де на неодноразові вимоги здати біологічні зразки (сечу) для проведення медичного огляду, зразки не надав, мотивуючи це тим, що на даний час не потребує випорожнення сечового міхура. Поліцейськими надано водію ОСОБА_1 тривалий час та необхідні умови (випити води), для здачі біологічного зразку (сечі) для проходження медичного огляду. Після чого, водій ОСОБА_1 не надав біологічного зразку (сечу), що інспектором патрульної поліції було розцінено, як затягування проведення відповідного огляду та відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Щодо тверджень сторони захисту, що в медичному закладі ОСОБА_1 не зміг здати сечу для аналізу, однак йому не було запропоновано надати інший біологічний матеріал, а також що ОСОБА_1 від огляду не відмовлявся, то на його думку, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП (із змінами і доповненнями, внесеними в останню згідно із Законом України від 16.02.2021 N 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, лікарського або іншого увагу та швидкість реакції, що проводиться поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наявними у матеріалах справи доказами, а саме: відеозапису підтверджено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 спочатку погодився. Прибувши в супроводі поліцейських до закладу охорони здоров'я, останній відмовився від проходження огляду, мотивуючи свою позицію відсутністю фізіологічної потреби у сечоспусканні.
На переконання суду, дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП та Порядку спрямування водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, а також сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Пунктами 7, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, встановлено, що проведення лабораторних досліджень щодо визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Предметом дослідження біологічної середовища можуть бути слина, сеча та змивання з поверхні губ, шкірного покриву обличчя та рук.
Для дослідження біологічної середовища може використовуватися дах, якщо у обстежуваної особини неможливо взяти зразки біологічних середовищ, зазначених у пункті 12 цього розділу.
Суд зауважує на тому, що положення пункту 13 розділу ІІІ Інструкції не зобов'язує лікаря використовувати для дослідження саме кров, а надає йому можливість її використання, якщо у обстеженої особи неможливо взяти зразки біологічної середовища, зазначені у п.12 цього розділу. Наявність норми Інструкції, які містять перелік видів біологічної середовища, які, крім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означають, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп'яніння обирати вид біологічної середовища, яку йому зручно здавати. Зазначена альтернатива встановлена ??для тих випадків, коли відсутня реальна об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічної середовища. У всякому разі, огляд на стан сп'яніння проводитиметься лікарем медичного закладу до якого доставлений водій транспортного засобу, і лише лікар може визначити вид зразків біологічної середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому, враховується, які саме зразки біологічної середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров'я.
Отже доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд, повідомивши, що не має фізіологічної потреби у спорожненні сечового міхура, та не заперечував проти інших видів огляду, є неспроможними довести відсутність умислу у її підзахисного на уникнення притягнення його до відповідальності, що підтверджується наявними відеозаписами.
На переконання суду, така поведінка, що зафіксована на відеозаписі, була спрямована на небажання проходити освідчення в медичному закладі та свідчити про те, що ОСОБА_1 уникав пройти запропонований йому огляд на перебування у стані наркотичного сп'яніння, посилаючись на відсутність фізіологічної можливості. Відбір сечі на аналіз не складає особливих труднощів, оскільки стосується звичайних природних потреб будь-якої людини та визнається найбільш доступним та ефективним методом для подальшого проведення лабораторних досліджень щодо виявлення стану сп'яніння.
На переконання суду такі дії ОСОБА_1 свідчать про те, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп'яніння, а навпаки здійснював свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду в повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.
Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 реальну об'єктивну можливість пройти огляд в умовах медичного закладу в повному об'ємі, а також у законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не виконав.
Щодо доводів сторони захисту щодо відсутності підтвердження ознак сп'яніння в ОСОБА_1 суд зазначає, що виявлення ознак сп'яніння, які є підставою для направлення на огляд у медичний заклад, відноситься до дискреції працівників поліції, оскільки відповідно до ст. 6 КУпАП працівники поліції здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення та усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Крім того, згідно з п. 2 Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання останнього уникнути ним встановленої законом відповідальності за скоєне.
З зазначеного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з тим, згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів України, повагою до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованого в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення якого притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входити до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв'язку» та належить до правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку з чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу правопорушника, ступінь його обтяжують відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №565430 від 18.01.2026 року, копією постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6529072 від 18.01.2026 року за ч.1 ст.121-3 КУпАП, компакт-диском відео фіксацією правопорушення від 18.01.2026 року.
Оцінюючі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою у логічному взаємозв'язку та є достатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Враховуючи вище викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необхідним притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, передбаченого санкцією даної норми (ч.1 ст.130 КУпАП).
У відповідності до статті 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись: ст.40-1, 283-285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на рахунок UA538999980313030149000007001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, одержувач коштів ГУК у Закарпатській області/21081300, Код ЄДРПОУ 37975895, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу держаної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Копію постанови направити в Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП для відому та виконання, після набрання законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, яка згідно Закону України “Про судовий збір“ становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн.) на рахунок отримувача коштів: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ №37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт №5.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після вручення її особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
Суддя Наталія МОРОЗОВА