Справа № 303/1531/26
1-кс/303/196/26
4 березня 2026 року м. Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області,
ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за поданою нею заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2026, яку мотивує тим, що після звернення з відповідною заявою, в порушення вимог ст.214 КПК України, Мукачівським РУП ГУНП в Закарпатській області до ЄРДР відомості внесено так і не було, а відтак просить усунути бездіяльність органу досудового розслідування шляхом зобов'язання уповноважених осіб даного органу внести відповідні відомості до ЄРДР та надати витяг з ЄРДР.
В судове засідання ОСОБА_3 повторно не з'явилася, 03 березня 2026 року через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення судового засідання без її участі. Заявлені вимоги підтримала повністю.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду скарги за відсутності скаржниці слідчий суддя приходить до наступного.
Так, з досліджених матеріалів скарги слідує, що остання надійшла до суду 24 лютого 2026 року, судовий розгляд призначено на 26 лютого 2026 року, про що було повідомлено ОСОБА_3
26 лютого 2026 року судове засідання не відбулося у зв'язку з поданою ОСОБА_3 заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_1 27 лютого 2026 року у задоволенні даної заяви було відмовлено слідчим суддею ОСОБА_4 , за безпідставністю.
27 лютого 2026 року призначено судовий розгляд скарги на 02 березня 2026 року про що повідомлено ОСОБА_3 .
02 березня 2026 року в судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася. Судовий розгляд скарги призначено на 04 березня 2026 року, про що повідомлено ОСОБА_3 .
04 березня 2026 року ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася
Згідно із ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності.
В силу вимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 6 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 306 КПК України регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування. Частина третя вказаної статті встановлює, зокрема, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Із системного аналізу норм КПК України слідує висновок, що за предметом правового регулювання ст.307 КПК України є спеціальною щодо повноважень слідчого судді і такою не встановлено можливість прийняття рішення про залишення скарги без розгляду з підстав відсутності особи, яка її подала.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що справедливий судовий розгляд має ґрунтуватись на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Згідно з положеннями ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача або прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.
А відтак, з огляду на рівність процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні відсутність скаржниці в судовому засіданні не може бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України.
На підставі наведеного приходжу до висновку щодо розгляду скарги по суті за відсутності скаржниці, яка повідомлена про час і місце судового розгляду, однак в судове засідання повторно не з'явилася. Даний висновок суду узгоджується зі сталою практикою судів України.
Представник Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився.
Від заступника начальника СД Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 надійшла заява щодо розгляду скарги без його участі. Зазначає, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 по факту неправомірних дій ОСОБА_6 , достатніх відомостей для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України не було, а відтак прийнято рішення щодо повернення матеріалів для розгляду в порядку звернення громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка дізнавача не перешкоджає розгляду скарги.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя розглянув скаргу за відсутності учасників провадження.
Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного висновку.
Так, встановлено, що ОСОБА_3 12.02.2026.подано до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту поданої скарги вбачається, що на час подання відповідної скарги, відомості до ЄРДР не винесено.
Згідно із ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.4. ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Жодних виключень щодо невнесення певних заяв про вчинення кримінального правопорушення діючий КПК України не містить.
Разом з тим, Мукачівським РУП ГУНП в Закарпатській області не було дотримано зазначених вимог закону, оскільки відомості, повідомлені у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2026, до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочате, а відтак вимога за скаргою щодо зобов'язання уповноважених осіб Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області внести відомості за вказаною заявою є підставною та підлягає до задоволення.
Разом з цим, вимога щодо визнання бездіяльності незаконною задоволенню не підлягає тому, що виходить за рамки наданих слідчому судді повноважень за наслідками розгляду скарги ( ч. 2 ст. 307 КПК України).
Окрім цього, вимога скаржниці щодо зобов'язання уповноваженої особи органу досудового розслідування надати витяг з ЄРДР є передчасною, а відтак задоволенню не підлягає, так як, відповідно до положень ч.1 ст.214 КПК України, зазначений витяг має бути наданий заявнику через 24 години з моменту внесення таких відомостей до ЄРДР.
Керуючись ст.ст. 214, 218, 303, 306-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2026.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_7