02 березня 2026 року
м. Київ
справа № 755/6649/23
провадження № 51-714ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
до якого застосовано примусові заходи медичного характеру за вчинення суспільно небезпечних діянь, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 185 КК, і
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року до ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, спільно з іншими особами, вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та мереж, а також здійснив крадіжку грошових коштів, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 217 000 грн, а потерпілій ОСОБА_7 - у розмірі 46 700 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог захисник зазначає, що апеляційним судом порушено право ОСОБА_5 на захист. Стверджує, що всупереч ст. 506 КПК суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності законного представника особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру.
Мотиви Суду
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додане до неї оскаржуване судове рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ст. 506 КПК особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
Згідно з ст. 507 КПК у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов'язковою.
Тобто закон чітко визначає обов'язковою у провадженнях цієї категорії участь захисника.
Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 брали участь у судовому засіданні 25 листопада 2025 року під час апеляційного розгляду, в ході якого було постановлено оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів не вважає, що проведення апеляційного розгляду з участю захисника, однак за відсутності законного представника особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, призвели до порушення положень КПК.
Таким чином, оскільки із касаційної скарги та доданого до неї оскаржуваного судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3