03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 350/1265/23
провадження № 61-2309ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В., розглянуши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано -Франківського апеляційного суду від 20 січня 2026 року в справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення авансового платежу та 3 % річних.
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 доларів США, 3 відсотки річних у розмірі 915,00 доларів США та судові витрати у розмірі 4 867,20 грн.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 доларів США, 3 відсотки річних у розмірі 915,00 доларів США та судові витрати у розмірі 4 867,20 грн.
22 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року залишено без задоволення.
20 лютого 2026 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду була надіслана касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 20 січня 2026 року у вказаній справі.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Вказує, що без роз'яснення постанови Івано-Франківського апеляційного судувід 21 жовтня 2025 року її виконання у законному порядку є неможливим.
Проте, на думку заявника, судом апеляційної інстанції було проігноровано цей факт та відповідно норми права щодо обов'язкового виконання рішення суду.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частинами першою та другою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, в тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зміст постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року є чітким і зрозумілим, однозначним, не допускає подвійного трактування та не створює перешкод на етапі виконання судового рішення, а тому відсутні підстави для роз'яснення указаного судового рішення.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано -Франківського апеляційного суду від 20 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко