04 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/1051/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель"
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2025
(суддя Кобецька С. М.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025
(головуючий - Кравчук Н. М., судді: Матущак О. І., Скрипчук О. С.)
за заявою Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Укрхім"
до Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів"
про стягнення 2 132 469,30 грн.
Хронологія спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" (далі - ТОВ "ТД "Укрхім") звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (далі - Підприємство) про стягнення 2 132 469,30 грн за невиконання умов договору складського зберігання зерна від 01.09.2017 № 165.
2. 19.03.2019 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу про затвердження мирової угоди, у пункті 7 резолютивної частини якої зазначено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) Підприємством умов цієї мирової угоди, вона підлягає виконанню у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) та Законом України "Про виконавче провадження". Ця ухвала набрала законної сили 19.03.2019.
3. На виконанні у Івано-Франківському відділі Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ДВС) знаходилося зведене виконавче провадження № 56493039 про стягнення з Підприємства заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб і держави.
4. До цього провадження входило і виконавче провадження № 59440439, відкрите на виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 у справі № 909/1051/18 про стягнення з Підприємства на користь ТОВ "ТД" Укрхім" 2 132 469,30 грн. Адже 04.07.2019 ДВС ухвалив постанову про приєднання виконавчого провадження № 59440439 до зведеного виконавчого провадження № 56493039.
5. Згідно з наказом Фонду державного майна України "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами) від 25.06.2021 № 1091" єдиний майновий комплекс (далі - ЄМК) Підприємства включений до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягали приватизації у 2021 році.
6. 26.12.2023 ТОВ "Буковель" за результатами аукціону придбало ЄМК Підприємства.
7. 02.01.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - РВ ФДМУ) видало наказ № 01 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу", він стосувався ЄМК Підприємства шляхом викупу ТОВ "Буковель".
8. 29.01.2024 РВ ФДМУ як продавець і ТОВ "Буковель" як покупець уклали договір купівлі-продажу ЄМК Підприємства, у пункті 1.1 умов якого домовилися про те, що входить до складу об'єкта приватизації, а саме: усі види майна, призначені для діяльності Підприємства (крім того, що не підлягає приватизації), будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, у тому числі, активи і пасиви згідно з фінансовою звітністю Підприємства.
9. Згідно з умовами пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 цього ж договору право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору і підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України (далі - АМК) на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом. Покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою/земельними ділянками) й обов'язків Підприємства відповідно до умов договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами і скріплюється їх печатками. Покупець з дня підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця є правонаступником, у тому числі, майнових прав Підприємства, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від юридичної особи. Передача об'єкта приватизації покупцю здійснюється продавцем у день укладення договору, а у разі, якщо законом вимагається отримання дозволу АМК на концентрацію, - протягом п'яти робочих днів з дня отримання продавцем засвідченої копії такого дозволу від покупця.
10. На підставі рішення АМК від 05.09.2024 № 306-р "Про надання дозволу на концентрацію" отриманий дозвіл на концентрацію, 27.09.2024 сторони склали акт приймання-передачі об'єкта приватизації - ЄМК Підприємства. У цьому ж акті погодили, що об'єктом приватизації є усі види майна, призначені для діяльності Підприємства, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, у тому числі, активи і пасиви згідно з фінансовою звітністю Підприємства.
11. 01.10.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано право власності на це нерухоме майно за ТОВ "Буковель".
12. 02.10.2024 РВ ФДМУ видало наказ № 273 про затвердження результатів продажу та завершення приватизації ЄМК Підприємства, покупцем об'єкта визнало ТОВ "Буковель".
13. 09.06.2025 ДВС звернулася до суду із заявою, у якій на підставі статей 52, 174, 334 ГПК України, статей 1, 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" просила замінити боржника - Підприємство на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" (далі - ТОВ "Буковель") у виконавчому провадженні № 59440439 з примусового виконання названої вище ухвали.
Короткий зміст судових рішень
14. 02.07.2025 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025, про задоволення заяви ДВС.
15. Мотивували тим, що ТОВ "Буковель" придбало ЄМК Підприємства і є його новим власником, а тому з огляду на положення статей 1, 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" і статей 52, 334 ГПК України має бути замінено як правонаступник прав та обов'язків Підприємства у виконавчому провадженні № 59440439, крім права постійного користування землею.
16. Спростували посилання ТОВ "Буковель" на постанову Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, висновки у якій є нерелевантними до справи, що розглядається, оскільки стосувалися банкрутства, а не виконавчого провадження.
Короткий зміст касаційної скарги
17. ТОВ "Буковель" оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ДВС. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
18. На обґрунтування доводів касаційної скарги послалося на неправильне вирішення судами питання про заміну Підприємства на ТОВ "Буковель" у виконавчому провадженні за відсутності доказів переходу спірного зобов'язання з огляду на таке:
- суди неправильно застосували положення абзацу шістнадцятого пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який передбачав, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються положення абзаців другого - четвертого, п'ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом), сьомого, дев'ятого, одинадцятого частини другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", і не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24;
- суди не з'ясували, чи входила спірна заборгованість за названим вище договором до складу ЄМК та чи відображена у фінансовому балансі, позаяк правонаступництво обмежується умовами договору купівлі-продажу ЄМК і правонаступництво щодо боргів не є автоматичним;
- суди проігнорували положення частини другої статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої перехід права власності на майно не тягне автоматичного переходу всіх обов'язків, якщо інше не передбачено законом, а норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" обмежують перехід обов'язку погашати прострочену кредиторську заборгованість під час дії воєнного стану;
- суди у порушення статті 52 ГПК України не встановили, що саме це зобов'язання (за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 у справі № 909/1051/18) перейшло до ТОВ "Буковель".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. ДВС у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, вважаючи, що суди правильно застосували норми матеріального і дотрималися норм процесуального права, визначивши, що до ТОВ "Буковель", яке придбало ЄМК Підприємства, перейшли також обов'язки останнього стосовно виконання названої вище мирової угоди. Звернула увагу на те, що договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (абзац 2 пункту 1.1 та пункт 3.1) обумовлений перехід до ТОВ "Буковель" як до правонаступника Підприємства його боргів, тоді як абзац 14 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачає зупинення на період воєнного стану дії статті 28 цього Закону і статті 345 ЦК України.
Позиція Верховного Суду
20. Процесуальне правонаступництво регулюється статтею 52 ГПК України. Ця норма корелюється зі статтею 334 цього ж Кодексу та частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
21. Процесуальне правонаступництво у розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу. На стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
22. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
23. Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
24. Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
25. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає у поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
26. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, у цих правовідносинах.
27. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є правовідносинами з приводу приватизації державного майна, і регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", норми якого є спеціальними відносно інших норм права.
28. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, крім випадків переходу права власності на пакет акцій (частина шоста статті 26 цього ж Закону).
29. Відповідно до абзацу третього частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" після переходу в процесі приватизації права власності на єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну такого державного або комунального підприємства як сторони виконавчого провадження покупцем відповідного єдиного майнового комплексу.
30. Як зазначалося раніше, на час подання заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні об'єкт малої приватизації - ЄМК Підприємства знаходився у власності ТОВ "Буковель", оскільки фактично відбулася зміна власника такого майна на підставі договору від 29.01.2024, за наслідками укладення якого 02.10.2024 РВ ФДМУ видало наказ № 273 про затвердження результатів продажу об'єкта малої приватизації - ЄМК Підприємства, приватизацію якого завершено.
31. Водночас спірним є питання щодо правонаступництва ТОВ "Буковель" у виконавчому провадженні № 59440439, відкритому на виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 у справі № 909/1051/18, про стягнення з Підприємства на користь ТОВ "ТД" Укрхім" 2 132 469,30 грн за невиконання умов договору складського зберігання зерна від 01.09.2017 № 165.
32. Суди попередніх інстанцій виснували, що ТОВ "Буковель" прийняло на себе, зокрема, і зобов'язання Підприємства щодо погашення заборгованості у названому виконавчому провадженні, позаяк стало правонаступником усіх майнових прав, обов'язків і боргів Підприємства у силу статті 26 і частини першої статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та названих вище положень договору й умов акта приймання-передачі.
33. Відповідно до частини першої цієї статті особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
34. За приписами частин першої та другої статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки.
35. Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу (єдиний майновий комплекс) - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інші позначення та права, включаючи права на земельні ділянки (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
36. Згідно із частиною першою статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
37. За змістом цих положень:
- у разі купівлі у процедурі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець такого підприємства стає правонаступником усіх його прав і обов'язків, за винятком права постійного користування земельною ділянкою під об'єктом приватизації;
- передбачене наведеними положеннями правонаступництво стосується осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва набуває як майнових прав (окрім права постійного користування земельною ділянкою), так і обов'язків приватизованого підприємства.
38. При цьому передбачене наведеними нормами правонаступництво хоча і є частковим (сингулярним), оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права та обов'язки приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.
39. Верховний Суд у постановах від 29.04.2021 у справі № 908/1260/20, від 11.10.2023 у справі № 904/9298/21, від 17.07.2024 у справі № 916/3030/23, від 15.01.2025 у справі № 902/884/21, від 16.01.2025 у справі № 910/200/23, від 21.04.2025 у справі № 902/1177/15 вже висловлювався щодо застосування положень статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Висновок обумовлений тим, що "аналіз статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цією нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства. При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі. Можливості правонаступництва майнових прав і обов'язків приватизованого підприємства іншою, ніж покупець (новий власник), особою зазначена спеціальна норма Закону не передбачає".
40. Відповідно до приписів частин першої, другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" оформлення угод приватизації здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації між органом приватизації та переможцем електронного аукціону тощо. До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін, зокрема щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об'єктом приватизації) (абзац п'ятий).
41. Таким чином, реалізація та захист прав кредиторів за тими вимогами до підприємства (що придбано покупцем в процесі приватизації), які мали місце на момент придбання покупцем відповідного підприємства, може здійснюватися шляхом заявлення кредитором (кредиторами) вимоги до покупця щодо виконання відповідної умови договору купівлі-продажу, зокрема вимоги про погашення покупцем боргів придбаного ним підприємства, а саме простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства.
42. Відповідно до частини другої статті 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
43. З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій у цій справі виснували, що за названим вище договором купівлі-продажу об'єкта приватизації до ТОВ "Буковель" як правонаступника перейшли всі права, обов'язки й борги Підприємства (крім права постійного користування земельною ділянкою).
44. Утім ТОВ "Буковель" наполягає на тому, що ці висновки судів суперечать абзацу шістнадцятому пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який унормовує, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану положення абзаців другого - четвертого, п'ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом), сьомого, дев'ятого, одинадцятого частини другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не застосовуються. Положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації.
45. У зв'язку з цим зазначає про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, у якій вирішувалося питання про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, позаяк виник спір між кредитором та боржником через заперечення останнім його правонаступництва за грошовими вимогами кредитора до державного підприємства, придбаного у процесі приватизації. При цьому суд касаційної інстанції у цій постанові посилався на абзац чотирнадцятий пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Але зміст абзацу чотирнадцятого і шістнадцятого пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є одним і тим же.
46. Абзац шістнадцятий пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" має застереження щодо винятків у його застосуванні, відповідно до яких положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації.
47. За змістом наведених положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавець запровадив тимчасову, на період дії правового режиму воєнного стану, заборону на застосування вимоги цього закону щодо виконання покупцем єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, такої умови, що підлягає включенню до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, як погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об'єктом приватизації, за винятком приватизованого майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації), крім заборгованості перед бюджетом.
48. Верховний Суд у названій справі виснував про те, що "кредитори за вимогами щодо простроченої заборгованості, крім кредиторів за вимогами щодо заборгованості перед бюджетом викупленого в процесі приватизації підприємства, крім придбаного у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об'єктів великої приватизації, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця, який є правонаступником підприємства як єдиного майнового комплексу, що є об'єктом приватизації (частина перша статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"), виконання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в частині виконання викуплених покупцем зобов'язань підприємства та погашення простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства. Тобто відповідні кредитори тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об'єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу), погашення відповідної кредиторської заборгованості в примусовому порядку у будь-який передбачений законом спосіб: і шляхом звернення до суду із вимогами про стягнення такої заборгованості (у позовному порядку), і шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство".
49. Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ТОВ "Буковель" стало правонаступником майнових прав, обов'язків й боргів Підприємства у силу статті 26 і частини першої статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", положень договору й умов акта приймання-передачі, але скаржник наполягає на тому, що ця позиція не узгоджується з названим вище висновком Верховного Суду у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24.
50. Разом з тим у справі № 916/3735/24, на яку послався скаржник, вирішуючи питання щодо підстав для відкриття за заявою кредитора провадження у справі № 916/3735/24 про банкрутство боржника (Приватного підприємства "Рентсервіс-МСЛ") та формулюючи при цьому висновки щодо закладеного у зазначених нормах Закону темпорального критерію їх застосування, Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 сформулював висновок щодо термінів виконання покупцем зобов'язань державного підприємства, придбаного покупцем в процесі приватизації, а саме щодо відтермінування, на період дії правового режиму воєнного стану, обов'язку покупця єдиного майнового комплексу підприємства, що є об'єктом приватизації, з погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства, що є об'єктом приватизації.
51. Натомість, Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у справі № 916/3735/24 та ухвалюючи постанову від 04.02.2025, не розглядав та не вирішував питання щодо процесуального правонаступництва за правилами статті 52 ГПК України та застосування цієї процесуальної норми, питання про що порушено у цій справі у зв'язку з приватизацією (шляхом викупу) ТОВ "Буковель" як покупцем єдиного майнового комплексу підприємства відповідача. Тому висновки у справі № 916/3735/24 не є релевантними до правовідносин у справі, що розглядається.
52. Справа, що розглядається, передавалася на розгляд Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду з метою відступу від висновків, сформульованих у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24.
53. В ухвалі від 06.02.2026 у справі № 920/19/24 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував про те, що постанова від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24 не є судовим рішенням у подібних правовідносинах із правовідносинами у цій справі.
54. Звідси доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.02.2025 у справі № 916/3735/24, не знайшли підтвердження, тоді як суди попередніх інстанцій у цій справі правильно встановили обставини правонаступництва скаржником у силу частини першої статті 28, пункту 13 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини другої статті 191 ЦК України та відповідно до положень договору й умов акта приймання-передачі. Тож за названим вище договором купівлі-продажу об'єкта приватизації до ТОВ "Буковель" як правонаступника перейшли всі права, обов'язки й борги Підприємства (крім права постійного користування земельною ділянкою). Аналогічної правової позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 18.12.2025 у справі № 909/188/19 у подібних правовідносинах.
55. Аргументи скаржника про те, що суди не з'ясували, чи входила спірна заборгованість за названим вище договором до складу ЄМК та чи відображена у фінансовому балансі, чи перейшло зобов'язання з її погашення до ТОВ "Буковель", унаслідок чого суди не дотрималися частини другої статті 345 ЦК України про те, що перехід права власності на майно не тягне автоматичного переходу всіх обов'язків, якщо інше не передбачено законом, і норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", які обмежують перехід обов'язку погашати прострочену кредиторську заборгованість під час дії воєнного стану, спростовуються наведеними вище висновками, викладеними у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 304 ГПК України).
57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
58. Згідно з вимогами статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Судові витрати
59. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, то згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 909/1051/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко