04 березня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1180/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали по справі за заявою боржника
БОРЖНИК: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за відсутності представників учасників у справі про неплатоспроможність, які в попереднє засідання не з'явилися
В попередньому засіданні 04.03.2026, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано скорочену ухвалу.
08 грудня 2025 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.12.2025 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.12.2025 (з урахуванням ухвали суду від 23.01.2026 про виправлення описки) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.; визначено дату проведення попереднього засідання суду - 04 березня 2026 року; клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; проведення судового засідання постановлено здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21.
26 грудня 2025 року на офіційному веб-порталі Судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (№78064).
20 січня 2026 року, у встановлений законом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 19.01.2026 №173/28-07/2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 49 420,87 грн, 5 324,80 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов'язання по поверненню кредитних коштів, отриманих згідно Договору № 5941248 про надання споживчого кредиту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Як на підставу існування права звернення з даною заявою товариство посилається на укладення між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» Договору факторингу № 29-05/2023-Ф від 29.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2026 постановлено:
заяву від 19.01.2026 № 173/28-07/2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про визнання кредиторських вимог до боржника залишити без руху;
зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду разом з заявою про усунення недоліків докази відправлення ОСОБА_1 копії заяви про усунення недоліків та копії заяви про визнання кредиторських вимог до боржника, а також документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника;
роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала суду від 26.01.2026 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 26.01.2026 о 17:54.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 26.01.2026 є такою, що отримана адресатом 27.01.2026.
29.01.2026, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2026 постановлено:
заяву від 19.01.2026 № 173/28-07/2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи;
призначити розгляд заяви в попередньому засіданні на 04 березня 2026 року;
викликати для участі в судовому засіданні керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. та повноважних представників боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Повідомити керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є., боржника та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяви товариства про визнання кредиторських вимог до боржника.
Учасники у справі про неплатоспроможність належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 04.03.2026 попереднього засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздрукованими з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалися.
25.02.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло повідомлення від 25.02.2026 арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. про результати розгляду грошових вимог, зі змісту якого вбачається, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» визнаються керуючим реструктуризацією в повному обсязі.
27.02.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 27.02.2026 боржника про розгляд грошових вимог, зі змісту якої вбачається, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» визнаються ОСОБА_1 частково в сумі 49 420,87 грн (тобто в сумі заборгованості та судових витрат, ухвалених до стягнення рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2024 у справі №740/3363/24).
Натомість визначені товариством витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн боржник вважає штучно завищеними та такими, що не підтверджуються обсягом наданих адвокатом послуг; також боржник зауважує, що товариством не подано доказів фактичного понесення ним відповідних витрат.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
згідно ч.1 ст.113, ч.1 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Відповідно до ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заявлено грошові вимоги в сумі 49 420,87 грн (9 895,65 грн - борг за кредитом, 33 102,82 грн - борг за відсотками, 6 422,40 грн - судові витрати, понесені товариством за звернення з позовом до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області).
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в сумі 49 420,87 грн (9 895,65 грн - борг за кредитом, 33 102,82 грн - борг за відсотками, 6 422,40 грн - судові витрати, понесені товариством за звернення з позовом до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області) ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються поданими доказами: рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2024 у справі № 740/3363/24.
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в розмірі 6 000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Водночас, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
У ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, 28.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (Клієнт) та адвокатом Городніщевою Єлизаветою Олегівною (Адвокат) був укладений Договір №28-07/2025 про надання правничої допомоги, за умовами якого Клієнт доручив, а Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Адвокат взяв на себе, зокрема, представництво інтересів Клієнта в судових органах усіх рівнів.
Для захисту прав та законних інтересів Клієнта Адвокат має право, зокрема, брати участь в судових засіданнях, подавати від імені Клієнта заяви.
Клієнт як особа, права і свободи якої захищає Адвокат, зобов'язався, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар Адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням Адвокатом угоди.
Отримання винагороди Адвоката за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
При визначенні гонорару враховується обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта; особливі та додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвоката з Клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвоката.
За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.
Послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної Заявки на виконання доручення, яка є невід'ємною частиною Договору.
Строк початку та закінчення надання послуг визначений Заявкою на виконання доручення.
Після виконання доручення, зазначеного в Заявці, Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.
Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокатом Клієнту протягом 5 (п'яти) календарних днів після виконання Заявки.
Клієнт здійснює оплату гонорару Адвоката на підставі наданого Адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору. Ця угода укладена в двох примірниках, для кожної із сторін, українською мовою. Всі примірники мають однакову юридичну силу.
26.12.2025 Клієнт та Адвокат склали Заявку №173 на виконання доручення на підставі Договору про надання правничої допомоги №28-07/2025 від 28.07.2025.
Клієнт доручив, а Адвокат зобов'язався надати послуги професійної правничої допомоги у рамках справи про неплатоспроможність фізичної особи №927/1180/25.
Види робіт (послуг):
збір та аналіз доказів і документів, в т.ч. договорів, договору факторингу та інших документів для подання до Господарського суду Чернігівської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн;
аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн;
визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн;
складення заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №927/1180/25 - 2 год, 2 000,00 грн;
підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Чернігівської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн, всього 6 год, 6 000,00 грн.
Строк надання послуг: з 26.12.2025 по 24.01.2026.
порядок та розмір оплати за надані Адвокатом послуги професійної правничої допомоги за цією Заявкою: отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару відповідно до п.4.1 Договору.
Загальна сума гонорару за надання правової допомоги згідно цієї Заявки складає 6 000,00 грн. зазначена сума підлягає оплаті Клієнтом протягом 30 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Сума гонорару Адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №155 з урахуванням критерію співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, та погоджена між Клієнтом та Адвокатом.
Після виконання Заявки Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.
Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокатом Клієнту протягом 5 (п'яти) календарних днів після виконання Заявки.
Сплата гонорару Адвоката за виконання цієї Заяви здійснюється в порядку, визначеному розділом 4 Договору.
Ця Заявка є невід'ємною частиною, складена у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), кожен із яких має рівну юридичну силу.
19.01.2026 Клієнт та Адвокат склали, підписали та скріпили печатками Акт №173 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №28-07/2025 від 28.07.2025, згідно якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу:
збір та аналіз доказів і документів, в т.ч. договорів, договору факторингу та інших документів для подання до Господарського суду Чернігівської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн;
аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн;
визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн;
складення заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №927/1180/25 - 2 год, 2 000,00 грн;
підготовка пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Чернігівської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №927/1180/25 - 1 год, 1 000,00 грн.
Загальна вартість: 6 000,00 грн.
Даний Акт підтверджує, що Клієнт та Адвокат претензій за надану та отриману правову допомогу один до одного не мають.
Послуги виконані в повному обсязі в строк обумовлений сторонами.
Цей Акт складено у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), кожен із яких має рівну юридичну силу.
Як вже було вказано вище Дем'яненко Р.П. вважає витрати товариства на професійну правничу допомогу такими, що не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету заяви про визнання кредиторських вимог до боржника.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Наведене вище свідчить про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідні висновки місцевого господарського суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» суд зазначив (п. 77), що згідно з практикою Європейського суду з прав людини скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто Європейський суд з прав людини підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому Європейський суд з прав людини у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Оцінивши заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих Адвокатом послуг, а також те, що в обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог покладено факти, встановлені в судовому порядку (що не потребувало з боку Адвоката здійснення аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень, кредитної документації, обставин щодо боржника з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора, а також визначення складу та розміру грошових вимог), та той факт, що збір та аналіз доказів (документів) та підготовка їх для направлення боржнику та суду є складовою процесу підготовки відповідної заяви, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені ст.126 та ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, суд дійшов висновку про можливість покладення на боржника понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу при розгляді заяви про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 000,00 грн.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 стосовно того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом наведеного, норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
У процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому в першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (пункт 1 частини першої цієї статті Кодексу).
Згідно із частиною другою статті 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Водночас, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною першою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
Системний аналіз норм ст. 123 ГПК України, ст. 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ).
Відповідні висновки місцевого господарського суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15 та у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 908/100/21.
З урахуванням приписів ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» кредиторські вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:
6 324,80 грн (5 324,80 грн - судовий збір, 1 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу) - позачергово;
49 420,87 грн (9 895,65 грн - борг за кредитом, 33 102,82 грн - борг за відсотками, 6 422,40 грн - судові витрати, понесені товариством за звернення з позовом до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області) - II черга задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» господарський суд вважає її обґрунтованою, оскільки борг підтверджується поданими доказами.
Керуючись ст.1, 2, 45, 47, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-корчуватська, 27, приміщення 2; код 44559822) в розмірі 49 420,87 грн (9 895,65 грн - борг за кредитом, 33 102,82 грн - борг за відсотками, 6 422,40 грн - судові витрати, понесені товариством за звернення з позовом до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, - II черга задоволення вимог кредиторів), а також 5 324,80 грн судового збору та 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу - позачергово.
Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-корчуватська, 27, приміщення 2; код 44559822) в розмірі 5 000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу).
Зобов'язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
Зобов'язати конкурсного кредитора розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Судове засідання призначити на 26 березня 2026 року о 09 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 307.
Копії цієї ухвали надіслати кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-корчуватська, 27, приміщення 2), боржнику - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. (49044, м. Дніпро, вул. вул. Шевченка, 37).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала складена та підписана 04.03.2026.
Дата набрання ухвалою законної сили - 04.03.2026.
Суддя А.С.Сидоренко