м.Чернівці
02 березня 2026 року Справа № 926/80/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С., за участю секретаря судового засідання Григорічук Б.В., розглянувши справу №926/80/26
За позовом Акціонерного товариства “Укрнафта» (04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Столярчука Юрія Октавіановича ( АДРЕСА_1 )
Про стягнення штрафу в розмірі 102958,21 грн
За участі представників:
Від позивача: Удудяк Н.М. - адвокат (дов.№01/01/07-704/д від 27.11.2025р.)
Від відповідача: не з'явився
Технічна фіксація судових засідань здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство “Укрнафта» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Столярчука Юрія Октавіановича про стягнення штрафу за договором підряду №13/5647-Р від 30.12.2024 року в розмірі 102958,21 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 30.12.2024 року між ним та ФОП Столярчуком Ю.О. укладено договір підряду №13/5647-Р, згідно якого останній зобов'язується виконати роботи за завданням позивача на суму 1029582,14 грн, а саме: “Поточний ремонт операторної АЗС №24/0226, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м.Новодністровськ, квартал 18, буд.1, (формат S) (ДБН а.2.2-3:2014) ДК 021:2015 45450000-3 - Інші завершальні будівельні роботи», а позивач зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах визначених договором.
На виконання умов договору, 09.01.2024 року замовником здійснено авансовий платіж в сумі 308874,64 грн та оформлено сторонами акт прийому-передачі будівельного майданчику для проведення ремонтних робіт, за умовами якого, роботи мали бути виконані за 60 днів з дня отримання авансового платежу. Однак, відповідач у визначений договором строк роботи не виконав, у зв'язку із чим, позивач нарахував йому штраф, згідно вимог п.9.2 договору, в розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 102958,21 грн, який просить стягнути у судовому порядку.
08.01.2026 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№80, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02.02.2026 року.
21.01.2026 року від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.
Від представників сторін 02.02.2026 року надійшли клопотання про відкладення судового засідання (вх.вх.№409, 410) та письмові пояснення від представника відповідача (вх.№425), в яких заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що: договором строк виконання робіт обчислюється не в календарних, а робочих дня, а відтак кінцевий строк виконання робіт є 03.04.2025 року; непідписання позивачем акту приймання виконаних робіт є його недобросовісною поведінкою; підрядником виконано ряд робіт, а тому нарахування штрафу мало б проводитись від інших сум; з 22.07.2023 року позивач змінив найменування з ПАТ “Укрнафта» на АТ “Укрнафта», тоді як договір підписаний сторонами пізніше, та укладений з ПАТ “Укранафта».
Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкладено судове засідання на 20.02.2026 року.
Ухвалою суду від 04.02.2026 року задоволено заяву представника позивача (вх.№441 від 04.02.2026р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.
19.02.2026 року від представниці позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача (вх.№771), в яких зазначає, що відповідач вірно зазначає про кінцеву дату виконання робіт, до 03.04.2025 року, однак актом обстеження якості та стану виконання підрядних робіт від 25.04.2025 року встановлено незакінчення замовлених робіт; розмір штрафу передбачений договором за несвоєчасне виконання робіт, оскільки додаткових договір щодо зміни ціни договору сторонами не укладались, сума штрафу розрахована вірно згідно ціни самого договору; щодо зміни найменування зазначає, що позивачем здійснено механічну помилку, в даті зазначення зміни найменування, яка була в 2025 році, однак це не змінює суті спору.
За клопотання відповідача, суд ухвалою від 20.02.2026 року відклав судове засідання на 02.03.2026 року.
До початку судового засідання, від представниці відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№960 від 02.03.2026р.), в яких зазначає, що акт обстеження якості та стану виконання підрядних робіт від 25.04.2025 року не підписаний підрядником, а також те, що частково штрафні санкції задоволені на користь позивача за рахунок отримання виплати по банківській гарантії на суму 27417,63 грн та 28673,51 грн, а відтак вважає цю суму такою, яка може бути стягнута повторно.
В судове засідання 02.03.2026 року представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвали суду були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет представника відповідача, доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В розумінні ст.ст.120, 122, 242 ГПК України, суд зважує, що відповідач завчасно та належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак, своїми процесуальними правами відповідач не скористався.
Представниця позивача у судовому засіданні 02.03.2026 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, в усній формі наголосила, що суми банківської гарантії, на які посилається відповідач, у своїх поясненнях, не стосуються договору підряду №13/5647-Р від 30.12.2024 року, а також, згідно п.18.1 договору, зазначена сума є сумою забезпечення виконання договору, а сума штрафу яку просить стягнути позивач є штрафною санкцією за порушення строків виконання робіт.
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про відсутність підстав для чергового відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
30.12.2024 між Публічним акціонерним товариством “Укрнафта» (враховуючи зміну найменування 23.07.2025 року, яка підтверджується витягом ЄДР - АТ “Укрнафта») (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Столярчуком Юрієм Октавіановичем (далі - підрядник) укладено договір підряду №13/5647-Р, згідно якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати вказані в п.1.2 договору роботи за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).
Найменування робіт “Поточний ремонт операторної АЗС №24/0226, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м.Новодністровськ, квартал 18, буд.1, (формат S) (ДБН а.2.2-3:2014) ДК 021:2015 45450000-3 - Інші завершальні будівельні роботи» (далі - роботи) (п.1.2 договору).
Загальна вартість робіт по цьому договору становить 1029582,14 грн. Ціна робіт визначається у відповідності до договірної ціни - додаток №3, що є невід'ємною частиною договору (п.п.2.1, 2.2 договору).
Пунктом 2.6 договору передбачено наступні умови оплати: - авансовий платіж 30% протягом 30 календарних днів з дати отримання від виконавця рахунку. - післяоплата здійснюється замовником по факту виконаних робіт, як різниця між вартістю виконаних робіт та загальною сумою фактично здійснених платежів із врахуванням авансового платежу за ці роботи, протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами проміжних актів та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Кінцевий акт приймання виконаних будівельних робіт підписується на основі акту готовності об'єкту до експлуатації, підписаного сторонами.
У відповідності до п.3.1 договору, строк виконання робіт становить 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу передбаченого п.2.6 цього договору та закінчується датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В). Початок робіт оформляється двостороннім актом про початок виконаних будівельних робіт, складеним між замовником та підрядником.
При несвоєчасному, з вини підрядника, початку виконання робіт, їх відставанні від проміжних строків, замовник письмово попереджає підрядника про такий факт (п.3.3 договору).
Пунктом 3.4 договору визначено, що перегляд строків виконання робіт може здійснюватись, зокрема при виникненні обставин, що не залежать від підрядника, перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, за умови, якщо підрядник без затримки письмово сповістить замовника про виникнення таких обставин.
Згідно п.5.1 договору, виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами проміжних та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2B), надалі - акт, який датується останнім днем виконання робіт, і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3), надалі - довідка. В проміжному акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами. В акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами.
Акт та довідка складаються підрядником в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою підрядника та надані замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання. На підставі зазначених документів замовник проводить розрахунки з підрядником.
Пунктом 5.2 договору визначено, що замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від підрядника відповідного акту, підписати його або направити підряднику письмову відмову від прийняття викопаних робіт та підписання акту, із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків у виконаних роботах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання акту. У своїй мотивованій відмові. Замовник має право визначити строк для усунення зазначених ним недоліків. При цьому визначений замовником строк є обов'язковим для підрядника.
За невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором (п.9.1 договору).
У відповідності до п.9.2 договору, при порушені строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Сплата неустойки та штрафу не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі (п.9.4 договору).
Пунктом 14.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє 31.12.2025 року.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін договору від виконання своїх зобов'язань по договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору (п.14.2 договору).
Відповідно до п.17.17 договору, усі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною: додаток №1 “Корпоративний стандарт “Золоті правила безпечного виконання робіт ПАТ “Укрнафта»; додаток №2 “Відомість обсягів робіт», додаток №3 “Договірна ціна: локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01»; Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-02; Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-03; Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-04; Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-05; Підсумкова відомість ресурсів.
Пунктом 18.1 договору передбачено, що під час укладення договору підрядник не пізніше дати його підписання надає забезпечення виконання договору в розмірі 3% його вартості, що складає 30887,46 грн.
Додатком № 2 сторони визначили обсяг робіт, які мають бути проведені відповідачем.
Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Докази розірвання чи визнання договору недійсним матеріали справи не містять.
09.01.2025 року між сторонами підписано акт прийому-передачі будівельного майданчику для проведення ремонтних робіт, згідно п.5 якого замовником передано підряднику будівлю операторської АЗС №24/026, Чернівецька область, Сокирянський район, м.Новодністровськ, Квартал 18, буд.1.
На виконання вимог договору, 09.01.2025 року замовник перерахував підряднику аванс за поточний ремонт за договором №13/5647-Р від 30.12.2024 року в сумі 308874,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3591УГ25.
25.04.2025 року замовник звернувся до підрядника з листом №01/01/24/10/06/02-02/01/5744 щодо співпраці за діючими договорами, в якому зазначає про незадовільний хід робіт, у зв'язку із чим просить з'явитись до нього для обговорення виробничих питань, на що 28.04.2025 року підрядник відповів листом №28/04-01, що роботи по договору знаходяться на вирішальній стадії, проте, не може з'явитися до замовника по поважних причинах.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання підрядних робіт.
14.10.2025 року замовник звернувся до підрядника з претензією №01/01/24/10/06-02/01/16644 про сплату штрафу в сумі 102958,21 грн за невчасно виконані роботи згідно договору, яка отримана підрядником 25.10.2025 року та залишена ним без відповіді.
У зв'язку із несплатою підрядником штрафу в розмірі 102958,21 грн у добровільному порядку, замовник звернувся з вимогою про його стягнення у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.838 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).
Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. (ст.530 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного сторонами договору підряду.
Відповідно до пункту 3.1 договору строк виконання робіт становить 60 робочих днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого п.2.6 цього договору та закінчується датою підписання кінцевого акта приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2В). Початок робіт оформляється двостороннім актом про початок виконання робіт, складеним між замовником та підрядником.
При цьому, варто зауважити, що сторони у п.3.3 і п.3.4 договору, погодили що при несвоєчасному, з вини підрядника, початку виконання робіт, їх відставанні від проміжних строків, перегляд строків виконання робіт може здійснюватись, зокрема при виникненні обставин, що не залежать від підрядника, перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, за умови, якщо підрядник без затримки письмово сповістить замовника про виникнення таких обставин.
Як встановлено судом, акт про початок виконання робіт сторони підписали 09.01.2025 року, авансовий платіж був сплачений замовником 09.01.2025 року в сумі 308874,64 грн, про що свідчить платіжна інструкція №3591УГ25.
Отже, строк виконання робіт становить 60 робочих днів від 09.01.2025 року (дата отримання авансового платежу), відтак, роботи, повинні бути виконані в термін до 03.04.2025 року, що не оспорюється сторонами.
Відповідач факт прострочення робіт не заперечує, проте, наполягає на тому, що саме недобросовісна поведінка позивача призвела до непідписання актів виконаних робіт.
Однак, докази виконання робіт у вказаний строк чи у будь-який інший строк в матеріалах справи відсутні, підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт до матеріалів справи сторонами не долучався, письмових звернень підрядника до замовника щодо продовження строків виконання робіт відповідач не надав, отже, відповідач не довів, що роботи виконані вчасно, або те, що замовник не підписав акти приймання таких робіт внаслідок його недобросовісних дій.
Судом з достовірністю встановлено, що п.9.2. договору сторони погодили, що при порушенні строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, при цьому, вартість робіт визначена у п.2.1 договору та становить 1029582,14 грн, а відтак позивач правомірно скористався своїм правом на нарахування штрафних санкцій.
Здійснивши розрахунок нарахування штрафу в розмірі 102958,21 грн (1029582,14 *10%), суд вважає його арифметично вірним, підтверджений договором, а відтак є таким, що підлягає задоволенню.
Що ж стосується тверджень відповідача стосовно зміни найменування позивача в договорі, суд зазначає, що ПАТ “Укрнафта» змінило назву на АТ “Укранафта» 22.07.2025 році, що підтверджується витягом з ЄДР, а відтак суд констатує, що договір підписано саме тією особою, яка значиться в ньому, тоді як в позовній заяві помилково зазначена дата 2023 рік, отже твердження відповідача підлягає відхиленню.
Щодо аргументу представниці відповідача про часткову сплату штрафу враховуючи виплати банківських гарантій в сумі 27417,63 грн та 28673,51 грн, що становить 3% вартості договору, суд зазначає, що підрядником порушено умови договору в частині порушення строків виконання робіт, у зв'язку із чим замовник скористався своїм правом на нарахування штрафу, а відтак, аргументи відповідача про часткову сплату штрафу не мають підтвердження та є необґрунтованими.
Окрім того, відповідач не довів, що вказані суми банківської гарантії були саме по цьому договору, так як згідно п.18.1 договору, сума забезпечення виконання по оспорюваному договору складає 30887,46 грн.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України»).
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
З аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства “Укрнафта» (04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5) до Фізичної особи - підприємця Столярчука Юрія Октавіановича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення штрафу в розмірі 102958,21 грн - задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Столярчука Юрія Октавіановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Укрнафта» (04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код 00135390) штраф в сумі 102958,21 грн та 2662,40 грн судового збору.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне рішення складено та підписано 04.03.2026 року
Суддя Світлана ГУШИЛИК