65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4557/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Нижньодністровського національного природного парку (Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65009)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Локкард» (вул. Ельворті, 7, офіс 202, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25002)
про стягнення 10037,09 грн,
Нижньодністровський національний природний парк звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Локкард», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 10037,09 грн, з яких: основний борг в сумі 7440,00 грн; інфляційні втрати в сумі 464,15 грн; пеня в сумі 1941,94 грн; 3% річних в сумі 191,00 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки від 06.02.2024 № 329 в частині забезпечення позивачу можливості одержання товару на АЗС відповідача у місті Одесі шляхом заправлення автомобілів позивача за пред'явленими регіональними скретч-картками, вартість якого було сплачено позивачем.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2025 позовну заяву Нижньодністровського національного природного парку було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.
Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву Нижньодністровського національного природного парку було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4557/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи
06.02.2024 між Нижньодністровським національним природним парком (далі - покупець) Товариства з обмеженою відповідальністю “Локкард» (далі - постачальник) був укладений договір поставки № 329 (а.с. 9-10, т.1), згідно з п. 1.1. якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар, відповідно до ДК 021:2015 по коду 09130000-9 «Нафта та дистиляти», код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124512 Бензин А-95. Найменування товару, згідно видаткових накладних на товар.
Відповідно до п. 1.2.-1.6. договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: Бензин А-95. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: згідно видаткових накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.
За змістом п. 2.1. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Згідно з п. 3.1., 3.2. договору ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору: 20692,50 грн, у тому числі ПДВ 3448,75 грн.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно видаткової накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у специфікації та видатковій накладній.
За умовами п. 5.1.-5.4. договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Місце поставки (передачі) товарів: - передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки; скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці; умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Відповідно до п. 7.2. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Згідно з п. 10.1., 10.2. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Даний договір діє до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 11.2. договору визначено, що постачальник має право ініціювати обмін бланків довірчих документів, попередивши покупця шляхом розміщення об'яви про умови такого обміну на сайті www.avias.ua не пізніше ніж за один календарний місяць до його початку. Термін обміну бланків довірчих документів не може бути меншим ніж календарній місяць
Відповідно до п. 11.4. договору постачальник не несе ніякої відповідальності у разі не звернення покупця у термін, встановлений в об'яві, означеної в п.11.2. договору, недодержання покупцем умов означеної об'яви та не буде мати жодних зобов'язань за довірчими документами, які не були обміняні.
У специфікації, яка є додатком № 1 до договору (а.с. 10-зворотна сторінка, т.1), сторони погодили поставку товару за договором - бензин А-95, у кількості 445 літрів, загальна вартість якого становить 20692,50 грн з ПДВ, виходячи з вартості одного літру пального - 46,50 грн з ПДВ. За видатковою накладною від 06.02.2024 № 0004/0000281 сторони зафіксували поставку цього товару відповідачем позивачу (а.с. 11, т.1).
На підтвердження здійснення позивачем оплати вартості придбаного товару до матеріалів справи останнім долучено платіжну інструкцію від 06.02.2024 № 2 на суму 20692,50 грн (а.с. 12, т.1).
Як зазначає позивач, наразі ним не використані передані відповідачем за договором скретч-картки на отримання придбаного пального у загальній кількості 160 літрів, вартість якого становить 7440,00 грн. На підтвердження цих обставин позивачем до матеріалів справи долучені копії відповідних скретч-карток у кількості 15 штук (а.с. 13, т.1), в яких вказано кількість літрів, що можуть бути отримані за цими картками - 160 літрів, марку пального - А95, та вказівку на регіон дії карток - м. Одеса. Як встановлено судом, надані до матеріалів справи копії скретч-карток не містять даних щодо їхнього терміну дії та, відповідно, кінцевої дати їх пред'явлення для отримання товару, що підтверджується позивачем та не заперечується і не спростовується відповідачем.
В цей же час, як зазначає позивач, починаючи з 01.01.2025 позивач не може здійснити заправку своїх автомобілів за виданими скретч-картками, у зв'язку з відсутністю пального як на АЗС «Авіас», так і на АЗС «ANT» та АЗС «Мавекс», які відносились до мережі АЗС «Авіас», при цьому, як зазначає позивач, практично всі вказані АЗС взагалі закриті. Дана обставина також не заперечується і не спростовується відповідачем.
Крім цього, у позовній заяві позивач посилається на те, що ним було направлено відповідачу лист-претензію №370/01 від 06.05.2025 про врегулювання спірної ситуації, зокрема, було запропоновано або здійснити обмін виданих скретч-карток на скретч-картки діючих АЗС, або повернути позивачу отримані за договором грошові кошти у розмірі 7440,00 грн. Як наголошує позивач, відповіді на вказаний лист відповідачем надано не було. Разом з цим, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутній цей лист-претензія №370/01 від 06.05.2025.
У зв'язку з допущеними відповідачем порушеннями, позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається в межах даної справи, заявивши до стягнення з відповідача 7440,00 грн вартості сплаченого та непоставленого товару, а також нарахованих на цю суму інфляційних втрат (за період з січня 2025 року по жовтень 2025 року) в сумі 465,15 грн, пені (за період з 01.01.2025 по 10.11.2025) в сумі 1941,94 грн та 3% річних (за період з 01.01.2025 по 10.11.2025).
Інших доказів по суті спору матеріали справи не містять.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами ч. 1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Частиною 1 статті 665 ЦК України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (далі - Правила), торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС).
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у підп. 10.3.3 Інструкції, а саме визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
За змістом ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, за умовами яких відповідач зобов'язався поставити позивачу товар - бензин, марки А-95, у кількості 445 літрів, а позивач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання сплатити вартість товару за договором, а також отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Судом встановлено, що надані до матеріалів справи скретч-картки не містять термінів їх дії, а тому враховуючи, що довірчі документи у спірних правовідносинах видавались саме відповідачем, суд виснує, що у даному випадку слід застосувати принцип сontra proferentem, за яким особа, яка включила ту або іншу умову в документ, повинна нести ризик, пов'язаний із неясністю такої умови.
Так, предметом укладеного між сторонами договору є саме передача товару - бензину А-95, тоді як скетч-картка є лише документом, який надає покупцю право на отримання товару.
Судом встановлено, що позивач сплатив вартість бензину у кількості 445 літрів на суму 20692,50 грн, разом з цим, як пояснив позивач, наразі залишились не отовареними отримані від відповідача по договору скретч-картки на 160 літрів на суму 7440,00 грн, оскільки з січня 2025 року на автозаправках «Авіас» перестав відпускатись товар, що не заперечено і не спростовано відповідачем. В цей же час, здійснивши спробу заходу на вказаний у договорі сайт відповідача www.avias.ua та за допомогою QR-код, який міститься на скретч-картках, судом встановлено, що останній не працює, отримати інформацію щодо дислокації працюючих АЗС «Авіас» не представилось можливим.
Отже, оскільки відповідач не спростував обставини того, що наразі він продовжує зберігати у себе бензин А-95 у кількості 160 літрів, вартість якого сплачена позивачем на підставі укладеного між сторонами договору, враховуючи відсутність у справі доказів на спростування пояснень позивача щодо неможливості отримання оплаченого товару, суд, враховуючи, що судом не встановлена обставина закінчення терміну дії поданих позивачем та емітованих відповідачем скретч-карток, вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості оплаченого товару, не переданого відповідачем позивачу.
Водночас, вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає про таке. Так, у спірних правовідносинах відповідач за договором прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар, тобто зобов'язання відповідача за договором не є грошовим. Отже, оскільки матеріали справи не містять доказу - окремої вимоги позивача про відмову від договору та повернення суми оплати за непоставлений товар до подання позову, а законодавчо надане право вимоги повернення попередньо сплачених коштів реалізовано позивачем шляхом подання позову 12.11.2025, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставину виникнення у відповідача грошового зобов'язання до цієї дати, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача спірних пені, інфляційних втрат та 3% річних.
В цей же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 904/4156/18 дійшла висновку про те, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Отже, оскільки договір не містить умови щодо порядку нарахування пені за порушення відповідачем зобов'язань у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що дана обставина є окремою пісдтавою для відмови позивачу у задоволенні позову в частині стягнення пені. При цьому позивачем не доведено, що такий обов'язок для відповідача визначено певним законодавчим актом.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Нижньодністровського національного природного парку до Товариства з обмеженою відповідальністю “Локкард» слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 7440,00 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення судом позовних вимог позивача, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1795,61 грн. При цьому судом також враховано, що позовну заяву позивачем було подано через систему «Електронний суд», а тому позивач не позбавлений права звернути до суду з окремою заявою про повернення надмірно сплаченого ним судового збору в сумі 605,06 грн.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Локкард» (вул. Ельворті, 7, офіс 202, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25002, код ЄДРПОУ 44574166) на користь Нижньодністровського національного природного парку (Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 36345146) борг в сумі 7440 грн 00 коп та судовий збір в сумі 1795 грн 61 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 04 березня 2026 р.
Суддя Д.О. Бездоля