"04" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4725/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/4725/25
За позовом: Акціонерного товариства “Ощадбанк» (01001,м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г; код ЄДРПОУ: 00032129)
до відповідача 1: Фермерського господарства “Панарін-Агро» (74362, Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Новокаїри, вул. Бархутова, буд.60; код ЄДРПОУ 38366938)
до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в розмірі 163527,75 грн,
обставини справи:
24.11.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Ощадбанк» (далі АТ “Ощадбанк») до Фермерського господарства “Панарін-Агро» (далі ФГ “Панарін-Агро») та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) , в якій воно просить суд:
- стягнути солідарно з відповідачів прострочену заборгованості у розмірі - 163527,75 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 163502,00 грн; проценти за користування кредитом - 25,75 грн, а також в рівних частинах витрати зі сплати судового збору.
- звернути стягнення на автомобіль RENAULT SANDRO SR/5SRCLC, 2021 р.в. № кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.08.2021, видане ТСЦ 6541 за договором застави № Т/233 від 30.08.2021, в рахунок погашення заборгованості шляхом проведення публічних торгів у межах процедур виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедур виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем 1 кредитного договору від 30.08.2021 № 119.10-10/437 та відповідачем 2 договору поруки від 30.08.2021 № П-969.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 01.12.2025: позовну заяву залишив без руху; установив позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 16.12.2025: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/4725/25; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
08.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання (зареєстроване за вх. № 4236/26) про ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткового строку для подання відзиву.
04.02.2026 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання (зареєстроване за вх. № 6722/26) про надання додаткового строку для подання відзиву у справі, в якому зазначає, що йому надано доступ до матеріалів справи 13.01.2026, проте, здійснюючи свою діяльність в м. Херсон, потерпає від постійних обстрілів ворога, тому виконання процесуальних вимог вкрай ускладнене, що потребує значно більше часу для подання відзиву на позов. Крім того, представником ОСОБА_1 надіслано позивачу клопотання про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту № 119.10-10/410 від 14.07.2021 та № 119.10-10/437 від 30.08.2021, розгляд якого матиме наслідком припинення спору між сторонами та створить підстави для закриття провадження у справі. Однак, станом на 04.02.2026 відповіді від позивача не отримано, що позбавляє відповідача можливості викласти правову позицію по цій справі.
25.02.2026 від позивача надійшла заява із запереченнями (зареєстрована за вх. № 6722/26), в якій просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву, адже станом на 24.02.2026, тобто протягом 42 днів після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, представником відповідача не подано відзив на позовну заяву, а лише направлено до суду клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, після якого вже пройшло 20 днів. Крім того, великий об'єм матеріалів судової справи та здійснення адвокатської діяльності в зоні активних бойових дій, не є об'єктивними підставами для ненадання відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки та не є об'єктивними обставинами для надання додаткового строку. Щодо подання клопотання про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредитної лінії від 14.07.2021 № 119.10-10/410 та кредитним договором від 30.08.2021 № 119.10-10/437, Фермерське господарство “Панарін-Агро» не було позбавлено такого права до моменту направлення Банком позовної заяви до суду.
Господарський суд розглянувши відповідні клопотання представника ОСОБА_1 відмовляє у їх задоволенні з огляду на таке.
Згідно з ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до частини 8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Господарський суд зауважує, що клопотання ОСОБА_1 обґрунтовано спершу тим, що у адвоката не було доступу до матеріалів справи, а далі ускладненою ситуацією в м. Херсон через обстріли та відсутністю відповіді позивача на клопотання про застосування мораторію. Втім, як вірно зазначає позивач, станом на 24.02.2026, тобто протягом 42 днів після отримання ухвали про відкриття провадження у справі, представником відповідача не подано відзив на позовну заяву, а лише направлено до суду клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, після якого вже пройшло 20 днів, а великий об'єм матеріалів судової справи та здійснення адвокатської діяльності в зоні активних бойових дій, не є об'єктивними підставами для ненадання відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки. Також не є об'єктивною причиною неможливості подання відзиву на позовну заяву представником ОСОБА_1 факт ненадання відповіді позивачем на клопотання про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання.
У постанові КГС ВС від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, відповідно до якої із правового контексту вимог статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Таким чином, правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства свідчить про те, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Європейський суд з прав людини звертав увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі ,,Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії'').
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див. mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ від 01.04.2008 щодо прийнятності у справі ,,Гуржий проти України'' (Gurzhyy v. Ukraine), рішення ЄСПЛ від 17.07.2012 у справі ,,Мускат проти Мальти'' (Muscat v. Malta).
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку можуть визнаватися лише такі обставини, які об'єктивно не залежать від волевиявлення особи, що вчиняє процесуальну дію, пов'язані з наявністю перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення такої дії та підтверджені належним чином.
У постанові Верховного Суду від 15.11.2024 у справі № 903/283/24 вказано, що інститут процесуальних строків має за мету дисциплінування учасників судочинства щодо своєчасного виконання ними передбачених процесуальними кодексами певних процесуальних дій, сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та реалізацію свої процесуальних прав (постанова).
Водночас, зважаючи на те, що Господарський суд Одеської області ухвалою від 16.12.2025 установив відповідачам строк на подання до суду відзивів на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, те, що представник ОСОБА_1 фактично отримав доступ до таких матеріалів 13.01.2026, а тому останній день на подання відзиву варто вважати 28.01.2026, те, що представником позивача так і не подано відзив на позов, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання додаткового строку для подання відзиву у справі, адже такого часу було більш, ніж достатньо, навіть за умови здійснення адвокатської діяльності в м. Херсон.
З огляду на зазначене, те, що представники ФГ “Панарін-Агро» та ОСОБА_1 відзиви на позов не подали, розгляд справи здійснено за наявними у ній матеріалами.
Представники відповідачів про розгляд справи повідомлялись належним чином, що підтверджується заявами представника ОСОБА_1 та доказами надсилання ухвали суду на поштові адреси відповідачів, вказані у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З урахуванням викладеного, змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про інші адреси, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про час і місце проведення судового засідання, тому неявка їх представників не перешкоджає вирішенню спору.
Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
установив:
30.08.2021 між Акціонерним товариством “Ощадбанк» (Банк) та Фермерським господарством “Панарін-Агро» (Позичальник) укладено кредитний договір № 119.10-10/437 (Договір), у відповідності до п.2.1 якого Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі 218000,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п.2.2 Договору кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 29.08.2023.
У відповідності до п.2.4 Договору кредит надається в порядку та умовах, передбачених розділом 3 цього Договору з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку та на цілі: придбання нового транспортного засобу…
Згідно з п.2.5 Договору сторони погоджуються з тим, що зобов'язання Банку надати кредит, а зобов'язання Позичальника одержати кредит виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче умов: - укладення між Банком та Фермерським господарством “Панарін-Агро» договору застави транспортних засобів, що забезпечуватиме виконання зобов'язання, та отримання Банком витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підтвердження фактів державної реєстрації обтяження Банком рухомого майна, переданого в заставу за вказаним договором, та відповідної пріоритетності запису Банку у зазначеному реєстрі; - укладення між Банком та Поручителем договору поруки, що забезпечуватиме виконання зобов'язання, а також надання Поручителем документів про узгодження цього договору в порядку, передбаченому його установчими документами та/або законодавством; - здійснення Позичальником страхування майна, що передається в заставу (іпотеку) і залишається у його володіння, за власний рахунок на користь Банку шляхом укладення договору страхування із страховою компанією, погодженою Банком, на весь період дії цього договору та сплати страхових платежів. Страхова компанія має бути акредитованою Банком, що уклала відповідний агентський договір та договір про організацію взаємовідносин зі страховими компаніями з мінімальним страховим тарифом КАСКО від 4,0% до 12,0% від страхової суми; - надання Банку документів, що підтверджують цільове призначення кредиту; надання Банку від Позичальника/Майнового поручителя/Поручителя дозволів відповідних органів та інших документів на отримання кредиту/передачу майна (майнових прав) у заставу (іпотеку)/надання поруки, якщо це передбачено законодавством та/або установчими документами Позичальника/майнового поручителя/Поручителя; - сплати Позичальником комісійної винагороди за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.2.7 Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватися наступним: процентна ставка є фіксованою; розмір процентної ставки 0,01% процентів річних застосовується за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначених в п.2.7.1.2 цього договору; розмір процентної ставки 2,01% процентів річних застосовується за наявності порушення Позичальником зобов'язання (ань) встановленого (них) п.5.3.7 цього договору.
У відповідності до п.5.3.7 Договору Позичальник зобов'язаний починаючи з першого числа другого календарного місяця від дати укладення цього договору забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в установах Банку, в обсязі не менше 100% процентів від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки Позичальника за квартал, виходячи з даних щоквартальної довідки, всіх обслуговуючих банків Позичальника. Допустиме відхилення 5%.
Згідно з п.2.7.6 Договору проценти нараховуються методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебігу якого припиняється у випадку прострочення погашення основної суми боргу, частково та/або повністю, визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
Відповідно до п.2.7.7 Договору порядок сплати процентів: нараховані за період з дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням п. 2.7.8 цього договору) сплачуються Позичальником не пізніші 10 числа місяця, наступного за звітнім, а в разі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредиту одночасно з погашенням всієї основної суми боргу. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 10.09.2021.
Згідно з п.2.7.8 Договору у випадку, зазначеному в п.2.7.1.2 цього договору, процентна ставка в розмір зазначеному в п.2.7.1.2 цього договору, нараховується починаючи з першого дня кварталу що слідує за кварталом, в якому відбулося порушення зобов'язань Позичальника, зазначене в п.2.7.1.2 цього договору, та закінчуючи останнім днем кварталу, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане. Сторони домовилися, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є змінною в односторонньому порядку умов цього договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено порядок видачі кредиту: Банк відкриває рахунок (рахунки) для обліку основної суми боргу відповідно до правил, що діють у Банку, та законодавства. Банк надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів з рахунку для обліку основної суми боргу у національній валюті на користь контрагентів Позичальника згідно з цільовим призначенням кредиту; надає кредит або його частину (у випадку, коли Позичальник реалізовує своє одноразове право на отримання кредитних коштів в сумі, меншій ніж визначена в п.2.1 цього договору) на умовах цього договору здійснюється Банком протягом п'яти банківських днів після виконання Позичальником усіх та кожної з умов надання цього договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту, передбачених п.2.6 цього договору, та після надання на вимогу Банку копій документів, що підтверджують потребу в отриманні кредиту за цільовим призначенням кредиту (копії договорів, рахунків-фактур тощо, розрахункові документа із посиланням на договори або здійснення необхідних виплат в межах цільового призначення кредиту), а також заяви на отримання кредиту Позичальника, засвідченої підписом керівника або іншої уповноваженої на це особи Позичальника і головним бухгалтером Позичальника (в разі наявності такої посади) та відбитком печатки Позичальника (за бажанням).
Пунктом 3.4.1 Договору врегульовно, що підставою для визначення суми зобов'язання (включаючи основну суму боргу, сум нарахованих процентів, комісійної винагороди та інші платежі) є виписки з рахунків, відкритих у Банку для обліку заборгованості Позичальника за цим договором.
Згідно з п.4.1 Договору виконання Позичальником зобов'язання за цим договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується: заставою транспортного засобу, що надається в заставу Фермерським господарством “Панарін-Агро»; - порукою ОСОБА_1 .
Відповідно до п.5.1.1 Договору Банк зобов'язаний за умови повного належного виконання Позичальником та або майновим поручителем та/або Поручителем взятих на себе зобов'язань за цим договором та документами забезпечення надати Позичальнику кредит у порядку і на умовах, викладених в цьому договорі.
Пунктом 5.2.8 Договору визначено, що Банк має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) відповідно до документів забезпечення та задовольнити в повному обсязі за рахунок його вартості свої вимоги за цим договором у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором та/або будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.
Згідно з п.5.3.1 Договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
У п.7.5.1 Договору визначено, що у разі прострочення Позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання Банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або їх частину припиняють нараховуватися проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі 3,01% процентів річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу або відповідної її частини, яке Позичальник повинен здійснити у зв'язку з відкликанням кредиту в порядку, передбаченому п. 3.3 цього договору, або у зв'язку з настанням остаточного терміну повернення кредиту, визначеного п.2.2 цього договору.
Згідно з п.10.6 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
30.08.2021 між Акціонерним товариством “Ощадбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки № П-969 (Договір поруки), згідно з п.2.1 якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: 1) повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; 2) не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.
Відповідно до п.2.4 Договору поруки обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах, визначених Договором поруки) зобов'язання за кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.
У п.2.5 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суми грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).
Пунктом 2.6 Договору поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками (спадкоємцями) Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за Кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктами 3.2.2, 3.2.3 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строк встановлені кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
У п. 3.2.7, 3.2.8 Договору поруки вказано, що у випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п.3.2.4 Договору поруки та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за кредитним договором.
Пунктом 10.3 Договору поруки врегульована дія та припинення поруки: дія поруки за Договором поруки для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст.559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання Договору поруки сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням); - порука за цим договором припиняється після закінчення строку, вказаного в п.10.3.1 Договору поруки, або з моменту повного виконання зобов'язання за кредитним договором; не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання, крім випадків, прямо передбачених законодавством України та/або цим Договором; реорганізація Боржника не вважається підставою для припинення поруки.
30.08.2021 між Акціонерним товариством “Ощадбанк» (Заставодержатель) та Фермерським господарством “Панарін-Агро» (Заставодавець) укладено договір застави транспортних засобів № Т/233 (Договір застави), у відповідності до п.1.1 якого Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності.
Згідно з п.1.3 Договору застави предметом застави за цим договором є транспортні засоби, зазначені в додатку № 1 до цього договору. Характеристика предмету застави та документи, що підтверджують право власності, право господарського відання Заставодавця на предмет застави, наведені в додатку № 1 до цього договору, а саме: автомобіль RENAULT SANDERO SR/5SRCL/5SRCLC, 2021 р.в., № кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 (предмет застави), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 28.08.2021, видане ТСЦ 6541, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Новокаїри, вул. Бархутова, 60. Згідно з балансовою довідкою Заставодавця № 30-08/21/1 від 30.08.2021, наданої Заставодавцем предмет застави, що передається в заставу Заставодержателю за цим договором, обліковується на балансі Заставодавця.
У п.1.4 Договору застави визначено, що договірна вартість предмета застави визначається згідно з договором купівлі-продажу від 20.08.2021 № 1430 та становить 436762,00 грн.
Згідно з п.1.5 Договору застави сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за Заставодержателем на предмет застави, який знаходиться у володінні Заставодавця, незалежно від місця зберігання такого предмету застави.
У п.1.8 Договору застави вказано, що на період дії цього договору предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця, з урахуванням обмежень, які накладено на заставу відповідно до п.2.1-2.5 цього договору.
Відповідно до п.1.11 Договору застави при частковому виконанні Заставодавцем зобов'язання застава, встановлена цим договором, зберігається у повному обсязі.
Відповідно до п.3.1.3 Договору застави Заставодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на предмет застави.
У п.3.1.4 Договору застави визначено, що Заставодержатель має право у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов'язання за Кредитним договором та/або обов'язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, Кредитним договором, звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, витрати, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням умов Кредитного договору та/або цього договору, а також витрати Заставодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за Кредитним договором та зі звернення стягнення на Предмет застави за цим договором (в тому числі витрати, пов'язані з реалізацією Предмету застави та вартість послуг незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета застави.
У відповідності до п.3.1.15 Договору застави Заставодержатель має право надіслати Заставодавцю письмову вимогу про усунення порушених зобов'язань за Кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на Предмет застави та у порядку, визначеному цим договором, звернути стягнення на Предмет застави, якщо протягом 30-денного строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не в повному обсязі.
Згідно з п.4.1,4.2 Договору застави право застави виникає у Заставодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та або законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п.6.1 Договору застави Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов зобов'язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов'язання, що складає зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором.
У п.6.2 Договору застави зазначено, що також Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках, визначених цим договором та законодавством, зокрема в разі, якщо будь-яка із запевнень та гарантій, наданих Заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною та/або інша особа набула права стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду та виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законодавством, або в позасудовому порядку згідно законодавства та цього договору.
Згідно з п.6.4 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством, у тому числі за рішенням суду у встановленому законодавством та цим договором порядку.
Пунктом 6.5 Договору застави визначено, що спосіб звернення стягнення на предмет застави обирається Заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов'язаний в будь-якому випадку до початку процедур звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстру відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Договір, договір поруки та договір застави підписано сторонами та скріплено печатками контрагентів.
Як вбачається зі змісту банківської виписки за період з 30.08.2021 по 06.11.2025 АТ “Ощадбанк» надало ФГ ,,Панарін-агро'' 218000,00 грн кредитних коштів.
Керуючись вимогами законодавства та п.6.5 Договору застави, Заставодержатель до початку процедури звернення стягнення, 11.09.2025 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
З метою отримання заборгованості за договором Банком оформлено повідомленням від 12.09.2025:
- про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання (зареєстроване за вих. № 55/5.5-02/118137/2025) з вимогою до Заставодавця в 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов'язань за кредитним договором, адже у випадку несплати заборгованості буде звернено стягнення на предмет іпотеки;
- про виконання забезпеченого порукою зобов'язання (зареєстроване за вих. № 55/5.5-02/118148/2025) з вимогою до Поручителя не пізніше 10 днів з моменту направлення цього листа здійснити повне погашення заборгованості.
Посилаючись на те, що станом на 06.11.2025 заборгованість за Договором ні Фермерським господарством «ПАНАРІН-АГРО», ні ОСОБА_1 у розмірі 163527,75 не погашена, Банк звернувся з позовом до господарського суду в рамках провадження у даній справі.
Згідно з приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі…
Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)
Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором...
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання в зв'язку з укладанням договору кредитування, договору поруки та договору застави.
При цьому на виконання досягнутих домовленостей Банком надано Позичальнику кредитні кошти, з яких 163502,00 грн не повернуто, що підтверджується банківською випискою по рахунку Позичальника, не дивлячись на те, що строк виконання відповідного зобов'язання настав.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що Фермерське господарство “Панарін-Агро» виконало взяті на себе обов'язки щодо сплати 25,75 грн процентів, нарахованих за період з 30.08.2021 по 31.08.2023.
Ураховуючи викладене, те, що у відповідачів існує солідарний обов'язок сплатити кошти в розмірі ціни позову, господарський суд, перевіривши арифметичну та методологічну правильність розрахунку заборгованості, задовольняє позовні вимоги АТ “Ощадбанк» в частині стягнення 163502,00 заборгованості за кредитом та 25,75 грн заборгованості за відсотками як законні та обґрунтовані.
Зважаючи на те, що відповідачами не виконано кредитні зобов'язання за договорами, АТ “Ощадбанк» як заставодержатель набув право звернення стягнення на предмет застави у зв'язку з чим господарський суд також задовольняє позовну вимогу про звернення стягнення на автомобіль.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов задоволено, сплачений за його подачу судовий збір покладається на відповідачів. При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на кожного з відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Фермерського господарства “Панарін-Агро» (74362, Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Новокаїри, вул. Бархутова, буд.60; код ЄДРПОУ 38366938) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Ощадбанк» (01001,м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г; код ЄДРПОУ 00032129) 163502/сто шістдесят три тисячі п'ятсот дві/грн 00 коп. заборгованості за основним боргом, 25/двадцять п'ять/грн 75 коп. процентів за користування кредитом.
Звернути стягнення на автомобіль RENAULT SANDRO SR/5SRCLC, 2021 р.в. № кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.08.2021, видане ТСЦ 6541 за договором застави № Т/233 від 30.08.2021, в рахунок погашення заборгованості шляхом проведення публічних торгів у межах процедур виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедур виконавчого провадження.
Стягнути з Фермерського господарства “Панарін-Агро» (74362, Херсонська обл., Бериславський р-н., с. Новокаїри, вул. Бархутова, буд.60; код ЄДРПОУ 38366938) на користь Акціонерного товариства “Ощадбанк» (01001,м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г; код ЄДРПОУ 00032129) 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Ощадбанк» (01001,м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г; код ЄДРПОУ 00032129) 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 04 березня 2026 року.
Суддя Т.І. Демченко