03 березня 2026 року Справа № 915/142/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 11.02.2026 (вх. №1896/26 від 11.02.2026), про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Посилаючись на п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, заявник просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити його керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати його неплатоспроможним, прийняти запропонований план реструктуризації в частині стягнення коштів у сумі 217944,60 грн і списання коштів в сумі 141109,84 грн та зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій).
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість приблизно 359054,44 грн перед 7 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/142/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст. 113 КУзПБ). Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст. 115, 116 КУзПБ.
В частині 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Частиною 1 ст. 117 КУзПБ визначено, що у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду.
При перевірці підстав для звернення фізичної особи ОСОБА_1 до суду відповідно вказаних норм судом було встановлено недоліки, у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.02.2026 заяву залишено без руху та встановлено заявнику 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху на їх усунення. Суд зазначив, що заявником не надано доказів авансування винагороди арбітражного керуючого, оскільки доданий до заяви Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.01.2026, укладений між арбітражним керуючим Черкасовим Станіславом Андрійовичем та ОСОБА_1 не є належним доказом альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого. Окремо суд зазначив, що очевидним є штучне накладення печатки та підпису арбітражного керуючого Черкасова С.А. на Договорі про оплату праці та на заяві про згоду щодо призначення його арбітражним керуючим у справі про неплатоспроможність боржника, що унеможливлює прийняття цих документів судом.
Також в ухвалі суд роз'яснив заявнику наслідки невиконання вимог даної ухвали.
Ухвала суду від 16.02.2026 доставлена до електронного кабінету заявника 16.02.2026 о 17:34, а повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи отримано судом 17.02.2026 о 07:34, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду від 17.02.2026. Ураховуючи положення ч. 4 ст. 116, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, строк на усунення недоліків обчислюється з 18.02.2026 до 27.02.2026 включно.
Заявником 25.02.2026 у системі Електронний суд сформовано заяву про усунення недоліків, у якій заявник, посилаючись на висновок Західного апеляційного господарського суд, сформований у постанові від 19.11.2025 у справі №909/1188/24, вважає належним способом врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого наданий до суду Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.01.2026. До заяви долучено Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.01.2026, підписаний ЕЦП сторін та заяву арбітражного керуючого Черкасова С.А. про згоду щодо призначення його арбітражним керуючим у справі про неплатоспроможність боржника.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та додані до неї додатки, суд виснував, що заявником не надано належних доказів авансування винагороди арбітражного керуючого.
Так, в ухвалі суду від 16.02.2026 суд, посилаючись на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20) указав, що зменшення розміру винагороди арбітражного керуючого (за Договором розмір винагороди зменшено удвічі) не передбачено ані КУзПБ, ані іншими діючими нормами чинного законодавства та суперечить імперативним нормам КУзПБ.
Однак, у доданому до заяви про усунення недоліків Договорі зазначений недолік не усунуто.
Що стосується посилання заявника на постанову апеляційного суду, суд зауважує на принципі пріоритету висновків Верховного суду. Тому доводи заявника в цій частині судом відхиляються.
За такого, суд вважає, що заяником не усунуто протягом встановленого процесуального строку недоліки заяви, зазначені в ухвалі суду від 16.02.2026.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах “Осман проти Сполученого Королівства», “Креуз проти Польщі», “Пелевін проти України», “Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи, що заява фізичної особи ОСОБА_1 від 11.02.2026 про неплатоспроможність та додані матеріали сформовано в системі “Електронний суд» та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
Повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про неплатоспроможність, сформовану в системі “Електронний суд» 11.02.2026 (вх. №1896/26 від 11.02.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М.Давченко