ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.03.2026Справа № 910/364/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП»
до Міністерства юстиції України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування наказу
Представники сторін:
від позивача Лишак І.В. (в режимі відеоконференції),
від відповідача Субота О.В.,
від третьої особи: не з'явились,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2024 № 3399/5 «Про задоволення скарги».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що пункти 1, 2 оскаржуваного наказу відповідача про задоволення скарги ОСОБА_1 від 05.10.2024 та визнання прийнятим із порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювання рішення від 10.09.2024 № 74972136 державного реєстратора Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області Кокота Олексія Анатолійовича, є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято вказаний позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/364/25 та призначено підготовче засідання на 17.02.2025.
31.01.2025 від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
05.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.02.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено. Залучено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Зобов'язано позивача направити третій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду. Третій особі встановлено строк для подання письмових пояснень по справі. Сторонам встановлено строк для подання до суду відповідей на пояснення третьої особи.
Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.03.2025.
04.03.2025 до суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву.
В підготовчому засіданні 17.03.2025 суд, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, постановив закрити підготовче провадження у справі № 910/364/25 та призначити її до розгляду по суті на 14.04.2025.
В судовому засіданні 14.04.2025 суд, заслухавши пояснення представників сторін, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 07.05.2025.
Враховуючи неявку представників позивача та третьої особи у судове засідання 07.05.2025 та відсутність заперечень представника відповідача щодо відкладення розгляду справи, суд постановив оголосити в судовому засіданні перерву до 23.06.2025.
10.06.2025 до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останньої.
Судом в судовому засіданні 23.06.2025 поставлено на обговорення представників сторін питання щодо доцільності повернення на стадію підготовчого провадження у даній справі та її зупинення до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22.
Так, представники сторін не заперечували щодо повернення до стадії підготовчого провадження у справі та зупинення її розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження. Зупинено провадження у справі № 910/364/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 910/2546/22. Запропоновано учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 910/364/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 поновлено провадження у справі № 910/364/25, підготовче засідання призначено на 09.02.2026.
06.02.2026 до суду від третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 09.02.2026, без її участі. У вказаній заяві ОСОБА_1 також просила розглядати справу з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, а також поклалась на розсуд суду у вирішенні будь-яких клопотань сторін, якщо такі будуть подані.
Також 06.02.2026 до суду від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.
В підготовчому засіданні 09.02.2026 суд за результатами розгляду клопотання позивача про відкладення судового засідання постановив протокольно ухвалу про задоволення вказаного клопотання та відклав підготовче засідання на 02.03.2026.
27.02.2026 до суду від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача у справі - ОСОБА_1 .
В підготовче засідання 02.03.2026 з'явилися представники сторін, третя особа не з'явилися. Водночас, 25.02.2026 до суду від третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 02.03.2026, без її участі.
В підготовчому засіданні 02.03.2026 представник позивача підтримав вимоги поданої 27.02.2026 заяви, просив залучити ОСОБА_1 в якості співвідповідача у даній справі. Представник відповідача не заперечував щодо задоволення клопотання позивача про залучення співвідповідача, однак вказав, що у разі його задоволення даний спір не підлягатиме розгляду у порядку господарського судочинства.
Суд розглянувши клопотання позивача про залучення співвідповідача, дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, зазначаючи таке.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у ній зупинялось до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 910/2546/22, в межах якої вирішувалась виключна правова проблема щодо належного складу сторін у спорах про оскарження наказів Міністерства юстиції, якими задоволено скарги щодо реєстраційних дій стосовно нерухомого майна.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/2546/22 виснувала, що не вбачає підстав відступати від висновків КЦС ВС, викладених у постановах від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19-ц, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 31.05.2022 у справі № 727/842/20, від 19.10.2022 у справі № 369/757/20, від 07.12.2022 у справі № 607/10025/20, від 10.05.2023 у справі № 640/9468/20, від 14.06.2023 у справі № 815/1446/18 та від 05.07.2023 у справі № 757/53069/21-ц, у яких ідеться про необхідність відмовляти в задоволенні позову про скасування наказу Мін'юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у випадку визначення відповідачем лише Мін'юсту, та від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, про те, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі.
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, при вирішенні приватноправових спорів про скасування наказу Мін'юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено запис у Реєстрі. Тобто Мін'юст не може бути єдиним відповідачем у таких справах незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про право цивільне. Тому належним відповідачем є також особа (особи), на майнові права та інтереси якої може вплинути вирішення відповідного спору.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, оскільки предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2024 № 3399/5 «Про задоволення скарги», який був прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, як власника та орендодавця земельної ділянки, переданої за договором оренди землі, позивач просить залучити в якості співвідповідача ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 4 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Заслухавши пояснення представника позивача, думку представника відповідача, враховуючи предмет та підстави даного позову, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та залучити ОСОБА_1 співвідповідачем, а відтак остання підлягає виключенню зі складу третіх осіб у даній справі.
Водночас, представник відповідача в підготовчому засіданні 02.03.2026 зазначив, що внаслідок залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача, дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги пред'явлені до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності (ОСОБА_1).
Суд вищезазначені доводи представника відповідача вважає обґрунтованими та зазначає таке.
Відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У даній справі предметом позову є оскарження наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2024 № 3399/5 «Про задоволення скарги», яким скасовано рішення державного реєстратора Кокота О.А. за № 74972136 про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Водночас, як вже зазначалось, оскаржуваний наказ прийнято за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, як власника та орендодавця земельної ділянки, переданої за договором оренди землі в оренду позивачу.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, договір оренди землі був ним укладений з ОСОБА_1 як з фізичною особою, без статусу підприємця.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Юрисдикція цивільних справ визначена ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Приписи Цивільного процесуального кодексу України не виключають розгляду за його правилами справ, сторонами у яких є виключно юридичні особи та/або фізичні особи-підприємці.
Так, у пункті 25 постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №906/277/18 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа (див. пункт 33 постанови від 1 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц, пункт 34 постанови від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, постанову від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц). Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду, зокрема господарського».
Отже, оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою та не має статусу підприємця, суд доходить висновку, що дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до пунктів 6, 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та має розглядатись за правилами цивільного судочинства згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки є спором у справі про право цивільне, тобто має приватноправовий характер, а також з огляду на належний суб'єктний склад сторін цього спору, до якого відносяться власники земельної ділянки, зокрема, фізична особа, яка не є фізичною особою - підприємцем.
Аналогічні висновки з подібних правовідносин викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №910/7781/19.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За вказаних обставин, провадження у справі № 910/364/25 підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що розгляд даного позову віднесено до компетенції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, суд звертає увагу позивача на можливість повернення сплаченого ним при зверненні із даним позовом до суду судового збору, у разі подання відповідного клопотання.
Керуючись ст. 48, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Залучити до участі у справі № 910/364/25 співвідповідачем - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виключивши її зі складу третіх осіб.
2. Закрити провадження у справі №910/364/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали суду.
Дата складання та підписання повної ухвали: 04.03.2026.
Суддя Т.Ю. Трофименко