ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2026Справа № 910/16365/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом заступника Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 00034051) в інтересах держави в особі
1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (вул. Солом'янська, 13, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 34620942)
2) Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (М. Залізняка, 3, м. Київ, 03142; ідентифікаційний код 36038290)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (вул. Чучупаків Братів, 9, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код 34181079)
про стягнення 79 185 599, 06 грн,
Представники сторін:
прокурор: Батюк Інна Володимирівна
від позивача-1: Шевцов Сергій Олександрович, Дєєв Олексій Володимирович
від позивача-2: Хитрик Валентина Анатоліївна
від відповідача: Вяльченко Денис Вікторович
1. Стислий виклад позиції Прокурора
До Господарського суду міста Києва звернувся заступник Генерального прокурора (далі за текстом - Прокурор) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі за текстом - Адміністрація, Позивач-1), Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі за текстом - Департамент, Позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (далі за текстом - ТОВ «АВК «Скаетон», Відповідач) про стягнення штрафних санкцій за прострочення строків поставки товару за держаним контрактом № 904-1710/12/Д25 від 19.12.2024 (далі за текстом - Контракт) в розмірі 79 185 599, 06 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Прокурор стверджує, що Відповідачем здійснено поставку товару за Контрактом з порушенням строків, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.
Крім того, Відповідачем допущено прострочення повернення суми попередньої оплати, що також стало підставою для нарахування пені.
Згідно доводів Прокурора посилання Відповідача на наявність форс-мажорних обставин є безпідставними та необґрунтованими, при тому, що Відповідачем порушено порядок повідомлення про такі обставини згідно положень Контракту.
2. Стислий виклад позиції Позивача-2
Підтримуючи правову позицію Прокурора, у відповіді на відзив Позивач -2 посилається на неналежність наданого Відповідачем сертифікату Одеської регіональної торгово-промислової палати № 5100-25-800 від 16.05.2025 оскільки згідно Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) далі за текстом - Регламент)) тільки ТПП України може засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов'язань за, умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод.
Крім того, повідомлення Відповідача про настання обставин, які він вважає форс-мажорними відбулося з порушенням пункту 8.2 Контракту, при тому, що причиною порушення договірних зобов'язань стала затримка поставки комплектуючих контрагентом Відповідача - компанією Hood Federal Inc, що не звільняє Відповідача від відповідальності, передбаченої пунктом 7.3 Контракту.
3. Стислий виклад позиції Відповідача
Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач зазначає, що ним виконано зобов'язання з поставки у повному обсязі, при цьому, факт прострочення поставки товару за Контрактом Відповідачем не заперечується.
Відповідач стверджує, що порушення строків поставки зумовлено наявністю форс-мажорних обставин, які, зокрема, підтверджуються сертифікатом Одеської регіональної торгово-промислової палати № 5100-25-800 від 16.05.2025.
При цьому, Відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій у випадку якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявлених вимог.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.02.2026.
19.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
23.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача.
23.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від Позивача - 2.
26.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від Прокурора.
29.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, заява про зменшення штрафних санкцій.
06.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення Прокурора та заперечення щодо зменшення розміру штрафних санкцій.
09.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача -2 щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 09.02.2026 судом відмовлено Відповідачу у залишенні позову без розгляду та роз'яснено порядок подачі перекладів документів, доданих до відзиву, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.02.2026.
18.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові докази від Відповідача для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.02.2026 Прокурор та представники Позивачів просили суд задовольнити позов.
Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши вступне слово представника Позивача, у судовому засіданні 23.02.2026 відповідно до статті 219 та 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
19.12.2024 між Позивачем-2 (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) укладено Контракт, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується виготовити та поставити замовнику, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити обладнання спеціального призначення, а саме: БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 4 з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD у кількості дев'ять комплектів, безпілотних літальних апаратів у складі БпАК «ACS-З» (зміна № 02) у кількості одинадцять комплектів та БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 3 з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 у кількості чотири комплекти.
Загальна кількість, номенклатура, асортимент та технічні умови до товару, що є предметом закупівлі за цим державним контрактом визначаються відповідно до специфікації (додаток 1 до державного контракту ), технічних вимог (додаток 2 до державного контракту) та вимог до маркування та логотипу товару (додаток 6 до державного контракту (пункт 1.2 Контракту)).
Вартість товару згідно пункту 3.1 Контракту становить 1 111 854 704, 18 гривні.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Контракту, кінцевий термін поставки товару - до 20.03.2025, який здійснюється у строк, визначений у додатку 5 до державного контракту.
Згідно пункту 5.3 Контракту поставка та приймання товару здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі. Датою виконання Виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є затвердження замовником акту приймання - передачі товару.
Додатком № 1 до Контракту затверджено Специфікацію товару, окремо по трьом видам безпілотних літальних апаратів, із зазначенням найменування, кількості та ціни такого товару.
Додатком № 2 до Контракту затверджено Технічні вимоги товару.
Додатком № 5 до Контракту затверджено Календарний графік поставки товару, а саме:
- БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 4 з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD у кількості дев'ять комплектів у строк до 17.02.2025;
- безпілотні літальні апарати у складі БпАК «ACS-З» (зміна № 02) у кількості одинадцять комплектів у строк до 10.03.2025;
- БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 3 з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 у кількості чотири комплекти у строку до 20.03.2025.
Згідно платіжної інструкції № 4313 від 23.12.2024 Позивач-2 здійснив попередню оплату на користь Відповідача в розмірі 222 370 940, 83 грн.
З матеріалів справи вбачається, що поставка товару відбулась наступним чином:
- згідно видаткової накладної № 9 від 20.03.2025 та Акту приймання-передачі від 20.03.2025 здійснено поставку одного комплекту БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 3 з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175;
- згідно видаткової накладної № 10 від 21.03.2025 та Акту приймання-передачі від 21.03.2025 здійснено поставку шести комплектів БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 4 з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD;
- згідно видаткової накладної № 11 від 26.03.2025 та Акту приймання-передачі від 26.03.2025 здійснено поставку двох комплектів БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 3 з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 та двох комплектів БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 4 з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD;
- згідно видаткової накладної № 12 від 28.03.2025 та Акту приймання-передачі від 28.03.2025 здійснено поставку одного комплекту БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 3 з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 та один комплект БпАК «ACS-З» (зміна № 02) варіант 4 з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD;
- згідно видаткової накладної № 15 від 09.04.2025 та Акту приймання-передачі від 09.04.2025 здійснено поставку одинадцяти комплектів безпілотних літальних апаратів у складі БпАК «ACS-З» (зміна № 02).
Суд зазначає, що вказані вище видаткові накладні та акти підписані сторонами без зауважень та претензій, а також затверджені стороною Замовника, що в сукупності є належними доказами підтвердження обставин поставки Відповідачем товару Позивачу за Контрактом.
Згідно платіжної інструкції № 905 від 26.05.2025, № 987 від 29.03.2025 та № 983 від 29.03.2025 Позивачем - 2 на користь Відповідача сплачено 274 272 458, 61 грн, 135 893 399, 44 грн. та 207 531 106, 42 грн (зазначено відповідно).
Прокурор стверджує, що поставка вказаного вище товару відбулась з порушенням строків, що стало підставою для нарахування пені та штрафу на підставі пункту 7.3 Контракту, яким закріплено, що за порушення строків поставки товару/партії товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару/партії товару, з якого допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 % від указаної вартості товару/партії товару.
Відтак, Прокурором нараховано пеню в розмірі 28 458 439, 88 грн та штраф в розмірі 45 454 000 грн (в частині допущеної прострочки більше ніж на 30 днів):
- за прострочення поставки БпАК «ACS-З» з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD (згідно з видатковою накладною від 21.03.2025 № 10 та актом приймання-передачі від 21.03.2025) у кількості шести комплектів на 31 календарний день;
- за прострочення поставки БпАК «ACS-З» з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD (згідно видаткової накладної від 26.03.2025 № 11 та акту приймання- передачі від 26.03.2025) у кількості двох комплектів на 36 календарних днів;
- за прострочення поставки БпАК «ACS-З» з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 (згідно видаткової накладної від 26.03.2025 № 11 та акту приймання- передачі від 26.03.2025) у кількості двох комплектів на 5 календарних днів;
- за прострочення поставки БпАК «ACS-З» з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD (згідно з видатковою накладною від 28.03.2025 № 12 та акту приймання-передачі від 28.03.2025) у кількості одного комплекту на 38 календарних днів;
- за прострочення поставки БпАК «ACS-З» з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 (згідно з видатковою накладною від 28.03.2025 № 12 та акту приймання-передачі від 28.03.2025) у кількості одного комплекту на 7 календарних днів;
- за прострочення поставки безпілотних літальних апаратів у складі БпАК «ACS-З» (згідно видаткової накладної від 09.04.2025 № 15 та акту приймання-передачі від 09.04.2025) у кількості одинадцять комплектів на 29 календарних днів.
Крім того, Прокурором нараховано на підставі пункту 7.5 Контракту пеню оскільки станом до 24.02.2025 Відповідачем не здійснено жодної поставки товару при тому, що сума попередньої оплати не поверталась, а перша поставка здійснена лише 20.03.2025, що призвело до прострочення повернення 222 370 940, 83 грн на 23 дні, а суми 158 627 541, 39 грн на 1 день.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звертався до Позивача-2 із листом від 13.02.2025 № 209, в якому зазначив про можливе часткове зміщення у відвантаженні товару, оснащених камерами з лазерним цілевказівником (варіант постачання 4) згідно Контракту.
Також Виконавець зазначив, що камера з лазерним цілевказівником підпадає під військовим експортний контроль, а затримка викликана очікуванням експортної ліцензії від U.S. Department of Slate USA, що знаходиться поза сферою впливу Відповідача оскільки дана процедура отримання експортної ліцензії виробником збіглась по часу з виборами президента США, що на деякий час поставило на паузу видачу ліцензії.
Відтак, Відповідач просив Позивача - 2 надати відстрочку до 30.04.2025 для виконання обов'язку з поставки товару з камерою з лазерним цілевказівником.
Суд зазначає, що будь які зміни в частині визначених сторонами строків поставки до Контракту не вносилися.
Так, Позивач - 2 звертався до Відповідача із:
- претензією № 36 на суму 21 979 868, 82 грн (станом на 16.03.2025) від 22.03.2025 № 13/15-565/2025 про необхідність сплати пені за неповернення суми попередньої оплати;
- претензією № 61 на суму 91 846 623, 54 № 13/15-781/2025 від 28.04.2025 про необхідність сплати штрафних санкцій за прострочення поставки товару та повернення суми попередньої оплати.
Згідно наданої Відповідачем відповіді № 665 від 22.05.2025 в період з 20.01.2025 по 09.04.2025 Виконавець за Контрактом зазнав негативного впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виключає наявність в його діях вини.
Обставини, на які посилається Виконавець полягали у тривалому (понад нормативний) розгляд Державним департаментом США питання можливості видачі ліцензії на виробництво та експорт відповідних товарів в Україну, що обумовлено підписанням Указу Президента США № 14169 від 20.01.2025, які в свою чергу призвели до затримки постачання важливих комплектуючих, необхідних для виготовлення замовленого товару, на митну території України.
Про факт настання обставин непереборної сили, які безпосередньо стали впливати на виконання Контракту, та їх характер Відповідач повідомив Замовника листом від 13.02.2025 № 209.
Також, до відповіді № 665 від 22.05.2025 Відповідачем долучено сертифікат Одеської регіональної торгово-промислової палати № 5100-25-800 від 16.05.2025 у якості підтвердження наявності форс-мажорних обставин при виконанні Контракту.
Судом досліджено сертифікат Одеської регіональної торгово-промислової палати № 5100-25-800 від 16.05.2025, з якого вбачається наступне: « … форс-мажорні обставини: тривалий (понад нормативний) розгляд Державним департаментом США питання можливості видачі ліцензії на виробництво та експорт відповідних товарів в Україну, який тривав понад встановлені законодавством США граничні строки, що обумовлене підписанням Указу Президентом США № 14169 від 20.01.2025, відповідно до якого прийнято рішення про запровадження 90-денної паузи в наданні допомоги Сполучених Штатів у сфері розвитку іноземних держав (в тому числі України) для оцінки ефективності програм та її відповідності зовнішній політиці США, такі обставини призвели до затримки постачання камер Alticam (виробництво США) на митну території України.
Дата настання форс-мажорних обставин: 20.01.2025. Дата закінчення: 09.04.2025».
Згідно відповіді Позивача - 2 від 09.06.2025 № 13/15-1060/2025, Відповідачем не дотримано визначені пунктом 8.2 Контракту строки повідомлення, що унеможливлює посилання на форс-мажорні обставини в даному випадку.
Заперечуючи щодо задоволення заявленого позову, окрім зазначеного судом вище, Відповідач звертає увагу суду на те, що Контракт є повністю виконаним, а товар відповідно поставлений Замовнику.
Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 25.04.2024 № 131-КВ від 04.02.2025 № 173-КВ ТОВ «АВК «СКАЕТОН» (код ЄДРПОУ 34181079) визнано таким, що: має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у сфері оборонно-промислового комплексу.
При укладанні Контракту на виготовлення та поставку товарів Відповідач виходив з того, що ним буде своєчасно отримано усі необхідні іноземні комплектуючи для своєчасного виконання державного замовлення оскільки станом на 19.12.2024 (момент укладання Контракту) між ТОВ «АВК «СКАЕТОН» та Hood Federal Inc, що є юридичною особою, зареєстрованою згідно відповідно до законодавства США (ZIP Code 97031, state Oregon, США) вже був укладений Контракт № HS-0907 від 09.07.2024 на постачання комплектуючих, а саме - камера Alticam 06 ЕО+ у кількості 50 одиниць, за постачання яких Відповідачем на користь Hood Federal Inc сплачено кошти згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 320 від 01.11.2024 та № 43 від 17.02.2025.
Відтак, Відповідач стверджує про наявність у нього обґрунтованих очікувань щодо виконання поставки його контрагентом вчасно.
Факт постачання товарів за Контрактом з порушенням визначених сторонами строків Відповідачем не заперечується однак стверджується, що вина у такому порушенні з його боку відсутня оскільки зумовлена форс-мажорними обставинами.
При цьому, Відповідач звертає увагу суду, що ним у відповідності до пункту 8.2 Контракту здійснено повідомлення Замовника про обставини, які перешкоджають вчасній поставці товару (лист від 13.02.2025 № 209), натомість відмова чи відповідь від Замовника на зазначені обставини не надходила.
Що стосується нарахованої Прокурором пені за неповернення суми попередньої оплати Відповідач зазначає, що положення пункту 7.5 Контракту передбачають встановлення відповідальності у разі несвоєчасного повернення Виконавцем попередньої оплати Замовникові. Разом з тим даний пункт, не регулює порядок розрахунків за договором, що є вочевидь визначальними у вказаному аспекті.
Додатково сторона Відповідача посилається на необґрунтованість Прокурором в чому саме полягають «інтереси держави» та в чому конкретно полягають порушення таких інтересів в межах даного спору, що на переконання Відповідача є підставою для залишення позову без розгляду.
Окрім викладеного, Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (у випадку наявності підстав для задоволення позову).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Контракту, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, строки поставки товару за Контрактом врегульовано сторонами Додатком № 5 до Контракту.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Враховуючи викладене та з огляду на встановлені судом обставини, суд погоджується з доводами Прокурора, що Відповідачем допущено прострочення виконання договірного зобов'язання в частині строків поставки наступного товару за Контрактом:
- БпАК «ACS-З» з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD (згідно з видатковою накладною від 21.03.2025 № 10 та актом приймання-передачі від 21.03.2025) у кількості шести комплектів на 31 календарний день;
- БпАК «ACS-З» з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD (згідно видаткової накладної від 26.03.2025 № 11 та акту приймання- передачі від 26.03.2025) у кількості двох комплектів на 36 календарних днів;
- БпАК «ACS-З» з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 (згідно видаткової накладної від 26.03.2025 № 11 та акту приймання- передачі від 26.03.2025) у кількості двох комплектів на 5 календарних днів;
- БпАК «ACS-З» з гідростабілізованим підвісом ALTICAM 06 EOIR LD (згідно з видатковою накладною від 28.03.2025 № 12 та акту приймання-передачі від 28.03.2025) у кількості одного комплекту на 38 календарних днів;
- БпАК «ACS-З» з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 (згідно з видатковою накладною від 28.03.2025 № 12 та акту приймання-передачі від 28.03.2025) у кількості одного комплекту на 7 календарних днів;
- безпілотні літальних апаратів у складі БпАК «ACS-З» (згідно видаткової накладної від 09.04.2025 № 15 та акту приймання-передачі від 09.04.2025) у кількості одинадцять комплектів на 29 календарних днів.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Перевіривши надані Прокурором нарахування пені та штрафу за прострочення строків поставки товару, суд зазначає, що останні є обґрунтованими та арифметично вірними.
Враховуючи заперечення Відповідача по суті заявлених вимог, судом досліджено питання форс -мажорних обставин при виконанні Контракту у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Як вбачається з доводів Відповідача, у якості підтвердження існування форс-мажорних обставин Відповідачем, в тому числі, надано сертифікат Одеської регіональної ТПП від 16.05.2025 № 5100-25-0800, дослідивши який суд не вбачає підстав для його прийняття у якості належного та достатнього доказу з огляду на наступне.
По-перше, питання наявності форс - мажорних обставин не впливає на прострочення поставки БпАК «ACS-З» з гіростабілізованим підвісом Epsilon 175 оскільки останні не містять комплектуючих - ALTICAM 06, затримку яких допущено контрагентом Відповідача.
По-друге, із наданого Відповідачем листування з Hood Federal Inc. (лист від 04.02.2025), вбачається, що аргументи та пояснення щодо затримки відвантаження є формальними, різними за своєю суттю та такими, що не підтверджені жодними доказами, а відтак їх наслідки є виключно проявом лояльності та довіри Відповідача до свого контрагента.
Наявність у Відповідача суб'єктивних очікувань щодо належного виконання його контрагентом зобов'язань жодним чином не впливає на наслідки порушення, допущені за Контрактом.
По-третє, судом критично сприймається визначена Одеською регіональною ТПП дата початку настання форс-мажорних обставин - 20.01.2025, враховуючи той факт, що 24.01.2025 Державний департамент США видав ліцензію (дозвіл) Hood Federal Inc на виробництво та комерційний експорт Камер Аlticam 06EOIR-LD (DUAL EO/MWIR/LD/LST) до території України.
Зазначені обставини на переконання суду є досить суперечливими оскільки дату звернення Hood Federal Inc для отримання такої ліцензії з матеріалів справи встановити не вбачається за можливе, а після підписання Президентом США Указу, який начебто ускладним процедуру надання військової допомоги Україні контрагент Відповідача через 4 днів отримує необхідний йому дозвіл.
При цьому, із поданого відзиву вбачається, що Відповідачу ще у жовтні 2024 стало відомо про необхідність отримання експортної ліцензії Державного департаменту США, однак зазначене не викликало сумнівів щодо укладання Контракту, не маючи при тому в наявності всіх необхідних складових для його виконання.
По-четверте, посилання Відповідача на політичні події в США не є підтверджені належними доказами та на переконання суду не є доречними в контексті спірних договірних зобов'язань, оскільки знову ж таки Відповідач, обираючи контрагента в даному випадку нерезидента України та не маючи в наявності всі необхідні складові для виконання Контракту діяв на власний ризик в силу своєї суб'єктивної поведінки.
По-п'яте, як вже зазначалося судом, згідно сертифікату Одеської регіональної ТПП від 16.05.2025 № 5100-25-0800 початком настання форс-мажорних обставин визначено - 20.01.2025, однак про настання останніх Відповідач повідомив Позивача - 2 (замовника за Контрактом) листом від 13.02.2025 № 209, що свідчить про порушення Виконавцем пункту 8.2 Контракту та неможливість посилатися на такі обставини згідно пункту 8.3 Договору.
При цьому, у листі від 13.02.2025 № 209 Відповідач зазначив про отримання необхідної ліцензії, що знову ж таки спростовує існування форс-мажорної обставини станом на моменту повідомлення Позивача-2.
В сукупності зазначеного, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності форс-мажорних обставин при виконанні Контракту, а описані Відповідачем події на переконання суду не мають характеру надзвичайності у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення Відповідача від нарахованих штрафних санкцій.
На переконання суду, порушення умов Контракту зумовлено виключно недодержанням своїх обов'язків контрагентом Відповідача та ризиками підприємницької діяльності Відповідача при укладанні договорів з іноземним контрагентом.
Також суд вважає необхідним звернути увагу на положення підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП (в редакції чинній станом на 16.05.2025), згідно якого ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань за:
- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
Із змісту указаного нормативно-правового акта слідує, що регіональна ТПП не може засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стосуються зобов'язань за умовами, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, в яких безпосередньо передбачено, що таке засвідчення здійснює лише ТПП України. В свою чергу, ТПП України не може засвідчувати такі обставини щодо тих договірних відносин, де сторони прямо передбачили, що таке засвідчення здійснює безпосередньо регіональна ТПП.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2024 у справі № 520/6236/23.
Враховуючи те, що сертифікат № 5100-25-0800 від 16.05.2025 фактично надає оцінку подіям та обставинам, які виникли на території США та є безпосередньо пов'язаними із виконання контрагентом Відповідача - Hood Federal Inc міжнародного контракту № HS-0907 від 09.07.2024, суд погоджується з аргументами Прокурора та Позивача - 2 щодо виключної компетенції ТПП України на засвідчення форс-мажорних обставин в межах спірних правовідносин.
Що стосується нарахованої Прокурором пені за прострочення повернення суми попередньої оплати, суд зазначає, що дійсно пунктом 7.5 Контракту передбачено право Замовника нараховувати пеню у розмірі 0,1 % від суми попередньої оплати за несвоєчасне її повернення.
Як встановлено судом вище, 23.12.2024 на виконання пункту 4.1 Контракту, Позивач - 2 відповідно до платіжної інструкції від 23.12.2024 № 4313 перерахував Відповідачу попередню оплату у сумі 222 370 940, 83 грн.
Виконавець до 24.02.2025 (з урахуванням п'яти робочих днів з дати 17.02.2025) жодного товару не поставив і суми попередньої оплати не повернув, при тому, що перший комплект товару поставлено лише 20.03.2025.
Згідно пункту 4.7 Контракту у випадку відмови від поставки (не поставки) Виконавцем Товару /партії Товару до кінцевого строку закриття попередньої оплати за державним контрактом, визначеного Календарним графіком поставки та оплати Товару (Додаток № 5 до державного контракту) Виконавець зобов'язується протягом п'яти робочих днів перерахувати на рахунок Замовника не закриті суми попередньої оплати та в цей же день повідомити про новий термін виконання своїх зобов'язань за державним контрактом.
В силу викладеного, враховуючи погоджену сторонами редакції пункту 4.7 Контракту, суд погоджується з позицією Прокурора, що Відповідачем допущено прострочення повернення 222 370 940, 83 грн на 23 дні (з 25.02.2025-20.03.2025) та в подальшому прострочено повернення 158 627 541,39 грн на 1 день (20.03.2025), що в сукупності призвело до нарахування пені в розмірі 0,1 % відсотку від суми вказаних попередніх оплат в загальному розмірі 5 273 159,18 грн, яка підлягає стягненню з Відповідача в силу обґрунтованості та правомірності її нарахування.
Судом також не вбачається підстав для зменшення розміру нарахованої штрафних санкцій в силу наступного.
За правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20), зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина 3 статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Водночас у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При вирішення питанні зменшення штрафних санкцій, судом враховано, що предметом Контракту є виготовлення та поставка обладнання спеціального призначення - безпілотних авіаційних комплексів в умовах дії правового режиму воєнного стану, з метою належного забезпечення потреб Збройних сил України для надання відсічі збройній агресії Російської Федерації.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Аналогічний висновок міститься у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Із врахуванням того, що поставка товару за даним Контрактом здійснювалась за рахунок бюджетних коштів та задля підтримання обороноздатності держави, враховуючи співвідношення ціни Контракту та розміру нарахованих штрафних санкцій, суд не вбачає, що визначені Відповідачем обставини є винятковими, оскільки як вказано вище, зумовлені виключно наслідками здійснення Відповідачем господарської діяльності.
Описані Відповідачем події оцінюється судом критично, є занадто узагальненими та не є підставою для зменшення суми нарахованих штрафних санкцій в межах даних правовідносин.
Клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду з підстав відсутності у Прокурора повноважень звертатися до суду з даним позовом розглядалося судом у підготовчому засіданні 09.02.2026, водночас суд додатково зазначає наступне.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначеним цим Законом.
Відповідно до частина 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
За приписами частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Верховним Судом неодноразово зазначалося про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді:
- у виключних випадках (пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України) для дотримання рівноправності сторін судового провадження (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України);
- із обґрунтуванням підстав для звернення до суду та доведення обставин нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор;
- прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 06.12.2024 № 727 (далі за текстом - Положення про Департамент), Департамент є державним закладом, на який Адміністрацією покладено виконання завдань і функцій щодо здійснення матеріально-технічного і господарського забезпечення Адміністрації, підрозділів Держспецзв'язку, визначених Адміністрацією, у тому числі централізованого матеріально-технічного забезпечення територіальних органів Адміністрації, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій Держспецзв'язку, забезпечення безпілотними системами (безпілотними авіаційними комплексами, безпілотними літальними апаратами, безпілотними наземними (роботизованими) комплексами, безпілотними водними (плаваючими) комплексами), засобами активної (радіоелектронної боротьби тактичного рівня) та пасивної протидії технічним розвідкам, боєприпасам (які використовують із безпілотними системами) та їх складовими частинами для потреб Держспецзв'язку і сил безпеки та оборони.
Департамент входить до загальної структури Держспецзв'язку, підпорядковується та підконтрольний Адміністрації (пункт 5 розділ І Положення про Департамент).
Основними завданнями Департаменту є, зокрема: забезпечення реалізації повноважень Адміністрації щодо функції замовника у сфері оборони із закупівлі та забезпечення безпілотними системами (безпілотними авіаційними комплексами, безпілотними літальними апаратами, безпілотними наземними (роботизованими) комплексами, безпілотними водними (плаваючими) комплексами), засобами активної (радіоелектронної боротьби тактичного рівня) та пасивної протидії технічним розвідкам, боєприпасам (які використовують із безпілотними системами) та їх складовими частинами для потреб Держспецзв'язку і сил безпеки та оборони; матеріально-технічне забезпечення Адміністрації та підрозділів Держспецзв'язку, визначених Адміністрацією (підпункти 1, 4 пункту 1 розділ ІІ Положення про Департамент).
Відтак, звернення прокурора до суду з позовом у цій справі зумовлено об'єктивною винятковістю, адже спірні правовідносини виникли у сфері закупівлі товарів для потреб оборони внаслідок порушення Відповідачем зобов'язань щодо вчасної поставки товару за контрактом, внаслідок бездіяльності у цих правовідносинах Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які самостійно до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій не звернулись.
При цьому судом враховано, що укладений Контракт є державним та відповідно фінансується за рахунок бюджетних коштів та асигнувань загального фонду (пункт 1.3 та 4.6 Контракту), а враховуючи дотримання Прокурором положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» даний позов подано в межах повноважень Офісу Генерального Прокурора.
Надані сторонами додаткові пояснення не є заявами по суті спору в силу чого мають для суду виключно інформативний характер.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Прокурором доведено факт порушення Відповідачем господарського зобов'язання в частині недотримання строків поставки товару за Контрактом в силу чого Прокурором правомірно нараховано штрафні санкції, які підлягають стягненню з Відповідача, а позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (вул. Чучупаків Братів, 9, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код 34181079) на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (М. Залізняка, 3, м. Київ, 03142; ідентифікаційний код 36038290) штрафні санкції в розмірі 79 185 599 (сімдесят дев'ять мільйонів сто вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 06 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (вул. Чучупаків Братів, 9, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код 34181079) на користь Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 00034051) судовий збір - 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 04.03.2026
Суддя Антон ПУКАС