номер провадження справи 15/155/25
23.02.2026 Справа № 908/3200/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 по справі № 908/3200/25
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортна фірма “Земляни, ЛТД», 69096, м. Запоріжжя, вул. Ювілейна, буд. 5
про стягнення коштів,
За участю представників сторін:
Від позивача: Підпалий О.В. (в режимі відеоконференції) - довіреність № 52 від 30.12.2025;
Від відповідача: не з'явився;
10.02.2026 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» надійшла заява роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 по справі № 908/3200/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026, враховуючи перебування судді Горохова І.С. у відпустці, вказану заяву розподілено для розгляду судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 № 908/3200/25 прийнято заяву до розгляду. Судове засідання призначено на 23.02.2026 о 12 год. 30 хв. Явка в судове засідання учасників справи визнана необов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
17.02.2026 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» до суду надійшла заява про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 23.02.2026 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18.02.2026 № 908/3200/25 задоволено заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 23.02.2026 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції та призначене судове засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд».
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.02.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні представник Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» підтримав доводи викладені у заяві та просить суд заяву задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставлення відповідної ухвали суду до електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС. Клопотань про розгляд заяви без участі уповноваженого представника або про відкладення розгляду заяви на адресу суду не надходило.
Станом на 23.02.2026 письмових пояснень по суті заяви до суду не надійшло.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
У судовому засіданні 23.02.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 по справі № 908/3200/25 та матеріали справи, заслухавши представника заявника суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 № 908/3200/25 з урахуванням ухвали суду від 05.01.2026 № 908/3200/25 про виправлення описок позов задоволено повністю:
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортна фірма “Земляни, ЛТД» (вул. Ювілейна буд. 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13604567) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) заборгованість за поставлену електричну енергію в розмірі 70 220,54 грн (сімдесят тисяч двісті двадцять гривень 54 коп.), 15% річних у розмірі 67 469,43 грн (шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 43 коп.), інфляційні втрати у розмірі 60 220,10 грн (шістдесят тисяч двісті двадцять гривень 10 коп);
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортна фірма “Земляни, ЛТД» (вул. Ювілейна буд. 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13604567) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
22.12.2025 на виконання вищевказаного рішення господарським судом Запорізької області видані відповідні накази № 908/3200/25.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2026 по справі № 910/3722/21 заяву АТ «Запоріжжяобленерго» задоволено та звернуто стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортна фірма «Земляни ЛТД» у сумі 200 938,07 грн. (з яких: 70 220,54 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію, 67 469,43 грн. - 15% річних, 60 220,10 грн. - інфляційні втрати, 3028,00 грн. - суму судового збору) згідно рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 по справі № 908/3200/25 на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в рахунок виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 по справі № 910/3722/21, зі змінами, внесеними постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 по справі № 910/3722/21.
На підставі викладеного, ДПЗД «Укрінтеренерго» просить суд роз'яснити рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі 908/3200/25 в частині наявності права у ДПЗД «Укрінтеренерго» на здійснення заходів щодо примусового виконання вищезазначеного рішення, враховуючи відсутність в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 910/3722/21 приписів щодо заборони ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснювати дії стосовно виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 у справі № 908/3200/25.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (ч. 1). Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (ч. 2). Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення (ч. 3).
З поданої заяви вбачається, що заявнику не зрозумілий саме порядок та спосіб виконання судового рішення у даній справі. Жодного зауваження щодо змісту судового рішення заявник не наводить.
При цьому, роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.
Отже, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Абз. 3 п. 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 встановлено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
У п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 вказано, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа.
В той же час, в даному випадку вимоги заяви, поданої в порядку ст. 245 ГПК України, направлені не на роз'яснення рішення суду, а на роз'яснення порядку їх виконання.
Відтак, заява про роз'яснення рішення фактично ґрунтується на необхідності роз'яснення порядку виконання рішення, що суперечить положенням процесуального законодавства про роз'яснення рішення суду.
Суд зазначає, що резолютивна частина судового рішення у даній справі має вичерпну, чітку, безумовну і таку, що випливає із встановлених фактичних обставин, висновків по суті та в межах заявлених вимог, а питання поставлені в заяві про роз'яснення рішення суду не можуть бути вирішені в порядку ст. 245 ГПК України.
Таким чином, оскільки, заява не відповідає ст. 245 ГПК України, так як спрямована не на усунення неточностей рішення суду або їх незрозумілості шляхом роз'яснення, а фактично спрямована на роз'яснення порядку виконання рішення, підстави для задоволення такої заяви відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Суд зауважує, що порядок виконання судового рішення не підлягає роз'ясненню в порядку ст.245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене та встановлені обставини, оскільки, заявник виносить на роз'яснення судом питання, які не підлягають роз'ясненню в порядку ст.245 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2025 по справі № 908/3200/25 відмовити.
2. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми “Електронний суд» ЄСІКС учасників справи.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.03.2026.
Суддя К.В. Проскуряков