майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
17 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/591/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Толстокарова І.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Липська-Романченко Г.Д., ордер серія АМ №1179760 від 17.02.2026; Сачок А.В. ордер серія АМ № 1127601 від 29.04.2025 (брав участь в судових засіданнях 11.12.2025, 15.02.2026)
від відповідача: Заруцька І.В. - представник, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
від третьої особи: Піскова В.В. - дов. № 2 від 30.05.2025;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство "Житомирторф"
про внесення змін до договору купівлі-продажу
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про внесення змін до договору купівлі-продажу від 22.01.2024 об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Житомирторф", зареєстрованого в реєстрі № 77, шляхом викладення пунктів 6.5., 6.6.1. та перший абзац пункту 6.6.3. Договору в наступній редакції:
"6.5. Покупець приймає на себе зобов'язання щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв'язку з чим виникло право податкової застави, зазначеної у п. 1.12 Договору, не пізніше 31.03.2027. При цьому майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу Покупцем."
"6.6.1. погасити не пізніше 31.03.2027 заборгованість державного підприємства "Житомирторф" по заробітній платі та перед бюджетом, яка склалася на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс державного підприємства "Житомирторф".
"6.6.3. згідно з наказом Фонду державного майна України, покупець вживає передбачені законодавством та договором заходи з припинення юридичної особи - державного підприємства "Житомирторф". Припинення юридичної особи - державного підприємства "Житомирторф" здійснюється після переходу права власності на об'єкт приватизації не пізніше 31.05.2027....".
В якості правових підстав позивач зазначає ст. 652 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 07.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 05.06.2025 об 11:00.
21.05.2025 за вх.№6496/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні.
У судовому засіданні оголошувались перерви 05.06.2025 до 01.07.2025 та 01.07.2025 до 08.07.2025 відповідно.
01.07.2025 за вх.№8415/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи заключної виписки по рахунку та довідки на підтвердження погашення боргу в розмірі 1 999 805,24грн.
08.07.2025 за вх.№8759 до суду надійшли пояснення позивача з додатками: інформацією про стан заборгованості по заробітній платі та бюджетом, витягами з податкового кабінету.
Ухвалою від 08.07.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство "Житомирторф"; продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 05.08.2025 об 11:00.
29.07.2025 за вх.№8759 до суду через систему "Електронний суд" надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких повністю підтримує позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.08.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 18.09.2025 о 12:00.
17.09.2025 за вх.№11669 до суду через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі з додатком: копією наказу Фонду державного майна України від 15.07.2025 №1040 "Про продовження строку ліквідації юридичної особи - Державного підприємства "Житомирторф" на шість місяців з 28.07.2025.
18.09.2025 суд отримав від представника позивача заяву про долучення до матеріалів справи копії відповіді на претензію Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях вих.№18/03/2025-1 від 18.03.2025.
Ухвалою від 18.09.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 14.10.2025 о 10:00.
13.10.2025 за вх.№13013/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення третьої особи (з додатками) щодо стану розрахунків позивача на виконання п.6.5, 6.6.1 договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації від 22.01.2024.
Ухвалою від 14.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/591/25 до судового розгляду по суті; судове засідання призначив на 11.12.2025 о 10:30.
11.12.2025 за вх.№15881 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення третьої особи (з додатками) щодо стану розрахунків позивача на виконання п.6.5, 6.6.1 договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації від 22.01.2024.
Протокольною ухвалою від 11.12.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15.01.2025 о 12:30.
В судовому засіданні 15.01.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Подав для долучення до матеріалів справи письмово викладене вступне слово.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи підтримала позовні вимоги. На думку представника, є доцільним внести зміни до договору купівлі-продажу від 22.01.2024.
Протокольною ухвалою від 15.01.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.02.2026 о 09:30.
В судовому засіданні 17.02.2026 представники сторін та третьої особи озвучили заключні слова.
В судовому засіданні 17.02.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю внесення змін до договору у зв'язку з невчасним виконанням покупцем зобов'язань передбачених пунктом 6.5. та підпунктом 6.6.1. договору купівлі-продажу. Основною причиною затримки погашення податкового боргу в межах виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу є зрив запланованих ТОВ "Меткон Плюс" дохідних контрактів в умовах режиму воєнного стану на території України. Разом з тим, оскільки припинення юридичної особи - ДП "Житомирторф" напряму пов'язане із погашенням кредиторської заборгованості ДП "Житомирторф", є необхідність також внесення змін до першого абзацу пункту 6.6.3. щодо продовження термінів припинення юридичної особи - до 31.05.2027.
Відповідач заперечуючи проти позову вказує на укладення 22.01.2024 договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Житомирторф", яким передбачений строк його виконання - до 22.07.2024.
Проте, в ході перевірки встановлено та зафіксовано в Акті поточної перевірки № 46 від 17.12.2024 не виконання позивачем своїх зобов'язань по п.6.6.1. договору.
Так, заборгованість на день переходу права власності (22.01.2024) за даними ДП "Житомирторф" становила:
- по заробітній платі в розмірі 2 896,00тис. грн;
- перед бюджетом: - податковий борг в розмірі 29 386,41тис.грн; - пенсійний борг в розмірі 571,49тис.грн; - борг перед Міністерством соціальної політики (на виплату заробітної плати) в розмірі 499,61тис.грн.
Покупець зобов'язувався погасити заборгованість в розмірі 33 353,51тис.грн до 22.07.2024, проте:
* станом на 22.07.2024 погасив заборгованість в розмірі 705,78 тис.грн (354,21 тис. грн заробітна плата, 351,57 тис.грн перед бюджетом). Залишок 32 647,73 тис.грн;
* станом на дату перевірки (17.12.2024) покупець сплатив лише 3 710,37тис.грн, що становило 11,12 % від загального боргу.
Відповідач вважає, що покупець не довів фінансову платоспроможність погашення заборгованості, яку необхідно сплатити за умовами договору купівлі - продажу. Крім того, вказує, що за несвоєчасне погашення податкового боргу державному підприємству нараховується пеня, яку теж необхідно сплачувати. А оскільки державне підприємство не припинено, продовжуються зобов'язання щодо погашення поточних нарахувань, як перед бюджетом, так і перед працівниками підприємства.
За наведених обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позову
Третя особа підтримує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що на виконання вимог договору ТОВ "Меткон Плюс" погашено заборгованість перед працівниками ДП "Житомирторф", що виникла на день переходу права власності на об'єкт приватизації, та здійснює поступове погашення боргів перед бюджетом та іншої заборгованості. Крім того, здійснює виплату поточної заробітної плати працівникам державного підприємства. Враховуючи, що покупець продовжує виконувати та готовий повністю виконати зобов'язання по договору у додатково визначений строк, третя особа вважає необхідним та доцільним внести зміни до договору купівлі-продажу щодо продовження строків погашення заборгованості і ліквідації приватизованого підприємства.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22.01.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу за результатами електронного аукціону (надалі - Договір), зареєстрований в реєстрі за № 77 (а.с. 9-24).
За умовами п.1.1. Договору Продавець передав у власність Покупцю (продав) приватизований шляхом продажу на аукціоні в електронній формі об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Житомирторф", який розташований за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 25 (надалі - Об'єкт приватизації), а Покупець прийняв у власність (купив) Об'єкт приватизації, сплатив ціну його продажу, згідно з Розділом 2 Договору, та зобов'язується виконати визначені в Договорі умови.
До складу об'єкта приватизації входять всі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно з фінансовою звітністю державного підприємства.
До складу єдиного майнового комплексу входить комплекс будівель та споруд у кількості 70 одиниць (перелік нерухомого майна, що входить до складу Об'єкта приватизації зазначено в додатку 1 до Договору; а.с. 25-30), транспортні засоби та спеціальна техніка у кількості 101 одиниці (додаток 2 до Договору; а.с.31-36) та інше рухоме майно.
В п.2.1. Договору визначено ціну продажу Об'єкта приватизації - 4 566 240,00грн, які сплачено Покупцем у повному обсязі до підписання цього Договору.
Відповідно до п.3.1. Договору передача Об'єкта приватизації здійснюється Продавцем одночасно з нотаріальним посвідченням цього Договору, та оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що право власності на Об'єкт приватизації переходить до Покупця після укладення цього Договору та підписання акта приймання-передачі Об'єкта приватизації.
За доводами відповідача, акт приймання-передачі підписано 22.01.2024, проте в матеріалах справи він відсутній.
Умовами п. 5.1. Договору передбачено, що кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків, передбачених умовами Договору.
Положеннями п. 6.5. Договору визначено, що Покупець приймає на себе зобов'язання щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв'язку з яким виникло право податкової застави, зазначеної в п.п.1.11, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об'єкт приватизації. При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем.
Відповідно до п.6.6. Договору, з моменту переходу права власності Покупець зобов'язаний виконати умови продажу Об'єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме:
- погасити протягом шести місяців заборгованість Державного підприємства "Житомирторф" із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс ДП "Житомирторф" (п.п.6.6.1. Договору);
- згідно з наказом Фонду державного майна України, Покупець вживає передбачені законодавством та договором заходи з припинення юридичної особи. Припинення юридичної особи - Державного підприємства "Житомирторф" здійснюється не пізніше одного року після переходу права власності на об'єкт приватизації (п.п. 6.6.3. Договору).
Відповідно до п.7.1. Договору, Продавець зобов'язаний передати Покупцю Об'єкт приватизації та актом приймання-передачі та здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору в порядку, встановленому законодавством України.
Доказом виникнення та закінчення обставин непереборної сили та строку її дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами (п.10.4. Договору).
У п.14.1. Договору сторони погодили, що внесення змін до Договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою Сторін у порядку, затвердженому Фондом державного майна України, шляхом укладення договору про внесення змін до Договору.
Всі зміни та доповнення до цього Договору здійснюються тільки в письмовій формі з їх обов'язковим нотаріальним посвідченням згідно зі ст. 654 ЦК України (п. 14.5. Договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (п.15.3. Договору).
Умовами п.15.4. Договору передбачено, що Договір діє до виконання у повному обсязі Покупцем зобов'язань, зокрема передбачених пунктами 6.5., 6.6. цього Договору, що підтверджено продавцем у встановленому законодавством порядку, якщо Договір не буде раніше виконаний або припинений згідно з законодавством України та умовами Договору.
Як зазначено в позові, на день переходу права власності на об'єкт приватизації (22.01.2024), заборгованість по заробітній платі становила 2 896 тис.грн, перед бюджетом - 30 457,51 тис. грн. На момент подачі позову (29.04.2025) заборгованість по заробітній платі погашена повністю, а залишок заборгованості перед бюджетом складає 27 417,95 тис. грн. Відтак, Покупцем не вчасно виконано зобов'язання передбачені пунктом 6.5. та підпунктом 6.6.1. Договору. Основною причиною затримки погашення податкового боргу в межах виконання зобов'язань за Договором, є зрив запланованих ТОВ "Меткон Плюс" дохідних контрактів в умовах правового режиму воєнного стану на території України.
05.11.2024 ТОВ "Меткон Плюс" звернулося із заявою №30 до Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про внесення змін до договору купівлі - продажу від 22.01.2024, зареєстрованого в реєстрі за №77, а саме: в пунктах 6.5. та 6.6.1. кінцевим строком виконання зобов'язання визначити 31.03.2025; в пункті 6.6.3. кінцевим строком припинення юридичної особи - ДП "Житомирторф" визначити - 30.01.2026 (а.с.37-38).
Як вказав відповідач у відзиві на позовну заяву, враховуючи доручення Фонду державного майна України К/21 від 31.03.2022, Регіональне відділення листом від 22.11.2024 № 01-11-3154 направило до Фонду державного майна України заяву покупця з доданими документами на погодження внесення змін до договору купівлі-продажу.
17.12.2024 проведена поточна перевірка виконання умов Договору, результат якої зафіксовано в Акті №46 (надалі - Акт)(а.с.44-50).
За результатом перевірки встановлено не виконання позивачем своїх зобов'язань визначених п.6.5. та п.6.6.1. Договору.
Так, заборгованість на день переходу права власності (22.01.2024) становила:
- по заробітній платі 2 896,00тис. грн;
- перед бюджетом: - податковий борг 25 764,66тис.грн; - пенсійний борг 571,49тис.грн; - борг перед Міністерством соціальної політики (на виплату заробітної плати) 499,61тис.грн.
Як вбачається з Акту, покупець зобов'язувався погасити заборгованість в розмірі 33 353,51тис.грн до 22.07.2024, проте станом на дату перевірки сплатив лише 3710,37тис.грн, що становило 11,12 % від загального боргу.
Згідно Акту, ТОВ "Меткон Плюс" висловлено застереження щодо невідкладного вжиття необхідних заходів на погашення існуючої заборгованості та надано строк до 22.01.2025 для повідомлення результатів.
У відзиві відповідач також вказав, що листом від 07.02.2025 №10-23-3525 Фонд державного майна України зазначив, що надіслані покупцем документи не відповідають встановленим вимогам Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затвердженого наказом ФДМУ від 18.10.2018 № 1328, оскільки до заяви не додані: техніко-економічне обґрунтування необхідності внесення змін до Договору, звіт про стан виконання покупцем договірних зобов'язань на день подання заяви та проект договору про внесення змін.
Листом від 12.02.2025 №11-04-191 (а.с.41-42), адресованим ТОВ "Меткон Плюс", Регіональне відділення, з врахуванням зауважень ФДМУ зазначило, що враховуючи відсутність у наданих органу приватизації документах належних обґрунтувань необхідності внесення змін до договору, вносити запропоновані покупцем зміни до Договору купівлі-продажу від 22.01.2024 №77 єдиного майнового комплексу ДП "Житомирторф" недоцільно.
Враховуючи встановлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, Регіональним відділенням 14.02.2025 направлено ТОВ "Меткон Плюс" претензію №11-04-203 щодо розірвання договору купівлі-продажу ЄМК ДП "Житомирторф" від 22.01.2024 №77, повернення об'єкта приватизації у державну власність, нарахування 3% річних (495 363,53грн) (а.с.113-116).
Відповідач вказує, що у відповідь на претензію (18.03.2025) покупець зазначив, що не погоджується з вимогами претензії, оскільки має намір скористатися своїм правом на внесення змін до договору купівлі-продажу.
Листом від 26.03.2025 №26/03-2025-1 ТОВ "Меткон Плюс" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з пропозицією щодо укладення договору про внесення змін до договору купівлі-продажу. До листа додано техніко-економічне обґрунтування необхідності внесення змін до Договору, звіт про стан виконання покупцем договірних зобов'язань на день подання звернення, проект договору про внесення змін (а.с.51-73).
У листі від 04.04.2025 № 11-004-392 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях зазначило, що оскільки на момент звернення ТОВ "Меткон Плюс" з заявою про внесення змін (лист від 26.03.2025) закінчилися строки виконання умов договору купівлі-продажу, виявлено факти невиконання цих умов, питання внесення змін органом приватизації не розглядаються.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спір у справі виник з приводу наявності чи відсутності правових підстав для внесення змін до договору купівлі-продажу від 22.01.2024, укладеного в межах процедури приватизації (зареєстрований в реєстрі за №77).
Проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку, що цей договір підпадає під спеціальне правове регулювання Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 651 ЦЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як зазначено у ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (надалі - Закон №2269-VIII) між органом приватизації та переможцем електронного аукціону укладається договір купівлі-продажу об'єкта приватизації після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.
Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації (ч.1 ст.27 Закону №2269-VIII).
Порядок здійснення контролю за виконанням зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України (ч.2 ст.27 Закону № 2269-VIII).
Такий Порядок затверджено наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1327 (надалі - Порядок № 1327).
Згідно з п. 2, 6 розділу І Порядку №1327 контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації здійснюється шляхом проведення органами приватизації безпосередньо на об'єктах приватизації перевірок виконання власниками цих об'єктів зобов'язань, визначених у договорах купівлі-продажу. Контроль за виконанням умов договору здійснює орган приватизації, який уклав такий договір.
Відповідно до п. 4, 6 розділу ІІ Порядку № 1327 у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання. Повноту поданих документів для підтвердження стану виконання умов договору визначає представник органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу. Таке визначення має бути обґрунтованим та базуватися на законних підставах.
За результатами перевірки складається акт поточної або підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, оформлюючи який, представник органу приватизації повинен забезпечити відображення підтвердних документів, на підставі яких було зроблено висновок про фактичний стан виконання договірних умов, щодо кожного пункту договору купівлі-продажу окремо. Акт підписують представник органу приватизації, власник або уповноважена ним особа. Якщо об'єктом приватизації за договором є єдиний майновий комплекс державного (комунального) підприємства, Акт складається за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, у двох примірниках. Перший примірник Акта залишається в органі приватизації, другий - у власника об'єкта приватизації ( п. 7, 8 розділу ІІ Порядку № 1327).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 (провадження №61-30435сво18)).
Водночас судом згідно з актом №46 від 17.12.2024 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 22.01.2024 (зареєстрований в реєстрі за №77) встановлено, позивач не виконав визначених п.6.5. та п.6.6.1. Договору зобов'язань (а.с.44-50).
Так, покупець зобов'язувався погасити заборгованість в розмірі 33 353,51 тис.грн до 22.07.2024, проте станом на дату перевірки (17.12.2024) сплатив лише 3 710,37тис.грн, що становило 11,12 % від загального боргу.
Під час розгляду справи позивач подавав суду пояснення з доданою інформацією про зміну розміру заборгованості. Так, відповідно інформації від 10.12.2025, залишок податкового боргу та заборгованості перед бюджетом становить 20 228,86 тис.грн (а.с.227-228).
Суд зазначає, що позивач обґрунтовує невиконання зобов'язань у визначений договором строк зривом запланованих ТОВ "Меткон Плюс" дохідних контрактів в умовах правового режиму воєнного стану на території України.
Договір є універсальним регулятором приватноправових відносин, покликаним забезпечити їх правову визначеність та спрямованість на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. За своєю правовою природою договір надає сторонам можливість самостійно визначати умови співпраці, порядок вчинення односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови від договору, а також випадки, коли такі дії тягнуть за собою відповідні правові наслідки, у тому числі припинення або зміну договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.02.2023 у справі №465/5980/17.
Разом із тим, суд встановив, що укладений договір передбачає єдиний законний механізм його зміни, який полягає у погодженні змін з регіональним відділенням, оформленні відповідного нотаріально посвідченого договору про внесення змін та затвердженні їх Фондом державного майна України (п. 14.1., 14.5. Договору).
Отже, можливість зміни договору за рішенням суду умовами цього правочину не передбачена.
Також варто зазначити, що наявні в матеріалах докази свідчать про відсутність згоди органу приватизації на внесення змін до Договору.
Враховуючи диспозитивний характер цивільно-правового регулювання, суд виходить із того, що зміст договору визначається волею сторін і не може бути змінений інакше, ніж у спосіб, прямо визначений у ньому чи передбачений законом. Судове втручання у договірні зобов'язання можливе лише за наявності передбачених законом підстав, зокрема істотного порушення договору або істотної зміни обставин (статті 651, 652 ЦК України), однак таких обставин у даній справі судом не встановлено.
Натомість із матеріалів справи вбачається, що позивач взявши на себе зобов'язання за умовами Договору щодо сплати заборгованості в розмірі 33 353,51 тис.грн до 22.07.2024, станом на 10.12.2025 має залишок податкового боргу та заборгованості перед бюджетом в розмірі 20 228,86тис.грн.
Посилання позивача на зірвані заплановані дохідні контракти в умовах правового режиму воєнного стану на території України саме по собі не створює підстав для судового коригування строків виконання зобов'язань, оскільки законодавством не передбачено автоматичної зміни умов приватизаційних договорів у зв'язку із введенням воєнного стану. Питання продовження строків виконання умов договору віднесено до компетенції органу приватизації, який здійснює контроль за виконанням договірних зобов'язань.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії РФ 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по сьогодні. У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, необхідних для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (пункт 3 Указу Президента України № 64/2022).
Воєнний стан є особливим правовим режимом, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України та її територіальній цілісності, та передбачає надання державним органам, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози державній незалежності та територіальній цілісності, а також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії таких обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зазначив, що статтею 617 ЦК України передбачено: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не лише самі по собі, а й те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Введення воєнного стану на території України не означає, що учасник правовідносин не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти у випадку, якщо ним не доведено протилежного. Більше того, держава на сьогодні заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). У випадку якщо учасник справи не надав доказів того, що суб'єкт господарювання зупинив роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійних обов'язків у зв'язку з воєнними діями, все або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, твердження про порушення зобов'язання через вплив форс-мажорної обставини є необґрунтованим.
Отже, враховуючи наведене, посилання позивача на зірвані заплановані дохідні контракти в умовах правового режиму воєнного стану на території України не може автоматично створювати правові підстави для зміни умов приватизаційного договору, і саме позивач повинен довести наявність обставин непереборної сили, які робили неможливим виконання його зобов'язань у визначені договором строки.
Таким чином, заявлені вимоги про внесення змін до пунктів 6.5., 6.6.1. та першого абзацу пункту 6.6.3. договору купівлі-продажу від 22.01.2024 (зареєстрованого в реєстрі за №77) не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не узгоджуються з умовами самого договору, який не передбачає можливості їх зміни у судовому порядку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстав для судового втручання у договірні відносини сторін шляхом внесення змін до умов приватизаційного договору не встановлено, як і не встановлено істотного порушення договору або істотної зміни обставин, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.03.26
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - позивачу в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"
2 - відповідачу в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"
3- третій особі в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"