61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
03.03.2026 Справа №905/585/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області, м. Костянтинівка Донецької області
в інтересах держави в особі
позивача 1: Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро
позивача 2: Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, м. Краматорськ Донецької області
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро,
відповідача 2: Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю», м. Костянтинівка Донецької області
про визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 27606,42грн,
за участю уповноважених представників учасників справи:
прокурор Хряк О.О.;
від позивача 1: Пєшкова І.В.;
від інших учасників справи: не з'явились;
Заступник керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області, м. Костянтинівка Донецької області в інтересах держави в особі позивача 1: Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро та позивача 2: Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, м. Краматорськ Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро та відповідача 2: Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю», м. Костянтинівка Донецької області визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 27606,42грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на укладення між відповідачами додаткових угод №2 від 21.01.2022, №4 від 26.09.2022, №5 від 29.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 з порушенням вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим такі додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. Також прокурор вказує, що внаслідок укладення спірних додаткових угод відповідач 1 незаконно одержав 27606,42грн, які підлягають поверненню позивачеві 2.
На підтвердження позовних вимог прокурор долучив до матеріалів справи: оголошення про проведення відкритих торгів, протокол про розкриття тендерних пропозицій, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, договір №630 від 06.01.2022 з додатками до нього, додаткові угоди до договору №630 від 06.01.2022, акти та рахунки за спожиту електроенергію, звіт від 05.01.2023 про виконання договору про закупівлю, листи Костянтинівської окружної прокуратури №52-470ВИХ-25 від 07.02.2025, №52-949ВИХ-25 від 19.03.2025, №52-1902ВИХ-25 від 12.05.2025, №52-2267ВИХ-25 від 04.06.2025, №52-2268ВИХ-25 від 04.06.2025, листи Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю» №40 від 05.03.2025, №50 від 31.03.2025, листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» №296/630 від 16.09.2022, №297/630 від 23.09.2022, лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 09.05.2025, лист Донецької обласної військової адміністрації від 22.05.2025, положення про Комунальну установу «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю».
Нормативно свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на статті 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 11, 203, 215, 216, 712, 1212 Цивільного кодексу України, статтю 180, 193, 207 Господарського кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/585/25 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/585/25. Справу №905/585/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.07.2025 об 11:40 год.
13.06.2025 від прокурора надійшли письмові пояснення.
18.06.2025 від позивача 1 надійшли письмові пояснення, за змістом яких позивач 1 вказує на те, що моніторинг процедури закупівлі UA-2021-12-01-006415b управлінням Східного офісу Держаудитсулжби в Донецькій області не проводився, порушення під час проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та протягом його дії не встановлювались та не документувались, у зв'язку з чим позивач 1 позбавлений можливості надати пояснення по суті спору.
26.06.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що до позовної заяви не надано доказів на підтвердження недотримання відповідачами вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі»; підвищення ціни за кожною додатковою угодою не перевищувало 10% обмеження і не було здійснено у спосіб, передбачений договором; визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичного застосування положень договору у первісній редакції; ст. 216 Цивільного кодексу України передбачає обов'язкове застосування наслідків недійсності для обох сторін правочину та вимагає у разі недійсності правочину повернення кожною зі сторін другій стороні в натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину.
26.06.2025 від прокурора надійшла відповідь на відзив, за змістом якого останній вказує про те, що під час укладання додаткової угоди №2 від 21.01.2022 постачальником не доведено коливання середньозваженої ціни РНД ОЕС України в бік збільшення, у зв'язку з чим така додаткова угода підлягає визнанню недійсною. Грошові кошти, які отримані відповідачем 1, є безпідставно одержаними, тому підлягають поверненню відповідно до ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 14.07.2025 відкладено підготовче засідання на 11.08.2025 о 14:30 год. Відповідачу 1 продовжено строк для подання додаткових доказів до відзиву до 25.07.2025 включно.
Ухвалою господарського суду від 11.08.2025 постановлено зупинити провадження у справі №905/585/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Ухвалою господарського суду від 08.12.2025 поновлено провадження у справі №905/585/25, продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання 05.01.2026 о 16:50 год.
Ухвалою господарського суду від 29.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 02.02.2026 о 14:00год.
Ухвалою господарського суду від 02.02.2026 закрито підготовче провадження у справі №905/585/25 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.03.2026 об 11:30 год.
02.03.2025 від прокурора надійшло клопотання про долучення доказів, відповідно до яких долучено звіт від 05.01.2023 про виконання договору про закупівлю.
У судове засідання з'явились прокурор та представник позивача 1 в режимі відеоконференції, прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
За результатами проведення відритих торгів UA-2021-12-01-006415b, 06.01.2022 між Комунальною установою «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю» (споживач, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, відповідач 1) укладено договір №630 про постачання електричної енергії споживачу (договір), відповідно до п. 2.1 якого за цим договором постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015 код 09310000-5 (Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період по 31 грудня 2022 року становить 215000кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.1 початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
Ціна цього договору становить 883815,12грн, у тому числі ПДВ: 147302,52грн. Ціна за 1 кВт/год. становить 4,11077грн, у тому числі ПДВ (п.5.1 договору).
За змістом п. 5.3 договору істотними умовами цього договору відповідно до ст.180 Господарського кодексу України вважаються: предмет, ціна і строк дії договору. Вказані умови можуть бути змінені тільки відповідно до частини п'ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Інші умови Договору істотними не являються і можуть змінюватися відповідно до вимог Цивільного і Господарського кодексів України.
Відповідно до п. 5.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 10.01.2022) істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.
Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; визначеної в договорі про закупівлю.
Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми
Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.
Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Згідно з п. 5.5 договору при зміні регульованих цін (тарифів) і нормативів. які застосовуються у договорі ціна підлягає зміні виключно на розмір зміни цих регульованих цін (тарифів) і нормативів. які застосовуються у цьому договорі з урахуванням вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Наявність факту зміни ціни за одиницю товару у зв'язку із зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів підтверджується постачальником відповідним обґрунтованим розрахунком структури ціни товару із врахуванням положень нормативно-правових актів, які регулюють відповідні регульовані ціни (тарифи) і нормативи.
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом (п. 5.6 договору).
За змістом п. 5.7 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 10.01.2022) у разі необхідності внесення змін та доповнень до цього договору кожна із сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до договору керуватися вимогами цих нормативних документів.
Постачальник має повідомити споживача про зміну будь-яких умов договору, в тому числі умов Комерційної пропозиції, не пізніше ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати цей договір. Споживач має повідомити постачальника про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору. Незгода споживача із новими умовами є підставою для одностороннього дострокового розірвання договору, без застосування до споживача будь-яких санкцій пов'язаних з розірванням. З дати зміни умов договору, вказаної в повідомленні, до дати припинення договору розрахунки між Сторонами здійснюються за зміненими умовами, які були повідомлені Постачальником.
Сторони зобов'язуються письмово повідомити про зміну будь-яких реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.
Таке повідомлення, підписане уповноваженою особою сторони, є додатком до цього договору, та не потребує обов'язкового оформлення додаткової угоди та її двостороннього підписання.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.8 договору).
Ціна електричної енергії має визначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п. 5.11-5.12 договору).
По закінченні розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк (п. 5.4 договору).
Відповідно до п. 5.13 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 20 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду (п. 5.14 договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, та в цілому до 31 грудня 2022 року, а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами - до їх повного виконання (п. 13.2 договору).
Згідно з п. 1 комерційної пропозиції як додатку №2 (в редакції додаткової угоди №1 від 10.01.2022) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 4,11077грн. з ПДВ (3,42564грн без ПДВ).
Спосіб оплати: оплата за фактичний обсяг поставленої електричної енергії. Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 20 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 2, 3 комерційної пропозиції).
До договору про постачання електричної енергії споживачу №630 від 05.01.2021 відповідачами підписані такі додаткові угоди:
- додаткову угоду №2 від 21.01.2022, згідно з якою, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п.п.2.2, 5.1 договору та першого абзацу п.1.1 комерційної пропозиції в наступній редакції: очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період по 31 грудня 2022 року становить 199571кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків споживача. Ціна цього договору становить 883815,12грн, у тому числі ПДВ: 147302,52грн. Ціна за 1кВт/год становить 4,42858грн, у тому числі ПДВ. Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,42858 грн/кВт*год (з ПДВ). Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з січня 2022 р.;
- додаткову угоду №4 від 26.09.2022, згідно з якою, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п.п.2.2, 5.1 договору та першого абзацу п.1.1 комерційної пропозиції в наступній редакції: очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період по 31 грудня 2022 року становить 186106кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків споживача. Ціна цього договору становить 883815,12грн, у тому числі ПДВ: 147302,52грн. Ціна за 1кВт/год становить 4,74900грн, у тому числі ПДВ. Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,74900грн/кВт*год (з ПДВ). Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з вересня 2022 р.
- додаткову угоду №5 від 29.09.2022, згідно з якою, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п.п.2.2, 5.1 договору та першого абзацу п.1.1 комерційної пропозиції в наступній редакції: очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період по 31 грудня 2022 року становить 179145кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків споживача. Ціна цього договору становить 883815,12грн, у тому числі ПДВ: 147302,52грн. Ціна за 1кВт/год становить 4,93351грн, у тому числі ПДВ. Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,93351грн/кВт*год (з ПДВ). Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з вересня 2022 р.
- додаткову угоду №6 від 29.12.2022, згідно з якою сторони зменшили суму договору про постачання електричної енергії споживачу №630 від 06.01.2022 на 364787,91грн, в т.ч. ПДВ, та викладено п.5.1 договору в наступній редакції: ціна цього договору становить 519027,21грн, у тому числі ПДВ 86504,53грн.
До матеріалів справи долучені акти/накладні до договору №630 від 06.01.2022 в електронному вигляді Єдиного веб-порталу використання публічних коштів «Spending» та рахунки за спожиту електроенергію, відповідно до яких постачальником поставлено споживачеві:
- у січні 2022 року електричну енергію у кількості 16470кВт*год. за тарифом 3,2558грн/кВт*год. на загальну суму 64347,64грн з ПДВ;
- у лютому 2022 року електричну енергію у кількості 19800кВт*год. за тарифом 2,09048грн/кВт*год. на загальну суму 61431,47грн з ПДВ;
- у березні 2022 року електричну енергію у кількості 16874кВт*год. за тарифом 2,78794грн/кВт*год. на загальну суму 61431,47грн з ПДВ;
- у квітні 2022 року електричну енергію у кількості 12515кВт*год. за тарифом 2,79793грн/кВт*год. на загальну суму 42019,31грн з ПДВ;
- у травні 2022 року електричну енергію у кількості 9965кВт*год. за тарифом 2,78809грн/кВт*год. на загальну суму 33339,97грн з ПДВ;
- у червні 2022 року електричну енергію у кількості 7621кВт*год. за тарифом 2,82253грн/кВт*год. на загальну суму 25812,59грн з ПДВ;
- у липні 2022 року електричну енергію у кількості 1644кВт*год. за тарифом 3,16522грн/кВт*год. на загальну суму 6244,34грн з ПДВ;
- у серпні 2022 року електричну енергію у кількості 1488кВт*год. за тарифом 3,5009грн/кВт*год. на загальну суму 6251,21грн з ПДВ;
- у вересні 2022 року електричну енергію у кількості 11339кВт*год. за тарифом 3,87893грн/кВт*год. на загальну суму 52779,83грн з ПДВ;
- у жовтні 2022 року електричну енергію у кількості 6732кВт*год. за тарифом 3,97183грн/кВт*год. на загальну суму 32086,03грн з ПДВ;
- у листопаді 2022 року електричну енергію у кількості 14045кВт*год. за тарифом 3,90241грн/кВт*год. на загальну суму 65771,21грн з ПДВ;
- у грудні 2022 року електричну енергію у кількості 15480кВт*год. за тарифом 3,90241грн/кВт*год. на загальну суму 72491,17грн з ПДВ.
Звітом від 05.01.2023 підтверджується виконання договору про закупівлю.
До матеріалів справи долучено листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» №296/630 від 16.09.2022 та №297/630 від 23.09.2022 з розрахунками середньозваженого показника вартості електричної енергії на РДН у період з 05.09.2022 по 13.09.2022 та з 13.09.2022 по 18.09.2022 та пропозицією підписати додаткову угоду щодо зміни ціни за одиницю товару згідно з п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У листі №40 від 05.03.2025 відповідач 2 вказав, що закупівля електричної енергії здійснювалась за кошти обласного бюджету, відповідно до кошторису доходів і видатків, який затверджено Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації; про відсутність підстав для ініціювання визнання додаткових угод до договору електричної енергії споживачу №630 від 06.01.2022 недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів.
Відповідач 2 у листі №50 від 31.03.2025 зазначив про те, що підвищення ціни за одиницю товару постачальник здійснював відповідно до розрахунків середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» на підставі даних офіційного сайту АТ «Оператор ринку».
У листі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області №040531-17/791-2025 від 09.05.2025, у якому повідомлено, що заходи державного фінансового контролю у процедурі закупівлі UA-2021-12-01-006415b не проводились та в Управління відсутні підстави для вжиття заходів реагування в межах компетенції, в судовому порядку.
Листом №0.6/24-3233/4-25 від 22.05.2025 Донецька обласна державна адміністрація повідомила прокуратуру, що фактів безпідставно сплачених коштів за договором №630 від 06.01.2022 облдержадміністрацією та іншими органами, до компетенції яких належить вказане питання, не встановлено, вживати процесуальні заходи щодо стягнення безпідставно сплачених коштів, за договором, в тому числі шляхом звернення самостійно до суду, не має правових підстав.
Костянтинівська окружна прокуратора листами №52-1619ВИХ-25 від 28.04.2025 та №52-1902ВИХ-25 від 12.05.2025 до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Донецької обласної державної адміністрації повідомила про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв'язку з невжиттям Східним офісом Держаудитслужби та Донецькою обласною державною адміністрацією заходів щодо захисту інтересів держави внаслідок неправомірного укладання відповідачами додаткових угод №2 від 21.01.2022, №4 від 26.09.2022, №5 від 29.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 та безпідставного перерахування коштів відповідача 2, Костянтинівська окружна прокуратура направила листи-повідомлення №52-2268ВИХ-25 від 04.06.2025 та №52-2267ВИХ-25 від 04.06.2026 про звернення до суду з позовом.
Прокурор, посилаючись на те, що додаткові угоди №2 від 21.01.2022, №4 від 26.09.2022, №5 від 29.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 укладено п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», звернувся до суду з відповідним позовом.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд зазначає про таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Прокурор виконує субсидіарну роль та замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
В обґрунтування підстав для представництва, прокурор посилається на те, що виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням чинного законодавства у сфері публічних закупівель, не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та внаслідок укладення незаконних правочинів порушені економічні інтереси держави у вигляді незаконних витрат коштів місцевого бюджету. Звернення до суду з відповідним позовом спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні значимого питання законності витрат коштів на потреби територіальної громади.
Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, таким органом є Державна аудиторська служба України. На неї покладається здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.
Отже компетентним суб'єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Східний офіс Держаудитслужи, який здійснює контроль у формі моніторингу публічних закупівель, який унормовано ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до частин 1, 6 статті ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області не приймало рішення про проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-01-006415b, не здійснювало заходи державного фінансового контролю під час строку дії договору.
У п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Отже у межах наданих законом прав орган державного фінансового контролю не має повноважень щодо оскарження у судовому порядку результатів проведених процедур закупівель, визнання недійсними рішень тендерного комітету та договорів про закупівлю, а може тільки порушити відповідні питання за результатами моніторингу.
Одночасно, відповідно до Положення про Комунальну установу «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю», затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації №556/5-21 від 07.06.2021, інтернат утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням власника (засновника) або уповноваженого органу управління. Засновником інтернату є Донецька обласна рада. Повноваження Донецької обласної ради щодо управління інтернатом до відкриття першої сесії новообраної Донецької обласної ради здійснює Донецька облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація згідно з Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» та Указом Президента України від 05.03.2015 №123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій». Управління інтернатом в межах повноважень, визначених рішенням обласної ради від 04.03.1999 №23/5-116 «Про делегування повноважень Донецької обласної ради Донецькій області державній адміністрації щодо управління майном області та про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, що знаходяться в управлінні ради», здійснює Донецька облдержадміністрація.
Джерелами формування майна та кошторису інтернату є кошти обласного бюджету. Фінансово-господарська діяльність інтернату здійснюється відповідно до кошторису доходів та видатків, штатного розпису, які затверджуються Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (п.п. 7.2, 7.3 Положення).
За змістом ч. 2 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
У статті 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені повноваження, які районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
У районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» установлено, що з метою оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення безперебійного функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальних громад у період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», виконання та формування місцевих бюджетів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням таких особливостей: органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації продовжують здійснювати бюджетні повноваження, а у разі утворення військових адміністрацій такі повноваження здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, наразі тимчасово повноваження Донецької обласної державної адміністрації здійснює Донецька обласна військова адміністрація.
Суд, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.
При цьому якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов'язане саме зі з'ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов'язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Матеріалами справи підтверджується, що прокурор звертався до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Донецької обласної державної адміністрації та повідомляв про виявлені порушення.
Оскільки вказаними суб'єктами протягом розумного строку не вживалися заходи позовного характеру щодо відновлення порушених прав в інтересах територіальної громади та держави в цілому, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва, прокурор направив відповідні листи-повідомлення про звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави (щодо дотримання законодавства у сфері публічних закупівель) та територіальної громади (щодо законності використання коштів місцевого бюджету) у цій справі, та належними позивачами є Східний офіс Держаудитслужби як орган фінансового контролю у сфері публічних закупівель, Донецька обласна державна адміністрація, повноваження якої тимчасово здійснює Донецька обласна військова адміністрація, як уповноважений орган управління відповідачем 2.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України «Про публічні закупівлі».
Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).
У частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Як вбачаться з матеріалів справи, договір №630 від 06.01.2022 про закупівлю товарів укладено за результатами проведення процедури закупівлі UA-2021-12-01-006415b на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній у період укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (вказаний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 по справі №903/383/22).
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до частини 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24 виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Таким чином, у будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.
Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Тобто положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає, що обов'язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару.
Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). Існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Судом встановлено, що між відповідачами укладено договір №630 від 06.01.2022, відповідно до п.5.1 якого ціна цього договору становить 883815,12грн, у тому числі ПДВ: 147302,52грн. Ціна за 1 кВт/год. становить 4,11077грн, у тому числі ПДВ.
Згідно з п. 1 комерційної пропозиції як додатку №2 (в редакції додаткової угоди №1 від 10.01.2022) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 4,11077грн. з ПДВ (3,42564грн без ПДВ).
Наділі, 21.01.2022 відповідачі підписали додаткову угоду №2, згідно з якою, ціна за 1кВт/год. становить 4,42858грн, у тому числі ПДВ.
У змісті додаткової угоди сторони посилаються як на підставу для внесення змін ціни - на зміну ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку».
Одночасно, матеріали справи не містять документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії.
Надалі, відповідачами були підписані і додаткові угоди №4 від 26.09.2022 та №5 від 29.09.2022, згідно з якими, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку», визначено ціну за 1кВт/год. у розмірі 4,74900грн, у тому числі ПДВ, та у розмірі 4,93351грн, у тому числі ПДВ відповідно.
Отже, шляхом підписання додаткових угод №4 від 26.09.2022 та №5 від 29.09.2022 відповідачі збільшили ціну за одиницю товару на 15,52% та 20% відповідно від ціни, встановленої за одиницю товару у договорі №630 від 06.01.2022.
При цьому, щодо долучених до матеріалів справи листів Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» з розрахунками середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», то суд наголошує, що на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).
Тобто не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.12.2020 у справу №913/368/19 та від 13.10.2020 у справі №912/1580/18.
Господарський суд звертає увагу, що інформація з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» є документом довідко-інформаційного характеру, що відображає зміну середньозваженої ціни електричної енергії на певні декілька днів, однак не містить відомостей про ринкову (середньоринкову) ціну, тому не є належним підтвердженням факту зміни істотних умов договору - коливання цін для кожного конкретного спірного періоду на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про порушення відповідачами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при підписанні додаткової угоди №2 від 21.01.2022 (відсутність документального підтвердження коливання ціни на ринку) та додаткових угод №4 від 26.09.2022 та №5 від 29.09.2022 (збільшення ціни більше ніж на 10% від ціни, встановленої за одиницю товару у договорі №630 від 06.01.2022).
Таким чином, враховуючи відсутність правомірних підстав для зміни умов договору та збільшення ціни за одиницю товару, що є порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання додаткових угод №2 від 21.01.2022, №4 від 26.09.2022, №5 від 29.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 недійними, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 безпідставно отриманих коштів у розмірі 27606,42грн, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки додаткові угоди №2 від 21.01.2022, №4 від 26.09.2022, №5 від 29.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії мають регулюватись умовами договору №630 від 06.01.2022, відповідно до якого ціна за 1 кВт/год. становить 4,11077грн, у тому числі ПДВ.
У позовній заяві прокурор визначає розмір безпідставно сплачених коштів за період з серпня по грудень 2022 року.
Судом встановлено, що відповідно до наданих рахунків та актів постачання електричної енергії у період з серпня по грудень 2022 року здійснювалось за ціною з одну одиницю товару, яка є вищої від ціни, визначеної у договорі №630 від 06.01.2022.
Всього за період з серпня по грудень 2022 року відповідач 1 поставив відповідачу 2 електричну енергію у загальному розмірі 49084 кВт*год. на загальну суму 229379,45грн з ПДВ.
Суд враховує, що відповідачами не надано доказів на спростування обставин проведення розрахунків за договором, при цьому, звітом від 05.01.2023 підтверджується виконання договору №630 від 06.01.2022.
Водночас, виходячи з ціни за 1 кВт*год., визначеної у договорі №630 від 06.01.2022, за період з серпня по грудень 2022 року мав сплатити 201773,03грн.
Таким чином, розмір безпідставно сплачених коштів становить 27606,42грн.
Одночасно, заперечення відповідача 1 не знайшли свого підтвердження та спростовані встановленими судом обставинами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 27606,42грн.
Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області, м. Костянтинівка Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро, Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро та Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю», м. Костянтинівка Донецької області про визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 27606,42грн задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 21.01.2022 до договору №630 від 06.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю».
Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю».
Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 29.09.2022 до договору №630 від 06.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6, код ЄДРПОУ 00022473), повноваження якої тимчасово здійснює Донецька обласна військова адміністрація (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6, код ЄДРПОУ 00022473) грошові кошти у розмірі 27606,42грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Січових стрільців, будинок 4 Д; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6; код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 4844,80грн.
Стягнути з Комунальної установи «Костянтинівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю» (85105, Донецька обл., місто Костянтинівка, Вулиця Панфілова, будинок 37; код ЄДРПОУ 36332488) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6; код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 4844,80грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
У судовому засіданні 03.03.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення було складено та підписано 04.03.2026.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.