вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
23.02.2026м. ДніпроСправа № 904/1001/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в розмірі 114 529 781 ,87 грн
Представники:
від позивача: Грачов Євген Олегович, довіреність №20/11-11, представник.
від відповідача: Гребенар О.В., свідоцтво ЗП 001311, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 у загальному розмірі 114 529 781,87 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 112 931 338,16 грн;
- інфляційні втрати у розмірі 1 015 101 ,74 грн;
- 3% річних у розмірі 583 341,97 грн.
Ухвалою від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31.03.2025.
26.03.2025 через "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву, в якому просив:
- продовжити строк надання відзиву на позовну заяву на 15 днів;
- відкласти підготовче засідання на іншу дату.
28.03.2025 через "Електронний суд" від Позивача надійшли заперечення на клопотання про продовження процесуального строку, в якому просить відмовити у задоволенні заяви про продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні 31.03.2025 Позивач надав усні пояснення по справі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 31.03.2025 задоволено заяву відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов. Продовжено строк надання відповідачем відзиву на позов до 07.04.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 07.04.2025.
07.04.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов.
07.04.2025 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 21.04.2025.
11.04.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.
18.04.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 112 931 338,16 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 257 491,54 грн; 3% річних у розмірі 1 008 360,06 грн.
09.05.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
12.05.2025 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 02.06.2025.
30.05.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів часткової оплати основного боргу, згідно якої відповідач зазначає про наявність заборгованості в розмірі 22 172 010,34 грн.
02.06.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він підтвердив часткову сплату відповідачем основного боргу в розмірі 90 759 327,82 грн., просить суд закрити провадження в цій частині.
02.06.2025 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва в межах розумних строків до 30.06.2025.
30.06.2025 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва в межах розумних строків до 04.08.2025.
01.08.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів часткової сплати основного боргу, у зв'язку з чим зазначає про непогашену заборгованість в розмірі 223132,45 грн. та просить закрити провадження у справі на суму стягнення у розмірі 112 708 2025,71грн.
04.08.2025 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва в межах розумних строків до 01.09.2025.
В судовому засіданні 01.09.2025 сторони підтримали свої правові позиції.
Ухвалою від 01.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 22.09.2025.
19.09.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення, в якому просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1001/25 на 12 місяців.
22.09.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання судового рішення.
22.09.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.10.2025.
13.10.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.11.2025.
24.11.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2025.
05.12.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/1001/25 до ухвалення та оприлюднення Верховним Судом у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду постанови у справі №914/2625/23.
08.12.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.01.2026
05.01.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.01.2026
Судове засідання 26.01.2026 не відбулося у зв'язку з відсутністю світла в суді, що підтверджується Актом №5/26 від 26.01.2026.
Ухвалою від 26.01.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.02.2026.
23.02.2026 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.
Сторони підтримали свої правові позиції.
Розглянувши клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі № 904/1001/25, суд указує наступне.
Порядок розгляду справи по суті визначений у главі 6 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті може бути задоволено судом лише у випадку подання учасниками справи заяв про зупинення з підстав, передбачених п.п. 1-31 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.
Проте клопотання відповідача про зупинення провадження у справі подано з підстави, визначеної п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, яка згідно з вимогами ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, а клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання Відповідачем не надавалось, що є підставою для відмови в задоволенні поданого клопотання.
За вищевикладених обставин господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданого Відповідачем клопотання про зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
23.02.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення в межах розумного строку.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не взято до уваги істотні обставини, що мали місце у спірний період та недоведена належними доказами наявність заборгованості ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» у спірний період, періоди наявності такої заборгованості, не взято до уваги проведений відповідачем в рахунок часткової сплати заборгованості платіж за жовтень 2024.
ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» після звернення позивачем до суду сплатило частково заборгованість у розмірі 10 051 000,00 грн. та 9 202 866,87 грн., а всього 19253866,87 грн., що підтверджується банківськими виписками за 07.03.2025 та 18.03.2025, в яких зазначено: платіжна інструкція № 3880305 від 07.03.2025, призначення платежу: “Оплата за послуги з диспетч.упр., за жовтень 2024, згідно дог.№0535-03041-ПД від 01.01.2024р. ПДВ 1675166.67((3880305))»; платіжна інструкція № 3898611 від 18.03.2025, призначення платежу: “Оплата за послуги з диспетч.упр., за жовтень 2024, згідно дог.№0535-03041-ПД від 01.01.2024р. ПДВ 1533811.15((3898611))».
Відповідач вказує, що загальна вартість наданих послуг за жовтень 2024 р. повинна складати 6 759 845,98 грн., а не 26 013 712,85 грн., які були заявлені позивачем в позові. А тому дійсна сума позовних вимог повинна дорівнювати: 6 759 845,98 + 27 864 575,36 + 30 385 079,36 + 28 667 970,59 = 93 677 471,29 грн.
Також Відповідач вказує, що до позовної заяви позивачем не додаються наступні рахунки-фактури № ДУ-0049699/0535- 03041-ПД від 15.01.2025; № - ДУ-0050430/0535- 03041-ПД від 25.01.2025; № ДУ-0051161/0535- 03041-ПД від 05.02.2025, тому відповідач вважає, що позивачем не доведено підстави для нарахування 3 % річних за січень 2025, виходячи саме з планових платежів за кожну декаду січня 2025. Вказані документи позивачем не були надані разом із позовом, а тому належних доказів цьому матеріали справи не містять. Тобто саме на позивачеві законодавчо покладено тягар доведення тих обставин, на які він посилається, а тому позовні вимоги в частині нарахувань 3 % річних на суму 40582,77 грн. (20928,13 грн. + 13744,12 грн. + 5910,52 грн.) є безпідставними.
Відповідач переконаний, що позивачем жодним чином не доводяться визначені в рахунках-фактурах за кожні декади спірного періоду обсяги планової послуги, матеріали справи не містять відомостей з чого розраховані саме ці планові обсяги послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідач вважає, що позивачем ніяк не доказуються заявлені ним планові обсяги надання послуги в жовтні 2024 по грудень 2024 року, надається тільки рахунок-фактура, а не надаються документи, які саме підтверджують ті обсяги. Доказів планового обсягу послуги не надано, не зрозумілим є чому саме такі суми, як зазначені в розрахунку були у кожній декаді розрахункового періоду.
Відповідач зазначає, що, якщо скласти разом значення сум за кожну декаду кожного розрахункового періоду, то загальна сума відрізняється від фактичних обсягів наданої послуги. Тобто розрахунок 3 % річних повинен проводитися відносно фактичних обсягів наданої послуги, а не планової, як про це зазначив позивач у позові та розрахунку до нього. Саме фактичний обсяг наданої послуги повинен сплатити відповідач відповідно до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0535-03041-ПД від 01.01.2024 року, тому вважає, що позивачем не доведено правомірність виставлення сум в рахунок поетапної оплати планової вартості послуг за кожну декаду розрахункового періоду, а відповідно і планові обсяги послуги не доведені належними доказами, а тому вказувати про правомірність нарахування на ці планові обсяги 3 % річних не має правових підстав.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено та не підтверджено суму 3% річних, що нараховані на планові платежі за жовтень - грудень 2024, а саме: жовтень 2024: 17434,44 + 13104,23 + 5471,57 = 36010,24 грн., листопад 2024: 20165,96 + 12826,17 + 5485,25 = 38477,38 грн., грудень 2024: 22637,45 + 14400,33 + 6199,85 грн. = 43237,63 грн. А всього: 36010,24 грн. + 38477,38 грн. + 43237,63 грн. = 117725,25 грн.
Отже відповідач вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в загальній сумі: 158308,02 грн. (117725,25 грн. + 40582,77 грн.) не підлягають задоволенню.
Також відповідач вказав, що з огляду на виключні обставини даної справи, беручи до уваги обставини, що ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» є юридичною особою, діяльність якої спрямована на забезпечення населення, установ охорони здоров'я та інших закладів, підприємств, організацій електроенергією; якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів як відповідача має соціально важливе значення для населення та відновлення енергетичної інфраструктури; значно зниженої платіжної дисципліни споживачів відповідача у зв'язку з частковою окупацією окремих районів Донецької області та проведенням бойових дій на всій території Донецької області, розрахунки 3% річних охоплюють період військової агресії РФ проти України та введення воєнного стану; враховуючи те, що сума основного боргу частково погашена, а також враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), то є підстави для зменшення річних нарахувань.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначає, що, у зв'язку з тим, що Відповідач підписав та направив заяву - приєднання, після її акцепту повинен дотримуватись умов Договору. До того ж, НЕК “Укренерго» надало належні та допустимі докази, що підтверджують факт направлення рахунків, актів та підписання ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» актів надання послуг.
Щодо тверджень Відповідача про неможливість достовірно встановити вартість планових платежів позивач зазначив, що ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» не зверталося з оскарженням даних, що відображені в актах надання Послуги, тому Позивач вважає, що у Відповідача є законні та об'єктивні підстави як сплачувати кошти за надані послуги.
ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач вказує, що, на підставі позиції Верховного Суду можна зробити висновок, що у випадку, коли в графі платіжного доручення “призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. І якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів з чітким призначення платежу щодо погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена ст. 534 ЦК України застосовуватися не може.
Щодо доданих позивачем до відповіді на відзив додаткових доказів у вигляді рахунків про планові обсяги послуги, відповідач зазначив, що в позовній заяві та в додатках № 1 Інформація по заборгованості ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» та № 2 Розрахунок суми заборгованості, 3 відсотків річних та інфляційного збільшення за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024р. № 0535-03041-ПД позивач вказує про планові платежі в жовтні 2024 - січні 2025.
Відповідач, приймаючи до уваги, що:
1) ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» є юридичною особою, діяльність якої спрямована на забезпечення населення, установ охорони здоров'я та інших закладів, підприємств, організацій електроенергією;
2) якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів відповідача має соціально важливе значення для населення та відновлення енергетичної інфраструктури;
3) значно зниженої платіжної дисципліни споживачів відповідача у зв'язку з частковою окупацією окремих районів Донецької області та проведенням бойових дій на всій території Донецької області;
4) розрахунки 3% річних охоплюють період військової агресії рф проти України та введення воєнного стану; та враховуючи те, що сума основного боргу частково погашена, а також враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), просить зменшити річних нарахувань на 90 %.
19.09.2025 Відповідач надав заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якому зазначив, що Відповідач є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших.
Від стабільності роботи Товариства залежить робота усіх об'єктів Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців.
Товариство посилює резерви потужності лікарень і військових частин області, а також забезпечує електроенергією бомбосховища, блокпости, центри прийому переселенців. Нині сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об'єктів в Донецькі області, та скеровуються в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду.
Для утримання об'єктів електроенергетики в працездатному стані, нерідко в умовах ризику для життя та здоров'я, співробітниками Відповідача постійно виконується комплекс експлуатаційних та відновлювальних робіт. Також зазначимо, що при виконанні зазначених робіт Товариство несе значні витрати на придбання необхідних матеріалів та обладнання, заробітну плату, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів, тощо.
Окрім того, через постійні ворожі обстріли практично всіх районів Донецької області, частина мереж ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує постійного відновлення, у зв'язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону.
Крім того, Відповідач вказує, що в наслідок тимчасової окупації та проведенням активних бойових дій з 24.02.2022 та по теперішній час, Товариство фактично позбавлене можливості здійснювати управління діяльністю та доступу до більшої частини об'єктів енергетики, задіяних у процесі надання послуг з розподілу електричної енергії, розпоряджатися майном, технологічними транспортними засобами, товарно-матеріальними цінностями та документацією в структурних підрозділах, що розташовані на території окупованої частини Донецької області.
Усі 66 територіальних громад Донецької області повністю або частково знаходяться в зоні бойових дій, або на тимчасово окупованих територіях відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 зі змінами та доповненнями.
Відповідач зазначає, що, не зважаючи на зазначені обставини, з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, Товариство виконує стратегічну для України задачу - забезпечення, і перш за все оперативне відновлення електропостачання в населених пунктах Донецької області, в більшості з яких ведуться запеклі бої. Своєчасного відновлення електроживлення потребують ЗСУ для виконання своїх завдань на бойових позиціях, підприємства із водопостачання, зв'язку тощо. Відсутність електрики негайно призведе до гуманітарної катастрофи, ціна якої в умовах військового часу - людські життя. Товариство продовжує відновлювати мережі, які зазнають пошкоджень від ворожих бомбардувань, на що спрямовує всі свої матеріальні ресурси, в тому числі і грошові.
Відповідач повідомляє, що наведені обставини фактично унеможливлюють виконання судового рішення і свідчать про наявність підстав для відстрочення його виконання. Більше того, невідкладне стягнення з Товариства витрат, джерела покриття яких не передбачені (нарахування 3 % річних та інфляційних втрат), дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетичної інфраструктури України. Товариство вже зазнало значних втрат через війну і йдеться не лише про знищення нерухомості чи рухомого майна, а й про збитки від припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях, механізм компенсації яких нажаль ще не розроблено. Тому при розгляді заяви та прийняття рішення просимо врахувати той факт, що стягнення з Товариства заборгованості по справі № 904/1001/25, на сьогодні може привести до ще більшого погіршення його фінансового стану та до неспроможності виконання вкрай важливих функцій Товариства.
Також Відповідач вказує,що на сьогоднішній день Товариство знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі, про що свідчить також велика дебіторська заборгованість. Основним джерелом доходів Відповідача - є кошти, які надходять на поточні рахунки Товариства, на які споживачі електричної енергії, вносять плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії. При цьому слід зазначити, що основними клієнтами Товариства на території Донецької області є підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету (шахти, водовідведення/ водопостачання, наприклад, КП “Компанія “Вода Донбасу», обсяги споживання якої Позивач також покладає на втрати Відповідача, та ін).
Значну частку споживачів на території здійснення відповідачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є “хронічними» боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою. Відтак, Відповідач змушений здійснювати постійну претензійно-позовну роботу зі стягнення заборгованості з цих підприємств.
Відповідач зазначає, що це не вирішує проблеми відсутності (ненадходження) коштів в погашення заборгованості, адже і навіть передача судових наказів на примусове виконання до органів державної виконавчої служби не дає бажаних результатів. Станом на 20.04.2025 на примусовому виконанні перебуває більш ніж 40 рішень суду про стягненню заборгованості на свою користь загальною сумою понад 69 млн грн. Несвоєчасні розрахунки клієнтів Відповідача за отримані послуги з розподілу електричної енергії зокрема є причиною порушення Товариства умов Договору щодо здійснення своєчасних розрахунків з Позивачем. Станом на 01.01.2025 дебіторська заборгованість споживачів та постачальників перед ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» становила 111 827 627,69 грн., а станом на 01.04.2025 - вже - 130 066 329,13 грн. Тобто за 3 місяці відбулося збільшення на 18 238 701,44 грн. Вказана сума у випадку своєчасного надходження на рахунки відповідача могла бути використана на покриття витрат на сплату 3 % річних та інфляційних втрат у справах за позовами Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго».
Крім того, Відповідач зазначив,що у відповідності до звіту про фінансові результати за 2024 рік у Товариства присутні лише збитки, прибутки - відсутні. В той же час, у відповідності до звіту про фінансові результати за 6 місяців 2025 рік ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» вдалось стабілізувати свій фінансовий стан та, навіть, отримати прибуток. Окрім того, підприємство вимушене вести постійну претензійно-позовну роботу для стягнення в примусовому порядку заборгованостей за надані послуги, що також є джерелом отримання грошових коштів для погашення заборгованостей. Також Позивач щомісячно подає позови до ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» незважаючи на щомісячне хоч і часткове погашення заборгованостей по всім договорам, укладеним між сторонами.
Загальні щомісячні оплати на рахунок Позивача від Відповідача за всіма зобов'язаннями складають більше 10 млн гривень, що є більшою частиною щомісячних грошових коштів Відповідача, які можуть бути використані для здійснення господарської діяльності.
Відповідач звертає увагу, що з дати відкриття провадження у справі (10.03.2025) оплачено Позивачу всю суму основного боргу. Окрім того, Відповідач не має жодного відкрито виконавчого провадження за яким ПрАТ “НЕК Укренерго» було б стягувачем, що свідчить про виконання всіх рішень суду, в тому числі й в частині стягнення санкцій.
Така поведінка Відповідача, на його думку, свідчить про те, що ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» виконує свої зобов'язання перед Позивачем і не має на меті уникнення виконання зобов'язань.. Відповідач вживає всіх доступних заходів для реалізації можливості реального виконання рішень судів, але специфіка заходів має багато факторів, які залежать не тільки від волі Відповідача. Нинішня ситуація в країні не дає змоги своєчасно виконати рішення суду, але з урахуванням судового розгляду та можливого примусового виконання рішень по стягненню дебіторської заборгованості Товариство потребує принаймні один рік для того, щоб добровільно без негативних наслідків для виробничої діяльності та третіх осіб виконати рішення суду у даній справі.
ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» наголошує на тому, що відстрочка виконання рішення суду - це не спосіб уникнути Товариством відповідальності, а, навпаки є організацією та створенням умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану Товариства, виконання ним своїх зобов'язань як перед своїми працівниками, так і перед третіми особами. В даному випадку, відстрочка виконання рішення надасть боржникові можливість належним чином виконати рішення суду на користь стягувача в добровільному порядку, без додаткових витрат у вигляді виконавчого збору.
У зв'язку з викладеним, Відповідач просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1001/25 на 12 місяців.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА НА ЗАЯВУ ПРО ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ.
Позивач вказує, що здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам усіх рівнів, як постачальник універсальної послуги на території Донецької області, чим обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення, при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як Стягувача, так і Боржника.
Таким чином, на думку Позивача, наведені Відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність Відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим.
При цьому, Позивач вважає, що фінансове становище Відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої Відповідач мав планувати свої видатки.
Також, Позивач зазначає, що впровадження воєнного стану в Україні, не може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду, так як наслідки, спричинені вторгненням рф в Україну, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін, як Відповідача, так і Позивача. Об'єкти НЕК “Укренерго» постійно знаходяться під ракетно-бомбовими обстрілами. Неотримання НЕК “Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які знищуються внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування Позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування в цілому. Відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури потребує грошових коштів у великих розмірах, а отже своєчасне отримання плати за надані послуги є дуже важливим для Позивача.
Позивач зауважує, що своєчасна оплата послуг з передачі та диспетчеризації електричної енергії забезпечує технічне обслуговування систем передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності, забезпечує операційну безпеку об'єднаної енергетичної системи України, а також виконання НЕК “Укренерго» своїх зобов'язань за кредитними угодами, інвестиційними програмами та обов'язків із забезпечення загальносуспільних інтересів. Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Факт несвоєчасної оплати послуг Відповідачем Позивачу має вплив також на належне виконання НЕК “Укренерго» своїх обов'язків перед контрагентами та суспільством, зокрема, що тягне за собою застосування до Позивача господарських санкцій.
Позивач звертає увагу на те, що згідно звіту про власний капітал за 2024 рік НЕК “Укренерго» має збиток у розмірі 37 160 209 000,00 грн., до якого входить у тому числі заборгованість і відповідача. Додатково, відповідно до інтерактивної таблиці, доступної на офіційному сайті НЕК “Укренерго» за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/rezultaty-balansuyuchogo-rynku-2/#1664548377465-2f07a299-7771 “Фінансові результати розрахунків на балансуючому ринку» загальний розмір заборгованості учасників ринку перед Позивачем станом на 10.01.2025 становить 35 034 936 752,96 грн., а станом на 28.02.2025 - 35 825 870 595, 67 грн., що на 790 933 842,71 грн. більше. Тобто, тенденція накопичення боргу продовжує зростати. Звертаємо увагу на те, що НЕК “Укренерго» має заборгованість перед своїми контрагентами, так станом на 10.01.2025 загальний борг ОСП становив 16 870 173 775,00 грн., а на 28.02.2025 - 18 112 351 328,59 грн., що в порівнянні з першим місяцем 2025 року заборгованість збільшилася на 1 242 177 553,59 грн.
Позивач вказує, що борги на ринку електроенергії ускладнюють необхідні ремонтні роботи. Вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказуванню. Загальні збитки енергетичного сектору України перевищують $56 млрд, з них $16 млрд припадає на прямі фізичні руйнування, а непрямі фінансові втрати становлять понад $40 млрд. Для повного відновлення енергетичного сектору за принципом “Відбудувати краще, ніж було» необхідно $50,5 млрд. На початку 2024 року збитки економіки сягнули $157 мільярдів, а втрати енергетичної інфраструктури - $8 мільярдів, які до червня 2024 зросли вдвічі, до $16 мільярдів. Росія систематично атакує енергетичний сектор, що несе серйозні ризики для економіки та суспільства (KSE презентувала дослідження збитків енергетичного сектору України за участі найбільших українських енергокомпаній - Kyiv School of Economics).
Позивач зазначає, що як НЕК “Укренерго» так і ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір. При цьому обидва підприємства включені до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, що засвідчує однаковий статус підприємств, роль та важливість їх діяльності в умовах воєнного стану.
Позивач наполягає ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» не надано жодних доказів ймовірного погашення останнім заборгованості в майбутньому, а Господарський суд Донецької області при ухваленні рішення щодо відстрочення виконання рішення на рік, має дослідити можливості погашення заборгованості Боржником саме через рік, при цьому висновки суду не можуть ґрунтуватися лише на одних припущеннях.
Відповідач, на думку Позивача, не надав суду доказів в підтвердження того, що надання відстрочення виконання рішення на зазначений заявником термін покращить його фінансовий стан та призведе до виконання судового рішення.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є є встановлення обставин укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, кількість і вартість наданих послуг, складання актів коригування та періоди по оплаті додаткових об'ємів, нарахованих за актами коригування; строки оплати наданих послуг; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі - НЕК “Укренерго», Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019р. як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р “Про погодження перетворення державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК “Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі - ДП “НЕК “Укренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК “Укренерго» (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).
НЕК “Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.
На виконання вимог законів України “Про ринок електричної енергії» та “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю Постановою від 14.03.2018 року № 312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та Постановою від 14.03.2018 року № 309 “Про затвердження кодексу системи передачі» затвердила типові форми договорів. Договори є публічними договорами приєднання.
Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України “Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), від 14.03.2018 № 309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 9.09.2023 № 1763, Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі - Позивач, ОСП, НЕК “Укренерго» наказом від 07.06.2024 року № 344 затвердило умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Умови Договору набирають чинності з 01.01.2024 року.
Заявою - приєднанням до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (за підписом генерального директора Дегтярьова О.П.) ТОВ “ДТЕК Високовольтні мережі» на підставі вільного волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі, засвідчило приєднання та підтвердило згоду про те, що Договір вважається укладеним з дати акцепту, зазначеного у повідомленні ОСП про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до Повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, дата акцептування 01.01.2024; ідентифікатор договору № 0535-03041-ПД, відповідно до умов якого цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Відповідно до пункту 2.2. договору Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, КСП, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 2.3 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (пункт 3.2 договору).
За приписами пункту 3.3. договору обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
Відповідно до пункту 3.5 договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 3.6 договору).
За приписами пункту 3.7. договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного Документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що 3 надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до пункту 11.9. договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
На виконання умов договору, у період з жовтня 2024 року по січень 2025 року Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується актами надання послуг: № ДУА-0010976 за жовтень 2024 від 31.10.2024 на суму 26 013 712,85 грн., №ДУА-0011748 за листопад 2024 від 30.11.2024 на суму 27 864 575,36 грн., №ДУА-0012546 за грудень 2024 від 31.12.2024 на суму 30 385 079,36 грн., № ДУА-0013327 від 31.01.2025 на суму 28 667 970,59 грн.
Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов'язань за договором №0535-03041-ПД про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.10.2024 в частині здійснення розрахунків за надані послуги у період з жовтня 2024 року по січень 2025 року, що і є причиною виникнення спору.
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги з урахуванням остаточної заяви про уточнення позовних вимог, просить: закрити провадження у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 112 931 338,16 грн., стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати в розмірі 3 257 491,54 грн., 3%річних у розмірі 1 008 360,06грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
За визначенням термінів, наведених в статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":
диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;
Оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;
Учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Частиною 3 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" обумовлено, що Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок надання послуг із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" повністю сплатило Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість за спірний період, що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Так, з наданих банківських виписок вбачається, що відповідачем сплачено заборгованість на користь позивача у розмірі 16 110 068,28 грн. після звернення позивача з позовом до суду.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснено погашення заборгованості за спірний період у повному обсязі після звернення з позовом до суду.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" 112 931338,16 грн заборгованості підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 1 041 116,37 грн. 3% річних за загальний період з 19.10.2024 по 14.04.2025.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав.
При перевірці розрахунку, суд виявив арифметичну помилку при визначенні загальної суми 3% річних, а саме загальна їх сума становить 1 041 116,37 грн., а не 1 008 360,06 грн.
При цьому відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення 3% річних, розмір яких є меншим, ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий її розмір підлягає стягненню з відповідача- 1 008 360,06 грн.
Щодо розрахунку інфляційних втрат.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3 257 491,54 грн. інфляційних втрат за загальний період з грудня 2024 року по березень 2025 року, 1 041 116,37 грн.
При перевірці розрахунку судом встановлено, що розмір інфляційних втрат більший, ніж визначено позивачем.
При цьому відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення інфляційних втрат, розмір яких є меншим, ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий її розмір підлягає стягненню з відповідача - 3 257491,54 грн.
Позиція Відповідача судом не приймається на підставі наступного.
Відповідно до пункту 3.5 договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 3.6 договору).
За приписами пункту 3.7. договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного Документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що 3 надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Тобто, спірний договір розроблений та відповідає типовому договору. Законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, а сторони не можуть змінювати положення такого договору або не застосовувати певних його умов. Сторони наділені правом тільки конкретизувати його умови.
Підписавши договір, НЕК "Укренерго" та ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" усвідомлювали, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" приєдналося до умов типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Це свідчить, що сторони погодили всі істотні умови такого договору, зокрема, щодо здійснення попередньої оплати за поточний розрахунковий період та, що плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий період.
Тобто використання планових обсягів, їх погодження з оператором системи передачі (НЕК "Укренерго") є обов'язком користувача (ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") за договором. Отже, як нормами типового договору так і договору, укладеному між сторонами, передбачено обов'язок користувача (ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") здійснювати поетапну попередню оплату планових обсягів послуг.
Суд також приймає до уваги позицію об'єднаної палати ВС, викладену у постанові від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, в якій зазначено наступне.
"166. При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п'яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
167. У зв'язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.
168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".
Таким чином, оскільки законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, з огляду на характер спірних правовідносин та встановлені обставини справи, зокрема умови договору, в якому сторони погодили розрахунок за надані послуги саме на умовах попередньої оплати, суд вважає, що НЕК "Укренерго" та ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" погодили порядок нарахування та оплати попередніх платежів відповідно до планових обсягів послуги. Тому за прострочення зобов'язань за договором в частині оплати планових платежів можуть застосовуватися наслідки, встановлені у частині другій статті 625 ЦК України (нарахування 3% річних та інфляційних втрат).
09.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" надійшла заява про зменшення суми нарахованих 3% річних на 90% від заявленої до стягнення.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що Верховний Суд в своїх рішеннях з посиланням на загальний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18, яким передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови), передбачає, що судами може бути зменшено встановлені ст. 625 ЦК України відсотки в розмірі 3 % річних до більш меншого розміру, а ніж законодавчо встановлений мінімальних розмір річних.
Таким чином, у даній справі, яка розглядається судом, позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України), отже, в цьому випадку вирішуючи питання про зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних суд має виходити з конкретних обставин у розглядуваній справі, які мають юридичне значення, а також наявності виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Заявляючи клопотання про зменшення 3% річних відповідач посилається на такі обставини: розрахунки 3% річних охоплюють період військової агресії рф проти України та введення воєнного стану; ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" є юридичною особою, діяльність якої спрямована на забезпечення населення, установ охорони здоров'я та інших закладів, підприємств, організацій електроенергією в умовах військових дій на території Донецької області; якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів відповідача має соціально важливе значення для населення та відновлення енергетичної інфраструктури;. значно зниженої платіжної дисципліни споживачів відповідача у зв'язку з частковою окупацією окремих районів Донецької області та проведенням бойових дій на всій території Донецької області;. наявність проявів з боку Позивача дискримінаційної поведінки щодо намагання покласти на Відповідача безпідставне збільшення обсягів та вартості послуг, яке ґрунтується на використанні мереж Відповідача Позивачем для здійснення його господарської діяльності (що доведено Відповідачем та підтверджено Позивачем); погашення суми основного боргу Відповідачем протягом розгляду справи, а, отже, отримання Позивачем плати за надані послуги в повному обсязі (окрім спірної суми).
Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про зменшення суми нарахованих 3% річних на 90% від заявленої до стягнення, господарський суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Водночас у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.
В той же час, у цій справі Позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України) - 3 %.
Таким чином, у даній справі відсутні такі обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі № 902/417/18.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі 921/94/21.
Суд зазначає, що розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %), а відповідачем, в свою чергу, не наведено будь-яких виключних (надзвичайних) обставин.
Крім того, постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 не містить висновків про можливість зменшення відсотків річних нижче 3%, встановлених чинним законодавством.
Отже, на переконання суду, у даному випадку, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
19.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі №904/1001/25 на 12 місяців.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" просить врахувати такі обставини при розгляді клопотання:
- військова агресія Російської Федерації проти України.
- несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з великими збитками у господарській діяльності, в тому числі необхідність постійного відновлення мереж в зоні ведення бойових дій (Донецька область);
- обмежена можливість примусового стягнення з більшості боржників відповідача заборгованостей за рішенням суду у зв'язку із зупиненням здійснення виконавчих дій певних категорій споживачів послуг про розподіл.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" здійснює свою господарську (ліцензійну) діяльність на території Донецької області.
Цільове призначення (використання) коштів - використання коштів, отриманих від здійснення ліцензованого виду діяльності у напрямках та обсягах, визначених структурою тарифу на розподіл електричної енергії. Тому, відповідач не може відразу спрямувати на виконання рішення у даній справі кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. Більше того, передбачені структурою тарифу кошти одночасно не є у розпорядженні відповідача, оскільки отримуються та витрачаються за визначеними напрямками протягом 12 місяців, до того ж за умови 100% оплати послуг користувачами послуг-учасниками ринку електроенергії.
Зазначає, що загальновідомим є факт, що на всій території Донецької області ведуться жорстокі бої, із застосуванням важкої зброї, мінометних систем, систем залпового вогню, здійснюються авіа удари по цивільним об'єктам та об'єктам критичної інфраструктури.
Під час воєнного стану та ведення бойових дій відповідач продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії відповідно до тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, усуває аварії та докладає усіх зусиль з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності Донецької області та суміжних областей.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших.
Від стабільності роботи Товариства залежить робота усіх об'єктів Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України.
Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для України та усіх українців.
Товариство посилює резерви потужності лікарень і військових частин області, а також забезпечує електроенергією бомбосховища, блокпости, центри прийому переселенців. Нині сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об'єктів в Донецькі області, та скеровуються в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду.
Наведені обставини фактично унеможливлюють виконання судового рішення і свідчать про наявність підстав для відстрочення його виконання. Більше того, невідкладне стягнення з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" витрат, джерела покриття яких не передбачені (нарахування 3 % річних та інфляційних втрат), дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетичної інфраструктури України.
Таким чином, з урахуванням викладеного наголошуємо, що на даний час Товариство вже зазнало значних втрат через війну і йдеться не лише про знищення нерухомості чи рухомого майна, а й про збитки від припинення діяльності на тимчасово окупованих територіях, механізм компенсації яких ще не розроблено.
При розгляді заяви та прийняття рішення просить врахувати, що стягнення з Товариства 3% річних та інфляційних втрат, на сьогодні може привести до ще більшого погіршення його фінансового стану та до неспроможності виконання вкрай важливих функцій Товариства.
Так, у відповідності до звіту про фінансові результати за 2024 рік у Товариства присутні лише збитки, прибутки - відсутні.
Незважаючи на наведене обставини, позивач є одним з кредиторів, який з затримкою, але систематично, щомісячно отримує оплати за договорами в тому числі і оперативно-диспетчерського управління.
Штрафні санкції є додатковим прибутком позивача в той час, як свої зобов'язання з оплати основного боргу відповідач виконав.
Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" подало до суду заперечення проти задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав подані заперечення проти відстрочки виконання рішення суду.
Позивач зазначає, що у клопотанні про відстрочку виконання судового рішення, Відповідач в обґрунтування наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду зазначав складний майновий стан і нестійкість фінансово-економічного становища підприємства.
Позивач звертає увагу, що саме по собі введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв'язку між його введенням та неможливістю своєчасного виконання рішення суду, не свідчить про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду.
Наголошує, тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.
Позивач і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Вказує, що позивач продовжує існувати в надскладних фінансових умовах.
Також зазначає, що фінансові зобов'язання позивача в декілька разів перевищують реальні надходження, що ставить діяльність підприємства в край складне та залежне від інших учасників ринку становище.
Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочку виконання рішення суду по справі №904/1001/25, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове в її задоволення з таких підстав.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Так, статтею 239 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини 4, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Підставою для розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статей 73-74 Господарського процесуального кодексу України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи надані відповідачем докази в обґрунтування заявленого ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду, суд враховує наступні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.
Діяльність електричної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором - рф на енергетичні об'єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри рф й надалі продовжувати ураження енергетичних об'єктів не змінилися, майбутній опалювальний період прогнозується бути не менш складним за минулий.
А тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.
З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та дозволяють задовольнити клопотання відповідача про його відстрочення.
Між тим, вирішуючи питання строку відстрочки, суд приймає до уваги законодавчі обмеження, передбачені частиною п'ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а саме не більше одного року з дня ухвалення рішення.
Відтак, визначаючи допустимий строк відстрочення рішення суду, суд вважає розумним строк до 23.08.2026. Більш тривале відстрочення виконання рішення суду заявником цього клопотання на цей час вмотивовано недостатньо.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов, зі стягненням з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1 008 360,06 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 257 491,54 грн.
Провадження у справі №904/1001/25 в частині стягнення основного боргу в розмірі 112 931 338,16 грн. слід закрити.
Заяву Відповідача про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення у справі № 904/1001/25 строком на 6 місяців до 23.08.2026.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приватним акціонерним товариством "Національна Енергетична компанія "Укренерго" за подання позову сплачений судовий збір у розмірі 847 840,00 грн. згідно платіжної інструкції №В-1429 від 04.03.2025.
В подальшому позивачем змінювались позовні вимоги, при цьому позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного бору в розмірі 112 931 338,16грн.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення суми 112 931 338,16 грн., Приватному акціонерному товариству "Національна Енергетична компанія "Укренерго" підлягає поверненню з Державного бюджету сплачений судовий збір сплачений за подання позову у розмірі 796 649,78 грн. (пропорційно сумі, провадження у справі якої підлягає закриттю) на підставі поданої заяви.
Приватне акціонерне товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" просило повернути суму судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 112 931 338,16 грн.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 847 840,00 грн.
Суд звертає увагу, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Так, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:
https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача у сумі 51 190,22 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості в розмірі 114 529 781 ,87 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (49107, місто Дніпро, Запорізьке шосе, б. 22, код ЄДРПОУ 31018149) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 1 008 360,06 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 257 491,54 грн., судовий збір у розмірі 51 190,22 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі №904/1001/25 в частині стягнення основного боргу в розмірі 112 931 338,16 грн.
Заяву Відповідача про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення у справі № 904/1001/25 строком на 6 місяців до 26.07.2026.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про зменшення суми нарахованих 3% річних на 90% від заявленої до стягнення відмовити.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 796 649,78 грн. перерахований згідно з платіжною інструкцією № В-1429 від 04.03.2025 на суму 847 840,00 грн.
Для фактичного здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.03.2026.
Суддя Н.Г. Назаренко