вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" лютого 2026 р. Cправа № 902/1281/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл", 80362, Львівська обл., Львівський р-н, селище міського типу Куликів(з), вул. Шевченка, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 45438560
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777", 04080, місто Київ, вул. Хвойки Вікентія, будинок 18/14, ідентифікаційний код юридичної особи 45297884
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи", 21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, будинок 31-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43642385
до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В", 03143, місто Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150 Г, прим. 309, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42777749
про стягнення 2 605 350,40 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Венглевський Б.Б., згідно ордеру
від відповідача-1 - не з'явився
від відповідача-2 - не з'явився
від відповідача-3 - адвокат Світлицький А.В., згідно ордеру
До Господарського суду Вінницької області 15.09.2025 року надійшла позовна заява № б/н від 15.09.2025 (вх. № 1365/25 від 15.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" про солідарне стягнення 2 605 350,40 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачами укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025, договорів поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Одночасно з позовною заявою 15.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надійшла заява № б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-48/40/25 від 15.09.2025) про забезпечення позову.
Ухвалою від 17.09.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/1281/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.10.2025 року о 10:00 год.
Ухвалою від 17.09.2025 судом заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" № б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-48/40/25 від 15.09.2025) про забезпечення позову у справі № 902/1281/25 призначено до розгляду у судовому засіданні 25.09.2025 року о 14:40 год.
25.09.2025 до суду від відповідача-3 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову № б/н від 24.09.2025 (вх. № 01-34/10263/25 від 25.09.2025). У вказаних запереченнях відповідачем-3 також було заявлено клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення.
Ухвалою від 25.09.2025 судом заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" № б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-48/40/25 від 15.09.2025) про забезпечення позову у справі № 902/1281/25 задоволено частково; накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Маркет Енерджи" (ідентифікаційний код юридичної особи 43642385), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Маркет Енерджи" та на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Маркет Енерджи" у межах суми позову 2 605 350,40 гривень; накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Санпарк-В" (ідентифікаційний код юридичної особи 42777749), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Санпарк-В" та на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Санпарк-В" у межах суми позову 2 605 350,40 гривень; у задоволенні решти вимог заяви ТОВ "Куликів Ойл" про забезпечення позову у справі № 902/1281/25 відмовлено. Також судом у вказаній ухвалі постановлено відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" про застосування заходів зустрічного забезпечення позову в сумі 2 605 350,40 гривень.
30.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" надійшов відзив на позовну заяву № 70/25 від 30.09.2025 (вх.№ 01-34/10481/25 від 30.09.2025) у якому останній заперечив щодо заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити. У відзиві відповідач-3 клопотав також про витребування оригіналів доказів долучених до позовної заяви.
30.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" надійшла заява № 69/25 від 30.09.2025 (вх.№ 01-48/41/25 від 30.09.2025) про застосування зустрічного забезпечення позову у справі № 902/1281/25.
У вказаній заяві відповідач-3 просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали суду на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області грошових коштів у розмірі 2 605 350,40 гривень.
07.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 06.10.2025 (вх. № 01-34/10761/25 від 07.10.2025).
Ухвалою від 09.10.2025 судом заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 69/25 від 30.09.2025 (вх. № 01-48/41/25 від 30.09.2025) про застосування зустрічного забезпечення позову у справі № 902/1281/25 призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні 14.10.2025 року о 10:00 год.
13.10.2025 до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача-3 про зустрічне забезпечення № б/н від 10.10.2025 (вх. № 01-34/10978/25 від 13.10.2025).
13.10.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 10.10.2025 (вх. № 01-34/10983/25 від 13.10.2025) про продовження строку на подання клопотання та про витребування доказів.
У судовому засіданні 14.10.2025 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання у справі № 902/1281/25 на 14:00 год. 28.10.2025.
Ухвалою від 28.10.2025 судом задоволено клопотання ТОВ "Куликів Ойл" №б/н від 10.10.2025 (вх. № 01-34/10983/25 від 13.10.2025) про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів, витребувано у ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" та у ГУ ДПС у Вінницькій області докази, у задоволенні заяви представника ТОВ "Санпарк-В" № 69/25 від 30.09.2025 (вх. № 01-48/41/25 від 30.09.2025) про застосування зустрічного забезпечення позову у справі № 902/1281/25 відмовлено. Також у вказаній ухвалі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження у справі № 902/1281/25 на 30 днів та відкласти підготовче судове засідання у справі №902/1281/25 на 20.11.2025 року о 12:00 год.
11.11.2025 до суду від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов лист № 10381/5/02-32-04-01-11 від 07.11.2025 з додатками на виконання вимог суду.
Ухвалою від 20.11.2025 суд клопотання ТОВ "Санпарк-В", що міститься у відзиві на позовну заяву №б/н від 30.09.2025 (вх. № 01-34/10481/25 від 30.09.2025) про витребування оригіналів доказів задовольнив, витребував у ТОВ "Куликів Ойл" оригінали доданих до позовної заяви письмових доказів, відклав підготовче судове засідання у справі №902/1281/25 на 02.12.2025 о 15:30 год.
27.11.2025 до суду від ТОВ "Куликів Ойл" надійшло клопотання №б/н від 24.11.2025 (вх. № 01-34/12778/25) із доданими до нього оригіналами доданих до позовної заяви письмових доказів.
01.12.2025 до суду від ТОВ "Куликів Ойл" надійшло клопотання №б/н від 01.12.2025 (вх. № 01-34/12910/25) про закриття підготовчого провадження.
02.12.2025 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшло клопотання №б/н від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12963/25) про призначення почеркознавчої та технічної експертизи.
02.12.2025 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшла заява №б/н від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12966/25) про надання показань (заяви) свідка та виклик у якості свідків.
За наслідком судового засідання 02.12.2025 року суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні у справі № 902/1281/25 до 11:00 год. 12.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою від 03.12.2025 суд повідомив сторони про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні у справі № 902/1281/25 до 11:00 год. 12.12.2025, запропонував до 10.12.2025 року надати суду письмові пояснення із викладення своєї процесуальної позиції щодо заявлених клопотання ТОВ "Куликів Ойл" №б/н від 01.12.2025 (вх. № 01-34/12910/25) про закриття підготовчого провадження, клопотання ТОВ "Санпарк-В" №б/н від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12963/25) про призначення почеркознавчої та технічної експертизи, заяви ТОВ "Санпарк-В" №б/н від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12966/25) про надання показань (заяви) свідка та виклик у якості свідків.
03.12.2025 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшло клопотання №б/н від 03.12.2025 (вх. № 01-34/13063/25) про долучення до справи доказів надіслання клопотання та заяви від 02.12.2025 іншим учасникам справи.
10.12.2025 до суту від представника позивача надійшли письмові заперечення № б/н від 10.12.2025 (вх. № 01-34/13333/25) щодо заявленого клопотання про призначення експертизи.
10.12.2025 до суту від представника позивача надійшли заперечення № б/н від 10.12.2025 (вх. № 01-34/13334/25) на заяву відповідача про надання показань (заяви) свідка та виклик у якості свідка.
Ухвалою від 16.12.2025 судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 95/25 від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12966/25 від 02.12.2025) про надання показань (заяви) свідка та виклик у якості свідків у справі № 902/1281/25 та у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 94/25 від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12963/25 від 02.12.2025) про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 902/1281/25.
Ухвалою від 16.12.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1281/25, призначено справу № 902/1281/25 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 15.01.2026 року о 14:00 год.
23.12.2025 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшло клопотання №107/25 від 23.12.2025 (вх. №01-34/13783/25 від 23.12.2025) у якому заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2025 у справі № 902/1281/25 у частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Санпарк-В" (03143, місто Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150Г, прим. 309, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42777749), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Санпарк-В" та на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Санпарк-В".
Ухвалою від 24.12.2025 клопотання представника ТОВ "Санпарк-В" №107/25 від 23.12.2025 (вх. №01-34/13783/25 від 23.12.2025) про скасування заходів забезпечення позову у справі № 902/1281/25 призначено до розгляду в судовому засіданні 29.12.2025 року о 10:00 год.
29.12.2025 до суду від ТОВ "Куликів Ойл" надійшли письмові заперечення щодо заявленого відповідачем-3 клопотання про скасування заходів забезпечення позову № б/н від 28.12.2025 (вх. № 01-34/13886/25 від 29.12.2025).
Ухвалою від 29.12.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" №107/25 від 23.12.2025 (вх. №01-34/13783/25 від 23.12.2025) про скасування заходів забезпечення позову у справі № 902/1281/25.
30.12.2025 до суду від ТОВ "Куликів Ойл" надійшло клопотання №б/н від 30.12.2025 (вх. № 01-34/13966/25) про зміну найменування на місцезнаходження відповідача-1 та врахування вказаного судом.
14.01.2026 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшло клопотання №б/н від 14.01.2026 (вх. № 01-34/408/26) про відкладення розгляду справи.
15.01.2026 до суду від ТОВ "Куликів Ойл" надійшли заперечення №б/н від 15.01.2026 (вх. № 01-34/447/26) на клопотання про відкладення розгляду справи
У судовому засіданні 15.01.2026 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про здійснення подальшого розгляду справи з урахування внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань змін щодо найменування на місцезнаходження відповідача-1, яку занесено до протоколу судового засідання.
За наслідком судового засідання 15.01.2026 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача-3 та про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1281/25 по суті на 10:30 год. 29.01.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
29.01.2026 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшло клопотання № 08/26 від 28.01.2026 (вх. № 01-34/963/26 від 29.01.2026) про зупинення провадження у справі № 902/1281/25 до вирішення питання в іншій справі - кримінальному провадженні 12025100060001769 щодо висновків експертизи, яка підтвердить або спростує дійсність договорів поруки від 13.03.2025 №3 та від 17.03.2025 №5, укладених між ТОВ "Куликів Ойл", ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешенл" та ТОВ "Санпарк-В".
У судовому засіданні 29.01.2026 року, з метою висловлення учасниками справи своєї позиції щодо заявленого відповідачем-3 клопотання про зупинення провадження у справі № 08/26 від 28.01.2026 (вх. № 01-34/963/26 від 29.01.2026), суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1281/25 по суті до 11:30 год. 05.02.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
30.01.2026 до суду від ТОВ "Санпарк-В" надійшло клопотання № 11/26 від 29.01.2026 (вх. № 01-34/1005/26 від 30.01.2026) про долучення та врахування судом доказів долучених до клопотання під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.
03.02.2026 до суду від позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі № б/н від 03.02.2025 (вх. № 01-34/1141/26 від 03.02.2026).
Ухвалою від 05.02.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 08/26 від 28.01.2026 (вх. № 01-34/963/26 від 29.01.2026) про зупинення провадження у справі № 902/1281/25 до вирішення питання в іншій справі - кримінальному провадженні 12025100060001769, щодо висновків експертизи, яка підтвердить або спростує дійсність договорів поруки від 13.03.2025 №3 та від 17.03.2025 №5, укладених між ТОВ "Куликів Ойл", ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешенл" та ТОВ "Санпарк-В".
За наслідками розгляду справи по суті у судовому засіданні 05.02.2026 року, з метою підготовки учасниками справи до судових дебатів, суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1281/25 по суті до 16:00 год. 12.02.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
09.02.2026 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надійшло клопотання № б/н від 09.02.2025 (вх. № 01-34/1313/26 від 09.02.2026) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" оригіналів документів, що були витребувані ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.11.2025 року у справі № 902/1281/25.
Листом № 01-21/253/2026 від 11 лютого 2026 представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" повідомлено, що оригінали наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" на виконання вимог ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.11.2025 року у справі № 902/1281/25 письмових доказів згідно з частиною 2 статті 92 Господарського процесуального кодексу України будуть повернуті позивачу після ухвалення Господарським судом Вінницької області рішення у справі № 902/1281/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" про солідарне стягнення 2 605 350,40 гривень заборгованості та набрання ним законної сили.
12.02.2026 до суду від представника ТОВ "Куликів Ойл" надійшла заява № б/н від 12.02.2026 (вх. № 01-34/1474/26 від 12.02.2026) про подання доказів щодо витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у цій справі.
12.02.2026 до суду від представника ТОВ "Санпарк-В" надійшли заперечення на клопотання позивача про повернення оригіналів доказів до набрання законної сили рішенням у цій справі № б/н від 12.02.2026 (вх. № 01-34/1486/26 від 12.02.2026).
12.02.2026 до суду від представника ТОВ "Санпарк-В" до початку судового засідання у справі № 902/1281/25 надійшла заява № 20/26 від 12.02.2026 (вх. № 01-47/1/2026 від 12.02.2026) про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/1281/25.
Ухвалою від 12.02.2026 судом відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 20/26 від 12.02.2026 (вх. № 01-47/1/2026 від 12.02.2026) про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/1281/25.
Ухвалою від 12.02.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" № б/н від 09.02.2025 (вх. № 01-34/1313/26 від 09.02.2026) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" оригіналів документів, що були витребувані ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.11.2025 року у справі № 902/1281/25.
За результатами розгляду справи у судовому засіданні 12.02.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі № 902/1281/25 та відповідно до статті 219 ГПК України повідомив про відкладення ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частин рішення на 18 лютого 2026 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 18.02.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл"), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" про солідарне стягнення 2 605 350,40 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачами укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025, договорів поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025.
На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 11.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешенл" як покупцем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 1103-1.
Позивач стверджує, що відповідно до видаткових накладних №8 від 13 березня 2025 року, №9 від 17 березня 2025 року та складених товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, постачальник - ТОВ "Куликів Ойл" з одного боку та одержувач - ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл", з іншого боку, підписами уповноважених осіб зафіксували передачу товару на загальну суму 3 051 350,40 гривень.
За твердженням позивача ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" обов'язок по оплаті вартості поставленого товару (погашенню заборгованості) за умовами договору поставки нафтопродуктів №1103-1 від 11 березня 2025 року, згідно складених видаткових накладних №8 від 13 березня 2025 року, №9 від 17 березня 2025 року виконало частково, шляхом сплати 446 000,00 гривень згідно платіжних інструкцій № 263 від 30 квітня 2025 року; №258 від 29 квітня 2025 року; № 232 від 23 квітня 2025 року; № 165 від 02 квітня 2025 року; №161 від 01 квітня 2025 року; №155 від 31 березня 2025 року; №139 від 21 березня 2025 року; №138 від 21 березня 2025 року.
Позивач зазначив, що у зв'язку із несплатою решти заборгованості відповідачем-1, ТОВ "Куликів Ойл" зверталося до ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" у поштовому порядку із претензією (досудовим попередженням) від 06 травня 2025 року, за змістом якої просило здійснити оплату усієї суми заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних №8 від 13 березня 2025 року та № 9 від 17 березня 2025 року у розмірі 2 605 350,40 гривень.
За твердженням позивача, відповідач-1 відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
Позивач зауважив, що з метою забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" по оплаті за поставлений товар за договором поставки нафтопродуктів №1103-1 від 11 березня 2025 року та згідно видаткової накладної №8 від 13 березня 2025 року на суму 1 523 200,00 гривень з ПДВ були укладені трьохсторонні договори поруки, а саме :
- договір поруки №2 від 13 березня 2025 року, що укладений між поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи", покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл";
- договір поруки №3 від 13 березня 2025 року, що укладений між поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В", покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл".
Також за договором поставки нафтопродуктів №1103-1 від 11 березня 2025 року та згідно видаткової накладної №9 від 17 березня 2025 року на суму 1 528 150,40 гривень з ПДВ були укладені трьохсторонні договори поруки, а саме:
- договір поруки №4 від 17 березня 2025 року, що укладений між поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи", покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл";
- договір поруки №5 від 17 березня 2025 року, що укладений між поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В", покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл".
За твердженням позивача, на адресу поручителів було надіслано вимоги від 04.08.2025 про оплату товариствами як поручителем за умовами договорів поруки, простроченої Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" заборгованості згідно видаткової накладної №8 від 13 березня 2025 року та №9 від 17 березня 2025 року, які отримано поручителями 12.08.2025 року. У зв'язку із невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань, за умовами договору поставки нафтопродуктів №1103-1 від 11 березня 2025 року, договорами поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025 позивач звернувся до суду із цим позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Відповідач-1, відповідач-2 своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористалися, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляли.
Відповідач-3 у відзиві проти позову заперечив, зазначив, що на переконання відповідача-3 видаткові накладні від 13.03.2025 № 8 та від 17.03.2025 № 9 не містять в собі усіх обов'язкових реквізитів, які надають такому документу статус первинного та відповідно який може підтверджувати факт здійснення господарської операції.
Відповідач-3 зазначив, що видаткові накладні від 13.03.2025 № 8 та від 17.03.2025 № 9 не містять посаду і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, як від постачальника, так і від покупця; від постачальника не вказано особи, яка підписала вказану видаткову накладну; у видатковій накладній від 13.03.2025 № 8 біля підпису особи від імені покупця ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" значиться ПІБ " ОСОБА_1 ", який на той час був керівником не відповідача-1 (покупця), а відповідача-2 (поручителя); видаткова накладна від 17.03.2025 № 9 скопійована з копії.
Також, відповідач-3 зазначив, що товарно-транспортна накладна підтверджує саме факт перевезення та є документом для обліку послуг перевезення та підтверджує факт їх надання, але не факт продажу товару, для чого потрібна, наприклад, видаткова накладна. ТТН слугує для обліку руху вантажів, розрахунків за перевезення та логістичного контролю, а не для підтвердження господарської операції з продажу товару, поряд з цим товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від 13.03.2025 № 5 та від 17.03.2025 № 6 також не містять у собі всієї необхідної інформації навіть на підтвердження факту перевезення, зокрема відсутня інформація щодо довіреності, а також відсутня інформація про дату і час прибуття товару до вантажоодержувача; у товарно-транспортних накладних зазначено і проставлено підпис скріплений печаткою відповідача-1 особи, уповноваженої на отримання товару ОСОБА_1 , який не мав відповідних повноважень; підписи особи, яка відпустила товар (Багдонас Арнольдас/Багдонас А.Ч.) на товарно-транспортних накладних на думку відповідача-3 різні, що не робить їх законними і такими, що в повній мірі підтверджують здійснену господарську операцію. У рахунках від 13.03.2025 № 8 та від 16.03.2025 № 9 відсутні прізвище та посада особи, яка їх підписала, докази передання рахунків ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл". В укладених між позивачем та відповідачем-3, договорах поруки від 13.03.2025 № 3 та від 17.03.2025 № 5 підписи одних і тих самих підписантів відрізняються на двох різних договорах.
На переконання відповідача-3 порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою не відбулося, так як видаткові накладні від 13.03.2025 № 8 та від 17.03.2025 № 9, які покладені в основу договорів поруки, не мають ознак первинних документів та не можуть підтвердити факт здійснення відповідної господарської операції, та враховуючи відсутність доказів вручення рахунків від 13.03.2025 № 8 та від 16.03.2025 № 9 ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" та відповідно як наслідок невиконання ТОВ "Куликів Ойл" свого обов'язку щодо вручення рахунків покупцю, у ТОВ "Санпарк-В" відсутні зобов'язання з оплати заборгованості перед ТОВ "Куликів Ойл".
Позивач у відповіді на відзив щодо викладеного у відзиві відповідачем-3 заперечив, зазначив, що підписи особи від покупця на видаткових накладних за № 8 від 13.03.2025 року та № 9 від 17.03.2025 року засвідчені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл"; доказів на підтвердження втрати зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача відповідачем-3 не надано; відтиск печатки підприємства наявний на первинних документах, на переконання позивача є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції.
Також позивачем зауважено, що додатково мало місце оформлення, підписання виконавчими органами (директорами) сторін договору поставки нафтопродуктів №1103-1 від 11 березня 2025 року, видаткової накладної за № 8 від 13.03.2025 року, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №5 від 13.03.2025 року та рахунку на оплату від 13.03.2025 року у формі електронних документів шляхом їх підписання електронним підписом особи, яка виконувала обов'язки директора ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" (відповідача-1 по справі) - Білоус Лариси Іванівни, що підтверджується Витягом із ЄДР станом на 13.03.2025.
Позивач зазначив, що зі змісту спірних товарно-транспортних накладних вбачається, що останні повністю збігаються із даними, які відображені у змісті видаткових накладних № 8 від 13.03.2025 року та № 9 від 17.03.2025 року, що підписані уповноваженими особами та проставлені відтиски печатки сторін договору поставки, що додатково підтверджує факт існування господарських відносин з поставки нафтопродуктів. На переконання позивача ТТН підтверджують фактичний рух активів згідно з видатковими накладними № 8 від 13.03.2025 року та № 9 від 17.03.2025 року від позивача до відповідача та їх фактичне набуття відповідачем, а відтак - фактичного виконання поставки партії товару - нафтопродуктів (нафти) та передачу їх у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешенл" за згаданими видатковими накладними. Ці ТТН доводять фактичний рух дизельного палива на користь відповідача-1 та прийняття (отримання) його останнім, при цьому відповідачем-3 (ТОВ "Санпарк-В") не спростовуються факти поставки товару та його перевезення.
На переконання позивача, дії відповідача-3 ТОВ "Санпарк-В" щодо заперечення виникнення обов'язку оплати товару, факту підписання первинних документів з оплати та виконання перевезення партій товару за видатковими накладними, а також дійсності таких документів на цій підставі суперечить попередній поведінці цієї особи у зазначених відносинах, що полягає у прийнятті відповідного товару, здійснення часткових платежів за такий товар.
Також позивачем зазначено, що неотримання рахунків відповідачем спростовується фактом здійснення часткових платежів; дата отримання рахунку не є відкладальною обставиною щодо виникнення обов'язку з оплати поставленого товару (з моменту відвантаження постачальником (позивачем) дизельного палива); у зв'язку зі здійсненням поставки нафтопродуктів (дизельного палива) за спірними видатковими накладними Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" у відповідності до вимог чинного законодавства виписано відповідні податкові накладні.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
11 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" (яке під час розгляду справи змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777", далі - покупець, відповідач-1) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 1103-1 (далі - договір) (т. 1 а.с. 9-11 зворот).
Згідно з пунктом 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти і оплатити на умовах та в строки, згідно договору, нафтопродукти, далі за текстом - "товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в первинних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему товарну партію.
За умовами пункту 1.2. договору номенклатура товару, його кількість, марка, ціна зазначаються в товаросупровідних та розрахункових документах (рахунках-фактурах) на товар, що є специфікацією на товар в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину договору.
Відповідно до пунктів 1.3.- 1.5. договору одиниця виміру товару: кілограми, літри (згідно заявки покупця на поставку товару). Якість товару, повинна відповідати діючим ДСТУ і у випадках, передбачених діючим законодавством, супроводжуватись паспортами якості та/або сертифікатами відповідності заводу - виробника. Умови договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.
За умовами пункту 2.1. договору товар поставляється погодженими товарними партіями, у відповідності із заявками покупця. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою), заявка акцептується постачальником шляхом виставлення рахунку.
Поставка товару підтверджується первинними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними), які належно оформлені та підписані уповноваженими представниками.
Згідно з пунктом 2.11. договору сторони погоджують, що відвантаження товару (партії товару), що поставляється згідно умов договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником або вантажовідправником на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товару (партії товару). У випадку, якщо у покупця (уповноваженого представника покупця) будуть відсутні довіреність та/або інші документи, постачальник має право не відвантажувати замовлений та оплачений товар (партію товару), а повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар (партію товару), протягом 2 (двох) робочих днів з дати, коли відвантаження не відбулося, при цьому штрафні санкції до постачальника застосовуватись не будуть.
Відповідно до пункту 2.12. договору у випадку, якщо поставка товару була проведена без дотримання заявлених (згідно даних, відображених в заявці) покупцем даних про обсяг, дату поставки і т.д., однак поставка фактично відбулась і сторонами були належним чином оформлені та підписані товаросупровідні документи на товар (ТТН, видаткові накладні та/або акти приймання-передачі), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам договору.
За змістом пункту 3.1. договору загальна ціна договору визначається як сумарна вартість всіх товарних партій товару поставлених протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та товаросупровідних документах.
Пунктом 3.2. договору сторони передбачили, що покупець зобов'язується здійснити 100% оплату (в тому числі ПДВ), за поставку кожної окремої партії товару не пізніше 10-го (десятого) дня з моменту відвантаженого постачальником дизельного палива згідно видаткової накладної, товарно-транспортної накладної і рахунка-фактури, якщо інше не зазначено в додатках до договору.
Платіжні документи за договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту і форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання договору та рахунку-фактури, згідно з якими здійснюється оплата грошових коштів.
За умовами пункту 3.3. договору право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в товаросупровідних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі).
Згідно з пунктом 3.4. договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025 року включно, а в частині розрахунків до їх повного проведення (пункт 6.1. договору).
Відповідно до пункту 6.16 договору постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів постачальнику, з дотриманням вимог щодо її змісту, та зареєструвати її / його в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в порядку та терміни установлені Податковим кодексом України.
Договір підписано представниками позивача та відповідача-1 та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11 березня 2025 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 13 березня 2025 року сформовано рахунок на оплату № 8 від 13.03.2025 (на оплату товару - дизельного палива у кількості 32000 літрів, за ціною з ПДВ 47,60 на загальну суму з ПДВ 1 523 200,00 гривень) (т. 1 а.с. 13).
13 березня 2025 року відповідно до видаткової накладної № 8 від 13 березня 2025 р., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 5 від 13.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" прийнято товар (дизельне паливо) на суму 1 523 200,00 гривень (т. 1 а.с. 12, 12 зворот).
16 березня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" сформовано рахунок на оплату № 9 від 16.03.2025 (на оплату товару - дизельного палива у кількості 32104 літрів, 27121 кг, за ціною з ПДВ 47,60 на загальну суму з ПДВ 1 528 150,40 гривень) (т. 1 а.с. 14).
17 березня 2025 року згідно з видатковою накладною № 9 від 17 березня 2025 року, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 6 від 17.03.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" прийнято товар (дизельне паливо) на суму 1 528 150,40 гривень (т. 1 а.с. 13 зворот, 14 зворот).
Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні підписані представниками постачальника та покупця без заперечень та зауважень та скріплені печатками сторін.
За наслідками здійснення господарської операції з постачання дизельного палива Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" складено та зареєстровано податкову накладну від 13.03.2025 № 2 та податкову накладну від 17.03.2025 № 3 (т. 1 а.с. 172-175).
За змістом податкової накладної від 13.03.2025 № 2 у графі «постачальник (продавець)» вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" у графі «отримувач (покупець)» - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл". Згідно з описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця найменуванням товару є дизельне паливо, код товару згідно з УКТЗЕД - 2710194300, кількість - 32000 л, загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1523200,00 гривень, загальна сума податку на додану вартість - 253866,666 гривень. Вказана податкова накладна містить відмітку "зареєстровано в ЄРПН"; згідно квитанції від 17.03.2025, податкову накладну від 13.03.2025 № 2 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, документ доставлений до центрального рівня державної податкової служби України, реєстраційний номер документа 9068653172.
Згідно податкової накладної від 17.03.2025 № 3 у графі «постачальник (продавець)» вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" у графі «отримувач (покупець)» - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл". Згідно з описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця найменуванням товару є дизельне паливо, код товару згідно з УКТЗЕД - 2710194300, кількість - 32104 л, загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1528150,40 гривень загальна сума податку на додану вартість - 254691,734 гривень. Податкова накладна 17.03.2025 № 3 містить відмітку "зареєстровано в ЄРПН"; відповідно до квитанції від 17.04.2025, податкову накладну від 17.03.2025 № 3 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, документ доставлений до центрального рівня державної податкової служби України, реєстраційний номер документа 9105033775.
13 березня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" як покупцем укладено договір поруки № 2 (т. 1 а.с. 15, 16).
Згідно з пунктом 1.1. договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед постачальником за виконання покупцем його зобов'язань, що випливають з договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від "11" березня 2025 року, укладеного між постачальником та покупцем (далі - договір поставки) та за їх порушення покупцем.
За змістом пункту 1.2. договору поруки предметом договору поставки є купівля-продаж дизельного палива, вартість якого визначається як сумарна вартість всіх товарних партій поставлених протягом строку дії такого договору поставки.
Відповідно до пункту 1.3. договору поруки основні зобов'язання покупця за договором поставки, виконання яких забезпечується цим договором (далі - основні зобов'язання):
1.3.1. проведення оплати вартості товару - дизельного палива згідно видаткової накладної №8 до 23 березня 2025 року за договором поставки у розмірі 1 523 200 (один мільйон п'ятсот двадцять три тисячі двісті) гривень 00 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 253 866 (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесяте шість) гривень 67 коп. у строки визначені умовами п. 3.2. договору поставки (пункт 1.3.1. договору поруки).
Пунктом 1.4. договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед постачальником солідарно з покупцем у тому ж обсязі, що і покупець, включаючи сплату основного боргу (суми поставленого товару), неустойки, 3% річних, інфляційних втрат, відшкодування збитків, якщо такі будуть мати місце у разі порушення умов договору поставки.
Відповідно до пункту 1.5. договору поруки у разі зміни основних зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності покупця, поручитель несе відповідальність за порушення основних зобов'язань покупця за договором поставки в обсязі, що існував до такої зміни основних зобов'язань.
Згідно з пунктом 1.6. договору поруки строк поруки до повного погашення основних зобов'язань за умовами п.п. 1.3, 1.4. договору.
13 березня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" як покупцем укладено договір поруки № 3 (т. 1 а.с. 16 зворот, 17 зворот).
Згідно з пунктом 1.1. договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед постачальником за виконання покупцем його зобов'язань, що випливають з договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від "11" березня 2025 року, укладеного між постачальником та покупцем (далі - договір поставки) та за їх порушення покупцем.
За змістом пункту 1.2. договору поруки предметом договору поставки є купівля-продаж дизельного палива, вартість якого визначається як сумарна вартість всіх товарних партій поставлених протягом строку дії такого договору поставки.
Відповідно до пункту 1.3. договору поруки основні зобов'язання покупця за договором поставки, виконання яких забезпечується цим договором (далі - основні зобов'язання):
1.3.1. проведення оплати вартості товару - дизельного палива згідно видаткової накладної №8 до 23 березня 2025 року за договором поставки у розмірі 1 523 200 (один мільйон п'ятсот двадцять три тисячі двісті) гривень 00 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 253 866 (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесяте шість) гривень 67 коп. у строки визначені умовами п. 3.2. договору поставки (пункт 1.3.1. договору поруки).
Пунктом 1.4. договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед постачальником солідарно з покупцем у тому ж обсязі, що і покупець, включаючи сплату основного боргу (суми поставленого товару), неустойки, 3% річних, інфляційних втрат, відшкодування збитків, якщо такі будуть мати місце у разі порушення умов договору поставки.
Відповідно до пункту 1.5. договору поруки у разі зміни основних зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності покупця, поручитель несе відповідальність за порушення основних зобов'язань покупця за договором поставки в обсязі, що існував до такої зміни основних зобов'язань.
Згідно з пунктом 1.6. договору поруки строк поруки до повного погашення основних зобов'язань за умовами п.п. 1.3, 1.4. договору.
17 березня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" як покупцем укладено договір поруки № 4 (т. 1 а.с. 18, 19).
Згідно з пунктом 1.1. договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед постачальником за виконання покупцем його зобов'язань, що випливають з договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від "11" березня 2025 року, укладеного між постачальником та покупцем (далі - договір поставки) та за їх порушення покупцем.
За змістом пункту 1.2. договору поруки предметом договору поставки є купівля-продаж дизельного палива, вартість якого визначається як сумарна вартість всіх товарних партій поставлених протягом строку дії такого договору поставки.
Відповідно до пункту 1.3. договору поруки основні зобов'язання покупця за договором поставки, виконання яких забезпечується цим договором (далі - основні зобов'язання):
1.3.1. проведення оплати вартості товару дизельного палива згідно видаткової накладної №9 до 27 березня 2025 року за договором поставки у розмірі 1 528 150 (один мільйон п'ятсот двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень 40 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 254 691 (двісті п'ятдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто один) гривень 73 коп. у строки визначені умовами п. 3.2. договору поставки (пункт 1.3.1. договору поруки).
Пунктом 1.4. договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед постачальником солідарно з покупцем у тому ж обсязі, що і покупець, включаючи сплату основного боргу (суми поставленого товару), неустойки, 3% річних, інфляційних втрат, відшкодування збитків, якщо такі будуть мати місце у разі порушення умов договору поставки.
Відповідно до пункту 1.5. договору поруки у разі зміни основних зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності покупця, поручитель несе відповідальність за порушення основних зобов'язань покупця за договором поставки в обсязі, що існував до такої зміни основних зобов'язань.
Згідно з пунктом 1.6. договору поруки строк поруки до повного погашення основних зобов'язань за умовами п.п. 1.3, 1.4. договору.
17 березня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" як покупцем укладено договір поруки № 5 (т. 1 а.с. 19 зворот, 20 зворот).
Згідно з пунктом 1.1. договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед постачальником за виконання покупцем його зобов'язань, що випливають з договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від "11" березня 2025 року, укладеного між постачальником та покупцем (далі - договір поставки) та за їх порушення покупцем.
За змістом пункту 1.2. договору поруки предметом договору поставки є купівля-продаж дизельного палива, вартість якого визначається як сумарна вартість всіх товарних партій поставлених протягом строку дії такого договору поставки.
Відповідно до пункту 1.3. договору поруки основні зобов'язання покупця за договором поставки, виконання яких забезпечується цим договором (далі - основні зобов'язання):
1.3.1. проведення оплати вартості товару дизельного палива згідно видаткової накладної №9 до 27 березня 2025 року за договором поставки у розмірі 1 528 150 (один мільйон п'ятсот двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень 40 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 254 691 (двісті п'ятдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто один) гривень 73 коп. у строки визначені умовами п. 3.2. договору поставки (пункт 1.3.1. договору поруки).
Пунктом 1.4. договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед постачальником солідарно з покупцем у тому ж обсязі, що і покупець, включаючи сплату основного боргу (суми поставленого товару), неустойки, 3% річних, інфляційних втрат, відшкодування збитків, якщо такі будуть мати місце у разі порушення умов договору поставки.
Відповідно до пункту 1.5. договору поруки у разі зміни основних зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності покупця, поручитель несе відповідальність за порушення основних зобов'язань покупця за договором поставки в обсязі, що існував до такої зміни основних зобов'язань.
Згідно з пунктом 1.6. договору поруки строк поруки до повного погашення основних зобов'язань за умовами п.п. 1.3, 1.4. договору.
Зміст договорів поруки № 2, № 3 від 13.03.2025 року, № 4, № 5 від 17.03.2025 року ідентичний.
Судом установлено, що відповідачем-1 на користь позивача за отриманий товар згідно платіжних інструкцій № 138 від 21.03.2025 року сплачено 46000,00 гривень, № 139 від 21.03.2025 року - 60000,00 гривень, № 155 від 31.03.2025 року - 50000,00 гривень, № 161 від 01.04.2025 року - 20000,00 гривень, № 165 від 02.04.2025 - 20000,00 гривень, № 258 від 29.04.2025 року - 10000,00 гривень, № 232 від 23.04.2025 року - 20000,00 гривень, № 263 від 30.04.2025 - 5000,00 гривень, всього 231 000,00 гривень (т.1 а.с. 21-24 зворот).
За твердженням позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" обов'язок зі сплати заборгованості за поставлений товар за договором поставки виконано частково на загальну суму 446 000,00 гривень.
Із матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" як поручителям за договорами поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025 вимоги № 1 від 04.08.2025, № 2 від 04.08.2025, № 3 від 04.08.2025 та № 4 від 04.08.2025, у яких позивач вимагав від поручителів оплатити протягом 10 днів з моменту отримання вимоги суму основного боргу у розмірі 1 077 200,00 гривень за договором поставки та видатковою накладною № 8 від 13.03.2025 та у розмірі 1 528 150,40 гривень за договором поставки та видатковою накладною № 9 від 17.03.2025 за реквізитами, зазначеними у вимозі (т. 1 а.с. 25-32).
Згідно відміток органу поштового зв'язку вказану кореспонденцію отримано адресатами 12.08.2025 року.
Відповіді на вимоги з боку поручителів матеріали не містять.
Доказів сплати відповідачами 2 605 350,40 гривень заборгованості матеріали справи не містять.
З огляду на несплату відповідачем-1 та відповідачем-2, відповідачем-3 заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025 та договорами поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025 у розмірі 2 605 350,40 гривень позивач звернувся із цим позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Судом установлено, що під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" змінило найменування та наразі найменуванням та місцезнаходженням юридичної особи ідентифікаційний код 45297884 є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777", 04080, місто Київ, вул. Хвойки Вікентія, будинок 18/14.
Під час встановлення обставин справи та дослідження доказів судом оглянуто оригінали долучених до позовної заяви документів (договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025, видаткової накладної № 8 від 13.03.2025, видаткової накладної № 9 від 17.03.2025, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 5 від 13.03.2025, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 6 від 17.03.2025, договору поруки № 3 від 13.03.2025 та договору поруки № 5 від 17.03.2025), що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2025.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025, договорами поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025 у розмірі 2 605 350,40 гривень.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1, 2, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно приписів частин 1, 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
За змістом частин 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
У відповідності до приписів статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" як покупцем договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11 березня 2025 року.
Судом встановлено, що договір поставки нафтопродуктів № 1103-1 підписано представниками сторін, зазначених у преамбулі договору, які скріплені печатками сторін.
Відповідачами не спростовано дійсності цього договору, а також не надано доказів відмови від договору будь - якою із сторін або його розірвання за взаємною згодою сторін договору, тощо.
Судом установлено, що приймання-передача товару за договором поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11 березня 2025 року відбулося на підставі видаткових накладних № 8 від 13.03.2025 року, № 9 від 17.03.2025 року та товарно-транспортних накладних № 5 від 13.03.2025 року, № 6 від 17.03.2025 року.
Відповідачем-1 (попередня назва ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл") обставина підписання договору поставки, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних та обставина фактичної передачі позивачем на його користь товару, зазначеного у видаткових та товарно-транспортних накладних не заперечується.
Водночас відповідач-3 заперечує підписання директором відповідача-1 видаткових та товарно-транспортних накладних наданих позивачем на підтвердження здійснених на підставі договору поставок товару.
Надаючи оцінку доводам та запереченням відповідача-3 щодо обставин поставки товару за спірними накладними, судом враховано таке.
Позивачем на підтвердження факту виникнення спірних правовідносин та здійснення господарських операцій надано:
1) договір поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025 року;
2) видаткові накладні № 8 від 13.03.2025 року на суму 1523200,00 гривень, № 9 від 17.03.2025 року на суму 1528150,40 гривень; товарно-транспортні накладні № 5 від 13.03.2025 року, № 6 від 17.03.2025 року; рахунки на оплату № 8 від 13.03.2025, № 9 від 16.03.2025;
3) платіжні інструкції про часткову оплату відповідачем-1 поставленого товару, у яких у графі призначення платежу зазначено "оплата за дизельне паливо, згідно договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025 року";
4) складені та зареєстровані позивачем за першою подією податкові накладні № 2 від 13.03.2025 та № 3 від 17.03.2025 на підтвердження здійснення спірних господарських операцій.
Як убачається із видаткових накладних № 8 від 13.03.2025 року на суму 1523200,00 гривень, № 9 від 17.03.2025 року на суму 1528150,40 гривень у них зазначено найменування постачальника, покупця, найменування товару, його кількість, ціну з ПДВ, загальну вартість з ПДВ.
Вказані видаткові накладні оформлені після укладення договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11 березня 2025 року та містять посилання на договір поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11 березня 2025 року як підставу передачі товару.
Видаткові накладні № 8 від 13.03.2025 року, № 9 від 17.03.2025 року, товарно-транспортні накладні № 5 від 13.03.2025 року, № 6 від 17.03.2025 року містять підписи відповідальних осіб сторін, скріплені відтисками печаток позивача та відповідача-1.
Доказів визнання договору поставки недійсним матеріали справи не містять.
Відповідачем-1 як покупцем прийнято товар згідно вказаних видаткових накладних без жодних заперечень та зауважень щодо підстави здійснення таких господарських операцій.
Заперечень щодо передання товару/доказів не передання товару відповідачем-1 як покупцем товару за договором поставки суду не надано.
За змістом товарно-транспортних накладних № 5 від 13.03.2025 року та № 6 від 17.03.2025 року останні відповідають змісту видаткових накладних № 8 від 13.03.2025 року на суму 1523200,00 гривень, № 9 від 17.03.2025 року на суму 1528150,40 гривень щодо номенклатури товару та його кількості.
Зміст рахунків на оплату № 8 від 13.03.2025, № 9 від 16.03.2025 відповідає змісту видаткових накладних № 8 від 13.03.2025 року на суму 1523200,00 гривень, № 9 від 17.03.2025 року на суму 1528150,40 гривень щодо номенклатури товару, його кількості та ціни та змісту товарно-транспортних накладних № 5 від 13.03.2025 року та № 6 від 17.03.2025 року.
Щодо зазначення у графі отримувача товару за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними прізвища "Побережник" суд зазначає, що пунктом 2.11. договору поставки сторони погодили, що відвантаження товару (партії товару), що поставляється згідно умов договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником або вантажовідправником на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товару (партії товару). У випадку, якщо у покупця (уповноваженого представника покупця) будуть відсутні довіреність та/або інші документи, постачальник має право не відвантажувати замовлений та оплачений товар (партію товару), а повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар (партію товару), протягом 2 (двох) робочих днів з дати, коли відвантаження не відбулося, при цьому штрафні санкції до постачальника застосовуватись не будуть.
Згідно вимог статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Водночас, обставина поставки товару та фактичної передачі товару покупцю відповідачем-1 не заперечується.
Судом установлено, що матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем-1 позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору, доказів повернення отриманого товару, тощо.
За наведених обставин, в силу положень пункту 2.11. договору, статті 527 ЦК України, передача позивачем товару відповідачу-1 за спірними видатковими та товарно-транспортними накладними підтверджує обставину прийняття відповідачем-1 товару за видатковими накладними № 8 від 13.03.2025 року, № 9 від 17.03.2025 року, товарно-транспортними накладними № 5 від 13.03.2025 року, № 6 від 17.03.2025 року.
Представником відповідача-3 під час розгляд справи було подано заяву № 95/25 від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12966/25 від 02.12.2025) про надання показань (заяви) свідка та виклик у якості свідків у справі № 902/1281/25.
У вказаній заяві відповідач-3 клопотав щодо з'ясування обставин справи шляхом отримання показів свідків та подальшого допиту в якості свідків: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 із визначеним у клопотанні переліком запитань для підготовки заяв свідка.
Водночас, як було встановлено судом на час розгляду вказаної заяви відповідача-3 у матеріалах справи №902/1281/25 були відсутні заяви свідків, яких відповідач-3 просив викликати і допитати.
З огляду на вимоги статей 80, 87-89 ГПК України та приймаючи до уваги, що у матеріалах справи були відсутні письмові заяви свідків ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , які оформлені відповідно до статті 88 ГПК України та подані у строк для подання доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 95/25 від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12966/25 від 02.12.2025) про надання показань (заяви) свідка та виклик цих осіб у якості свідків у справі №902/1281/25.
За наслідком розгляду вказаної заяви судом постановлено ухвалу від 16 грудня 2025 року у справі № 902/1281/25 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 95/25 від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12966/25 від 02.12.2025) про надання показань (заяви) свідка та виклик у якості свідків у справі № 902/1281/25.
У свою чергу, як вбачається із видаткових накладних № 8 від 13.03.2025 року, № 9 від 17.03.2025 року, товарно-транспортних накладних № 5 від 13.03.2025 року, № 6 від 17.03.2025 року товаром поставленим згідно вказаних накладних є дизельне паливо.
Відповідно до платіжних інструкцій № 138 від 21.03.2025, № 139 від 21.03.2025, № 155 від 31.03.2025, № 161 від 01.04.2025, № 165 від 02.04.2025, № 258 від 29.04.2025, № 232 від 23.04.2025, № 263 від 30.04.2025 відповідачем-1 ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" при здійсненні оплати на користь позивача у призначенні платежу зазначено "оплата за дизельне паливо, згідно договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025".
Відповідно до наданих позивачем пояснень, видаткова та товарно-транспортна накладні від 13.03.2025, рахунок на оплату підписані між сторонами також у електронній формі за допомогою електронних підписів (т. 1 а.с. 176-178).
Щодо зауважень відповідача-3 про не підписання, відсутності доказів надіслання рахунків суд зазначає, що згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Разом з тим, рахунок на оплату за своєю правовою природою не є первинним документом, а є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, тобто носить інформаційний характер.
Враховуючи умови договору щодо оплати товару, визначену у видаткових накладних вартість товару, спосіб передачі рахунку не впливає на зміст та строки виконання покупцем грошового зобов'язання.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19.
Згідно з усталеними правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 910/55/23, від 30.04.2024 у справі № 910/5729/21, від 11.07.2023 у справі № 905/1223/21, від 11.01.2022 у справі № 927/738/19, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам під час розгляду справ належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Суд зауважує, що обставина здійснення між сторонами господарських операцій з поставки товару за договором поставки згідно наданих позивачем видаткових накладних підтверджується складенням та реєстрацією позивачем податкових накладних № 2 від 13.03.2025 на суму 1523200,00 гривень, № 3 від 17.03.2025 на суму 1528150,40 гривень (т. 1 а.с. 172-175).
Судом установлено, що зміст податкових накладних повністю відповідає обсягу та вартості товару, поставленого відповідачу-1 за видатковими накладними № 8 від 13.03.2025 року, № 9 від 17.03.2025 року, товарно-транспортними накладними № 5 від 13.03.2025 року, № 6 від 17.03.2025 року.
Згідно з наданою Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на виконання ухвали суду у листі № 10381/5/02-32-04-01-11 від 07.11.2025 (вх. № 01-34/1221025 від 11.11.2025) інформацією, органом ДПС повідомлено, що проведеним аналітичним аналізом встановлено, що ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 45297884) згідно податкових накладних № 2 від 13.03.2025 року та № 3 від 17.03.2025 придбавало товарну продукцію в ТОВ "Куликів Ойл" (код ЄДРПОУ 45438560) та згідно податкового законодавства мало право включити дані суми до податкового кредиту при поданні податкової декларації з ПДВ.
У вказаному листі Головним управлінням ДПС у Вінницькій області зазначено, що згідно з податковою інформацією, яка зберігається в базах даних Інформаційних систем Державної податкової служби, ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 45297884) в рядку 7 таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком нa додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % i 14%» розділу II «Податковий кредит" додатку 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (ДІ1)" до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року задекларовані операції з придбання у постачальника з індивідуальним податковим номером 454385613223, період складання податкової накладної - 03.2025, обсяг постачання (без податку на додану вартість) - 2542792 грн., сума податку на додану вартість за основною ставкою - 508558,40 гривень.
До листа ГУ ДПС у Вінницькій області додано копію податкової декларації за березень 2025 року та додатку 1 до цієї податкової декларації, яку подано ТОВ "Трейд Енерджі Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 45297884) за звітний (податковий) період, а саме за березень 2025 року (т. 2 а.с. 13-21).
Судом встановлено, що суму податку на додану вартість за складеними та зареєстрованими позивачем (індивідуальний податковий номер 454385613233) податковими накладними відображено відповідачем-1 у розділі податковий кредит у Додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2025 у складі податкового кредиту за звітний місяць у загальній сумі обсягу постачання 2 542 792,00 гривень без ПДВ та ПДВ в сумі 508 558,40 гривень (т. 2 а.с. 17-19).
Отже, відповідачем-1 як покупцем товару віднесено до складу податкового кредиту 508 558,40 гривень за господарськими операціями з постачання позивачем товару на загальну суму 2 542 792,00 гривень без ПДВ, разом з ПДВ 3 051 350,40 гривень.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець передбачив, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 9.2. постанови від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 конкретизувала висновок колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду, викладений у пункті 44 постанови від 28.08.2020 зі справи №922/2081/19, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача-1 до позивача після фактичної реєстрації податкових накладних щодо необхідності їх коригування, як таких, що не відповідають змісту первинних документів, як і відсутні докази складення позивачем як постачальником товару розрахунку - коригування до податкових накладних.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20). Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 906/1222/19).
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
З огляду на здійснену судом оцінку доказів у своїй сукупності щодо поставки позивачем відповідачу-1 товару на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних, що містяться у матеріалах справи, складення та реєстрації позивачем податкових накладних на весь обсяг та суму поставки, включення відповідачем-1 до складу податкових зобов'язань звітного періоду (березень 2025) ПДВ у сумі 508 558,40 гривень по операціях з постачання товарів ТОВ "Куликів Ойл", здійснення відповідачем-1 часткового розрахунку з моменту переходу права власності на товар, відсутність заперечень відповідача-1, як покупця щодо отримання товару за договором поставки на підставі спірних видаткових та товарно-транспортних накладних, враховуючи стандарт вірогідності доказів, суд вважає більш переконливими та вірогідними докази подані позивачем щодо поставки відповідачу-1 товару, ніж заперечення та пояснення надані відповідачем-3 на їх спростування.
За таких обставин, доводи відповідача-3 про відсутність належних та допустимих доказів поставки позивачем товару на користь відповідача-1 та необгрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості судом відхиляються.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом установлено, що у пункті 3.2. договору поставки сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити 100% оплату (в тому числі ПДВ), за поставку кожної окремої партії товару не пізніше 10-го (десятого) дня з моменту відвантаженого постачальником дизельного палива згідно видаткової накладної, товарно-транспортної накладної і рахунка-фактури, якщо інше не зазначено в додатках до договору.
Згідно з пунктами 3.3., 3.4. договору поставки право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в товаросупровідних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Таким чином, за видатковою накладною № 8 від 13.03.2025 відповідач-1 мав здійснити оплату поставленого товару до 23.03.2025року та за видатковою накладною № 9 від 17.03.2025 - до 27.03.2025 року.
Згідно вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання згідно зі статтею 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обставини, на які посилається позивач у позові, відповідачі під час розгляду справи не спростували.
Як убачається із матеріалів справи на виконання вимог договору позивачем поставлено відповідачу-1 товар (дизельне паливо) на загальну суму 3 051 350,40 гривень.
Судом установлено, що відповідачем-1 здійснено часткову оплату поставленого товару у розмірі 231 000,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями № 138 від 21.03.2025, № 139 від 21.03.2025, № 155 від 31.03.2025, № 161 від 01.04.2025, № 165 від 02.04.2025, № 258 від 29.04.2025, № 232 від 23.04.2025, № 263 від 30.04.2025.
Водночас, позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач-1 за договором поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11.03.2025 року здійснив частковий розрахунок у сумі 446 000,00 гривень.
Суд зауважує, що у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Отже, ненадання позивачем доказів на підтвердження здійсненої відповідачем-1 оплати за договором поставки у сумі 215 000,00 гривень, зокрема банківських виписок, платіжних інструкцій, тощо, не є підставою для спростування обставини часткового розрахунку в сумі 446 000,00 гривень, враховуючи визнання цієї обставини позивачем у позові.
З огляду на подання позивачем у справі сукупності доказів про наявність невиконаного відповідачем-1 грошового зобов'язання у розмірі 2 605 350,40 гривень та враховуючи, що відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості за переданий товар, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 порушено зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати 2 605 350,40 гривень заборгованості, тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення вказаної суми основного боргу.
Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, судом враховано таке.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.
Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За приписами статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Положеннями пункту 1.1. договорів поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025 сторони передбачили, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед постачальником за виконання покупцем його зобов'язань, що випливають з договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від "11" березня 2025 року, укладеного між постачальником та покупцем (далі - договір поставки) та за їх порушення покупцем.
За умовами пунктів 1.3., 1.3.1. договорів поруки №№ 2,3 від 13.03.2025 сторонами визначено, що основними зобов'язаннями покупця за договором поставки, виконання яких забезпечується цими договорами є проведення оплати вартості товару - дизельного палива згідно видаткової накладної №8 до 23 березня 2025 року за договором поставки у розмірі 1 523 200 (один мільйон п'ятсот двадцять три тисячі двісті) гривень 00 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 253 866 (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесяте шість) гривень 67 коп. у строки визначені умовами п. 3.2. договору поставки.
Відповідно до пунктів 1.3., 1.3.1. договорів поруки №№ 4,5 від 17.03.2025 сторонами визначено, що основними зобов'язаннями покупця за договором поставки, виконання яких забезпечується цими договорами є проведення оплати вартості товару - дизельного палива згідно видаткової накладної №9 до 27 березня 2025 року за договором поставки у розмірі 1 528 150 (один мільйон п'ятсот двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень 40 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 254 691 (двісті п'ятдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто один) гривень 73 коп. у строки визначені умовами п. 3.2. договору поставки.
Судом установлено, що за умовами пункту 3.2. договору поставки за видатковою накладною № 8 від 13.03.2025 відповідач-1 мав здійснити оплату поставленого товару до 23.03.2025року та за видатковою накладною № 9 від 17.03.2025 - до 27.03.2025 року.
Судом взято до уваги, що зазначення у пунктах 1.3., 1.3.1. договорів поруки "згідно видаткової накладної №8 до 23 березня 2025 року за договором поставки" та "згідно видаткової накладної №9 до 27 березня 2025 року за договором поставки" відповідає умовам договору поставки нафтопродуктів № 1103-1 від 11 березня 2025 року та видатковим накладним за вказаним договором щодо змісту, обсягу та підстави виникнення грошового зобов'язання боржника, за виконання якого поручалися поручителі та строку його виконання за пунктом 3.2. договору поставки.
Пунктом 1.4. договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед постачальником солідарно з покупцем у тому ж обсязі, що і покупець, включаючи сплату основного боргу (суми поставленого товару), неустойки, 3% річних, інфляційних втрат, відшкодування збитків, якщо такі будуть мати місце у разі порушення умов договору поставки.
Відповідно до пункту 1.5. договору поруки у разі зміни основних зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності покупця, поручитель несе відповідальність за порушення основних зобов'язань покупця за договором поставки в обсязі, що існував до такої зміни основних зобов'язань.
Згідно з пунктом 1.6. договору поруки строк поруки до повного погашення основних зобов'язань за умовами п.п. 1.3, 1.4. договору.
За умовами пункту 2.1. договорів поруки обсяг відповідальність поручителя перед постачальником у разі порушення покупцем основних зобов'язань включає: оплату постачальнику суми боргу - вартість поставленого товару, що визначений п. 1.3. договору, після закінчення граничного строку на його оплату покупцем за умовами договору поставки (пункт 2.1.1. договорів поруки); відшкодування постачальнику шкоди, завданої невиконанням чи неналежним виконанням основних зобов'язань (пункт 2.1.2. договорів поруки); сплату постачальнику, у разі порушення умов договору поставки з оплати поставленого товару, неустойку, 3% річних, інфляційних втрат за весь час прострочення покупцем виконання основних зобов'язань (пункт 2.1.3. договорів поруки).
Згідно з пунктом 3.1. договорів поруки відповідальність поручителя настає з моменту порушення покупцем будь-якого основного зобов'язання та інших зобов'язань визначених договором, покупець, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою зa цим договором, повинен негайно повідомити про це поручителя.
Відповідно до пункту 3.2. договорів постачальник має право звернутися до поручителя не раніше наступного дня після настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання, якщо основне зобов'язання не було виконане повністю. Вимога постачальника є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем основних зобов'язань та інших зобов'язань, передбачених п.2.1 цього договору, в розмірі, визначеному постачальником у відповідній письмовій вимозі.
За змістом пункту 3.3. договорів поставки у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов'язання поручитель і покупець відповідають перед постачальником як солідарні боржники, при цьому постачальник має право вимагати від поручителя виконання як основних зобов'язань, так і зобов'язань по сплаті неустойки, 3 % річних, інфляційних втрат, відшкодування збитків, якщо такі будуть мати місце у разі порушення умов договору поставки.
Пунктом 3.4. договорів поруки передбачено, що поручитель зобов'язується виконати свої зобов'язання відповідно до цього договору не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги постачальника.
Пунктом 3.6. договорів поруки визначено, що факт виконання поручителем зобов'язань перед постачальником може засвідчуватися актом виконання поруки, який підписується поручителем тa постачальником.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами договору взятих за його умовами зобов'язань (пункт 6.1. договорів поруки).
Згідно з пунктом 6.2. договорів поруки порука за цим договором припиняється з наступних підстав: з припиненням всіх забезпечених нею зобов'язань (пункт 6.2.1. договорів поруки); якщо після настання строку виконання зобов'язання постачальник письмово відмовився прийняти належне його виконання покупцем або поручителем (пункт 6.2.2. договорів поруки); у разі переведення боргу за договором поставки на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником за поставки (пункт 6.2.3. договорів поруки); після закінчення строку поруки, встановленого цим договором (пункт 6.2.4. договорів поруки).
За змістом пункту 6.3. договорів поруки визнання недійсним будь-якого положення цього договору не тягне за собою недійсність всього договору, оскільки можна припустити, що даний договір був би укладений сторонами і без включення визнаної недійсною частини цього договору.
У відзиві на позов відповідач-3 заперечив обставину підписання уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" договорів поруки.
Судом установлено, що на момент укладення договорів поруки від 13.03.2025 № 3 та від 17.03.2025 № 5 керівником Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" згідно відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була ОСОБА_6 .
Надалі товариством вносились зміни до реєстру щодо зміни керівника товариства на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Суд зауважує, щодо відсутності у матеріалах справи письмової заяви ОСОБА_6 (її заяви як свідка), яка була підписантом договорів поруки № 3 від 13.03.2025 та № 5 від 17.03.2025 та виконувала обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" на час укладення договорів поруки щодо не підписання нею спірних договорів поруки від 13.03.2025 № 3, від 17.03.2025 №5 зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В".
До завершення розгляду справи по суті заяви ОСОБА_6 (заяви свідка) щодо не підписання нею спірних договорів поруки від 13.03.2025 № 3 та від 17.03.2025 № 5 зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" ні відповідачем-3 ні іншими учасниками справи суду не надано, що унеможливлювало її виклик та допит у якості свідка з приводу обставин підписання/не підписання цих договорів.
Також, станом на час ухвалення судового рішення у справі № 902/1281/25 жоден із підписантів договорів поруки не заперечив у спосіб передбачений процесуальним законом обставини підписання таких документів та не зазначив про не підписання таких документів/або їх підписання іншою не уповноваженою особою.
Як убачається із матеріалів справи 06 серпня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" як поручителям за договорами поруки №№ 2,3 від 13.03.2025, №№ 4,5 від 17.03.2025 вимоги № 1 від 04.08.2025, № 2 від 04.08.2025, № 3 від 04.08.2025 та № 4 від 04.08.2025, у яких позивач вимагав від поручителів оплатити протягом 10 днів з моменту отримання вимоги суму основного боргу у розмірі 1 077 200,00 гривень за договором поставки та видатковою накладною № 8 від 13.03.2025 та у розмірі 1 528 150,40 гривень за договором поставки та видатковою накладною № 9 від 17.03.2025 за реквізитами, зазначеними у вимозі (т. 1 а.с. 25-32).
Згідно відміток органу поштового зв'язку вказану кореспонденцію отримано адресатами, у тому числі ТОВ "Санпарк-В" 12.08.2025 року.
Разом з тим, відповідачем-3 не надано суду доказів відхилення вимог позивача, направлення позивачу відповідей щодо невизнання пред'явлених вимог з підстав заперечення обставин підписання договорів поруки.
Під час розгляду справи відповідачем-3 було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 902/1281/25.
Ухвалою від 16.12.2025 року судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" № 94/25 від 02.12.2025 (вх. № 01-34/12963/25 від 02.12.2025) про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 902/1281/25.
Рішення суду про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 902/1281/25 мотивоване, зокрема, тим, що питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Суд звернув увагу, що твердження представника відповідача-3, який не є підписантом спірних договорів та первинних документів, що в укладених між позивачем та відповідачем-3 договорах поруки від 13.03.2025 № 3 та від 17.03.2025 № 5 підписи одних і тих самих підписантів відрізняються на двох різних договорах, а також припущення про не підписання особами, які діяли від імені інших сторін договору поставки, договорів поруки, припущення про не підписання особами, зазначеними у клопотанні, первинних документів за відсутності у матеріалах справи показів цих осіб (безпосередніх підписантів), оформлених у порядку та у спосіб, визначений статтею 88 ГПК України щодо обставин, про які стверджує представник відповідача-3 не є обгрунтованою підставою для призначення у справі судової експертизи. Судом було зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби, зокрема для усунення суперечностей між доказами, які містяться у матеріалах справи з питань, які потребують спеціальних знань. Станом на день розгляду клопотання, жодна із перелічених відповідачем-3 у клопотанні осіб, що підписувала від імені юридичних осіб договори та первинні документи та скріплювала підписи печатками юридичних осіб не заперечила у спосіб передбачений процесуальним законом обставини підписання таких документів та не зазначила про не підписання таких документів/або їх підписання іншою не уповноваженою особою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі №902/1281/25.
Судом також враховано, що відповідачем-3 не були надані докази на підтвердження того, що печатка в спірному періоді була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння товариства, через що цією печаткою могла протиправно скористатись інша особа.
З огляду на вищевикладене, доводи відповідача-3 щодо не підписання уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" договорів поруки судом відхиляються.
Із матеріалів справи вбачається, що взятих на себе зобов'язань за договором поставки та договорами поруки у строк, визначений пунктом 3.4. договорів поруки відповідач-2 та відповідач-3 не виконали.
Доказів сплати відповідачем-2, відповідачем-3 заборгованості у розмірі 2 605 350,40 гривень на користь позивача матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання (частина 4 статті 559 ЦК України).
Оскільки зобов'язання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл" перед позивачем не виконані, поручителі Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" як солідарні боржники відповідають перед кредитором за виконання зобов'язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник.
На дату звернення позивача з позовом, обставин припинення поруки з підстав визначених умовами договорів поруки та чинним законодавством судом не встановлено.
Доказів, що спростовують розмір заборгованості або доказів щодо її повної сплати відповідачем-1 або Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи", Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги положення договорів поруки щодо солідарної відповідальності відповідача-2, відповідача-3 за виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язання за договором поставки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 2 605 350,40 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Суд зауважує, що справу розглянуто у розумний строк, який був об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов'язків.
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачами не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості у розмірі 2 605 350,40 гривень.
Щодо заходів забезпечення позову.
Вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2025 року у справі № 902/1281/25 заходи забезпечення позову, відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно частини 8 статті 145 ГПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 345 від 11.09.2025 сплачено судовий збір у розмірі 31 264,21 гривень та згідно платіжної інструкції № 344 від 11.09.2025 сплачено судовий збір у розмірі 1514,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, витрати на сплату судового збору в сумі 32 778,21 гривень покладаються на відповідачів у рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777" (04080, місто Київ, вул. Хвойки Вікентія, будинок 18/14, ідентифікаційний код юридичної особи 45297884), Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" (21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, будинок 31-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43642385), Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" (03143, місто Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150 Г, прим. 309, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42777749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (80362, Львівська обл., Львівський р-н, селище міського типу Куликів(з), вул. Шевченка, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 45438560) заборгованість у розмірі 2 605 350,40 гривень.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777" (04080, місто Київ, вул. Хвойки Вікентія, будинок 18/14, ідентифікаційний код юридичної особи 45297884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (80362, Львівська обл., Львівський р-н, селище міського типу Куликів(з), вул. Шевченка, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 45438560) 10 926,07 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" (21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, будинок 31-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43642385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (80362, Львівська обл., Львівський р-н, селище міського типу Куликів(з), вул. Шевченка, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 45438560) 10 926,07 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" (03143, місто Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150 Г, прим. 309, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42777749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (80362, Львівська обл., Львівський р-н, селище міського типу Куликів(з), вул. Шевченка, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 45438560) 10 926,07 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
9. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 03 березня 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2-5 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.