ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 березня 2026 року Справа № 906/504/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 (повний текст - 15.12.2025) у справі №906/504/25 (суддя Прядко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В."
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про зобов'язання вчинити певні дії
за участі представників:
позивача - Сичов Денис Володимирович (поза межами приміщення суду);
відповідача - Алєксійчук Сергій Вікторович (поза межами приміщення суду);
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 у справі №906/504/25 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В." до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В." права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифом для споживача електричної енергії І (першого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.04.2025.
Визнано відсутність у Акціонерного товариства "Житомиробленерго" права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-V від 11.11.2022 за тарифом для споживача електричної енергії ІІ (другого) класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.04.2025.
Зобов'язано Акціонерне товариство "Житомиробленерго" здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В." у період з січня 2022 року по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу електричної енергії №102-V від 11.11.2022, шляхом застосування тарифів для 1 (першого) класу напруги.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 9084,00 грн судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для другого класу, у даному випадку, є неправомірними, оскільки вищевикладені обставини, підтверджують відсутність між позивачем та відповідачем межі балансової належності, тобто позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, а є субспоживачем, що, зокрема, отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за першим класом напруги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Житомиробленерго» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що 11.11.2022 між АТ «Житомиробленерго» та ТОВ “Фортуна Л.В.» було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-V, відповідно до пункту 12.8 якого, невід'ємною частиною Договору є додатки. Згідно з Додатком №3.1 “Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача» сторонами погоджено та чітко визначено, що об'єкт Позивача “частина нежилих приміщень в будівлі Крутильно-витяжного цеху» (вул.Промислова, 1/154 в м.Житомирі) відноситься до ІІ класу напруги.
Звертає увагу, що впродовж дії даного договору від позивача не надходило жодних пропозицій щодо необхідності перегляду діючих договірних відносин, зокрема, що стосуються питання віднесення об'єкту споживача до 2 (другого) класу напруги. Також відсутні звернення до НКРЕКП щодо застосування (врегулювання) тарифу, хоча це прямо передбачено п.12.7. Договору №102-V.
На підставі положень діючого договору Оператор системи розподілу застосовував тариф для споживача який відноситься до ІІ класу напруги.
Тому апелянт вважає, що задоволення судом вимоги позивача щодо застосування тарифів по І класу напруги прямо суперечить положенням діючого договору, положенням статті 654 ЦК України (щодо внесення змін у діючий договір).
Стверджує, що позивачем не вірно застосований спосіб захисту порушених прав. Вибраний спосіб захисту порушеного права або інтересу не є ефективним, так як другий клас напруги визначений у договорі №102-V від 11.11.2022, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Посилається на практику Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постановах по справах №№910/9167/19, 920/915/19, 607/11746/17, 910/9167/19.
На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції: скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 у справі №906/504/25 та прийняти нове про відмову у задоволенні позову; стягнути з позивача на користь відповідача витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Листом від 06.01.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
27.01.2026 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 у справі №906/504/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 02.03.2026 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано відповідачу у строк до 26.02.2026 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
13.02.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В." через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу.
За доводами представника позивача всі рахунку та акти які направлялись відповідачем до 01.01.2023 були прораховані по тарифу встановленому для споживачів на І (першому) класі напруги, що підтверджується доказами долученими до позовної заяви. Отже, відповідачем не заперечувався факт перебування позивача на І (першому) класі напруги протягом 2022 року договірних взаємовідносин між сторонами.
Однак, починаючи з січня 2023 року відповідач почав виставляти рахунки та направляти Акти наданих послуг розподілу по тарифу що встановлений для споживачів на ІІ (другому) класі напруги. Свої дії відповідач акцентує тим, що з 01.01.2022 набула чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 №1430, якою внесені зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175.
Представник позивача зазначає, що описана поведінка відповідача не відповідає обраній ним у спорі правовій позиції та тлумаченню обставин справи і не підтверджує обставин щодо наявності підстав для розрахунку позивачу вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифом для споживача електричної енергії ІІ класу напруги, оскільки є проявом суперечливої поведінки відповідача, що в свою чергу трактується на користь позивача.
Стверджує, що єдиним критерієм для визначення класу напруги є точка підключення та межа балансової належності з Оператором системи, а будь-які інші характеристики мереж/підключення Підприємства не можуть бути основою для визначення класу напруги.
Представник позивача посилається, зокрема, на висновки Верховного Суду, викладені за результатами розгляду справ №№906/1213/23, 906/474/24, 906/1214/23, 906/1152/23, 906/447/23, 906/600/23, 906/497/23, 906/445/23 та 906/446/23, де досліджувалось питання межі балансової належності та встановлення класу напруги.
На підставі викладеного представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В." просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 16.02.2026 задоволено клопотання та забезпечено представнику ТОВ "Фортуна Л.В." - адвокату Сичову Денису Володимировичу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 27.02.2026 задоволено клопотання та забезпечено представнику Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Алєксійчуку Сергію Вікторовичу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Алєксійчук Сергій Вікторович в судовому засіданні 02.03.2026 вийшов на зв'язок у режимі відеоконференції, однак, через технічні проблеми зі сторони представника у нього були відсутні зображення та звук.
Суд при цьому мав технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції, надавав консультації для усунення технічних проблем, однак, останні так і не були усунуті.
Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
З огляду на наявність технічних проблем зі сторони представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго", на підставі ч.5 ст.197 ГПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, доводи апелянта викладені безпосередньо в апеляційній скарзі, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 у справі №906/504/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Надалі, представник Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Алєксійчук Сергій Вікторович зміг налагодити відеоконференцзв'язок та був присутній під час проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) постанови.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
11.11.2022 між АТ "Житомиробленерго" в особі заступника начальника району з комерційних питань Житомирського РЕМ (оператор системи) та ТОВ "Фортуна Л.В." (споживач) шляхом подання заяви-приєднання (а.с.28 на звороті) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-V (далі - договір, договір №102-V від 11.11.2022) (а.с.26-28).
Як передбачено пунктом 1 цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п.1.2, умови договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача та субспоживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3.1 до цього договору (п.2.2 договору).
Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 “Порядок розрахунків» (п.2.3 договору).
Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору, ціною договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача, зазначені в паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора.
За умовами п.5.3 договору, тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 “Порядок розрахунків».
Споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу (передачі), або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу (передачу) оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує постачальник (п.5.4 договору).
Як встановлено пп.1, 6 п.6.1 договору, оператор системи зобов'язується виконувати умови цього договору, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію.
Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу (передачу) безпосередньо оператору системи здійснювати таку оплату у терміни, передбачені додатком 4 до цього договору (пп.1, 8 п.6.2 договору).
Відповідно до п.11.1 договору у редакції додаткової угоди №б/н від 11.11.2022, цей договір укладається на строк до 30.11.2024, вул.Промислова, 1/154, та набирає чинності з дня його підписання. Сторони забезпечують виконання умов цього договору в повному обсязі та, після закінчення терміну дії договору, електрозабезпечення споживача припиняється (а.с.35).
Пунктами 12.1, 12.7 договору визначено, що інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП.
Додатки до договору знаходяться в матеріалах справи (а.с.28, на звороті - 32), підписані сторонами без будь-яких зауважень.
Так, у додатку 2 до договору (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії ТОВ "Фортуна Л.В.") визначено, зокрема, ступінь напруги приєднання об'єктів споживача (позивача) (частина нежитлових приміщень в будівлі Крутильно-витяжного цеху (S-643,5 м2 за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир) - 110/10/6/0,4; дозволена потужність - 250,0 кВ (а.с.29).
Згідно з додатком 3.1 до договору (Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача), EIC-код площадки вимірювання, точки комерційного обліку - 62Z7238315645009, назва об'єкта - частина нежитлових приміщень в будівлі Крутильно-витяжного цеху (S-643,5 м2 за адресою: вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, балансова належність: ПС 110/60/6кВ ЗХВ ТП-42 (ФОП Шолох В.В.), дозволена потужність - 250,0 Кв, електролічильник тип ZMG405CR4/041b.37 S2 номер 38993078, місце установки приладів обліку - РУ-0,4 кВ ТП-42, ступінь напруги приєднання - 110/10/6/0,4 кВ, клас напруги - 2 (напруга на межі розподілу нижче 27,5 кВ) (а.с.29 на звороті ).
У пункті 4 додатку 4 до договору (Порядок розрахунків) погоджено, що оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюються оператором системи в порядку та у строки, визначені нормативно-правовими актами (а.с.30).
Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту 62Z7238315645009 (додаток 6.1 до договору №102-V від 11.11.2022) та однолінійної схеми електропостачання (додаток №7 до договору №102-V від 11.11.2022), позивач є субспоживачем, що підключений через електроустановки ФОП Шолоха В.В. (а.с.31).
Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №8 до договору) розподіл електричної енергії споживачу - ТОВ "Фортуна Л.В." здійснюється по нормальній схемі від підстанції (трансформаторного пункту): п/с Житомирська, п/с “ЗВА». Межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між основним споживачем - ФОП Шолохом В.В. і оператором системи - АТ "Житомиробленерго": на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш.110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш.110 Кв п/с ЗХВ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська. Межа розподілу балансової відповідальності між основним споживачем - ФОП Шолохом В.В. та споживачем - ТОВ "Фортуна Л.В." встановлюється на кінцівках КЛ-0,4 кВ в РУ-0,4 кВ тп-42 (а.с.31).
Також 11.11.2022 між АТ "Житомиробленерго" в особі заступника начальника району з комерційних питань Житомирського РЕМ (оператор системи) та ТОВ "Фортуна Л.В." (споживач) було укладено договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №102-V РЕ, згідно з п.1.1 якого оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мереж та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (а.с.33-34).
Як зазначено вище, основним споживачем, до технологічних електричних мереж якого приєднаний об'єкт позивача, є ФОП Шолох В.В.
З матеріалів справи слідує, що 04.03.2014 між ФОП Шолохом В.В. (далі - власник мереж) та ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (далі - користувач) було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж (далі - договір від 04.03.2014) (а.с.90-97), згідно з п.1.1 якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка "Однолінійна схема (додаток №1), наданого власником мереж з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.
Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток №2) (п.1.2 договору від 04.03.2014). Технічні характеристики електричних мереж у точках приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, наведені в додатку "Перелік об'єктів споживачів, які приєднані до мереж власника" (додаток №3) (п.1.3 договору від 04.03.2014).
Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №2 до договору від 04.03.2014), межа розподілу балансової відповідальності за стан електромереж встановлюється між власником мереж (ФОП Шолох В.В.) і користувачем (Житомирський РЕМ) на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш.110 кB п/с "ЗХВ" з ПЛ-110 кВ п/с "ЗВА" та 2 с.ш.110 кВ п/с "ЗХВ" з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська. Користувач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію ПЛ-110 кВ п/с "ЗВА" - п/с "ЗХВ" ПЛ-110 кВ п/с "Житомирська" - п/с ЗХВ до межі розподілу. Власник мереж (ФОП Шолох В.В.) несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію п/с 110/10/6 кВ "ЗХВ" засоби обліку ел.енергії, пломби на них та все внутрішнє ел.обладнання ФОП Шолоха В.В. (а.с.92 на звороті).
22.12.2022 Регулятором оприлюднено постанову від 21.12.2022 №1797 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ “Житомиробленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання», відповідно до якої встановлено Акціонерному товариству “Житомиробленерго» на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні:
- для першого класу напруги - 271,70 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість);
- для другого класу напруги - 1432,11 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість).
За доводами позивача, відповідач під час виставлення рахунків повинен керуватись встановленим розміром тарифу для I класу напруги згідно вищевказаної постанови Регулятора. На підставі договору відповідачем кожного місяця виставлялись рахунки позивачу за послуги розподілу електричної енергії за встановленими тарифами, які оплачувались позивачем у встановлені договором строки, та належним чином укладались акти приймання-передачі до договору. Однак, починаючи з 2023 року, відповідач почав виставляти рахунки та направляти акти наданих послуг розподілу по тарифу, що встановлений для II класу напруги (а.с.36-55). Позивач, у свою чергу, розуміючи монопольне становище відповідача у питанні надання послуг розподілу електричної енергії, з метою уникнення відключення від споживання електроенергії, здійснював оплати за виставленими рахунками. Відповідач у добровільному порядку відмовився перевести відповідача на тариф, встановлений для I класу напруги, і здійснити перерахування фактично сплачених коштів. З огляду на викладені обставини, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Правовідносини між сторонами за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-V від 11.11.2022 виникли у сфері роздрібного ринку електричної енергії, у яких відповідач є оператором системи розподілу, а позивач - субспоживачем електричної енергії (споживачем, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача).
Нормами ст.45 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Як встановлено ч.4 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно з пп.5 п.2 ст.2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами роздрібного ринку.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) (у редакції, чинній на момент укладення договору), які є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби (п.1.1.1 ПРРЕЕ).
Згідно з п.1.1.2 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Пункт 1.2.1 ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
За змістом п.2.1.1 ПРРЕЕ, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку. Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.
Пункт 2.1.2 ПРРЕЕ встановлює, що оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих правил (абз.1 п.2.1.5 ПРРЕЕ).
Як передбачено абз.2 п.2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до п.4.28 ПРРЕЕ, оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно з п.4.29 ПРРЕЕ порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).
Постанова НКРЕКП від 13.08.1998 №1052, якою затверджено Порядок визначення класів споживачів», втратила чинність 01.01.2022 згідно з постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1431.
01.01.2022 набрала чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 №1430, якою внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175, зокрема п.8.1 глави 8 доповнено трьома новими абзацами (зі змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП №706 від 12.07.2022) такого змісту:
"Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВт та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.
Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВт, відносяться до 2 класу напруги.
Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".
При цьому суд відзначає, що Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1430, який діє з 01.01.2022, не передбачено порядку визначення класів для субспоживачів електричної енергії.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2024 у справі №906/446/23 зазначив, що класом напруги називають чисельне значення напруги, яке застосовується в електричних мережах для передачі енергії споживачам; критерієм розмежування класів споживачів є ступінь напруги на межі балансової належності між мережею оператора системи розподілу та споживачем (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2024 у справі №906/447/23, від 05.09.2024 у справі №906/600/23).
Таким чином, питання нормативної регламентації критеріїв для визначення класу напруги врегульовано у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, який затверджено постановою НКРЕКП №1175 від 05.10.2018, зі змінами та доповненнями.
Отже, єдиним критерієм для визначення класу напруги є межа балансової належності з оператором системи, а будь-які інші характеристики мереж/підключення підприємства не можуть бути основою для визначення класу напруги.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу (АТ "Житомиробленерго") безпосередньо, а є субспоживачем, що отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж (ФОП Шолоха В.В.), який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу (АТ "Житомиробленерго") на межі балансової належності за 1 класом напруги.
Договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-V від 11.11.2022, укладеним між АТ "Житомиробленерго" та ТОВ "Фортуна Л.В.", та договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 04.03.2014, укладеним між ФОП Шолохом В.В. та АТ "Житомиробленерго", не передбачено межі балансової належності у ТОВ "Фортуна Л.В." з АТ "Житомиробленерго" (оператором системи) безпосередньо у зв'язку з тим, що відповідач здійснює розподіл електричної енергії позивачу через мережі ФОП Шолоха В.В., якому у свою чергу здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1 класом напруги.
Слід врахувати, що до моменту укладення між ним та відповідачем договору №102-V від 11.11.2022 ЕІС-кодом точки комерційного обліку 62Z7238315645009 та електролічильником типу ZMG405CR4/041b.37 S2 номер 38993078 користувалось ТОВ "Жанетт Україна" на підставі договору про постачання електричної енергії №102-V від 13.10.2017, укладеного між Житомирським РЕМ ПрАТ "ЕК" "Житомиробленерго" та ТОВ "Жанетт Україна" (а.с.11-18). Викладене підтверджується додатком №3.3 (Відомості про приєднані електроустановки субспоживачів) до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Я, укладеного між ФОП Шолохом В.В. та АТ "Житомиробленерго" (а.с.19-25). Згідно вказаного додатку, ТОВ "Жанетт Україна" є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на 1 класі напруги (а.с.23-24).
Відповідач викладені обставини не заперечив і доказів на їх спростування суду не надав.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для другого класу, у даному випадку, є неправомірними і недобросовісними, оскільки вищевикладені обставини, підтверджують відсутність між позивачем та відповідачем межі балансової належності, тобто позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, а є субспоживачем, що, зокрема, отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за першим класом напруги.
Верховний Суд, у подібних правовідносинах залишаючи в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову, по справах №906/835/23, №906/172/23, №906/835/23 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача з нарахування позивачам у кожній зі справ тарифу за послуги з розподілу енергії за II (другим) класом напруги, з урахуванням того, що між сторонами спору у кожній зі справ безпосередньо відсутня межа балансової належності, а в укладених договорах встановлено напругу приєднання на об'єктах позивача, що відповідає І (першому) класу напруги.
Щодо посилання апелянта на висновки Верховного Суду у справах №№910/9167/19, 920/915/19, 607/11746/17, 910/9167/19, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.
Так, у справі №910/9167/19 предметом спору була вимога щодо зобов'язання відповідача надати повний обсяг послуг на умовах договору про закупівлю послуг; у справі №920/915/19 розглядався спір про стягнення заборгованості за договором поставки та визнання договору діючим; у справі №607/11746/17 спір між двома фізичними особами стосувався стягнення грошових коштів за невиконання зобов'язання за договором транспортного експедирування.
Апелянт лише цитує загальні висновки суду касаційної інстанції у наведених справах щодо правової природи, порядку укладення договору та його обов'язковості для сторін, проте не зазначає конкретних аргументів щодо неправильного застосування судом у справі, що переглядається, наведених в скарзі норм права та не викладає суті допущених судом порушень.
Натомість у справі, що переглядається, вирішувався зовсім інший спір - щодо правомірності дій відповідача зі зміни позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за класом напруги. При цьому у даній справі суд першої інстанції чітко встановив відсутність доказів внесення сторонами змін в договір №102-V в порядку, встановленому цим договором.
Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц вказала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ та з огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин справ, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі.
У справі №913/864/21, висновками в якій апелянт також обґрунтовує наявність підстави для апеляційного оскарження рішення, Верховний Суд висловив правову позицію щодо способу захисту порушеного права у спорі про стягнення заборгованості з оплати товару та зобов'язання вчинити дії щодо вивезення товару, а отже навів правові висновки щодо способу захисту порушеного права з огляду на предмет позову, який є відмінним від предмета позову у справі, яка розглядається.
Крім того, зацитовані скаржником в скарзі правові висновки Верховного Суду щодо способів судового захисту є загальними вимогами процесуального та матеріального законодавства, певним алгоритмом дій суду та мають бути дотримані судами при розгляді будь-якого судового спору. Однак у кожній з наведених справ, які переглядались Верховним Судом, ці норми та принципи застосовані з урахуванням конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів в межах конкретного предмету доказування.
Отже, цитування скаржниками окремих висновків, наведених у вказаних вище постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави для скасування оскаржуваного рішення, а зміст зазначених апелянтом постанов не свідчить про застосування судом першої інстанції норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.
З огляду на викладене, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається відповідач, стосуються правовідносин, які очевидно не є подібними з правовідносинами у даній справі, що розглядається.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2025 у аналогійній справі №906/474/24 за результатами розгляду касаційної скарги АТ "Житомиробленерго".
Згідно з ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Л.В." до Акціонерного товариства "Житомиробленерго".
Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у справі покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2025 у справі №906/504/25 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 04.03.2026.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.