вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2026 р. Справа№ 925/271/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Лучинович І.В.;
від відповідача: Батурін Ю.В. (поза межами приміщення суду)
Забой І.Є.
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025, повний текст складено 02.10.2025
у справі № 925/271/25 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Панич Валентини Михайлівни
до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
про визнання незаконним та скасування рішення
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
0.03.2025 позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача, в якому просив суд:
визнати незаконним та скасувати рішення Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі ВСП «Черкаські енергетичні мережі», оформлене протоколом №007059/3 від 27.02.2025 року з розгляду акту, яким акт про порушення № 007059 від 06.12.2024 року відносно споживача ФОП Панич В.М. визнано складеним правомірно, а споживача - причетним до порушення, вказаного у акті та нараховано обсяг, її вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 596 928 грн 82 коп.;
відшкодувати судові витрати.
Позов мотивовано відсутністю події порушення позивачем п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, виявлена відповідачем і зафіксована в акті про порушення № 007059 від 06.12.2024 відсутність пломби оператора системи, встановленої на дверях ВРП-0,4кВт, не надає доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, не створює загрози безоблікового споживання позивачем електричної енергії, тому не може бути підставою покладення на позивача відповідальності, встановленої оспореним рішенням відповідача.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські енергетичні мережі» з розгляду акту про порушення від 06.12.2024 року № 007059, оформлене протоколом від 27.02.2025 № 007059/3. Стягнуто з Акціонерного товариства «Черкасиобленерго на користь Фізичної особи-підприємця Панич Валентини Михайлівни 13028 грн судових витрат. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Панич Валентини Михайлівни в частині вимог про стягнення 12 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовлено.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що не проведення представниками оператора системи розподілу контрольного огляду засобу комерційного обліку споживача не рідше одного разу на шість місяців, не вплинуло на розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по акту про порушення, так як було застосовано період з 05.06.2024 по 05.12.2024 ПРРЕЕ (за шість місяців), виходячи з величини договірної потужності - 30 кВт.
Скаржник зазначає, що ПРРЕЕ встановлено, що пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням, і в такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу самого засобу обліку електричної енергії спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики не передбачено.
Скаржник звертає увагу на те, що через відсутність пломби оператора системи розподілу, була можливість самовільно відкрити двері шафи, був наявний доступ до струмоведучих частини схеми обліку засобу комерційного обліку, а саме до облікового автоматичного вимикача, до вхідних і вихідних клем, відсутність однієї пломби на дверях могло привести до самовільного відкриття дверей. В даному випадку, за вдістуності пломби, споживачу для без облікового використання електричної енергії не потрібно фізично втручатись безпосередньо в сам засіб комерційного обліку, а саме до облікового автоматичного вимикача, до вхідних і вихідних клем.
Скаржник вказує на те, що виявлений при проведенні технічної перевірки засобів обліку позивача факт відсутності пломби № А9567270 підпадає під порушення, передбачене пп. 2 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VII ПРРЕЕ, тому відповідач правомірно застосував для розрахунку обсягу електричної енергії/, який підлягає оплаті відповідачем, пп. 2 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VII ПРРЕЕ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 908/2797/21.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що електролічильник поміщений у металевий контейнер (шафу), двері якої щільно закриваються та опломбовані двома пломбами. На момент складання акту від № 007059 друга пломба на дверях шафи наявна, її цілісність не порушена, що підтверджується самим актом та фотоматеріалами до нього. На металевій шафі відсутні сліди пошкодження лако-фарбового покриття. На фотознімках, зроблених після відкриття самої шафи, на струмоведучих частинах та електролічильнику видно непошкоджене нашарування пилу. В акті про порушення №007059 в преабулі зазначено «Відсутність пломб оператора системи, встановлених на дверях ВРП-0,4кВт.». Після крапки у цій частині зроблено дописування «(що надає можливість доступу до дооблікових струмоводних частин схеми обліку).» У п. 2 акту №007059 та у частині щодо пошкодження/відсутності пломби не зазначено про наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку. В акті технічної перевірки №010714 (без дати) не зазначено про наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку. 06.12.2024 споживач, виявивши відсутність однієї пломби, невідкладно з моменту виявлення відсутності пломби звернувся до Черкаського РУП з повідомленням про ці обставини, що підтверджується довідкою управління поліції. При цьому, позивач послідовно стверджує, що на момент зняття показів приладів обліку станом на 28.11.2024 обидві пломби на металевому контейнері були наявні.
Позивач вказує на те, що споживач є відповідальним за збереження цілісності переданих йому пломб. Проте його відповідальність не може бути абсолютною. Покладення на споживача повної та цілковитої відповідальність за порушень вимог законодавства, що стали можливі не внаслідок його умисних дій чи недогляду з його боку, а внаслідок дій третіх осіб суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК України).
Позивач наголошує, що відкриття металевого контейнера та, відповідно, доступ до струмоведучих частин без пошкодження або зняття другої пломби є неможливим. Про це вказує та обставина, що під час здійснення перевірки 2 пломба, якою опломбована шафа та цілісність якої не була порушена (А9567269) була знята працівниками відповідача та замість неї встановлена (А11124142). Оскільки без зрізання другої пломби було неможливи відкриття шафи і отримання доступу до приладів обліку і струмоведучих частин.
Позивач зазначає, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (постанова Верховного Суду від 04 липня 2023 року, cправа № 917/1655/21). У жодній з наведених відповідачем справ фактичні обставини не були подібними зі спірними. Оскільки у даній справі суд першої інстанції встановив, що відсутність однієї із двох пломб на дверях шафи, де встановлений засіб обліку, не утворила доступу до струмоведучих частин. А тому нормою права, що регулює спірні правовідносини є саме аб. 2 п. 8.4.5. ПРРЕЕ, де передбачено пряму заборону покладати на споживача відповідальність за умови відсутності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку.
Відповідач у справі взагалі не надавав доказів на підтвердження своєї позиції щодо розрахунку потужності для визначення добового обсягу споживання електричної енергії за п.п. 3 п. п. 8.4.10. ПРРЕЕ. Останнім не спростовано належність та допустимість наданого позивачем акту від 28.02.2025. Натомість на вірогідність цього доказу вказує і та обставина, що саме такий обсяг споживання є типовим для споживача і узгоджується з відомостями про місячні обсяги споживання як до, так і після проведення перевірки, що зафіксовані у актах приймання-передачі товарної продукції з ТОВ «Черкасиенергозбут» та актах про фактичне надання послуг, складених з відповідачем.
Також позивач зазначив, що на час подання відзиву на апеляційну скаргу сторона позивача позбавлена можливості сформувати повний обсяг послуг, наданих адвокатом, їх остаточну вартість, з огляду на непрогнозовану кількість судових засідань, а тому і надати всі докази на підтвердження понесених витрат. З цих підстав, позивач зазначає, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані упродовж 5 днів з дня ухвалення постанови у справі.
Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу
Відповідач заперечив проти твердження позивача щодо хибності проведеного розрахунку розміру штрафних санкцій та того факту, що не проведення своєчасного технічного огляду прямо впливає на визначення періоду, за який нараховано вартість не облікованої електричної енергії та не правильність здійсненого розрахунку. Розрахунок за актом № 007059 від 06.12.2024 виконано відповідно до вимог п.п. 2 п. 8.4.2, 8.4.5, п.п. 1 п. 8.4.8, 8.4.9, 8.4.10 за період з 05.06.2024 по 05.12.2024 ПРРЕЕ, виходячи з величини потужності 30 кВт, та застосовано згідно із умовами договору та ПРРЕЕ відповідні режими роботи із чинними тарифами. Обсяг та ввартість не облікованої електричної енергії та сума завданих збитків за актом склала: 71 453 кВт*год на загальну суму 596 928,82 грн.
Відповідач заперечив проти твердження представника позивача, що при складенні акту про порушення, представниками відповідача не було запропоновано надати паспортні дані всіх струмоприймачів, що зазначено у п. 5 акту про порушення - «Споживач не надав паспортних даних всіх струмоприймачів».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/271/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25. Призначено справу № 925/271/25 до розгляду у судовому засіданні 09.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 925/271/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 до 27.01.2026 в режимі відеоконференції.
До Північного апеляційного господарського суду 14.01.2026 від Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Згідно даних WEB-програми «Бронювання систем відеоконференцзв'язку» ДП «Інформаційні судові системи» у Господарському судді Черкаської області 27.01.2026 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. вже призначено проведення відеоконференції в іншій судовій справі, тобто Північний апеляційний господарський суд не має змоги забезпечити проведення відеоконференції 27.01.2026 об 10 год. 00 хв. у даній справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Черкаської області 27.01.2026 о 10:00 у справі № 925/271/25.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 925/271/25 розглядалась протягом розумного строку.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Представники відповідача у судовому засіданні 27.01.2026 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 29.09.2022 представниками відповідача, за письмовим зверненням, проведена технічна перевірка засобів обліку електричної енергії позивача за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е, нежитлові приміщення, за результатами якої складено акти: технічної перевірки засобів обліку електричної енергії (а.с. 83), пломбування засобів обліку (а.с. 84) в межах договору №890, в подальшому № 1284, якими зафіксовано встановлення лічильника електричної енергії NIK2303ARP3.1000.MC.11 номер 10552494, опломбовано корпус лічильника пломбою заводу виробника NIK1745738 та пломбами оператора системи розподілу М13215200, НКЛОП -А9567267, ЗШО - А9567268, ШО - А9567269, ШО - А9567270. Опломбований розрахунковий засіб обліку передано на відповідальне збереження позивачки (споживачу) під особистий її підпис в актах.
16.01.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1284, відповідно до п.2.1. якого визначено, що відповідач, за договором оператор системи розподілу, надає позивачу, за договором споживачу, послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу електричної енергії об'єкта споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку позивача, облікових базах даних відповідача.
У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 2.2 - відомості про засіб (засоби ) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті позивача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатках 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії»;
п.п. 9, 10 п. 6.1. - відповідач зобов'язався здійснювати технічну перевірку засобів (вузла) обліку (засобами вимірювальної техніки) не рідше одного разу на три роки; розглядати звернення та претензії позивача щодо надання послуг, пов'язаних з розподілом електричної енергії;
п.п. 2, 4 п. 6.2. - позивач зобов'язався забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; узгоджувати з відповідачем нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;
п.п. 5 п. 7.1. - відповідач має право вимагати від позивача відшкодування збитків, завданих порушенням, допущених позивачем під час користування електричною енергією;
п. 8.6 - у разі порушення розрахункового обліку з вини позивача позивач сплачує оператору системи розподілу вартість не облікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ;
п. 11.1 - договір набирає чинності з дня приєднання позивача до умов цього договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
До Договору укладено 12 додатків, зокрема:
в додатку № 1 Заява-приєднання (а.с. 39) підтверджено згоду позивача 16.01.2023 про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;
в додатку № 2 Паспорт точки розподілу електричної енергії об'єкта споживача (а.с. 40-41) - зазначено енергетичний ідентифікаційний код точки комерційного обліку позивача - 62Z293308644865D, вид об'єкта - нежитлові приміщення розташовані за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е; приєднана потужність - 30,0 кВт; дозволена потужність - 30,0 кВт; категорія надійності струмоприймачів - ІІІ-30; рівень напруги - 0,4;
в додатку № 3 Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії (а.с. 42-43) вказано про місце встановлення засобів обліку позивача - 62Z4107202206906 за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е; врп-0,4 кВт 29.09.2022 (ІІІ кв. 2019р.); тип лічильника - NIK2303ARP3.1000/MC.11; номер 10552494; метод зчитування - локально; призначення - основний; встановлені запобіжники - UKL.100SL 0,4 кВ 63А;
додаток № 4 Порядок розрахунків (а.с. 44-47);
додаток № 5 Порядок участі позивача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень (а.с. 48-49);
в додатку № 6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с. 51-52) п.4 визначено, що позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електромереж і електроустановок: ПЛІ-0.4кВ(СІП4х16), ввідний АВ-0,4кВ, ВРП-0,4кВ із засобом комерційного обліку, електромережі та електроустановки, які знаходяться після мережі розподілу відповідальності сторін та належать позивачу за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е;
в додатку № 7 Однолінійна схема (схема електропостачання позивача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки позивача, і точок їх приєднання) (а.с. 53) відображає належність лічильника електричної енергії NIK2303ARP3.1000/MC.11 опломбованого, на балансовій та експлуатаційній відповідальності позивача.
додаток № 8 Порядок розрахунку втрат електроенергії в межах позивача (а.с. 54-55);
додаток № 14 Перелік уповноважених осіб позивача (а.с. 61), в якому вказано уповноважених осіб у правовідносинах з відповідачем: позивачку - ФОП Панич Валентину Михайлівну, представника за довіреністю - Панич Миколу Олександровича, відповідальних за електрогосподарство - Канюка Олега Васильовича, Іванюка Олександра Миколайовича.
06.12.2024 представниками Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Черкаські енергетичні мережі» за участі представника позивачки - Панича М.О. проведена перевірка об'єкту позивача за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е, тип об'єкта - нежитлові приміщення, за результатами якої складено акти: технічної перевірки та пломбування засобів комерційного обліку електричної енергії до 1000 В № 010714 (а.с. 68, 70, 85, 86), пломбування засобів комерційного обліку електричної енергії до 1000 В (а.с. 69, 85 на звороті). Перевіркою встановлено, що схема обліку лічильника електричної енергії NIK2303ARP3.1000/MC.11 зібрана вірно, перевірено останнім навантаженням і визнано придатною. Разом тим, техперевіркою виявлено відсутність пломби А9567270, у зв'язку з чим складено акт про порушення № 007059.
Із акта про порушення № 007059 від 06.12.2024 вбачається, що за результатами перевірки виявлено порушення споживачем п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ - відсутність пломб оператора системи, встановлених на дверях ВРП-0,4кВ. (що надає можливість доступу до дооблікових струмовідних частин схеми обліку). У розділі акту «Дані для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення обліку» зазначено:
п. 2 - установлена (присутня) пломба на дверях ВРП-0,4кВ № А9567269, відсутня пломба А9567270 на дверях ВРП-0,4кВ. Повірка засобів вимірювання проведена ІІІ кв. 2019 року. Індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів М13215200 візуально не спрацьований;
п. 5 - позивач не надав паспортні дані всіх струмоприймачів, дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 30,0 кВт.;
п. 6 - самовільного підключення не виявлено;
п. 7 - схема обліку електричної енергії відновлена;
п. 9 - заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення - облік придатний для комерційних розрахунків, схему обліку відновлено.
У зв'язку з виявленими порушеннями позивача повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 09.01.2025 року о 10 год 00 хв. за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 51. На засідання комісії запрошується позивач або уповноважена ним особа. У разі неявки його на засідання комісії цей акт розглядається без участі позивача або уповноваженої особи. Прилад обліку не вилучався. До акту про порушення додаються: фотоматеріали; акти технічної перевірки; копії документів представника позивача. Акт підписано перевіряючими особами і представником позивача, в зауваженнях до акту представник позивача вини не визнав, зазначив, що позивач пломбу не зривав, до пломби доступ можливий, щиток з пломбами знаходиться у вільному доступі для всіх.
Із протоколів засідання комісії з розгляду актів про порушення № 007059 від 09.01.2025, № 007059/1 від 16.01.2025, № 007059/2 від 06.02.2025, № 007059/3 від 20.02.2025 вбачається перенесення засідання комісії з розгляду акта про порушення № 007059 від 06.12.2024 і остаточне призначення на 27.02.2025.
Із протоколу засідання комісії ПАТ «Черкасиобленерго» ВСП «Черкаські електричні мережі» № 007059/3 від 27.02.2025 вбачається, що цього дня комісією відповідача, за участі представника позивача, розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ від 06.12.2024 № 007059, яким зафіксовано порушення споживачем п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ - відсутність пломб оператора системи, встановлених на дверях ВРП-0,4кВ (що надає можливість доступу до дооблікових струмовідних частин схеми обліку) на об'єкті позивача за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е; договір № 1284 - позивач; характеристика об'єкта - ТО1 «Нежитлові приміщення», ЕІС62Z293308644865D.
За результатом розгляду Акт про порушення ПРРЕЕ від 06.12.2024 № 007059, інших документів, а саме - договору позивача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1284, актів технічних перевірок, актів про пломбування, фото фіксації порушення, комісією прийнято, зокрема, наступні рішення: 1. Акт про порушення № 007059 від 06.12.2024 складено правомірно, споживача визнано причетним до порушення, вказаного в акті; 2. Згідно з пп. 2 п. 8.2.4., п. 8.4.5., пп.1 п. 8.4.8., п. 8.4.9., п. 8.4.10. ПРРЕЕ провести розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії за період з 05.06.2024 по 05.12.2024 (за півроку), виходячи з величини договірної потужності - 30 кВт та застосувати згідно умов договору та ПРРЕЕ відповідні режими роботи із чинними тарифами (більш детально ці дані вказані в розрахунку). Обсяг та вартість не облікованої електричної енергії становить 71453 кВт/год на суму 596 928 грн 82 коп. Представник позивача в акті зазначив про незгоду з прийнятими рішеннями, зауважив, що пломбу не зривав, з цього приводу звертався в поліцію, з нарахуванням не погодився. 28.11.2024 особисто знімав показники, пломби були на місці, 06.12.2024 пломба зникла за відсутності його вини, вказав про намір оскарження рішення комісії в суді.
До протоколу додається проект розрахунку по акту № 007059 від 06.12.2024 року на суму 596 928,82 грн, та рахунок-фактура № 1284 від 27.02.2025 на вказану суму для позивача.
До позовної заяви представником позивача також додано:
акт від 26.02.2025, складений працівниками позивача Батрак М.І. і Маринець А.Л., які підтвердили, що 28.11.2024 при знятті показників лічильника за адресою: АДРЕСА_1 е встановлено кінцевий показник лічильника 028327 кВт, попередній - 027498 кВт, різниця 829 кВт; шафа лічильника була опломбована 2 пломбами, цілісність пломб не порушена;
акт від 28.02.2025, складений працівниками позивача Батрак М.І. і Маринець А.Л., які підтвердили, що станом на 06.12.2024 року у приміщенні за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е знаходились перераховані електричні прилади, всього на 4,451 кВт/год, які могли бути увімкнені на максимальну потужність;
довідку Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про те, що ними розглядається звернення гр. Панич М.О., зареєстроване за вх. № 80484 від 06.12.2024, по факту хуліганських дій (зірвання пломби на лічильнику електроенергії), що мало місце за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е (а.с. 126);
погоджені сторонами акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за період червень - жовтень 2024 року;
акти контрольного огляду засобів комерційного обліку електричної енергії № 1284/1-040424 від 08.04.2024 про належність наявних пломб лічильника електричної енергії NIK2303ARP3.1000/MC.11;
акти контрольного огляду засобів комерційного обліку електричної енергії № 1284 від 07.01.2025 про заміну наявних пломб лічильника електричної енергії NIK 2303ARP3.1000/MC.11 на пломби А11123340, А11123343, А11123344;
Предметом позову у справі, що розглядається є вимога позивача про визнання незаконним і скасування рішення відповідача, оформленого протоколом № 007059/3 від 27.02.2025, про розгляд акту про порушення № 007059 від 06.12.2024, яким позивача визнано причетним до порушення п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ та, у зв'язку з цим, нараховано до сплати вартість спожитої нею необлікованої електричної енергії у розмірі 596 928,82 грн, розрахованої на підставі акта про порушення.
Спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1284 від 16.01.2023 року, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, які з урахуванням предмету даного господарського спору, є спеціальними нормативними актами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажом, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Цим Законом встановлено, що:
учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори,про надання послуг з розподілу (ст. 4 ч. 1 п. 7);
споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (ст. 58 ч. 3 п. 3);
учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо (ст. 77 ч.ч. 1, 2 п.п. 2, 4, 6, 14).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), яким визначено, зокрема, наступне:
цей Кодекс визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії (п.1.1.1. Розділу І);
дія цього Кодексу поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також усіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - ППКО) (п.1.1.2. Розділу І);
комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;
лічильник електричної енергії (лічильник) - ЗВТ, що здійснює вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії та, опціонально, величини електричної потужності, параметрів якості електричної енергії та безперервності її розподілу, інших фізичних параметрів електричної енергії в точці вимірювання;
перевірка даних - процедура перевірки повноти, точності та достовірності результатів вимірювання та даних комерційного обліку;
покази лічильника - значення вимірюваної величини, отримані за допомогою лічильника та подані візуальним або кодовим сигналом вимірювальної інформації (п. 2.1.1. Розділу І);
електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні. Установлені у споживачів вузли обліку мають вимірювати та відображати інформацію про їхнє фактичне споживання (п. 5.2.1. Розділу V);
з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують(п. 5.16.1. Розділу V);
лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи (п. 5.16.2. Розділу V);
пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також (за можливості) на кришках, боксах та інших пристроях вузла обліку та дооблікових колах, які закривають:
1) первинні та вторинні (після вимірювальних трансформаторів) дооблікові кола живлення ЗВТ;
2) кришки важелів та кнопок управління комутаційних апаратів і захисних автоматичних вимикачів, встановлених у колах вимірювальних трансформаторів;
3) двері комірок вимірювальних трансформаторів напруги;
4) клемні кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв'язку ЗВТ;
5) клемні кришки, встановлені у дооблікових силових колах комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів;
6) відкриті дооблікові силові кола живлення;
7) усі інші місця доступу до сигнальних і відкритих дооблікових струмоведучих частин(п. 5.16.3. Розділу V).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила, ПРРЕЕ). Ці Правила розроблені у відповідності до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Цими Правилами встановлено, що:
ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1.);
у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях (1.1.2.):
акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил;
договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між електропостачальником і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;
експертиза засобу комерційного обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації;
засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/або якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики;
засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку;
контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів;
необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
середньодобовий обсяг споживання - середня величина обсягу електричної енергії, яка спожита протягом однієї доби, визначена на підставі фактичного споживання за певний період часу;
договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі (п. 2.1.4 абз. 1, 2, 6);
точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку (п. 1.1.2.);
для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (2.3.2.);
відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 2.3.4.);
у договорі про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначаються величини дозволеної (договірної) та приєднаної потужності, які визначаються виходячи з проектних рішень та потужності наявних у споживача струмоприймачів. Потужність об'єкта споживача повинна обмежуватись на рівні потужності, передбаченої проектом указаного об'єкта споживача та/або технічними характеристиками зовнішніх електричних мереж указаного об'єкта споживача (п. 2.4.2.);
оператор системи зобов'язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; приймати від споживачів та електропостачальників дані про покази розрахункових лічильників електричної енергії та враховувати їх під час визначення обсягів споживання (розподілу/передачі) електричної енергії. У випадку відхилення (неврахування) наданих показів розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, оператор системи має повідомити сторону, що їх надала, про їх відхилення (неврахування) та причину такого відхилення; щомісяця надавати електропостачальнику інформацію про значення попередніх та поточних показів засобу вимірюваної техніки по кожному EIC-коду та обсяги споживання, у тому числі за періодами часу доби (п. 5.1.2. абз.24, 35, 37);
оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу та/або електропостачальнику, іншому учаснику роздрібного ринку збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил (п. 5.1.4.);
споживач електричної енергії зобов'язаний: 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; 9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; 12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; 13) забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; 14) не перешкоджати заміні засобів комерційного обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень (п. 5.5.5. п.п. 6, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 19).
Розділом VIII. встановлено порядок розгляду звернень, скарг, претензій та актів про порушення цих Правил, зокрема:
учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів. Якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення. Під час проведення переговорів сторони мають спільно визначити найбільш прийнятне рішення для врегулювання спірного питання (п. 8.1.1.);
у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (п. 8.2.4.);
у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки (абз. 1, 10 п. 8.2.5);
акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (абз. 1, 2, 12 п. 8.2.6.);
кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення (п. 8.2.7).
Главою 8.4 розділу VIII встановлено порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил, зокрема:
оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави (абз. 1 п. 8.4.1);
у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються (абз. 2 п. 8.4.1);
визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб) (підпункт 2 пункту 8.4.2 у редакції постанови НКРЕКП від 31.01.2023 р. N 203);
у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що зазначається в акті про порушення, та у частині щодо пошкодження/відсутності пломби, якщо з моменту встановлення пломби до моменту виявлення факту її пошкодження/відсутності минуло не більше шести років (абз. 2 п. 8.4.5);
кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (абз. 1 і підпункт 1 п. 8.4.8. із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 31.01.2023 р. N 203).
Пунктами 8.4.9. і 8.4.10. цієї, якими також керувався відповідач при прийнятті оспорених рішень, глави унормовано порядок розрахунку обсягу споживання не облікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця), величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 8.4.2. (підпунктах 1-5 пункту 8.4.2.) цієї глави.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.09.2022 представниками відповідача - Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Черкаські енергетичні мережі» проведена технічна перевірка засобів обліку електричної енергії позивача, за її письмовим зверненням, на об'єкті (нежитлові приміщення) за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е. За результатами перевірки виконано роботи і складено акти: технічної перевірки засобів обліку електричної енергії, пломбування засобів обліку в межах договору № 890, якими зафіксовано встановлення лічильника електричної енергії NIK2303ARP3.1000/MC.11 номер 10552494, опломбовано корпус лічильника пломбою заводу виробника NIK1745738 та пломбами оператора системи розподілу М13215200, НКЛОП - А9567267, ЗШО - А9567268, ШО - А9567269, ШО - А9567270. Опломбований розрахунковий засіб обліку передано на відповідальне збереження споживачу (позивачці ФОП Панич В.М.) під особистий її підпис в актах.
16.01.2023 між позивачем та відповідачем на підставі заяви-приєднання укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1284, за умовами якого відповідач зобов'язався надавати позивачу за плату послуги з розподілу електричної енергії на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до норм Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.
Додатком № 3 до Договору визначено місце встановлення засобів обліку позивача - 62Z4107202206906 за адресою: Черкаський район, с. Мошни, вул. Соборна, 63е; врп-0,4 кВт 29.09.2022 року (ІІІ кв. 2019р.); тип лічильника - NIK2303ARP3.1000/MC.11, номер 10552494; метод зчитування - локально; призначення - основний; встановлені запобіжники - UKL.100SL 0,4 кВ 63А.
08.04.2024 представниками відповідача складено акт контрольного огляду засобів комерційного обліку електричної енергії № 1284/1 на об'єкті позивачки, зафіксовано наявність, цілісність усих пломб лічильника NIK2303ARP3.1000/MC.11.
28.11.2024 представником позивача на виконання договору передано відповідальним працівникам відповідача показники лічильника за наявності усих пломб на лічильнику.
06.12.2024 представниками відповідача при перевірці об'єкту позивача складено акт про порушення № 007059, яким виявлено порушення п.п. 2 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме відсутність пломби оператора системи, встановленої на дверях ВРП-0,4кВт (що надає можливість доступу до дооблікових струмовідних частин системи обліку), а саме відсутність однієї з двох (А9567270, А9567269) встановлених на дверях ВРП (ввідно-розподільчого пристрою) пломби А9567270. Уся інформація про порушення викладена в акті.
27.02.2025, за участі представника позивача Панича М.О., відбулось засідання комісії ВСП «Черкаські електричні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» на якому розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ № 007059 від 06.12.2024 і прийнято рішення, оформлені протоколом № 007059/3. Цими рішеннями комісія відповідача визнала Акт про порушення ПРРЕЕ № 007059 від 06.12.2024 таким, що складений правомірно, споживача - причетним до вказаного в акті порушення п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ - відсутність пломб оператора системи, встановлених на дверях ВРП-0,4кВ (що надає можливість доступу до дооблікових струмовідних частин схеми обліку) і на підставі п. 8.4.5., пп. 1 п. 8.4.8., п. 8.4.9., п. 8.4.10. ПРРЕЕ нарахувала до сплати споживачу (позивачці) обсяг та вартість не облікованої електроенергії за період з 05.06.2024 по 05.12.2024 (за півроку), виходячи з величини договірної потужності - 30 кВт, в кількості 71453 кВт/год на суму 596928 грн. 82 коп. Представник споживача, присутній на засіданні комісії, прийняті рішення вважав безпідставними і неправомірними, заперечував можливість доступу до дооблікових струмовідних частин схеми обліку внаслідок відсутності однієї пломби і необліковане споживання електричної енергії.
На виконання оспорених рішень відповідачем того ж дня видано позивачу для оплати рахунок, який позивачем не оплачений, а спір щодо прийнятих відповідачем рішень є предметом позову, що розглядається судом у цій справі.
Системний аналіз викладених норм законодавства свідчить, що правопорушення на ринку електричної енергії, за вчинення яких учасники ринку несуть відповідальність згідно із законом, визначені Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2-17 № 2019-VIII. Згідно з п.п. 2, 4, 6, 14 ч. 2 ст. 77 цього Закону, правопорушеннями є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі також - Правила, ПРРЕЕ) визначено, що акт про порушення є документом установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил (абз. 6 п. 1.1.2. Абзац шостий пункту 1.1.2 із змінами, внесеними згідно з постановами НКРЕКП від 18.07.2019 р. N 1525, від 31.01.2023 р. N 203). Необлікована електрична енергія (за обставин справи, що розглядається) - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (абз. 39 п. 1.1.2.). Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень (абз. 79 п. 1.1.2.). Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (абз. 1 п. 2.3.4.). Оператор системи зобов'язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; приймати від споживачів та електропостачальників дані про покази розрахункових лічильників електричної енергії та враховувати їх під час визначення обсягів споживання (розподілу/передачі) електричної енергії (абз. 24, 35 п. 5.1.2.). Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п. 5.5.5. абз. 8).
Розділом VIII. встановлено порядок розгляду звернень, скарг, претензій та актів про порушення цих Правил, а главою 8.4 цього розділу - порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил. Пунктом 8.1.1. передбачено, що якщо між сторонами укладеного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання і визначити найбільш прийнятне рішення для його врегулювання.
Пунктом 8.2.4. глави 8.2. Правил встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) оформлюється акт про порушення (абз. 1 п. 8.2.5). Текст акта про порушення повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення (абз. 10 п. 8.2.5.). Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи, споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (абз. 1, 2, 12 п. 8.2.6.). Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються уповноваженими особами та/або судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення (п. 8.2.7).
Згідно з абз. 1 п. 8.4.1 Правил, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (підпункт 2 пункту 8.4.2).
Як вже зазначалось, актом про порушення від 06.12.2024 № 007059 працівниками відповідача зафіксовано відсутність пломб оператора системи, встановлених на дверях ВРП-0,4кВ (ввідно-розподільчого пристрою), що надає можливість доступу до дооблікових струмовідних частин схеми обліку і прийшли до висновку, що в діях позивача наявні ознаки правопорушення, передбаченого підпунктом 2 пункту 8.4.2 цієї глави ПРРЕЕ, за наслідками розгляду якого, комісія відповідача прийняла рішення, якими підтвердила наявність в діях позивача ознак правопорушення, зазначеного в Акті, і за його вчинення поклала на позивача відповідальність у виді зобов'язання сплатити вартість спожитої нею не облікованої електричної енергії за півроку з дати виявленого порушення.
Водночас, із акта про порушення від 06.12.2024 № 007059 вбачається, що двері ВРП-0,4кВ (ввідно-розподільчого пристрою) були опломбовані двома пломбами, одна із яких наявна при техперевірці. Для доступу до лічильника вона була попередньо знята перевіряючими у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює висновки працівників відповідача, викладені в акті про порушення і протоколі розгляду цього акта в частині можливості доступу до дооблікових струмовідних частин схеми обліку за відсутності однієї пломби і, в цілому, правомірності прийнятих комісією рішень.
За змістом наведених норм законодавства і приписів судової практики положення глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електроенергії не застосовуються за відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки. Явні ознаки втручання в роботу засобів вимірювальної техніки мають бути доведені оператором системи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не доведені явні ознаки втручання в роботу засобів вимірювальної техніки позивачем, та наявності пломби на двері ВРП-0,4кВ (ввідно-розподільчого пристрою), надається перевага доводам представника позивача про відсутність правопорушення, описаного в акті про порушення від 06.12.2024 № 007059, і безпідставності покладення на позивача відповідальності за його вчинення.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 22000 грн, представник позивача адвокат Лучинович Інна Віталіївна надала суду копії: ордеру серії СА № 1116530 від 20.03.2025; договору про надання правничої допомоги від №03/03/2025 03.03.2025 укладеного між позивачем і адвокатом Лучинович І.В.; додаткової угоди №1 від 30.03.2025 до вказаного договору; рахунку-фактури № 1 від 03.03.2025 на суму 20 000 грн; платіжної інструкції №476 від 25.03.2025 про сплату позивачкою на користь адвоката Лучинович І.В. 20 000 грн за надання правничої допомоги за договором від 03.03.2025 року; рахунку -фактури №1-1 від 27.05.2025 на суму 2 000 грн; платіжної інструкції №@2PL964496 від 28.05.2025 про сплату позивачкою на користь адвоката Лучинович І.В. 2000 грн. за надання правничої допомоги за договором від 03.03.2025; детальний опис робіт виконаних адвокатом Лучинович І.В.; Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2025 року.
Із наданих документів вбачається, що 03.03.2025 між позивачем та адвокатом Лучинович І.В., укладено договір про надання правничої допомоги № 03/03/2025.
Сторони вказаного погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 3.1. - ціна договору складається із суми гонорарів адвоката;
п. 3.9. - розрахунки за даним договором здійснюються на умовах повної попередньої оплати упродовж 10 днів з моменту одержання клієнтом рахунку від адвоката, якщо договором або додатковими угодами до нього не передбачено інший порядок розрахунків.
До договору про надання правничої допомоги № 03/03/2025 від 03.03.2025 сторонами, зокрема укладено:
03.03.2025 додаткову угоду № 1 п. 1 якої погодили п. 3.1 договору доповнили абзацом такого змісту: «Вартість послуг (гонорару) з надання правничої допомоги Клієнту щодо звернення до суду з позовом про оскарження рішення комісії Відокремленого структурного підрозділу «Черкаські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом № 007059/3 від 27.02.2025, включаючи вчинення всіх необхідних дій, прийняття процесуальних рішень, у яких виникне необхідність до моменту ухвалення рішення судом першої інстанції визначається у фіксованому розмірі та становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень, що підлягає сплаті не пізніше дати звернення до суду з відповідним позовом. У вказаний вище розмір вартості послуг (гонорару) не враховується та оплачується окремо - вартість послуг з участі адвоката у судових засіданнях з розгляду справи обумовленої даною додатковою угодою, який складає 500 (п'ятсот) грн. за кожне судове засідання, в яке прибув адвокат, не залежно від тривалості і результатів такого засідання, що сплачується клієнтом на підставі виставлених адвокатом рахунків»
Детальний опис робіт виконаних адвокатом Лучинович І.В., з врахуванням акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 30.05.2025 та виставлених рахунків-фактур № 1від 03.03.2025 року, №1-1 від 27.05.2025 містять найменування робіт, послуг наданих адвокатом Лучинович І.В. надання усної консультації щодо можливих шляхів поновлення порушених прав клієнта, вивчення документів, опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, судової практики вирішення аналогічних спорів, підготовка позовної заяви у справі № 925/271/25, формування додатків, участь у підготовчих засіданнях 22.04.2025, 06.05.2025, участь в судових засіданнях з розгляду справи по суті 27.05.2025, 03.06.2025 по 500 грн кожне загальну суму 22 000 грн.
Платіжними інструкціями № 476 від 25.03.2025, №@2PL964496 від 28.05.2025 позивачем загалом сплачено 22 000,00 грн на користь адвоката Лучинович І.В. з призначенням платежу «за надання правничої допомоги за договором від 03.03.2025».
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи». За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає завищеною суму у розмірі 22 000,00 грн із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, з огляду на критерії розумності та необхідності та погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про покладення на відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі № 925/271/25 на суму у розмірі 10 000,00 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Доводи скаржника про те, що через відсутність пломби оператора системи розподілу, була можливість самовільно відкрити двері шафи, був наявний доступ до струмоведучих частин схеми обліку засобу комерційного обліку, а саме дооблікового автоматичного вимикача, до вхідних і вихідних клем, оцінюються колегією суддів критично, оскільки засіб комерційного обліку поміщений у металевий контейнер (шафу), двері якої щільно закриваються та опломбовані двома пломбами та на момент складання акту від №007059 друга пломба на дверях шафи була наявна, її цілісність не порушена, а на металевій шафі були відсутні сліди пошкодження лако-фарбового покриття. При цьому відсутність однієї пломби не утворила доступ до струмоведучих частин схеми.
Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що для відкриття металевого контейнера, та відповідно, до доступу до струмоведучих частин, під час здійснення перевірки, друга пломба, якою була опломбована шафа та цілісність якої не була порушена - А9567269 була знята представниками відповідача та замість неї встановлена - А11124142.
Скаржником зазначена обставина не спростована.
Посилання скаржника у апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду у подібних, на думку скаржника, справах, є безпідставними оскільки обставини зазначених скаржником справ є відмінними від обставин справи № 925/271/25.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2025 у справі № 925/271/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2025 у справі № 925/271/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 925/271/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 03.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич