вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа№ 910/16366/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
розглянув у письмовому провадженні апеляцій скаргу
Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора
на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.01.2026 (про повернення заяви позивачеві (заявникові)
у справі № 910/16366/25 (суддя Котков О. В.)
за позовом Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі:
1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
2) Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім"
про стягнення заборгованості
Короткий зміст і підстави позовних вимог
До господарського суду міста Києва з позовом звернувся Заступник Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора (прокурор) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - позивач-1) та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" (далі - ТОВ "ДСТ Ексім", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 915515842,70грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в обумовлені державними контрактами про закупівлю строки, виконавець не надав товар, попередньої оплати не повернув, претензії замовника відхилив, тому у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за 11 державними контрактами:
1. державним контрактом про закупівлю № 7-1160 від 10.01.2025;
2. державним контрактом про закупівлю № 8-1160 від 10.01.2025;
3. державним контрактом про закупівлю № 9-1160 від 10.01.2025;
4. державним контрактом про закупівлю № 10-1160 від 10.01.2025;
5. державним контрактом про закупівлю № 11-1160 від 10.01.2025;
6. державним контрактом про закупівлю № 12-1160 від 10.01.2025;
7. державним контрактом про закупівлю № 13-1160 від 10.01.2025;
8. державним контрактом про закупівлю № 14-1160 від 10.01.2025;
9. державним контрактом про закупівлю № 15-1160 від 10.01.2025;
10. державним контрактом про закупівлю № 16-1160 від 10.01.2025;
11. державним контрактом про закупівлю № 59-1160 від 07.02.2025, у відповідача виникла заборгованість в сумі 915 515 842,70 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.01.2026 у справі №910/16366/25 позовну заяву Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; 2) Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" повернув без розгляду.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за різними зобов'язаннями є самостійними вимогами, які не пов'язані між собою підставами виникнення, поданими доказами, вимоги вказані в позовній заяві не є основними і похідними одна від одної (одна вимога не залежить від задоволення іншої), та про порушення прокурором правила об'єднання позовних вимог у одному позові, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Зокрема, суд першої інстанції вказав, що кожне зобов'язання є самостійною підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків, кожне з них тягне самостійні цивільно-правові наслідки, а їх виконання засвідчується доказами, що не пов'язані між собою підставами виникнення. Суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України оскільки порушено правила об'єднання позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Заступник Генерального прокурора звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі №910/16366/25, позовну заяву передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що заявлені позивачем в одному позові вимоги є однорідними, позов подано одним і тим самим позивачем до одного і того ж самого відповідача та дійшов помилкового висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог. Також зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що договори державних контрактів є однотипними, предмет закупівлі, підстави та умови відповідальності виконавця за невиконання/неналежне виконання зобов'язань є однаковим у всіх державних контрактах, а їх спільний розгляд не перешкоджатиме розгляду справи. Крім цього, на думку скаржника, об'єднання позовних вимог у цій справі дає можливість досягти процесуальної економії.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 зазначену апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; 2) Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у справі № 910/16366/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М, Владимиренко С.В.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі №910/16366/25; витребував матеріали справи № 910/16366/25 з господарського суду міста Києва; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/582/26 від 17.02.2026 у справі № 910/16366/25, у зв'язку із перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 справу № 910/16366/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 прийнято до провадження апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі № 910/16366/25 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Демидова А. М., Євсіков О. О. Розгляд справи № 910/16366/25 ухвалено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу та короткий зміст її доводів
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" 20.02.2026 через систему "Електронний суд", направило відзив на апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора, в якому відповідач повністю заперечує проти її задоволення зазначаючи, зокрема, що сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які є доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, жодним чином не заважає вирішити питання щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості за кожним договором окремо.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднані можуть бути вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18).
У розумінні положень частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.
Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.
У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК і розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини 6 статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22).
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18).
Крім того, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об'єднання/роз'єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Наведена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.
За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись з позовом у цій справі, Заступник Генерального прокурора вказав, що предметом спору у цій справі є стягнення з ТОВ "ДСТ ЕКСІМ" сум попередньої оплати та штрафних санкцій за невиконання зобовязань за державними контрактами від 10.01.2025 №7-1160, №8-1160, №9-1160, №10-1160, №11-1160, №12-1160, №13-1160, №14-1160, №15-1160, №16-1160, та від 07.02.2025 №59-1160, які укладені між ДЗ Держспецзв'язку і ТОВ "ДСТ ЕКСІМ", про закупівлю товару за державні кошти, а саме обладнання спеціального призначення - квадрокоптерів "DJI MAVIC 3T".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в обумовлені державними контрактами строки виконавець не поставив товар, не повернув перерахованої попередньої оплати, претензії замовника відхилив.
У позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача неустойку (пеня, штраф) за невиконання зобов'язань з поставки товарів та повернення попередньої оплати, тобто йдеться про підстави та умови застосування відповідальності виконавця перед замовником.
Умови всіх указаних державних контрактів є однотипними, крім строків поставки товару, вартості, сум попередньої оплати. Предмет закупівлі, підстави та умови відповідальності виконавця за невиконання/неналежне виконання зобов'язань є однаковими у всіх державних контрактах.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що на підтвердження позовних вимог прокурором до позовної заяви додано однорідні за своєю правовою природою та аналогічні докази.
Зокрема, до позовної заяви долучено однакові за змістом копії претензій від 28.04.2025, від 30.06.2025, від 10.07.2025, від 01.08.2025, від 29.09.2025, направлені ДЗ Держспецзв'язку на адресу виконавця, які залишено без задоволення, а також копії листів ТОВ "ДСТ ЕКСІМ" від 10.03.2025 № О8Т 10.03.25-719, від 27.06.2025 № 27.06.25-645, від 14.07.2025 № О8Т 14.07.25-680, надіслані на адресу ДЗ Держспецзв'язку, які містять інформацію замовника про стан виконання усіх указаних 11 державних контрактів та однакові причини несвоєчасного виконання зобов'язань за ними.
Як вбачається із позовної заяви, прокурор обґрунтовує свої вимоги наявністю сукупного боргу перед позивачами 1, 2 ТОВ "ДСТ ЕКСІМ" за одинадцятьма державними контрактами, укладеними між Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та ТОВ "ДСТ ЕКСІМ", які є сторонами у цій справі.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що права та обов'язки між сторонами виникли на підставі зазначених контрактів внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за державними контрактами, що і є спільною підставою для звернення із позовом у цій справі.
Заявлені прокурором вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин надання / не надання товару, розрахунку (повернення попередньої оплати та оплати штрафних санкцій) за державними контрактами, наявності боргу за ними, визначення дійсної суми боргу та штрафних санкцій.
Отже, позовні вимоги, заявлені у цій справі, відповідно до положень частини 1 статті 173 ГПК України можуть бути об'єднані в одній позовній заяві.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Суд апеляційної інстанції вважає, що подання окремих позовних заяв по кожному із випадків порушення умов контракту є недоцільним та не сприятиме ефективному захисту потенційно порушених прав позивачів у даній справі.
Вказане свідчить про однорідність позовних вимог, оскільки останні виникають з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, а відтак і можливість їх розгляду в межах одного провадження.
При цьому, на переконання колегії суддів з огляду на обставини спору, обсяг судового дослідження, об'єднання даних позовних вимог дає можливість навпаки досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Одночасно, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до частини 6 статті 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства (схожі правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі №921/318/22).
З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, помилково застосував п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи для розгляду суду першої інстанції.
Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини 1 статті 277 ГПК України).
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі №910/16366/25 скасуванню з передачею на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 756/6141/16-а, від 07.09.2022 у справі №911/2130/21.
За таких обставин, судовий збір за подання апеляційної скарги розподілу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.01.2026 у справі №910/16366/25 скасувати.
Матеріали справи № 910/16366/25 передати до господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ Ексім" про стягнення заборгованості.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков