вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" лютого 2026 р. Справа № 910/16129/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Євсікова О.О.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Межова К.П.
від Міністерства енергетики України: Слуценко Р.П.
від АТ "УРМ": Коваленко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. Міністерства енергетики України;
2. Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025
про забезпечення позову до подання позовної заяви (суддя Князьков В.В.)
у справі № 910/16129/25 Господарського суду міста Києва
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову до подання позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
1. Міністерство енергетики України;
2. Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі"
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою № 24/12 від 24.12.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд:
- зупинити рішення, що викладено у формі наказу № 505 від 09.12.2025 єдиного акціонера Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" (далі - АТ "УРМ") - Міністерства енергетики України (далі також - Міненерго) "Про припинення повноважень членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", в частині припинення повноважень члена Наглядової ради АТ "УРМ" - ОСОБА_1 , як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ";
- заборонити комісії з відбору членів наглядових рад, утвореній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1596 від 03.12.2025, здійснювати будь-які дії, пов'язані з проведенням конкурсного відбору кандидатів на посаду члена Наглядової ради АТ "УРМ" (в т.ч. прийом документів, оцінювання, затвердження або подання рекомендацій), до остаточного вирішення спору по суті;
- заборонити АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу Наглядової ради до моменту вирішення спору по суті.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що предметом позову, з яким він має намір звернутись до суду, є вимоги про визнання недійсним рішення та поновлення повноважень позивача як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ". З огляду на те, що припинення повноважень ОСОБА_1 вже відбулося, невжиття заходів забезпечення позову призведе до фактичного позбавлення його прав та можливості брати участь у діяльності Наглядової ради.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 заяву № 24/12 від 24.12.2025 ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/16129/25 шляхом заборони АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу Наглядової ради до вирішення по суті справи та набрання рішенням у справі законної сили. У задоволенні решти заяви відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову вбачається, що предметом спору між сторонами є обставини припинення повноваження члена Наглядової ради товариства, а позовні вимоги, які має намір заявити ОСОБА_1 , є вимогами немайнового характеру. Відтак, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
З урахуванням правової мети інституту забезпечення позову, практики Верховного Суду, позиції Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду забезпечувати ефективний захист прав та законних інтересів осіб, суд дійшов висновку, що достатнім заходом забезпечення позову, намір до подачі якого має заявник, є саме заборона АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу Наглядової ради до моменту набрання рішенням у справі законної сили.
Адже, за висновками суду першої інстанції, в разі укладення договорів з новими членами Наглядової ради фактично буде нівельовано можливість поновлення ОСОБА_1 у складі Наглядової ради АТ "УРМ" як незалежного члена. У такому випадку наявність судового рішення ніяким чином не призведе до досягнення мети звернення до суду, оскільки не призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, чим фактично поставить під сумнів реалізацію правозахисної функції держави.
Одночасно, за висновками місцевого господарського суду, заява в частині вжиття заходів забезпечення позову як зупинення дії рішення про припинення повноважень та зоборони комісії з відбору членів наглядових рад, утвореній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1596 від 03.12.2025, здійснювати будь-які дії, пов'язані з проведенням конкурсного відбору кандидатів на посаду члена Наглядової ради АТ "УРМ" (в т.ч. прийом документів, оцінювання, затвердження або подання рекомендацій), до остаточного вирішення спору по суті, є юридично неспроможною та такою, що не узгоджується із вищевикладеними критеріями забезпечення позову. Зокрема, заявником не враховано, що, фактично, рішення про припинення повноважень члена Наглядової ради є таким, що вичерпало свою дію в момент прийняття та фактично не передбачає виконання у певному часовому проміжку, а отже, зупинення його виконання взагалі ніяким чином не вплине на можливість відновлення прав заявника у разі задоволення позову.
У частині заборони здійснювати будь-які дії, пов'язані з проведенням конкурсного відбору кандидатів на посаду члена Наглядової ради АТ "УРМ" суд першої інстанції звернув увагу на приписи ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи із системного аналізу якої застосування відповідного заходу є прямо забороненим чинним господарським процесуальним законодавством.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Міністерства енергетики України та узагальнення її доводів
Не погодившись із постановленою ухвалою, Міністерство енергетики України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 про вжиття заходів забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
Мотивуючи апеляційну скаргу, Міністерство енергетики України зазначає, що:
- оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята при неповному з'ясуванні судом усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права;
- у заяві позивача, а також в ухвалі суду відсутні докази вчинення Міністерством енергетики України та АТ "УРМ" дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого рішення суду та не наведено жодного доказу, що можливе судове рішення не може бути виконане, а всі доводи зводяться до припущень про "можливі негативні наслідки";
- наслідком задоволення заяви ОСОБА_1 є порушення співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, із тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для учасників справи та осіб, які не є учасниками судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами;
- застосований судом захід забезпечення позову фактично призводить до блокування корпоративного управління товариством, оскільки унеможливлює не лише прийняття стратегічних рішень, а й вчинення значних правочинів до набрання рішенням у справі законної сили;
- відповідно до вимог корпоративного законодавства та положень статуту товариства укладення значних правочинів можливе виключно за попереднім погодженням наглядової ради. За відсутності належного функціонування такого органу товариство позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, що виходить за межі забезпечення позову та суперечить принципам співмірності, розумності й балансу інтересів сторін;
- зазначені обмеження мають тривалий та невизначений у часі характер до моменту набрання рішенням у справі законної сили, що свідчить про їх передчасність та створює ризик завдання товариству істотної та невиправданої шкоди ще до вирішення спору по суті. Адже вжиті заходи забезпечення позову блокують діяльність АТ "УРМ", з огляду на що забезпечення позову в обраний позивачем спосіб є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам процесуального законодавства;
- заявлені заходи забезпечення позову не спрямовані на збереження можливості виконання майбутнього судового рішення, а фактично мають наслідком дострокове задоволення позовних вимог та підміну судового рішення у справі; їх застосування призводить до необґрунтованого втручання суду у сферу корпоративного управління державним товариством, блокує реалізацію повноважень єдиного акціонера та порушує баланс інтересів інших учасників корпоративних правовідносин;
- заява ОСОБА_1 стосується виключно його особистих прав як незалежного члена Наглядової ради, а не прав інших членів ради; відтак, поширення заходу забезпечення позову на всіх ленів Наглядової ради є необґрунтованим і непропорційним;
- за таких обставин, забезпечення позову у запропонований заявником спосіб суперечить правовій природі інституту забезпечення позову, вимогам ст. 136-137 ГПК України;
- доводи заявника щодо дії воєнного сану, належності АТ "УРМ" до об'єктів критичної інфраструктури та ймовірності настання блекаутів мають загальний, оціночний характер і не підтверджують існування реальних та доведених ризиків, передбачених статтею 136 ГПК України; зазначені обставини не доводять необхідності саме персональної участі заявника у складі Наглядової ради для стабільного функціонування товариства, а також не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з неможливістю виконання або ускладнення виконання майбутнього судового рішення;
- у даному випадку суспільна значимість полягає саме в тому, що ухвалою суду забезпечено заборону укладати договори та проводити засідання Наглядової ради, чим фактично заблоковано роботу АТ "УРМ". Саме ці дії мають суспільну значимість, а не вимога позивача про поновлення на посаді, яка є окремою позовною вимогою;
- заборона АТ "УРМ" укладати цивільно-правові договори з новими членами Наглядової ради не просто обмежує дію конкурсної процедури, а фактично має наслідком втручання в її проведення, оскільки укладення таких договорів є невід'ємною частиною формування складу Наглядової ради та завершення конкурсу. Таким чином, вжиті заходи забезпечення позову суперечать прямій нормі ч. 12 ст. 137 ГПК України та є незаконними;
- водночас чинне законодавство не містить заборони на зміну складу наглядової рази в разі подальшого скасування відповідних рішень, а можливе ухвалення судового рішення про поновлення повноважень не є залежним від факту укладення чи неукладення договорів з іншими особами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ "УРМ" та узагальнення її доводів
АТ "УРМ", також не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги АТ "УРМ" зазначає, що:
- в оскаржуваній ухвалі не вбачається будь-яких обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду;
- у заяві позивача, а також в ухвалі суду відсутні докази вчинення Міністерством енергетики України та АТ "УРМ" дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого рішення суду, та не наведено жодного доказу, що можливе судове рішення не може бути виконане, а всі доводи зводяться до припущень про "можливі негативні наслідки";
- через відсутність погодження Наглядової ради товариство позбавляється можливості укладати значні правочини, продовжувати або змінювати чинні договори, залучати фінансування та реалізовувати інвестиційні програми. Це створює ризики порушення вже взятих на себе договірних зобов'язань, застосування штрафних санкцій та виникнення додаткових судових спорів;
- застосовані заходи фактично позбавляють акціонера можливості реалізувати свої корпоративні права щодо формування органів управління товариства та здійснення контролю за його діяльністю; таким чином, забезпечення позову трансформується у втручання у корпоративне управління, що є неприпустимим на стадії попереднього судового розгляду;
- заходи забезпечення позову не лише створюють істотні негативні наслідки для підприємства, а й фактично зберігають заявника у складі органу управління та блокують реалізацію рішень акціонера, тобто призводять до результату, тотожного задоволенню позовних вимог до розгляду справи по суті, що прямо суперечить правовій природі забезпечення позову.
У цілому, доводи апеляційної скарги АТ "УРМ" є аналогічними доводам апеляційної скарги Міністерства енергетики України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства енергетики України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.2026 о 09:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 16.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "УРМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25; об'єднано апеляційні скарги Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг призначено за раніше визначеною датою, на 20.01.2026 о 09:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 16.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 продовжено строк розгляду апеляційних скарг Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25; оголошено перерву в розгляді апеляційних скарг до 26.01.2026 о 10:20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 оголошено перерву в розгляді апеляційних скарг Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 до 17.02.2026 о 09:40.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду справи № 910/16129/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 апеляційні скарги Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.; розгляд апеляційних скарг призначено на 19.02.2026 о 10:50.
Позиції учасників апеляційного провадження
ОСОБА_1 у відзивах на апеляційні скарги проти апеляційних скарг Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" заперечує і просить суд залишити їх без задоволення, а оскаржувану увалу - без змін.
Явка представників учасників апеляційного провадження
У судове засідання 19.02.2026 з'явились представники ОСОБА_1 , Міністерства енергетики України та АТ "УРМ".
У судовому засіданні представники Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" вимоги апеляційних скарг підтримали і просили суд їх задовольнити.
Представник ОСОБА_1 проти апеляційних скарг заперечував і просив суд залишити їх без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
24.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою № 24/12 від 24.12.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд:
- зупинити рішення, що викладено у формі наказу № 505 від 09.12.2025 єдиного акціонера АТ "УРМ" - Міністерства енергетики України "Про припинення повноважень членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", в частині припинення повноважень члена Наглядової ради АТ "УРМ" - ОСОБА_1 , як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ";
- заборонити комісії з відбору членів наглядових рад, утвореній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1596 від 03.12.2025, здійснювати будь-які дії, пов'язані з проведенням конкурсного відбору кандидатів на посаду члена Наглядової ради АТ "УРМ" (в т.ч. прийом документів, оцінювання, затвердження або подання рекомендацій), до остаточного вирішення спору по суті;
- заборонити АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу Наглядової ради до моменту вирішення спору по суті.
У заяві вказано про те, що ОСОБА_1 має намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" з вимогами про:
- визнання рішення, що викладено у формі наказу № 505 від 09.12.2025 єдиного акціонера AТ "УРМ" - Міністерства енергетики України "Про припинення повноважень членів Наглядової ради Aкціонерного товариства "Українські розподільні мережі", в частині припинення повноважень члена наглядової ради АТ "УРМ" - ОСОБА_1 , як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ" - незаконним та його скасування;
- визнання рішення Міністерства енергетики України, що викладено у формі наказу № 526 від 15.12.2025 "Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики України від 11 грудня 2025 року № 517 "Про оголошення відбору кандидатів на посади членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", незаконним та його скасування;
- поновлення повноважень незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ" - ОСОБА_1 , та поновлення дії цивільно-правового договору від 18.12.2023, укладеного між АТ "УРМ" та ОСОБА_1 .
Позов буде подано до суду з метою захисту порушеного права незалежного члена Наглядової ради на належне корпоративне управління AT "УРМ", забезпечення прийняття рішень акціонером в особі Міністерства енергетики України у повній відповідності до вимог законодавства та відновлення порушених прав у частині припинення повноважень членів Наглядової ради та неправомірного формування складу Наглядової ради АТ "УРМ".
З огляду на те, що припинення повноважень ОСОБА_1 вже відбулося, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до фактичного позбавлення його прав та можливості брати участь у діяльності Наглядової ради.
Оскільки кінцевий строк подання документів - до 23.12.2025 о 18:00 (за київським часом) для участі у відборі, заявник вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, а відновлення прав стане неможливим у зв'язку з можливим формуванням нового складу Наглядової ради всупереч вимогам законодавства та статуту. Така ситуація, на думку заявника, створює ризик ухвалення управлінських рішень без участі ОСОБА_1 , що матиме довгострокові наслідки для товариства та унеможливить повне відновлення прав навіть у разі задоволення позову.
Зазначені обставини, на переконання заявника, є достатніми підставами для вжиття вказаних вище заходів забезпечення позову.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що наказом № 321 від 25.10.2023 Міністерства енергетики України "Про обрання членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" було обрано на строк, що не перевищує строку дії воєнного стану та трьох років після його припинення або скасування, персональний склад Наглядової ради АТ "УРМ", до якого включено, в тому числі, ОСОБА_1 як незалежного члена.
18.12.2023 між членом Наглядової ради ОСОБА_1 та АТ "УРМ" було укладено цивільно-правовий договір, предметом якого є надання професійних послуг члена Наглядової ради.
09.12.2025 Міністерством енергетики України видано наказ № 505 "Про припинення повноважень членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", в тому числі і ОСОБА_1 - незалежного члена.
15.12.2025 Міністерством енергетики України розміщено на сайті "Урядовий портал" оголошення про проведення відбору кандидатів на посаду членів Наглядової ради суб'єкта господарювання - АТ "УРМ", м. Київ, у період 15.12.2025-21.12.2025.
17.12.2025 оголошення було також розміщено на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Кінцевий строк подання документів: до 23 грудня 2025 року до 18:00 (за київським часом). Дата проведення відбору: з 24 грудня по 31 грудня 2025 року.
Виходячи із вказаних обставин, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення - в частині заборони АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу Наглядової ради до вирішення по суті справи та набрання рішенням у справі законної сили.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Вжиття заходів забезпечення позову (за наявності достатніх підстав) є невід'ємним елементом досягнення завдань господарського судочинства, інакше реальний захист порушених прав позивача та їх відновлення можуть стати недосяжними чи істотно ускладнитися.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Так, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Згідно з п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тотожний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20 та від 14.06.2018 у справі № 910/361/18.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 26.10.2020 у справі № 907/477/20, від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21 та від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та вживаючи заходи забезпечення позову у даній справі шляхом заборони АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах, проведення перших засідань нового складу Наглядової ради до вирішення по суті справи та набрання рішенням у справі законної сили, суд першої інстанції виходив із того, що в разі укладення договорів з новими членами Наглядової ради фактично буде нівельовано можливість поновлення ОСОБА_1 у складі Наглядової ради АТ "УРМ" як незалежного члена. І в такому випадку наявність судового рішення ніяким чином не призведе до досягнення мети звернення до суду, оскільки не призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, чим фактично поставить під сумнів реалізацію правозахисної функції держави.
Більш того, за висновком місцевого господарського суду, в даному випадку вжиті судом заходи забезпечення позову за своєю юридичною природою є тимчасовими на період вирішення спору, з метою запобігання розширенню кола осіб, прав і інтересів яких може стосуватись вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду спору дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а у разі встановлення, за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, в тому числі з власної ініціативи, як то передбачено приписами статті 145 ГПК України.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання правомірності вжитих судом заходів забезпечення позову, виходить із такого.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1336 "Про утворення акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" засновником АТ "УРМ" є Кабінет Міністрів України, а Міністерство енергетики України здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі цього товариства.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2025 № 1258-р затверджено план заходів щодо оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів деяких суб'єктів господарювання (далі - План заходів).
Пунктом 15 Плану заходів визначено, що Міненерго має забезпечити формування наглядової ради АТ "УРМ".
Міністерством енергетики України було прийнято рішення припинити з дати видання наказу повноваження всіх членів наглядової АТ "УРМ", в томи числі і ОСОБА_1 - як незалежного члена (наказ Міненерго від 09.12.2025 № 505).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2025 № 1596 України "Питання управління деякими суб'єктами господарювання" Уряд вирішив звернувся до Міністерства енергетики та Фонду державного майна щодо здійснення невідкладних заходів до припинення повноважень членів наглядових рад акціонерних товариств, акції яких перебувають в управлінні вказаних органів, в тому числі і припинення повноважень членів наглядової ради АТ "УРМ", у тому числі ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2025 № 1596 "Питання управління деякими суб'єктами господарювання" Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерство енергетики, Фонд державного майна мають вжити заходів щодо проведення відбору та призначення згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, членів наглядових рад товариств паливно-енергетичного комплексу, які визначені планом заходів, з урахуванням зазначених у такому плані заходів строків.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради та представників держави, які обираються (призначаються) до складу наглядової ради суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2025 № 1596, підставою для оголошення відбору є наказ відповідного суб'єкта управління. Суб'єкт управління разом з рішенням про проведення відбору, протягом одного робочого дня від дати його прийняття подає Комісії пропозиції щодо вимог до претендентів на посаду члена наглядової ради, зокрема щодо досвіду та стажу роботи на керівних посадах, знань у сфері діяльності суб'єкта господарювання та вимог щодо освіти і галузі знань.
Враховуючи викладене, наказом Міненерго від 11.12.2025 № 517 прийнято рішення оголосити відбір кандидатів на зайняття трьох посад незалежних членів та двох посад представників держави у складі Наглядової ради АТ "УРМ".
Згідно з наказом Міненерго від 15.12.2025 № 526 "Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики України від 11 грудня 2025 року № 517" вирішено внести зміни до наказу Міністерства енергетики України від 11 грудня 2025 року № 517 "Про оголошення відбору кандидатів на посади членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", виклавши пункт 1 у такій редакції: "1. Оголосити відбір кандидатів на зайняття чотирьох посад незалежних членів та трьох посад представників держави у складі Наглядової ради Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 44992605)".
Відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Натомість суд першої інстанції, заборонивши АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, обмежив дію конкурсної процедури, що фактично має наслідком втручання у її проведення, оскільки укладення таких договорів є невід'ємною частиною формування складу Наглядової ради та завершення конкурсу.
Крім того, за приписами ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 916/4893/23).
Утім, заявлені ОСОБА_1 заходи забезпечення позову спрямовані не на збереження можливості виконання майбутнього судового рішення, а фактично мають наслідком дострокове задоволення позовних вимог та підміну судового рішення у справі.
Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову (у вигляді заборони АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення цивільно-правових договорів із новими членами Наглядової ради, реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в ЄДР або інших реєстрах до вирішення по суті справи та набрання рішенням у справі законної сили) створює для заявника забезпечення фактичного результату, тотожного задоволенню його позовних вимог про поновлення повноважень ОСОБА_1 як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ" (збереження вакантного місця та неможливість формування нового складу Наглядової ради).
Разом із тим, у силу положень частини четвертої статті 137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У даному ж випадку забезпечення позову шляхом заборони АТ "УРМ" вчиняти дії щодо укладення договорів, реєстрації змін до складу Наглядової ради та проведення перших засідань нового складу Наглядової ради перевищує межі предмета спору.
Так, позов, з метою забезпечення якого ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, пов'язаний саме з поновленням повноважень ОСОБА_1 як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ", тобто стосується захисту виключно його прав, а не прав інших її членів. Відтак, поширення заходу забезпечення на всіх членів Наглядової ради АТ "УРМ" є необґрунтованим та непропорційним.
Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20.
Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову має наслідком істотне та непропорційне втручання у господарську діяльність АТ "УРМ", що порушує баланс інтересів сторін.
Блокування формування органу управління товариства, а саме заборона укладати цивільно-правові договори з новими членами Наглядової ради, реєструвати зміни до її персонального складу та проводити перші засідання, фактично унеможливлює формування та початок роботи нового складу Наглядової ради, внаслідок чого товариство позбавляється дієздатного органу управління на невизначений строк до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
Наглядова рада, зокрема і Наглядова рада АТ "УРМ", є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та Законом України "Про акціонерні товариства", здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.
У цьому зв'язку колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржників про те, що через відсутність погодження Наглядової ради товариство позбавляється можливості укладати значні правочини, продовжувати або змінювати чинні договори, залучати фінансування та реалізовувати інвестиційні програми, що, в свою чергу, створює ризики порушення вже взятих на себе договірних зобов'язань, застосування штрафних санкцій та виникнення додаткових судових спорів.
До того ж, застосований судом захід забезпечення позову фактично позбавляє акціонера можливості реалізувати свої корпоративні права щодо формування органів управління товариством та здійснення контролю за його діяльністю.
Отже, застосований захід забезпечення позову не лише створює загрозу істотних негативних наслідків для товариства, а й призводить до фактичного блокування реалізації корпоративних прав держави як єдиного акціонера, що виходить за межі мети забезпечення позову.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок із доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.
Тобто, у такому випадку, саме на заявника покладено обов'язок доведення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом із тим, до заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову не надано доказів вчинення Міністерством енергетики України та/або АТ "УРМ" дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого рішення суду в даній справі в разі задоволення позову, та доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції також не вбачається обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких має намір звернутися до суду, враховуючи при цьому, що в заяві про забезпечення позову заявник зазначив про намір звернутися до суду з позовом із метою поновлення його повноважень незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ" та поновлення дії цивільно-правового договору від 18.12.2023, укладеного між АТ "УРМ" та ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали виходив із припущення, що укладення договорів з новими членами Наглядової ради унеможливить поновлення повноважень ОСОБА_1 як незалежного члена Наглядової ради АТ "УРМ" у разі задоволення позову.
Утім, чинне законодавство не містить заборони на зміну складу наглядової ради в разі подальшого скасування відповідних рішень, а можливе ухвалення судового рішення про поновлення повноважень не є залежним від факту укладення чи неукладення договорів з іншими особами.
Висновок місцевого господарського суду про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде нівельовано можливість поновлення ОСОБА_1 у складі Наглядової ради АТ "УРМ" як незалежного члена ґрунтується на припущеннях, позаяк ризики, передбачені статтею 136 ГПК України, є недоведеними.
При цьому доводи заявника щодо дії воєнного стану, належності АТ "УРМ" до об'єктів критичної інфраструктури та ймовірності настання блекаутів мають загальний характер і не підтверджують існування реальних та доведених ризиків, передбачених статтею 136 ГПК України.
Зазначені обставини не доводять необхідності саме персональної участі заявника у складі Наглядової ради для забезпечення стабільного функціонування товариства, а також не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з можливістю виконання або ускладненням виконання майбутнього судового рішення чи ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Більше того, застосування заходів забезпечення позову з мотивів абстрактної "суспільної значимості" має наслідком необґрунтоване втручання суду у сферу управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки, що суперечить принципам співмірності, балансу інтересів та правовій природі інституту забезпечення позову.
У цьому аспекті колегією суддів апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими доводи скаржників, що в даному випадку суспільна значимість полягає саме в тому, що ухвалою суду заборонено укладати договори та проводити засідання Наглядової ради, чим фактично заблоковано роботу АТ "УРМ", а не вимога позивача щодо поновлення на посаді.
Отже, частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що заявником не доведено, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, а також не надав належної оцінки співмірності наслідків, які можуть настати через вжиття заходів забезпечення позову, із наслідками невжиття таких заходів.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає, що вжитий місцевим господарським судом за заявою ОСОБА_1 захід забезпечення позову суперечить приписам ч. 11, 12 ч. 1 ст. 137 ГПК України, а також не відповідає вимогам щодо обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників, доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів, тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є помилковим і таким, що не відповідає нормам процесуального права, апеляційні скарги Міністерства енергетики України та АТ "УРМ" підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.
Судові витрати
У зв'язку із задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за їх подання необхідно покласти на заявника ( ОСОБА_1 ).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за подання апеляційної скарги Міністерства енергетики України, яка подана в електронній формі у 2025 році, мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), тоді як Міністерством енергетики України було сплачено 3 028,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У свою чергу, за подання апеляційної скарги АТ "УРМ", яка подана в електронній формі у 2026 році, мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (3 328,00 грн х коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), тоді як АТ "УРМ" було сплачено 3 328,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, тобто також у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням викладеного, у рахунок відшкодування витрат, понесених скаржниками у зв'язку зі сплатою судового збору за подання апеляційних скарг, із ОСОБА_1 на користь Міністерства енергетики України підлягає стягненню 2 422,40 грн, а на користь АТ "УРМ" - 2 662,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Міністерства енергетики України та Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 у справі № 910/16129/25 скасувати.
3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 № 24/12 від 24.12.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 910/16129/25 відмовити повністю.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міністерства енергетики України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30, код ЄДРПОУ 37552996) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українські розподільні мережі" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 44992605) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
7. Матеріали оскарження в даній справі повернути до місцевого господарського суду.
8. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 02.03.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
І.П. Ходаківська