САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/721/26
Провадження №1-кс/726/149/26
Категорія
03.03.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Територіального упралвіння БЕБ у Чернівецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність ТУ БЕБ у Чернівецькій області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
Вказує, що він із заявниками звернулися до БЕБ України із заявою у порядку ст. 214 КПК України та повідомили про відомі їм обставини, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень у сфері економіки та пов'язаних із ними діянь, зокрема ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України), легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України), а також примушування до виконання/невиконання цивільно-правових зобов'язань або до укладення цивільно-правових угод (ст. 355 КК України). За наявною у них інформацією, у 2016 році ОСОБА_4 , як фізична особа придбав на земельних торгах (аукціоні) земельну ділянку площею 3,0000 га з кадастровим номером 6810500000:02:007:0858. на якій з 2017 року, було організовано масштабне житлове будівництво, в межах якого збудовано шість чотириповерхових багатоквартирних житлових будинків із чотирма під'їздами кожен, які поетапно вводилися в експлуатацію у 2017-2022 роках. Орієнтовна кількість квартир у кожному будинку складає близько 64, загалом - приблизно 380-400 квартир, у яких фактично проживає значна кількість осіб. Зазначає, що масштаб діяльності, системність та тривалість свідчать, що мова йде не про разову операцію, а про тривалу організовану схему отримання доходів.
Так, на вказану заяву старшим детективом ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_5 , було надано відповідь, згідно якої у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення було відмовлено.
У зв'язку із викладеним просить суд, зобов'язати ТУ БЕБ у Чернівецькій області, прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування.
В судове засідання скаржник, не з'явився, однак направив заяву в якій просив скаргу слухати за його відсутності, складу суду довіряє, просить задовольнити скаргу у повному обсязі.
Детектив ТУ БЕБ в Чернівецькій області до слідчого судді також не прибув, але направив до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності у зв'язку із залученнмя його у слідчих діях. У задоволенні скарги просив відмовити.
Дослідивши письмові матеріали додані до скарги, слідчий суддя встановив таке.
Встановлено, що співвласники багатоквартирних будинік АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , подали до Бюро економічної безпеки України заяву про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ст.ст. 212, 209, 355 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що дана заява супровідним листом №52/КПК-26 від 23.02.2026 була направлена БЕБ України до Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області для розгляду в межах компетенції.
Як вбачається зі змісту поданої ОСОБА_3 заяви, він повідомляє, що у 2016 році ОСОБА_4 , як фізична особа придбав на земельних торгах (аукціоні) земельну ділянку площею 3,0000 га з кадастровим номером 6810500000:02:007:0858. на якій з 2017 року, було організовано масштабне житлове будівництво, в межах якого збудовано шість чотириповерхових багатоквартирних житлових будинків із чотирма під'їздами кожен, які поетапно вводилися в експлуатацію у 2017-2022 роках. Орієнтовна кількість квартир у кожному будинку складає близько 64, загалом - приблизно 380-400 квартир, у яких фактично проживає значна кількість осіб. Вказує, що в таких діях ОСОБА_4 наявний склад кримінальних правопорушень у сфері економіки та пов'язаних із ними діянь, зокрема ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України), легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України), а також примушування до виконання/невиконання цивільно-правових зобов'язань або до укладення цивільно-правових угод (ст. 355 КК України).
На дану заяву, старший детектив ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_6 24.02.2026 року (вих. № 21/3.1/120-26) надав відповідь, в якій вказав на відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, посилаючись на те, що заява та додані до неї матеріали не містять достатньо даних та ознак складу кримінальних правопорушень. Окрім зазначеного, детектив повідомив, що з метою проведення аналізу господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 , виявлення порушень при здійсненні господарської діяльності та встановлення можливої суми завданих державі збитків, вказана заява направлена до Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ у Чернівецькій області.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявленням ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити при вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Окрім того, необхідно врахувати також те, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин з-поміж інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними та суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних тощо).
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Аналіз наведеного законодавства свідчить, що закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
З врахуванням викладеного, аналізуючи норми КК України, КПК України, внесенню до ЄРДР підлягають лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Встановлено, що у заяві ОСОБА_3 не зазначено обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Подана ним заява не містить обґрунтованих посилань на конкретні обставини чи реальні факти на підтвердження вчинення кримінальних правопорушень.
За своїм змістом та суттю дана заява не є повідомленням про злочин, і не містить конкретних та об'єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення, та даних про наявність у діях ОСОБА_4 складу злочину, оскільки заявник зазначає власні міркування та загальну оцінку з приводу системності та тривалості організованої останнім схеми отримання доходів.
Слідчий суддя враховує те, що досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування осіб лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що інформація, викладена ОСОБА_3 в заяві, є такою, що не підлягає внесенню до ЄРДР, оскільки вона за своїм змістом та суттю не містить достатніх даних, які б свідчили про реальність події злочинів і були б достатніми для висновку про їх вчинення за викладених заявником обставин, не містить ознак та обставин кримінального правопорушення за ст.ст. 212, 209, 355 КК України щодо ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також примушування до виконання/невиконання цивільно-правових зобов'язань або до укладення цивільно-правових угод, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 303-304, 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Територіального упралвіння БЕБ у Чернівецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1