03.03.2026
Справа № 482/2403/25
Номер провадження 1-кп/482/137/2026
23 лютого 2026 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нова Одеса, Миколаївської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025152280000078 від 22.02.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України, -
В провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025152280000078 від 22.02.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується за ч.2 ст.307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечили. Обвинувачений в судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою та суду пояснив, що він не переховувався від органів досудового розслідування, завжди з'являвся за викликом. А тому просить змінити йому запобіжний захід.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
КПК України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, не маючи постійного джерела прибутку, керуючись корисливим мотивом та, переслідуючи мету незаконного збагачення, обрав в якості джерела доходу діяльність, пов'язану із незаконним збутом наркотичних засобів наркозалежним особам на території м.Нова Одеса, Миколаївської області.
Так, 16.07.2025, приблизно о 18 год. 15 хв., у невстановленому місці та у невстановленої особи, шляхом замовлення за допомогою додатку «Telegram», ОСОБА_4 , діючи всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою психотропну речовину - PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, незаконно придбав особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою не менше 0,6932 г., яку в подальшому незаконно зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту. В подальшому, 16.07.2025 ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконний збут психотропних речовин, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі психотропних речовин, в період часу з 15:15 години по 18:40 годин, перебуваючи в салоні автомобіля сірого кольору марки "ВАЗ 21099", незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_6 за грошові кошти у розмірі 1500 грн., особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою 0,6932 г. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збут небезпечної психотропної речовини. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що на початку вересня 2025 року, діючи повторно, у невстановленому під час досудового розслідування місці, у невстановленої під час досудового розслідування особи, діючи супереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері наркотичних засобів, психотропних ручовин і прекурсорів, та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із наступними змінами), якою психотропну речовину - PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яка знаходилась у з-х згортках вагою не менше 0,3821 г, 0,0418 г та 1,0469г, яку в подальшому незаконно зберігав та перевозив, з метою подальшого збуту. В подальшому, 08.09.2025, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконних збут психотропних речовин, діючи повторно, в ході проведення контролю за вчиненнямм злочину у формі оперативної закупівлі психотропних речовин, в період часу з 15:25 години по 16:00 годин, перебуваючи в салоні автомобіля марки "Мазда-3", д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поблизу адреси: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Нова Одеса, вулиця Центральна, 193, незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_6 за грошові кошти у сумі 1500 грн. особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою 0,3821 г, та 2 згортки із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP вагою не менше 0,0418 г та 1,0469 г, залишив зберігати при собі та 08.09.2025 видав працівникам поліції в ході санкціонованого обшуку транспортного засобу сірого кольору марки "MAZDA 3", д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно. 08.09.2025 ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України затримано у порядку ст.208 КПК України (фактичне затримання 19:30 год. 08.09.2025). 09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. 10.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого сплив 06.11.2025. 05.11.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 03.01.2026. 29.12.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 26.02.2026. Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: - переховуватись від суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Наявність вказаних ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, в тому числі на непідконтрольні території України, враховуючи введення на території України воєнного стану. Зазначене надає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 систематично вчиняв кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, відсутність у обвинуваченого законних джерел доходів, а тому може вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується. Зазначене свідчить про те, що ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України продовжує існувати. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 при ухваленні вироку судом, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків та дасть можливості запобігти вищевикладеним та обґрунтованим ризикам, передбаченим ст. 177 КК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 відповідає суспільному інтересу та гарантуватиме те, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення. Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення обвинуваченим вчинення інших кримінальних правопорушень. Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_4 неможливо, оскільки він не зможе виконувати покладені на нього обов'язки при обранні особистого зобов'язання або домашнього арешту. Особисту поруку неможливо застосувати у зв'язку з відсутністю осіб, яких сторона обвинувачення вважає такими, що заслуговують на довіру, і які б могли поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. За даних обставин кримінального провадження застосування запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе, оскільки в такому разі відсутній дієвий процесуальний механізм контролю за дотриманням покладених на обвинуваченого обов'язків в умовах воєнного стану, який запроваджено на території України. Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , значну суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується є тяжким, 10.09.2025 ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. 00 коп. В подальшому Новоодеським районним судом Миколаївської області строк тримання під вартою продовжувався з визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. 00 коп. На сьогоднішній день застава не внесена. Водночас, сторона обвинувачення вважає, що сукупності матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи даного клопотання надає підстави для продовження запобіжного заходу, а тому просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, та є наявність ризиків передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується. На сьогоднішній день вказані ризики не зменшилися та не відпали. Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, яке може йому загрожувати, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Таким чином, ОСОБА_4 під час дії на території України воєнного стану, з метою уникнення від покарання, може виїхати за межі території України, у зв'язку з цим, фактично не буде можливості притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому ризик переховування останнього від суду на сьогоднішній день продовжує існувати і у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Підтвердженням того, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_4 обвинувачується, є те, що ОСОБА_4 систематично вчиняє кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність у обвинуваченого законних джерел доходів, а тому може вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується. Щодо пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що він не має наміру переховуваться від суду, завжди з'являвся за викликами до слідчого та до органів з питань пробації, то суд вважає, що сама явка до слідчого або прокурора та органів з питань пробації не спростовує можливість переховування від суду та не підтверджує запобігання ризику переховування. Крім того судом також встановлено наявність іншого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується. Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу на стадії судового розгляду, суд приходить до висновку, що на даний час суду не надано доказів того, що ризики, на яких наголошував прокурор, та які були враховані слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні або зменшилися. Вказані обставини та відсутність доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_4 не дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтверджують можливість тримання під вартою ОСОБА_4 на стадії судового розгляду. Під час судового розгляду не встановлено, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не заважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.31,32,91,314,315,319,331 КПК України, суд,-
1. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
2. Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Нова Одеса, Новоодеського району, Миколаївської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
3. Строк дії ухвали з 26 лютого 2026 року до 26 квітня 2026 року включно.
4. ОСОБА_4 визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., яка була встановлена ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року та може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 03.03.2026.
Головуючий суддя ОСОБА_1