Справа № 127/2495/26
Провадження № 3/127/566/26
27 лютого 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 571205 від 20.01.2026: «20.01.2026 о 17:25 год у м. Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 114, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не виповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 та у закладі охорони здоров'я КНП «ВОКПЛ ім. Акад. І.О. Ющенка ВОР» у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки ТЗ, чим порушив п.2.5 ПДР».
ОСОБА_1 до суду з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, суду пояснив що від огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, тому що автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 не керував, просто підійшов до нього, щоб, на прохання товаришів. які його залишили, забрати ключі від автомобіля та технічний паспорт. Автомобіль знаходиться у їх спільному користуванні.
Допитаний у судовому засіданні, в присутності батька, неповнолітній свідок ОСОБА_2 суду повідомив, що разом з батьком на трамваї їхали з дитячої обласної лікарні, вийшовши з трамвая зайшли в Макдональдс, що на Хмельницькому шосе в м. Вінниця, поїсти. Коли їли, батькові хтось телефонував, напевно, з приводу автомобіля. Вийшовши з Макдональдса, підійшли до автомобіля забрати документи, однак біля автомобіля вже стояли працівники поліції. Свідок ОСОБА_2 зазначив, що тато ( ОСОБА_1 ) одразу сказав йому сісти в автомобіль, щоб не мерзнути, а сам спілкувався з працівниками поліції. Автомобіль не належить їх сім'ї, того дня ОСОБА_1 , як категорично зазначив його син - свідок ОСОБА_2 , не керував автомобілем.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, інші письмові докази у справі, дослідивши відеозапис фіксації на портативні відео реєстратори, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , покази свідка ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 266 КУпАП вказує, зокрема, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зазначає, що: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до п. 1.10 ПДР: водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з пунктом "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в'ючних або верхових тварин. Тому, водієм є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї посвідчення водія, і на неї поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9 Правил дорожнього руху України.
Відтак, обов'язковою і необхідною умовою виникнення в особи обов'язку пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння закон (ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 266 КУпАП) визначає наявність двох юридичних фактів:
1) виключно факт керування цією особою транспортним засобом та
2) наявність передбачених законом підстав для направлення особи до проходження огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.5 ПДР пов'язує обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння з наявністю в особи статусу водія, необхідною ознакою наявності якого є також факт керування цією особою транспортним засобом.
Матеріали справи, зокрема відеозапис з портативного реєстратора патрульних поліцейських, не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння 20.01.2026 о 17:25 год у м. Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 114, як про те зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 571205 від 20.01.2026.
Із відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 , а саме вчиняв технічні дії водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Зокрема, як вбачається з дослідженого судом відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського, відео розпочинається з того, що ОСОБА_1 у темну пору доби знаходиться біля автомобіля, з вимкненим двигуном та вимкненими габаритними вогнями. На відеозаписі не зафіксовано, а ні моменту зупинки ОСОБА_1 , а ні моменту виходу ОСОБА_1 з водійського сидіння транспортного засобу ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 . Сам ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування транспортним засобом. На відеозаписі також присутній свідок - неповнолітній ОСОБА_2 .
Пояснення допитаного в суді неповнолітнього свідка - ОСОБА_2 про те, що його батько - ОСОБА_1 не керував автомобілем, кореспондуються з дослідженим судом відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського та поясненнями самого ОСОБА_1 .
Що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_1 , щодо якого в матеріалах справи відсутні належні достатні докази керування ним автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 , не є суб'єктом відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Досліджені судом матеріли справи викликають обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 , та дають підстави стверджувати, що 20.01.2026 о 17:25 год ОСОБА_1 не керував автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 , як-то вбачається з його пояснень, пояснень свідка ОСОБА_2 , відомостями з відеозапису фіксації на портативні відео реєстратори інспекторів патрульної поліції. Відсутність факту керування ОСОБА_1 не спростовується іншими матеріалами справи. Зокрема рапорт інспектора поліції від 20.01.2026, який є службовим документом, адресованим його керівникові, не містить посилань на докази та мотиви, з яких інспектор поліції вирішив, що водієм був саме ОСОБА_1 ..
Окрім того, надані в суді показання свідка ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_1 узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.
Складена посадовою особою національної поліції постанова серії ЕНА №6539279 від 20.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП, копія якої долучена до протоколу про адміністративне правопорушення - не є належним доказом керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки чинний КУпАП не містить положень про преюдиційне значення правових актів індивідуальної дії суб'єктів владних повноважень - постанов в інших справах про адміністративне правопорушення. Постанова в іншій справі про адміністративне правопорушення не передбачена в якості окремого виду доказів в статті 251 КУпАП.
Відтак, з досліджених судом матеріалів справи не знайшли свого підтвердження зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини керування ОСОБА_1 20.01.2026 о 17:25 год автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_2 . Тому ОСОБА_1 , не будучи особою, яка керує транспортним засобом, не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , які узгоджуються з іншими матеріалами справи, стверджується, що автомобілем ОСОБА_1 не керував, та за відсутності інших належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: