Провадження № 3/679/92/2026
Справа № 679/258/26
03 березня 2026 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Стасюка Р.М., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ЕПАС»,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП України,-
23.01.2026 по вул. Лісова, 10 у м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області під час проведення головним державним інспектором Славутського сектору перевірок платників-юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Хмельницькій області Нікітчук І.Л. документальної позапланової перевірки ТОВ «ЕПАС» встановлено, що головним бухгалтером товариства ОСОБА_1 , у порушення п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 198.1 абзацу першого та другого п. 198.2, п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198, абзац другого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2019 року у сумі 158760,00 гривень.
Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення визнала повністю.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпунктом «а» п. 198.1 цього Кодексу встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій зпридбання або виготовлення товарів та послуг.
Абзацом першим та другим п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що даоюа списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника.
Відповідно до п.198.3 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом третім п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абзацу другого п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, окрім визнання нею своє вини, підтверджується наступними доказами:
актом про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ЕПАС» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за жовтень 2019 року та із ТОВ «ДОРМІС», яка проводилась у період з 12.01.2026 по 16.01.2026, відповідно до результатів якої за період з жовтня 2019 року ТОВ «ЕПАС» задекларувало податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10163,00 гривень. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за жовтень 2019 року встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2019 року в сумі 158760,00 гривень;
інформацією про те, що у звітному періоді відповідальною за фінансово-господарську діяльність ТОВ «ЕПАС» була ОСОБА_1 , наказ №49-ОС від 25.12.2013 «Про переведення на посаду головного бухгалтера»;
протоколом про адміністративне правопорушення № 806/10/22-01-07-10-08 від 23.02.2026, який хоча і не є самостійним беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, однак оцінюється судом у сукупності з іншими матеріалами.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, а саме: порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 визначено поняття триваючого правопорушення як проступку, пов'язаного з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 носить характер триваючого, оскільки воно продовжувало тривати і на час, коли його було зафіксовано, тобто сплати податку до бюджету у відповідному розмірі проведено не було.
Враховуючи те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено у жовтні 2019 року, однак факт його вчинення виявлено у ході проведення у період з 12.01.2026 по 16.01.2026 документальної позапланової перевірки, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення не закінчилися.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, визнання нею вини, і вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.163-1 КУпАП - у виді штрафу в мінімальному розмірі.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 у дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ч.1 ст.163-1, ст.ст. 33, 38, 40-1, 283, 284, 287-289 КпАП України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів УК у м.Нетішині /м.Нетішин 21081100; код за ЄДРПОУ 37971775; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача UA178999980313060106000022743; код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Суддя Р.М. Стасюк