Справа № 944/5594/25
Провадження №2-а/944/30/26
19.01.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Поворозника Д.Б.,
з участю секретаря судових засідання Климейко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд в із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк на оскарження постанови № R68038 від 09 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; скасувати постанову № R68038 від 09 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09 вересня 2025 року.
В обґрунтування позову зазначає, що 09.09.2025 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №R68038, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн, у справі про адміністративне правопорушення щодо порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Як вбачається з постанови, яка відображається у електронному кабінеті у за стосунку «Резерв+» постанову складено внаслідок того, що він нібито не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК. Проте, з постановою про застосування адміністративного стягнення не погоджуюється, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому вважає її безпідставною, нічим необгрунтованою, відтак, незаконною. Зазначає, що він є особою з інвалідністю 3 групи (безтерміново) з дитинства, що підтверджується колією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , копією довідки до акта огляду МСЕК №147161. Згідно з даними з електронного військово-облікового документу він вчасно оновив дані та йому надано відстрочку до завершення мобілізації згідно з п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «ПРО МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ». Отже, у нього немає обов?язку проходження ВЛК, відтак, враховуючи, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, така підлягає скасуванню, а відповідне провадження в справі про адміністративне правопорушення повинно бути закрите.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови, зазначає, що такий строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову йому не було вручено, зі змістом постанови він ознайомився лише у додатку «Резерв+» , після чого 03.10.2025 року звернувся за консультацією до адвоката, а відтак просить поновити строк на оскарження.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
02 грудня 2025 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування відзиву зазначає таке.
09.09.2025 року постановою № R68038, винесеною тимчасово виконуючим обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з матеріалами справи та даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 відмовився (ухилився) від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), чим допустив порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідних норм Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу». Позивач у застосунку "Резерв+" особисто визнав свою вину, підтвердивши, що не буде оспорювати вчинення адміністративного правопорушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Ніхто не змушував його визнавати провину, що підтверджується електронною заявою в системі "Резерв+". Постанова №R68038 була сформована автоматично на підставі визнання особою своєї вини та її згоди на притягненням до відповідальності, відповідно до пункту 3 статті 258 КУпАП (у разі згоди особи на притягнення до відповідальності без складання протоколу). Таким чином, у момент формування постанови були виконані всі передбачені законом умови, а саме: наявність факту правопорушення, зафіксованого у державному реєстрі; особисте визнання вини особою у правопорушенні; згода на притягнення до адміністративної відповідальності без участі у розгляді.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник адвокат Білик П.Б. на адресу суду скерував клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити у його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно зі ст.235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
З постанови № R68038 від 09.09.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП убачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист" встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У зв'язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно з абз. 1, 2 п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Так, матеріали справи не містять доказів того, що позивач в передбаченому п. 74 Порядку №560 отримав законне направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду й, будучи попередженим про вимоги законодавства, ухилився від проходження медичного огляду за обставин зазначених в оскаржуваній постанові.
Як і немає витягу з журналу реєстрації таких направлень, а також відсутній відповідний акт про відмову позивача від проходження ВЛК.
При цьому суд звертає увагу, що оскаржувана постанова посилання на будь-які докази, що підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 , інкримінованого правопорушення не містить.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа №201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15.11.2018 (справа №524/7184/16-а).
Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України суду не надано.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення,сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, сам лише факт складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не може слугувати доказом вини останнього.
Таким чином, належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Враховуючи викладеневище, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтверджені витрати позивача зі сплати судового збору підлягають розподілу за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.77, 229, 268-271,286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № R68038 від 09 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09 вересня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.Б. Поворозник