Справа № 463/9307/25
Провадження № 2/463/338/26
03 березня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Тибінки В.Я.,
представника відповідача - Хребет Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
представник позивача звернувся з позовом до суду, який в процесу розгляду уточнив, просить стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» збитки завдані пошкодженням автомобіля «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 104 066,69 гривень та понесені витрати на оплату послуг експерта в сумі 7000,00 грн, а всього кошти на загальну суму 111 066,69 грн. Стягнути з ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн. Стягнути з відповідачів понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5200 грн та сплату судового збору в розмірі 1462,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2025 о 14:10 у м. Винники по вул. Галицькій, 88, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Peugeot 208», д.н.з. НОМЕР_2 , порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху України, не надавши переваги в русі автомобілю «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, унаслідок чого допустила зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6379/25 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Належний позивачу автомобіль «Skoda Fabia» отримав значні технічні пошкодження. Згідно з висновком експерта № 22798 від 15.07.2025, вартість відновлювального ремонту станом на дату ДТП становить 119 254,02 грн, у тому числі ПДВ 1 587,53 грн. Оскільки позивачем не укладено договору на проведення ремонту та не надано актів виконаних робіт, вартість відновлювального ремонту без урахування ПДВ складає 104 066,69 грн. Крім того, позивач поніс витрати на проведення експертизи в сумі 7 000,00 грн. Із копії полісу № ЕР-230066538 вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Peugeot 208» була застрахована в АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС». 11.08.2025 позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, однак 09.09.2025 отримав відмову з підстав проведення ремонту автомобіля без дотримання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки повідомив страховика про ДТП 04.07.2025. Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн та задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою судді від 13.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
27.10.2025 на адресу суду надійшов відзив представника Тибінки В.Я. в інтересах ОСОБА_3 на позовну заяву. Проти позовних вимог відповідач заперечив. В обґрунтування заперечень зазначає, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована на підставі чинного полісу обов'язкового страхування, укладеного відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024, який набрав чинності 01.01.2025 та діяв на день настання страхового випадку. Вказує, що розмір шкоди, визначений у висновку експерта, повністю покривається лімітом відповідальності страховика, а тому обов'язок з відшкодування матеріальних збитків покладається саме на страховика. Також зазначає, що відповідно до чинної редакції спеціального Закону коефіцієнт фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування не застосовується, а відмова страховика у виплаті ґрунтується на положеннях закону, який втратив чинність. Крім того, заперечує проти стягнення з неї моральної шкоди, посилаючись на недоведеність факту її заподіяння та розміру, відсутність належних доказів душевних страждань і причинного зв'язку між її діями та заявленими переживаннями позивача. У зв'язку з наведеним вважає, що вона є неналежним відповідачем у справі, а тому просить у задоволенні позову до неї відмовити повністю та покласти судові витрати на страховика. Крім того, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних, оспорюваних страховиком не лише прав позивача але й ОСОБА_3 , просить суд здійснювати розгляд справи № 463/9307/25 в загальному позовному провадженні з викликом представників сторін.
Ухвалою суду від 06.11.2025 клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін задоволено, призначено судове засідання у справі.
06.11.2025 на адресу суду від представника Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» Хребет Т.І. надійшов відзив на позовну заяву. Вважає, що позовні вимоги неаргументовані, необґрунтовані та такі що не підлягають задоволенню. Підтвердила, що ДТП трапилось 04.07.2025 за участю автомобілів «Peugeot 208», д.н.з. НОМЕР_2 та «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 23.07.2025 у справі № 463/6379/25 особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність водія Peugeot 208 була застрахована на підставі полісу № ЕР-230066538, укладеного з АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС». Представник відповідача зазначає, що 15.07.2025, тобто до повідомлення страховика про настання ДТП та до надання транспортного засобу для огляду, за замовленням позивача проведено товарознавчу експертизу та складено відповідний висновок. Повідомлення про ДТП надійшло до страхової компанії лише 15.08.2025 (зареєстроване за № 3053), тобто більше ніж через місяць після події. 19.08.2025 страховиком направлено лист з вимогою надати транспортний засіб для огляду та повідомлено про наслідки його ненадання. 20.08.2025 позивач повідомив, що транспортний засіб Skoda Fabia вже відремонтовано. 22.08.2025 представником страховика проведено огляд автомобіля та складено акт, у якому зазначено, що транспортний засіб перебуває у відновленому стані. 25.08.2025 суб'єкт оціночної діяльності повідомив про неможливість проведення оцінки у зв'язку з відновленням транспортного засобу. Вважає, що позивач, усвідомлюючи обов'язок зберігати пошкоджений транспортний засіб до його огляду страховиком, здійснив його ремонт до закінчення встановленого законом строку для проведення огляду, чим позбавив страховика можливості визначити розмір заподіяної шкоди. Представник відповідача посилається на положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема на норми щодо обов'язку потерпілої особи забезпечити можливість огляду пошкодженого майна та підстав відмови у здійсненні страхової виплати у разі невиконання такого обов'язку, якщо це призвело до неможливості встановлення розміру шкоди. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що відмова у виплаті страхового відшкодування є правомірною, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
06.01.2026 поштовим відправленням на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_4 . В якій вказав, що сторона позивача не погоджується із запереченнями представника відповідача ОСОБА_3 у частині безпідставності вимоги про відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначає, що саме з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено належний йому транспортний засіб. При цьому відповідач, усвідомлюючи свою вину у скоєнні ДТП, жодних дій, спрямованих на добровільне відшкодування завданих збитків, не вчинила, не надала поліс обов'язкового страхування, не сприяла залученню експерта та проведенню автотоварознавчої експертизи для визначення розміру шкоди, не цікавилася станом відновлювальних робіт. У зв'язку з цим позивач був змушений самостійно витрачати час і кошти на пошук експерта та проведення експертного дослідження. Крім того, позивач вказує, що внаслідок ДТП він зазнав душевних страждань, негативних емоцій та переживань. Пошкодження автомобіля спричинило йому суттєві труднощі у пересуванні та виконанні службових обов'язків, оскільки зазначений транспортний засіб є необхідним для щоденного добирання до місця проходження військової служби. Розмір завданої моральної шкоди позивач визначив у сумі 20 000 грн, вважаючи її співмірною із завданими стражданнями. Також позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати, зокрема сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу. На підставі викладеного просить врахувати наведені доводи під час ухвалення рішення.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що 04.07.2025 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка сталася з вини останньої. Унаслідок ДТП транспортний засіб позивача отримав технічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту, відповідно до висновку експерта, становить 104 066,69 грн, які позивач просить стягнути зі страхової компанії. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Також представник позивача просив судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу та проведення експертизи, стягнути з відповідачів у рівних частках. Представник позивача уточнив, що ремонтні роботи були проведені у стислі строки, оскільки з дня ДТП, про яку страховика було повідомлено усно, протягом десяти днів представники страхової компанії до позивача не зверталися та огляд транспортного засобу не проводили. У зв'язку з цим позивачем було прийнято рішення про проведення автотоварознавчої експертизи та здійснення відновлювального ремонту. Щодо звернення до страхової компанії майже через місяць після складання експертного висновку представник позивача пояснив, що фактично зазначений висновок був отриманий позивачем пізніше, ніж дата його складення, зазначена у документі.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що не заперечує факту дорожньо-транспортної пригоди від 04.07.2025 року та вини його довірительки у її вчиненні. Зазначив, що в день ДТП ОСОБА_3 у телефонному режимі повідомила страхову компанію, з якою було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У частині позовних вимог, заявлених безпосередньо до ОСОБА_3 , представник заперечив їх задоволення, вказавши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлений розмір моральної шкоди. Щодо розподілу судових витрат представник відповідача зазначив, що такі підлягають стягненню зі страхової компанії, оскільки саме її дії стали підставою для виникнення спору. Крім того, звернув увагу суду на те, що у заяві страхової компанії про відмову у виплаті страхового відшкодування містяться посилання на норми закону, які на момент прийняття рішення не діяли, а зазначені підстави для відмови, на його думку, відсутні.
У судовому засіданні представник страхової компанії пояснила, що належним повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду є письмове звернення з наданням підтверджуючих документів. Зазначила, що 15.07.2025 позивач самостійно провів експертне дослідження без огляду транспортного засобу представником страхової компанії. Письмове повідомлення про ДТП надійшло до страховика лише 11.08.2025 року, тобто вже після проведення експертизи та фактичного здійснення відновлювального ремонту. На її думку, самостійне проведення експертного дослідження та здійснення ремонту транспортного засобу до моменту письмового звернення до страхової компанії є порушенням вимог закону та підставою для відмови у виплаті. Разом з тим представник страховика зазначила, що конкретну норму закону, яка прямо передбачає обов'язок саме письмового повідомлення, назвати не може. Не заперечила, що у рішенні про відмову містяться посилання на норми закону, які на той момент вже не діяли, однак вказала, що аналогічні за змістом положення після внесення змін передбачені в діючій редакції Закону. При цьому факту настання ДТП з вини застрахованої особи та розміру збитків, визначених експертом, страхова компанія не оспорює. Підставою для відмови у виплаті вважає порушення позивачем вимог закону, викладені у відзиві. Також представник повідомила, що їй не відомо, чи зверталися сторони до страхової компанії усно в день ДТП, однак таку можливість не заперечує. Водночас вважає, що страхова компанія правомірно відмовила у виплаті страхового відшкодування. У частині вимог про відшкодування моральної шкоди зазначила, що такі вимоги можуть бути заявлені виключно до винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд встановив наступне.
04 липня 2025 року о 14:10 у м. Винники на вул. Галицькій, 88, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Peugeot 208», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 23.07.2025 у справі №463/6379/25 ОСОБА_3 визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено покарання у виді штрафу (а.с. 41).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot 208», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на підставі чинного договору обов'язкового страхування.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум зобов'язаний здійснити страхову виплату або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Згідно з пунктом 4 статті 31 зазначеного Закону, водії та власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати транспортний засіб у стані після ДТП до його огляду представником страховика та забезпечити можливість проведення такого огляду.
Разом з тим, відповідно до положень цієї ж статті, особа звільняється від обов'язку збереження пошкодженого майна у разі, якщо страховик протягом встановленого законом строку, а саме 10 днів, не здійснив огляд з причин, що не залежать від потерпілої особи.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 30 Закону, страхова виплата не здійснюється лише у випадку невиконання потерпілою особою обов'язків, передбачених законом, якщо це призвело до неможливості встановлення факту ДТП, причин і обставин її настання або розміру шкоди.
Відповідно до висновку експерта № 22798 від 15.07.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у цінах станом на дату ДТП становила 119 254,02 грн, у тому числі податок на додану вартість 5 187,53 грн. З урахуванням того, що позивачем не надано доказів фактичного проведення ремонту з підтверджуючими документами щодо сплати ПДВ та актів виконаних робіт, розмір матеріальної шкоди підлягає визначенню без урахування податку на додану вартість і становить 104 066,69 грн (119 254,02 грн - 5 187,53 грн), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10-21).
Вартість експертного дослідження становить 7000 грн, що підтверджується актом наданих послуг №22798 (а.с. 7).
Згідно з рішенням про відмову у виплаті страхового відшкодування № ЕР-230066538 від 14.06.2025 (а.с. 47-48) зазначено, що відповідно до повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що надійшло до АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» 11.08.2025, 04.07.2025 у м. Винники, на вул. Галицькій, 88, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Peugeot 208», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заява про виплату та/або доплату страхового відшкодування була подана 20.08.2025. Водночас згідно з повідомленням оцінювача ОСОБА_5 від 25.08.2025, який за замовленням страховика здійснював огляд транспортного засобу «Skoda Fabia», під час проведення огляду встановлено, що на момент перевірки транспортний засіб був повністю відремонтований, у зв'язку з чим провести належну оцінку пошкоджень та визначити розмір шкоди не є можливим. У рішенні про відмову страховик зазначив, що встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розміру заподіяної шкоди стало неможливим з вини потерпілої особи, що, на думку страховика, відповідно до положень Закону є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.
Матеріалами справи встановлено, що факт дорожньо-транспортної пригоди, вина ОСОБА_3 , а також розмір матеріальної шкоди, визначений експертним висновком, страховиком не оспорюються. Також, відповідачем не доведено, що дії позивача унеможливили проведення огляду транспортного засобу чи встановлення розміру завданої шкоди, що відповідно до положень Закону є обов'язковою умовою для відмови у здійсненні страхового відшкодуванн
Саме по собі формальне посилання представника АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» на порушення потерпілим обов'язку щодо збереження транспортного засобу не є безумовною підставою для відмови у виплаті, оскільки відповідно до закону така підстава застосовується лише за наявності доведеного наслідку у вигляді неможливості встановлення розміру шкоди.
Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду провести огляд пошкодженого майна.
Подія мала місце 04.07.2025 року. Згідно з поясненнями, наданими в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_6 та представником позивача ОСОБА_1 , про настання ДТП страховика було повідомлено усно під час телефонної розмови в день ДТП, вказана обставина не заперечується представником страхової компанії.
При цьому положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено обов'язкової письмової форми повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди як умови для виникнення у нього обов'язку здійснити огляд пошкодженого майна.
Відтак, суд виходить із того, що страховик був належним чином та своєчасно повідомлений про настання страхового випадку.
Доказів вчинення страховиком будь-яких дій, спрямованих на проведення огляду пошкодженого транспортного засобу у встановлений законом строк, суду не надано. Зокрема матеріали справи не містять документального підтвердження виїзду представника страховика для огляду транспортного засобу, призначення експертного дослідження чи направлення позивачу письмових повідомлень щодо необхідності надання транспортного засобу для огляду у вказані строки.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Представником відповідача не надано належних і допустимих доказів того, що порушення позивачем обов'язків призвело до неможливості визначення розміру шкоди.
Таким чином, відмова у здійсненні виплати є необґрунтованою, у зв'язку з чим з АТ «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» підлягає стягненню вартість матеріального збитку у розмірі 104 066,69 грн, а також витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 7 000,00 грн, як необхідні та документально підтверджені витрати, пов'язані з визначенням розміру шкоди.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна.
Постановою суду у справі про адміністративне правопорушення встановлено вину ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху, що перебуває у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Водночас, визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із принципів розумності, виваженості та співмірності відшкодування наслідкам порушення, характеру правопорушення, а також майнового стану сторін.
Разом з тим суд враховує, що виникнення спору та необхідність звернення до суду за захистом порушеного права у значній мірі були зумовлені неправомірною відмовою страховика у здійсненні страхового відшкодування, що призвело до додаткових витрат часу, зусиль та моральних переживань позивача. Саме дії страхової компанії щодо відмови у виплаті стали підставою для судового захисту порушеного права, що також враховується судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди та розподілі судових витрат.
З урахуванням встановлених обставин справи, ступеня вини відповідача, відсутності заперечень щодо факту ДТП та наслідків для позивача, суд вважає обґрунтованим часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, що відповідає засадам справедливості та співмірності.
Разом із тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення частини дев'ятої статті 141 ЦПК України, відповідно до яких у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник унаслідок невиконання відповідачем Акціонерним товариством «Страхова компанія «ББС Іншуранс» зобов'язань. Саме дії відповідача, які полягали у неналежному виконанні взятих на себе договірних зобов'язань, стали причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
За таких обставин суд дійшов висновку, що понесення судових витрат позивачем є наслідком поведінки страховика.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача АТ «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 462 грн 55 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 200 грн, що в загальному становлять 6 662 грн 55 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 229, 258-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_2 - задоволити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_2 104 066,69 грн (сто чотири тисячі шістдесят шість гривень шістдесят дев'ять копійок) страхового відшкодування.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_2 7 000 грн (сім тисяч гривень) понесених витрат на проведення експертизи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн ( п'ять тисяч гривень).
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 6 662,55 грн (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні п'ятдесят п'ять копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 03 березня 2026 року.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство ««Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», код ЄДРПОУ 20344871, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 3.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Г.Б. Жовнір