Справа №443/86/26
Провадження №2/443/318/26
іменем України
03 березня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб з відповідачкою по справі ОСОБА_2 , зареєстрований 20.06.2001 у Жидачівському районному відділі РАГС Львівської області, запис №36.
Стислий виклад позиції сторін.
В обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що з відповідачкою по справі, ОСОБА_2 , уклав шлюб, 20.06.2001 у Жидачівському районному відділі РАГС Львівської області, актовий запис №36. Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , 2003 року народження, та ОСОБА_4 , 2007 року народження, які досягли повноліття. З відповідачкою по справі вирішив розірвати шлюб оскільки тривалий час разом не проживають, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, не спілкуються. 28.02.2022 добровольцем пішов воювати, де всі ці роки перебуває у війську по даний час. Перебуваючи у війську останній зрозумів, що відносини між ними ставали все більм формальними, загальні фрази, відчуження, недомовляння тощо, а коли приїздив у короткострокову відпустку, то зрозумів, що між ними вже ні чого немає. Перші місяці намагався налагодити відносини, однак все виявилося марним. Минав час, місяці, роки. Вони стали чужими один одному. Сім'я остаточно розпалася. Тепер у відпустку приїжджає не до свого дому, а до родини і звідтси на фронт. Сім'я остаточно розпалася і не може бути збереженою.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.02.2026 /а.с.13-14/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.02.2026 у зв'язку з першою неявкою відповідачки справу розглядом відкладено на 03.03.2026 /а.с.21/.
Розгляд справи по суті відбувся 03.03.2026 без участі сторін.
Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Подав заяву у якій просить слухати справу без його участі.
Відповідачка, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Подала заяву у якій просить слухати справу у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 20.06.2001 сторони уклали шлюб, який зареєстрований у Жидачівському районному відділі РАГС, про що зроблено відповідний запис №36 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 /а.с.4/.
Від шлюбу у сторін по справі народилися: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 20.02.2003 /а.с.6/ та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 /а.с.5/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи
Дослідивши матеріали справи, встановлено, що розлад у сім'ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.
Сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як протягом тривалого часу між сторонами існують непорозуміння. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивача, а тому позовні вимоги останнього є обґрунтованими та підлягають задоволенню, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.
Окрім того, враховуючи відсутність у прохальній частині позову вимог позивача про стягнення на його користь з відповідачки понесених судових витрат, тому суд вважає за можливе залишити витрати зі сплати судового збору за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 20.06.2001 у Жидачівському районному відділі РАГС, запис №36.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.Г. Равлінко