441/2380/25
2-ві/441/1/26
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
03.03.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яворської Н.І.
секретар судового засідання Цап І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Городоцького районного суду Львівської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Городоцького районного суду Львівської області Перетятько Оксани Василівни у цивільній справі №441/2380/25, -
З 10.11.2025 в провадженні Городоцького районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа приватне підприємство «Фірма «СОМГІЗ», фермерське господарство «Сонячна Насолода» про визнання недійсними актів та рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити дії.
26.02.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Перетятько О.В. у цивільній справі №441/2380/25.
Заяву обгрунтовує тим, що 24.02.2026 у призначений час судового засідання не відбулося, вбачає штучне створення перешкод для проведення відкритого судового засідання, в поза процесуальний спосіб суддею Перетятько О.В. було ініційовано обговорення заяви про забезпечення позову, тобто були прямо порушені вимоги ст.7, 211,
213, 247 ЦПК України та ч.1 ст.153 ЦПК України
Процесуальні порушення та Кодексу суддівської етики дають підстави для сумніву в її неупередженості та об'єктивності.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 26.02.2026, відвід визнано необґрунтованим.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 заяву про відвід судді Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В. передано на розгляд судді Яворській Н.І.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У зв'язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні з повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу судді, заявник вважає, що порушення норм процесуального права дає підстави для сумніву в неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
А тому незгода сторони із прийнятим суддею рішенням не є підставою для недовіри останньому.
Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України»), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Ознайомившись із заявою про відвід судді, суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не виключають участь судді в розгляді справи, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.
Разом з тим, посилання на порушення норм процесуального права може бути предметом судового дослідження при апеляційному перегляді судових рішень, у випадку їх оскарження у визначеному законом порядку.
На думку суду, заява про відвід є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 36, 40 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Городоцького районного суду Львівської області Перетятько Оксани Василівни у цивільній справі №441/2380/25 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Матеріали цивільної справи повернути для продовження розгляду.
Суддя Н.ЯВОРСЬКА