Дата документу 03.03.2026
Справа № 465/11112/25
Провадження № 2/334/1998/26
/про залишення позовної заяви без руху/
03 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
02 березня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя на підставі ухвали Франківського районного суду м. Львова від 10.12.2025 року про направлення справи для розгляду за підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 70 227,23 гривень та судових витрат.
03 березня 2026 року автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючу суддю для розгляду даної справи та передано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями судді Коломаренко К.А. для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вказаний позов необхідно залишити без руху з таких підстав.
Позовна заява повинна відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною/юридичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн, тобто за одну вимогу майнового характеру.
Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав та водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Водночас, слід врахувати правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/11811/18, згідно з якою кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків, а тому порушення, які були допущені як при його виникненні, так і при виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заявлені вимоги про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за двома кредитними договорами, укладеними останнім у різні періоди часу та з різними кредиторами, права вимоги за якими в різні періоди та на підставі різних договорів факторингу перейшли до позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» як нового кредитора.
Таким чином, вимоги, з якими позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду, не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного й того ж відповідача ОСОБА_1 . Вимоги за договорами позики не є однорідними, основними або похідними позовними вимогами. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до умов, визначених у таких окремих договорах. За таких обставин, фактично має бути розглянуто дві окремі позовні вимоги майнового характеру.
Якщо припустити, що у зазначеній справі існує лише одна вимога, то, відповідно, окремий розгляд вимог був би неможливим, враховуючи єдність цієї вимоги. У даній справі позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», об'єднав фактично дві позовні вимоги в одній позовній заяві. Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у даній справі має місце не одна вимога, а кілька вимог. Із цим пов'язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме: якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Позивачем, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», при подачі позову до суду сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що відповідає розміру судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру, хоча фактично вбачається, що позивачем пред'явлено не одну, а дві окремі самостійні майнові вимоги до одного й того ж відповідача - ОСОБА_1 , а саме: 1) про стягнення заборгованості за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75781289 від 25.05.2021 у загальному розмірі 5 307,23 грн; 2) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 3265629 від 15.08.2021 у загальному розмірі 64 920,00 грн.
За такого, оскільки позивачем оплачений судовий збір лише за однією вимогою майнового характеру, позивачу необхідно доплати судовий збір за другою вимогою майнового характеру у розмірі 2 422,40 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до 5.4 Положення №1845/0/15-21 електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно п. 26 Положення №1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.
Відповідно до пункту 27 Положення №1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Таким чином, належною формою звернення до суду через систему Електронний суд вважається створення позовної заяви шляхом заповнення відповідної форми документа в Електронному суді.
Суддею встановлено, що подана позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, як встановлено у пункті 26 Положення №1845/0/15-21.
Таким чином, позивачу в Електронному суді слід подати до суду належним чином складену позовну заяву, яка має бути створена із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа «Позовна заява», передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду, як встановлено у пункті 26 Положення №1845/0/15-21.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд», отже у зв'язку з набранням чинності 26.05.2021 року Закону України №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, що на даний час передбачено ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Судом встановлено, що позовна заява сформована директором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Ткаченко М. в системі «Електронний суд».
Позивачем до позовної заяви додано докази направлення позовної заяви відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно відповіді №2113912 від 10.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 з 25.08.2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, позивач не надав належних доказів направлення позовної заяви на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.
Верховний Суд зробив правовий висновок у постанові від 14.11.2018 у справі №761/9285/17, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відтак позивачу необхідно надати доказ направлення позовної заяви шляхом надсилання листом з описом вкладення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
постановила:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, залишити без руху та надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Коломаренко К. А.