Дата документу 03.03.2026
Справа № 334/4419/25
Провадження № 1-кп/334/289/26
03 березня 2026 року м.Запоріжжя
Дніпровський районний суд м.Запоріжжя, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 26.01.2026 у кримінальному провадженні внесеному 03.05.2025 до ЄРДР за № 12025082050000882 (334/4419/25, 1-кп/334/289/26) за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , уродженця м. Янгіюль Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянина України, освіта вища, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого зареєстрованого місця проживання, фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 у., захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , -
встановив:
Формулювання обвинувачення.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується у наступному.
02.05.2025, близько 16 години 40 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості, розташованій між буд. АДРЕСА_2 , у ході конфлікту з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до останнього через виниклий раніше конфлікт між потерпілим та матір'ю ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наніс ОСОБА_5 , який лежав на землі горілиць, не менше одного удару правою ногою в нижню частину тулуба зліва, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми тулубу ліворуч: уламкового перелому 9 ребра по задній аксилярній лінії ліворуч з явищами лівобічного пневмотораксу та розриву селезінки на вісцеральній поверхні в ділянці воріт до З см з активною кровотечою (кров і її згортки у черевній порожнині до 600 мл) з клінічними ознаками геморагічного шоку, що формується, які кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження з ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння
Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
ОСОБА_3 у. обвинувачується за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України (далі КК України) яке кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
26 січня 2026 року у кримінальному провадженні №12025082050000882 укладено угоду про визнання винуватості.
Угода укладена між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 .
Потерпілим ОСОБА_5 надано письмову згоду на укладання даної угоди. В судовому засіданні потерпілий просив суд затвердити угоду, призначити покарання обвинуваченому визначеному в угоді; матеріальна та моральна шкода відшкодована у розмірі 3000 доларів США.
Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_3 у. повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення та зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у. за частиною першою статті 121 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить сто сімдесят тисяч гривень .
Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_3 згоден на призначення вказаного покарання.
Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини четвертої статті 394 та частини третьої статті 424 КПК України, а для підозрюваного також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Суд доходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
1.ОСОБА_3 підтримав укладення угоди. Вказав, що уклав угоду добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді та підтверджено в судовому засіданні.
ОСОБА_3 зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Однак, при цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.
Захисник ОСОБА_7 повідомив, що здійснював захист обвинуваченого під час досудового слідства та в суді, в тому числі під час укладення угоди. Повністю підтвердив зазначені його підзахисним дані.
2. Прокурор ОСОБА_4 угоду підтримав, зазначив про її добровільність. Повідомив, що розглядуване кримінальне правопорушення належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості. Обвинувач повідомив суду обставини, які було враховано при укладенні угоди про визнання винуватості, що фактично відповідають змісту самої угоди. Зазначив про надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення угоди, яку надав в судовому засіданні.
3. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (пункт 1 частини четвертої статті 469 КПК України).
4. Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
4.1. Умови угоди не суперечать вимогам закону, дії ОСОБА_3 у. кваліфіковано вірно, за ними можливе укладення угоди.
Судом встановлено, що угоду укладено у провадженні щодо тяжкого злочину. Санкція частини першої статті 121 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відносить вчинений злочин, відповідно до статті 12 КК України, до тяжкого злочину.
Прокурором вірно кваліфіковано дії ОСОБА_3 у. за частиною 1 статті 121 КК України, що з'ясовувалось та підтверджено у судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_5 26.01.2026 надала письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості.
Тобто, підстав для відмови у затвердженні угоди, через її невідповідність вимогам закону немає, оскільки правова кваліфікація дій обвинуваченого, яка є вірною, дозволяє укладення угоди про визнання винуватості.
4.2. Судом не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним.
Сторони угоди, а також захисник, підтвердили добровільність її укладення. У суду не виникло жодних сумнівів у добровільності укладення угоди про визнання винуватості.
4.3. Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
4.4. Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_3 у.
Вивченням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості з'ясовано, що існують підстави стверджувати, що ОСОБА_3 у. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України. Фактичні обставини, описані у обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_3 у. цих обставин, дають можливість суду дійти висновку існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченого.
Отже, угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Підстав для відмови у її затвердженні немає.
Щодо покарання.
2.Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.
За вчинення кримінального правопорушення за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України сторони домовились призначити покарання, із застосуванням ст.. 69 КК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить сто сімдесят тисяч гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до умов, укладеної угоди при визначенні міри покарання враховано наступне: обвинувачений у кримінальному провадженні щиро покаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить надання ним повністю викривальних його вину показань, демонстрація ним під час слідчого експерименту обставин вчинення кримінального правопорушення. Також взято до уваги, що обвинувачений не чинив перепон досудовому розслідуванню, належним чином виконував прийняті щодо нього процесуальні рішення, добровільно відшкодував завдані збитки. В судовому засіданні надана розписки потерпілого про отримання від обвинуваченого на відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди в розмірі 3000 доларів США; обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного поводженням, що принижує честь і гідність особи, а саме образа потерпілим ОСОБА_5 його матері ОСОБА_8 ; обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують вину обвинуваченого, відсутні; обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, приймає активну участь в життєдіяльності ОСББ «Академіка Александрова 17», що підтверджується характеристикою, виданою головою правління ОСББ, займається волонтерською діяльністю, що підтверджується подяками від 632 окремого зенітного кулеметного батальйону та від 3-ї окремої штурмової бригади.
На підтвердження зазначеного в угоді стороною захисту суду надані позитивна характеристика з місця проживання за підписом Голови правління ОСББ «Академіка Александрова 17»; Подяки від 632 окремого зенітного кулеметного батальйону; Подяка від 3-ої штурмової бригади; докази грошового переказу 10000,00 грн. на підтримку третьої штурмової; докази на придбання та передання через БФ «М.Р.І.Я» до ВЧ виносної антени із зарядним пристроєм та кабелем за 81000,00 грн.
Встановлення кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, що дає підстави для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 у покарання за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування потерпілому завданих збитків, особу обвинуваченого та обставини скоєного кримінального правопорушення внаслідок неправомірних дій потерпілого, у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сто сімдесят тисяч гривень.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 із застосуванням 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.373, 374, 376 п. 2 ч. 4 ст. 469, ст.. 472, ч. 2 ст.473, ст..ст. 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 січня 2026 року у кримінальному провадженні №12025082050000882 від 03.05.2025, укладену між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 угли визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України.
Призначити ОСОБА_3 угли за частиною першою статті 121 КК України, із застосуванням ст.. 69 КК України узгоджену між прокурором та обвинуваченим міру покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить сто сімдесят тисяч гривень.
Речові докази: (номер книги обліку речових доказів 517, порядковий номер 40183):
- джинсові штани ОСОБА_3 , упаковані до полімерного сейф-пакету та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЗРУП ГУНП в Запорізькій області -повернути ОСОБА_3 за належністю;
-2 (двоє) джинсових штанів ОСОБА_9 , упаковані до полімерного сейф-пакету та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_9 за належністю;
-змив зі сліду нашарування речовини бурого кольору та контроль до нього з асфальтного покриття, картонну коробку та палицю зі слідами нашарування речовини бурого кольору, упаковані до полімерного сейф-пакету та матеріал з об'єктів 1-5 (в/е № 1561), упаковані до полімерного сейф- пакету, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м.Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Суддя: