справа № 936/159/26
Провадження № 2/936/106/2026
04.03.2026 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Павлюк С.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідалльністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
03.02.2026 надійшла на розгляд до Воловецького районного суду Закарпатської області позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 19.10.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №103838069, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, та надано кредит на суму 4000,00 грн. Зазначено також, що відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання, які визначені вказаним договором про надання споживчого кредиту не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості у загальній сумі 14474 грн, з яких: 4000,00 грн- заборгованість за сумою кредиту, 9714 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 760 грн - прострочена заборгованість за комісією. 28.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №103838069, що укладений між «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.02.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Павлюком С.С. та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з?явилася, причини її неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 04.03.2026 прийнята відповідна ухвала.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
19.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №103838069 , за яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4600 грн, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами.
ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн.
28.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту№103838069, що укладений між «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір,відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи,якій адресована пропозиція укласти електронний договір,про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»,за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до законодавства України, Кредитор має право вимагати від позичальника виконання умов щодо виконання зобов'язання, а позичальник зобов'язаний виконати вимогу Кредитора та погасити заборгованість.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З копії досудової вимоги від 14.10.2025 за №23350484 вбачається, що позивач звертався на адресу відповідача з вимогою добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором.
Згідно із п.1.ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п.1. ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладенні спірного кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Загальна сума заборгованості відповідача №103838069 від 19.10.2023 перед позивачем становить 14474 грн, з яких: 4000,00 грн- заборгованість за сумою кредиту, 9714 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 760 грн - прострочена заборгованість за комісією.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" надсилалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак, відповідач вимогу не виконала, заборгованість не погасила.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач свої кредитні зобов'язання виконав, а відповідач свої зобов'язання перед позивачем, а саме повернення кредитних коштів у строки та на умовах, передбачених кредитним договором, не виконала.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №103838069 від 19.10.2023 у розмірі 14474 гривень.
Стосовно заявленої представником позивача вимоги про відшкодування витрат понесених на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8000,00 грн суд виходить з такого.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23.01.2019 по справі №552/2145/16-ц.
Надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.
Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2 662,40 гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610-612, 625-627, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідалльністю "Фінансова компанія "Кредит - капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103838069 від 19.10.2023 у розмірі 14474 ( чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири ) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 (три тисячі) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит - капітал", місце знаходження: 79029, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя С.С. Павлюк