Справа № 298/195/26
Номер провадження 1-кс/298/31/26
27 лютого 2026 року с-ще Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 ,
доставленої підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання начальника слідчого відділу відділення поліції № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026071070000017 від 25 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новоселівка Березівського району Одеської області, зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , не заміжньої, громадянки України, з вищою освітою, працюючою ФОП, раніше не судимої,
До суду надійшло вищевказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий СВ, вказавши на існування визначених ст.177 КПК України ризиків, зазначив що ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати, кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема зазначає, щодо ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Санкція статті є суворою та фактично передбачає реальне відбування покарання у випадку доведення вини. Усвідомлення неминучості призначення покарання, пов'язаного з тривалим позбавленням волі, об'єктивно створює для підозрюваної мотив уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування.
Крім того, характер інкримінованого кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, свідчить про наявність у підозрюваної обізнаності щодо способів незаконного перетину кордону, можливих маршрутів та механізмів організації таких дій. Наявність відповідних знань, контактів та потенційних зв'язків істотно підвищує ризик того, що у разі перебування на волі вона може використати такі можливості для власного переховування як на території України, так і за її межами.
Щодо ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, зазначає, що підозрюваній відомі анкетні дані, місце проживання та контактні номери телефонів свідків, які вже допитані у кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, вона матиме реальну можливість безперешкодно контактувати з ними як особисто, так і через третіх осіб.
Такий вплив може проявлятися у формі умовлянь щодо зміни раніше наданих показань, схиляння до відмови від їх надання, узгодження позицій з іншими можливими співучасниками, підкупу, психологічного тиску або погроз. Крім того, досудове розслідування триває, здійснюються заходи щодо встановлення інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також додаткових свідків. Отже, коло осіб, на яких потенційно може бути здійснений незаконний вплив, не є остаточно визначеним. Перебування ОСОБА_6 на свободі створює реальний ризик втручання у процес формування доказової бази та спотворення фактичних обставин справи.
Щодо ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, звертає увагу, що перебуваючи на волі, підозрювана може вчиняти дії, спрямовані на ускладнення або унеможливлення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення. Зокрема, існує ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення істини у справі, координації дій з іншими особами з метою узгодження неправдивих показань, а також створення штучних доказів на власну користь. З огляду на те, що не всі можливі докази можуть бути вилучені на момент розгляду питання про обрання запобіжного заходу, ризик їх втрати або спотворення у разі перебування підозрюваної на волі є об'єктивним.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, зазначає, що інкриміноване правопорушення за своєю природою може носити системний характер та не є обов'язково одноразовим. За наявності відповідних контактів, налагоджених механізмів та попиту на незаконні послуги з переправлення осіб через державний кордон, перебування підозрюваної на волі створює реальний ризик продовження аналогічної протиправної діяльності або вчинення інших кримінальних правопорушень у сфері охорони державного кордону та забезпечення мобілізаційних заходів. В умовах воєнного стану такі дії становлять підвищену суспільну небезпеку та безпосередньо посягають на інтереси держави.
Таким чином, підставою застосування до підозрюваної ОСОБА_6 ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
З вищеописаних фактів та підстав вбачається, що більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч.2 ст.177 КК України.
25.02.2025 року відомості про вчинення даного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
27.02.2025 року ОСОБА_6 , було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому, зазначивши, що таке обґрунтоване та містить посилання на кожен ризик передбачений ст.177 КПК України окремо, відповідно до матеріалів справи, а тому просив таке задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
При розгляді клопотання підозрювана зазначила, що погоджується із думкою свого адвоката просила не застосовувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив в клопотанні відмовити. Сторона захисту вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , забезпечить усі можливі ризики належної поведінки, на які вказує сторона обвинувачення, а уразі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити мінімальний розмір застави, зважаючи на важкий матеріальний стан підозрюваної.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає що клопотання слід задовольнити з таких підстав.
Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ст.178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір завданої підозрюваним, обвинуваченим майнової шкоди.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
У клопотанні слідчим, відповідно до ст.184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких він прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містять обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Суд, вважає, що матеріалами клопотання, та поясненнями прокурора в суді доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, а також те, що підозрюється у вчинені тяжкого злочин та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, яка працює ФОП, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, розмір застави має становити 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,181, 182, 183, 193,194,196,197 КПК України-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , яка підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб - до 27 квітня 2026 року (включно).
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, на визначений ними час;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 12026071070000017 від 25 лютого 2026 року;
- не відлучатися за межі міста Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності;
- повідомляти слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Термін дії ухвали до 27 квітня 2026 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваній.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено о 08 годині 55 хвилин 04 березня 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1